§ 55. Наслідки природокористування. Антропогенні ландшафти

Пригадай або здогадайся

• 1. Які компоненти (складові) природи є в межах кожного природного комплексу?
• 2. Які найпомітніші зміни навколишньої природи сталися у твоїй місцевості?

Негативні наслідки природокористування

Вдосконалення знарядь праці та зростання сили впливу на природу. Відколи існує людина, відтоді вона користується різноманітними дарами природи. У глибоку давнину людина майже не змінювала довкілля. Це пов’язано з тим, що на Землі людей проживало небагато. Первісні люди займалися тільки збиральництвом, полюванням та мисливством, використовуючи дуже примітивні знаряддя праці (мал. 4.9).

Мал. 4.9. Крем’яні знаряддя праці

Особливо помітні зміни у характері природокористування сталися тоді, коли людина навчилася виплавляти метали і робити з них знаряддя праці. Це дало змогу не тільки більше вполювати тварин, а й краще обробляти землю, яку розорювали все більше.

Технічні винаходи людства, з одного боку, полегшували її працю, а з іншого, — сприяли більшому тиску на природу. Із винайденням парового двигуна, двигуна внутрішнього згоряння, підкорення атомної енергії людина почала все більше освоювати нових площ для поселень, видобутку корисних копалин, обробітку землі, випасання свійських тварин. На певному етапі розвитку людського суспільства стало зрозуміло, що багато з ресурсів можуть вичерпатися, якщо не сприяти свідомо їх відновленню чи використовувати неекономно, непродумано (мал. 4.10).

Деякі негативні наслідки природокористування. При природокористуванні слід завжди мати на увазі закономірність цілісності географічної оболонки, яка полягає в тому, що усі складові природи між собою тісно взаємопов’язані. Тому, впливаючи на один компонент природи, ми порушуємо й інші. Так, осушуючи болото, щоби мати більше землі для обробітку, ми зменшуємо кількість води у довколишніх водоймах — озерах та річках (мал. 4.11). Це, у свою чергу, призводить до зникнення багатьох видів рослин та тварин, які були пристосовані до проживання в умовах надмірної зволоженості.

Мал. 4.10. Висаджені дерева замінять вирубані ділянки лісу

Мал. 4.11. Канал для осушення болотних угідь

Розорюючи степ та вирощуючи культурні рослини, ми не тільки виснажуємо поживні речовини ґрунту, а й інколи втрачаємо його взагалі. Бо чим більше розорюється, тим більше із поверхні випаровується вологи, що призводить до висихання поверхневого шару і перетворення його на пилуваті часточки, що їх легко видуває та переносить вітер.

У результаті вирубки лісів Амазонії може змінитися клімат в інших регіонах землі (мал. 4.12). Адже, як стверджують учені, лісовий покрив затримує під своїм пологом велику кількість вологи. Вирубування лісів призводить до обміління річок і навіть деякого зменшення кількості опадів. «Зелені легені нашої планети» — так називають екваторіальні ліси, які дають значну частину кисню на Землі. Втрата лісів — це втрата газу, яким дихають всі живі організми нашої планети.

Викиди шкідливих газів призводять до руйнування озонового шару атмосфери. А зменшення кількості озону небезпечне для життя живих організмів, здоров’я людини. Збільшення кількості енергії Сонця, що додатково проходить крізь озонові діри, загрожує потеплінням. Це, у свою чергу, призводить до підвищення рівня океану через танення льодовиків та підтоплення низовинних територій морських узбереж (мал. 4.13).

Через надмірну кількість свійських тварин, які випасаються на територіях, прилеглих до пустелі, в останні десятиліття збільшується площа пустель. Так, Сахара щороку наступає в південному напрямку (мал. 4.14).

Внаслідок нераціонального вилову риби значно зменшилася її кількість у всьому Світовому океані, на межі зникнення опинилися найбільші на Землі ссавці — кити.

Особливо вплинула на природні комплекси Землі діяльність промислових підприємств, що пов’язані з видобутком і переробкою корисних копалин. Це шахти, кар’єри, металургійні, хімічні підприємства. Наприклад, відвали порід із шахт займають великі площі. Ці рукотворні гори називають териконами (мал. 4.15). Вони бувають набагато вищі, ніж декількаповерхові будинки. Часто від нагромадження породи вони самозаймаються, довго горять, завдаючи шкоди довкіллю.

