Войти
Закрыть

Як нагрівається атмосферне повітря

6 Клас

Сонячні промені в атмосфері. Ви знаєте, що джерелами енергії всіх процесів, які відбуваються на поверхні Землі, є Сонце та надра нашої планети. Сонце — головне джерело. До верхньої межі атмосфери доходить майже одна двохмільярдна частка енергії, що випромінюється Сонцем. Однак навіть така мала частка сонячної енергії повністю не досягає поверхні Землі. Частина сонячних променів поглинається, розсіюється в тропосфері й відбивається назад у космічний простір, а частина доходить до Землі й поглинається нею, витрачається на її нагрівання. Нагрівання атмосферного повітря. Температура нижніх шарів атмосферного повітря залежить від температури поверхні, над якою воно перебуває. Сонячне проміння, проходячи крізь прозоре повітря, майже не нагріває його, навпаки, через хмари й уміст домішок воно розсіюється, утрачаючи частину енергії. Натомість, як ми вже зазначали, нагрівається земна поверхня, і вже від неї прогрівається повітря. Температура нагрівання поверхні залежить від кута падіння сонячних променів. На нашій планеті поверхня нагрівається за такою самою схемою. Уранці й увечері Сонце освітлює земну поверхню під гострим кутом, і тому сонячні промені ніби ковзають по земній поверхні, майже не нагріваючи її. У полудень кут падіння сонячних променів збільшується, і поверхня прогрівається сильніше. Крім того, сонячні промені в атмосфері вранці й увечері через малий кут падіння долають у 35 разів довшу відстань, ніж у полудень, що зумовлює їх розсіювання й поглинання атмосферою....
0 Переглянути

Атмосфера. Її склад і будова

6 Клас

Атмосфера Землі. З перших хвилин життя нас оточує повітря. Повітряна оболонка Землі називається атмосферою (з грецьк. atmos — пара та sphaira — куля, оболонка). Повітряна оболонка разом із Землею здійснює добове обертання навколо земної осі, а також річний рух по навколосонячній орбіті. Вивченням атмосфери займаються метеорологи. Метеорологія (з грецьк. meteoros — піднятий угору, небесний і logos — учення) — наука про повітряну оболонку Землі, її тепловий і водний режим. Без атмосфери життя на Землі було б неможливе. Атмосфера здійснює істотний вилив на життя людей — їхнє самопочуття, працездатність, творчу активність. Атмосфера має великі запаси води. Її розвиток значно відрізняється від розвитку газових оболонок інших планет і тісно пов’язаний із геологічними процесами, а також із діяльністю живих організмів. Діяльність живих організмів, насамперед людини, усе більше впливає на склад атмосфери та процеси, що відбуваються в ній. Атмосфера захищає нашу планету від перегріву сонячним промінням удень і переохолодження вночі. В атмосфері згорають метеорити, що падають із космосу, і завдяки цьому не завдають шкоди живим організмам на Землі....
0 Переглянути

Рельєф дна Світового океану

6 Клас

Нерівності океанічного дна почали формуватися ще до того, як поверхню нашої планети заповнили води первинного океану. За мільярди років рельєф значно змінився, проте основні елементи залишилися тими самими. У давнину люди вважали, що дно океану має чашоподібну форму без жодних нерівностей, але в середині XIX ст., коли розпочались океанологічні дослідження, з’ясувалося, що це не так. На дні океанів виокремлюють материкову обмілину (шельф), материковий схил, ложе океану та серединно-океанічні хребти, жолоби. Дно Світового океану. Частина материка — материкова обмілина — шельф до 200 м глибини (мал. 72). Материкова обмілина має відносно рівну поверхню й незначний похил. Глибина материкової обмілини (шельфу) коливається в межах 200 м і позначаються на карті світло-голубим кольором. Шельф укритий шаром осадових порід, що найтовщий у місцях, де річки впадають в океан. Найбільша ширина шельфу спостерігається біля північних і східних берегів Євразії. На шельфі вода добре прогрівається, річки приносять живильні речовини, утворюється планктон. Саме шельфова зона Світового океану дає 90 % риби та інших продуктів моря. На шельфі ведеться добування нафти, газу, кам’яного вугілля та алмазів....
0 Переглянути

