Вивітрювання. На Землі діють внутрішні сили, що спричиняють утворення гір, і зовнішні, які ці гори руйнують. До зовнішніх сил належать такі процеси: вивітрювання, робота текучих вод, льодовиків, вітру, морського прибою (мал. 56).

Мал. 56. Зовнішні процеси

Мал. 57. Види вивітрювання

Деякі складові частини літосфери змінилися невпізнанно й змінюються далі.

Скельні гірські породи здаються міцними й непорушними, але навіть вони зазнають нещадної дії зовнішніх сил природи.

Руйнування та зміна гірських порід на земній поверхні під дією коливань температури повітря, води й організмів називається вивітрюванням.

За способом руйнування визначають фізичне, хімічне й органічне вивітрювання (мал. 57).

Фізичне вивітрювання відбувається під виливом зміни температури повітря протягом доби та вологи. Розглянемо, як це відбувається.

Удень сонячні промені нагрівають скельну породу, і вона розширюється, уночі ж, навпаки, охолоджується й стискається.

Унаслідок того, що це повторюється щоденно протягом багатьох років, на поверхні гірської породи утворюються тріщинки, які поступово поглиблюються. Гірська порода розпадається на дрібні шматочки. Зрештою, за мільйони років гірський масив перетворюється на нагромадження щебеню, піску та пилу. Процес фізичного вивітрювання посилюється, якщо в щілини потрапляє вода. При низьких температурах вона замерзає, розширюється й поглиблює тріщину.

Процеси руйнування гірських порід і мінералів за участю повітря, води й розчинених у ній речовин називають хімічним вивітрюванням. У ньому важливу роль відіграє вода. Рухаючись у товщі земної кори, вода може не тільки розчиняти гірські породи, а й виробляти в них складні зміни. Наприклад, при хімічному вивітрюванні польовий шпат перетворюється на глину, ангідрит, поглинаючи воду з повітря, — на гіпс, збільшуючись в обсязі до 30 %. Інтенсивне хімічне вивітрювання спостерігається в районах із спекотним і вологим кліматом.

Органічне вивітрювання відбувається під виливом організмів — бактерій, найпростіших грибів, лишайників, молюсків, мохів, які виділяють речовини, що руйнують гірські породи.

Деякі види грибів здатні руйнувати не лише каміння, а й штучні будівельні матеріали — бетон, цеглу тощо. Лишайники самі по собі не надто активно руйнують гірські породи. Проте, відмираючи, їх рештки забарвлюють поверхню каменя в темні кольори, унаслідок чого деякі його ділянки нагріваються більше, прискорюється й фізичне вивітрювання. Окремі морські молюски руйнують прибережне каміння й портові споруди, розчиняючи породу виділеннями свого організму.

Дерева, чагарники та трави здатні проникати корінням у найменші тріщинки твердих гірських порід, розширюючи та поглиблюючи їх. Цим вони також сприяють фізичному вивітрюванню. Напевно, багато хто з вас бачив, як крізь асфальт і кам’яні плити проростають зелені паростки, що долають тверду поверхню не силою, а безперервністю дії.

ПОВТОРИМО ГОЛОВНЕ

• Гірські породи та мінерали на земній поверхні зазнають руйнування та змін під дією коливань температури повітря, води й організмів. Цей процес називається вивітрюванням
• Розрізняють фізичне, хімічне й органічне вивітрювання.
• Фізичне вивітрювання відбувається під дією вологи та змін температури, хімічне — за участю повітря, води й розчинених у ній речовин, органічне — під впливом організмів.

Ключові терміни і поняття

Вивітрювання: фізичне, хімічне, органічне.

Запитання та завдання

• 1. Як називаються процеси руйнування гірських порід на земній поверхні?
• 2. Які бувають види вивітрювання?
• 3. Що називають фізичним вивітрюванням?
• 4. Як температура впливає на руйнування гірських порід і мінералів?
• 5. Що таке хімічне вивітрювання?
• 6. Порівняйте види руйнування гірських порід за переважаючим фактором.
• 7. Поясніть, як організми руйнують гірські породи.

Визначте на місцевості ділянки схилів, на яких може відбутися обвал або сповзання гірських порід. Чи є у вашому краї приклади значного впливу людини на зміну рельєфу земної поверхні?

СКАРБНИЧКА ДОСЛІДНИКА

Якщо берег розмивається водою, існує велика небезпека того, що гірські породи втратять стійкість і обрушаться або сповзуть униз по схилу. Зсуви утворюються при насиченні гірських порід підземними водами. Особливо велика небезпека зсуву ґрунту в дощовий період. Площа зсувів може досягати десятків метрів у ширину, а в довжину — кількох сотень метрів.