Мал. 4.12. Вирубування лісів Амазонії

Мал. 4.13. Танення прибережних покривних льодовиків

Мал. 4.14. Опустелення на краю Сахари

Мал. 4.15. Терикони шахт

Антропогенні ландшафти

Що таке антропогенні ландшафти? На Землі на сьогодні залишилося дуже мало природних ландшафтів, які зазнали тільки опосередкованого впливу господарської діяльності людини. Наприклад, у результаті переміщення на ці території повітряних мас, які забруднені промисловими підприємствами, що розміщені в інших районах Земної кулі. Такі ландшафти прийнято відносити до умовно незмінених або первинних. Серед них передусім природні комплекси Антарктиди, Гренландії, центральних районів пустель, високогір’їв.

Більшість сучасних ландшафтів Землі належить до антропогенних (від грецьких слів — «антропос» — людина, «ген» — створення, походження). Це природні комплекси у більшій чи меншій мірі змінені господарською діяльністю людини. Залежно від ступеня і характеру впливу людини зазвичай розрізняють слабозмінені, сильнозмінені або порушені та перетворені антропогенні ландшафти.

До слабозмінених ландшафтів відносять тундрові, тайгові, пустельні, екваторіальні ландшафти, які піддалися впродовж останніх тисячоліть незначному господарському впливу (полювання, рибальство, вибіркова незначна вирубка лісу). До них належать заповідні території, водойми, ліси, луки (мал. 4.16), що раціонально використовуються людиною.

Мал. 4.16. Використання гірських лук в Альпах

Сильнозмінені (порушені) ландшафти виникли внаслідок тривалого господарського використання природних ландшафтів. Найбільше вони характерні для зон мішаних і широколистяних лісів, саван і рідколісь. До сильнозмінених ландшафтів відносять вторинні (ті що виросли після вирубки природних лісів) збіднені на видовий склад ліси та чагарники (мал. 4.17), давно освоєні луки і пасовища, річкові долини, які дуже активно і часто надмірно використовуються.

До перетворених ландшафтів відносять ті, у яких цілеспрямовано змінені людиною природні компоненти і взаємозв’язки між ними, і ці зміни постійно підтримуються людиною. Це — засіяні поля, насадження багаторічних культур, насіяні луки, лісонасадження, парки. Найбільш перетворені людиною ландшафти ще називають штучними. До таких відносять території суцільної забудови, кар’єри, автомагістралі, водосховища.

Мал. 4.17. Вторинний ліс

Культурні ландшафти. Люди цілеспрямовано можуть утримувати антропогенний ландшафт у такому стані, при якому він приносить користь людям, не втрачаючи своєї продуктивності і зовнішньої привабливості. Так, оброблювані землі на яких вдало змінюють вирощування різних культурних рослин, правильно використовують оранку, внесення добрив не тільки щорічно дають добрі врожаї, але й є приємними для споглядання (мал. 4.18). Милують око також впорядковані парки, зони відпочинку, штучні насадження лісів чи лісосмуг. Такі позитивно змінені природні комплекси називають культурними ландшафтами. Це ландшафти, у яких структура змінена на науковій основі в інтересах суспільства і без шкоди для природи.

Мал.4.18. Культурний сільськогосподарський ландшафт в США

Опрацювавши параграф, спробуй відповісти

• 1. Чому з розвитком людського суспільства зростав його вплив на природу?
• 2. Які негативні наслідки впливу природокористування на різні природні оболонки, компоненти природи?
• 3. Як поділяють антропогенні ландшафти за ступенем зміненості природи?
• 4. Які антропогенні ландшафти називають культурними?
• 5. Які антропогенні комплекси є у твоїй місцевості?

Застосуй знання, дізнайся більше

• 1. Спрогнозуй, як, на твою думку, зміняться рослинний та тваринний світ берегів, якщо через річку побудувати міст.
• 2. Які культурні ландшафти ти запропонував би створити для околиць твого населеного пункту?

Назви зображені об’єкти чи явища

скачать dle 11.0фильмы бесплатно