Основні форми рельєфу суходолу. Рівнини

6 Клас

Рівнини. Рівнини — це великі, відносно рівні ділянки земної поверхні з невеликими коливаннями висот. За висотою рівнини поділяються на низовини, височини та плоскогір'я. Низовиною називають рівнину з незначними коливаннями висот, що не перевищують 200 м. Найбільшими низовинами світу є Амазонська, Західносибірська, Велика. Китайська, в Україні — Причорноморська. Деякі низовини можуть бути розташовані нижче від рівня моря, наприклад Прикаспійська. Височина — це рівнина, абсолютна висота якої становить від 200 до 500 м. На території України є височини — Подільська, Волинська, Придніпровська (мал. 69). На височинах можуть траплятися підвищення від кількох десятків до кількох сотень метрів. Плоскогір'ям називають рівнину, абсолютна висота якої понад 500 м. Здебільшого плоскогір’я утворилися на місці зруйнованих старих гір. До цього типу рівнин належать Бразильське плоскогір’я. (Південна Америка), плоскогір’я Декан, Середньосибірське (Євразія) плоскогір’я....
0 Переглянути

Основні форми рельєфу Землі. Гори

6 Клас

Гори. Гори — це високо підняті над рівнинами, дуже розчленовані ділянки земної поверхні. Відрізняються за походженням, висотою, віком, складом гірських порід. Гори мають складчастий, складчасто-бриловий і вулканічний характер утворення. Вони утворюють окремі вершини, гірські хребти, гірські долини — зниження між хребтами. Вузькі глибокі долини звуться ущелинами. Відмінність гір за висотою і віком. За висотою гори поділяються на низькі — з абсолютною висотою в середньому до 1000 м (Кримські, Уральські), середні — від 1000 м до 2000 м (Карпами) (мал. 68) і високі — понад 2000 м (Кавказ, Кордильєри). Гори є молоді та старі. Молоді гори — це такі, де ще тривають горотворчі процеси. їх вік, як правило, не перевищує 60 млн років (Альпи, Апеннінські). Нерідко в таких горах триває вулканічна діяльність, діють гейзери, грязьові вулкани. Старими вважаються гори, де процеси горотворення вже закінчились і які значно зруйновані внаслідок вивітрювання. Вік таких гір може становити майже 600 мли років (Уральські). Під виливом вертикальних рухів літосферних плит навіть старі гори можуть «омолоджуватися» — повільно підійматися. Зміна гір у часі. Під впливом вивітрювання гори руйнуються й за мільйони років можуть перетворюватися на плоскогір’я чи плато — підвищені ділянки рельєфу з плоскими вершинами....
0 Переглянути

Зображення рельєфу на планах, топографічних і дрібномасштабних картах

6 Клас

На перших картах рельєф зображали примітивними малюнками. Пізніше топографи та картографи для зображення рельєфу стали використовувати штрихування (мал. 65). Пізніше замість штрихування почали використовувати горизонталі. Саме цим способом зображують рельєф на великомасштабних і середньомасштабних картах — топографічних і оглядово-топографічних. У чому особливості цього способу? Зображення рельєфу за способом горизонталей математично точно передає обриси та висоти окремих форм рельєфу. На малюнку 66 зображено горб, поділений уявними горизонтальними площинами через однакові проміжки (10 м). Якщо подивитися на вигляд горба зверху, то можна побачити кілька колоподібних замкнутих ліній, що позначають місця перетину площини та горба. Проекція цих ліній на площину (нижня частина малюнка) утворює особливі лінії — горизонталі. Знаючи, що перерізи здійснювали через кожних 10 м, можемо зробити висновок, що висота точок на кожній сусідній горизонталі відрізнятиметься на 10 м. Отже, горизонталі — це лінії на плані або карті, що з’єднують точки земної поверхні з однаковою абсолютною висотою. їх на топографічній карті зображають коричневим кольором. Цифру висоти вписують у спеціальні розриви, які є на основних горизонталях. На топографічних планах і картах горизонталі проводять через певну кількість метрів висоти, яка зазначається під масштабом....
0 Переглянути

Абсолютна та відносна висота місцевості

6 Клас

Вимірювання глибини й висоти окремих ділянок земної поверхні. Відносна й абсолютна висота точок місцевості. Сукупність нерівностей земної поверхні, різних за висотою, обрисами, будовою, походженням і віком, називається рельефом. Серед складових частин місцевості (річок, озер, боліт, лісів, полів, населених пунктів та ін.) рельєфу належить одне з основних місць. З давніх часів людям доводилося визначати висоту однієї ділянки місцевості відносно іншої. Відомо, що в Стародавньому Єгипті для створення зрошувальної системи в нижній течії Нілу виконувалися такі роботи. Особливості рельєфу враховують під час проектування й будівництва каналів, заводів і фабрик, газопроводів, аеродромів, використання сільськогосподарських угідь. Визначення висоти точок на місцевості визначають від рівня Балтійського моря, який прийнято за 0 метрів. Щоб порівняти положення будь-якої точки місцевості з рівнем Балтійського моря, топографи проводять нівелювання, тобто визначають перевищення однієї точки місцевості над іншою....
0 Переглянути

Робота текучих поверхневих і підземних вод, вітру та льодовиків

6 Клас

Робота текучих поверхневих і підземних вод. У результаті дії цих вод гірські породи розмиваються, розчиняються, переносяться й відкладаються. Діяльність води, пов’язана з руйнуванням ґрунтового покриву, називається водною ерозією. На схилах пагорбів і долин під час дощу й танення снігу часто утворюються вимоїни — невеличкі рівчаки, по яких вода стікає вниз і несе пухкий розмитий ґрунт. З кожним роком вимоїни поглиблюються, поступово перетворюючись на яр (мал. 58). Яроутворення шкодить сільському господарству, оскільки велика кількість родючих земель стає непридатною для використання. Минають роки, і стінки яру обсипаються, заростають травою, кущами й деревами. Яр перетворюється на балку. Води річок, озер і морів можуть не лише обточувати каміння, перетворюючи його на гальку й валуни, а й руйнувати береги водойм (мал. 59). Що таке карст? Форми поверхні Землі змінює й таке явище природи, як карст. Він виникає в породах, здатних розчинятися у воді: гіпсах, вапняках, кам’яній солі тощо. Під впливом поверхневих й підземних вод у земній корі утворюються різноманітні за формою та розміром пустоти — печери, шахти, улоговини. Дуже цікавими є карстові печери, що простягаються іноді на сотні кілометрів і створюють химерно заплутані лабіринти....
0 Переглянути

Зовнішні процеси, що зумовлюють зміни у формі та складі земної кори

6 Клас

Скельні гірські породи здаються міцними й непорушними, але навіть вони зазнають нещадної дії зовнішніх сил природи. Руйнування та зміна гірських порід на земній поверхні під дією коливань температури повітря, води й організмів називається вивітрюванням. За способом руйнування визначають фізичне, хімічне й органічне вивітрювання (мал. 57). Фізичне вивітрювання відбувається під виливом зміни температури повітря протягом доби та вологи. Розглянемо, як це відбувається. Удень сонячні промені нагрівають скельну породу, і вона розширюється, уночі ж, навпаки, охолоджується й стискається. Унаслідок того, що це повторюється щоденно протягом багатьох років, на поверхні гірської породи утворюються тріщинки, які поступово поглиблюються. Гірська порода розпадається на дрібні шматочки. Зрештою, за мільйони років гірський масив перетворюється на нагромадження щебеню, піску та пилу. Процес фізичного вивітрювання посилюється, якщо в щілини потрапляє вода. При низьких температурах вона замерзає, розширюється й поглиблює тріщину....
0 Переглянути

Вулканізм і магматизм

6 Клас

Утворення та будова вулкана. Ви вже знаєте, що речовина астеносфери перебуває в пластичному стані через великий тиск верхніх шарів земної кори. Коли в земній корі виникають тріщини, тиск знижується, речовина астеносфери розріджується й починає підніматися на поверхню. Цю розплавлену гарячу масу гірських порід і мінералів, насичену газами, називають магмою. Процес утворення магми та переміщення її в земній корі називається магматизмом. Піднімаючись тріщинами вгору, магма може заповнювати порожнини в земній корі й там застигати. Таке явище називається внутрішнім, або прихованим, магматизмом. Зовнішній магматизм, або вулканізм, — це сукупність явищ, пов’язаних із підняттям магми з надр Землі та виливанням її на поверхню. Магма, яка виливається назовні, називається лавою. Витікаючи з тріщини, лава розтікається й поступово охолоджується, утворюючи застиглі лавові потоки й конусоподібні горбки (мал. 53). З кожним виверженням утворюється новий шар лави, і горбки перетворюються на гори. Так утворюється вулкан. Вулкан — це місце виходу магми на земну поверхню у вигляді конусоподібної (або іншої форми) гори....
0 Переглянути
Вперед
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 ... 25
Назад

Навігація