Напівпустелі й пустелі помірного поясу. Савани та вологі субекваторіальні й вологі екваторіальні ліси
- 22-01-2022, 14:40
- 420
7 Клас , Географія 7 клас Гільберг, Паламарчук
Зверніть увагу!!!
§ 50. Напівпустелі й пустелі помірного поясу. Савани та вологі субекваторіальні й вологі екваторіальні ліси
Пригадайте: 1. Чому на заході й сході материка зони лісостепів і степів не доходять до океанів? 2. Чому напівпустелі й пустелі охоплюють у Євразії більшу територію?
Напівпустелі помірного поясу. Клімат напівпустель різкоконтинентальний і сухий, з жарким літом і морозною зимою. Навіть улітку температура вночі іноді знижується до 0 °С. Опадів буває мало, і вони швидко випаровуються. Ґрунти світло-каштанові й бурі, з дуже малою кількістю перегною. Часто трапляються солончаки, які після дощів перетворюються на грузькі солоні болота, а в суху пору вкриваються кіркою солі.
Трав’яний покрив у напівпустелях бідний. Тут ростуть полин, курай і жорсткі колючі трави та чагарники. Водяться різні гризуни — ховрахи, тушканчики, або земляні зайці, пищухи, які збирають біля своїх нір купи сухої трави. З великих травоїдних тварин є антилопи (сайгак, джейран), подекуди збереглися в невеликій кількості дикі коні (кінь Пржевальського). Напівпустелі заселені рідко.
Пустелі помірного поясу. Характерні ознаки клімату пустель — різкоконтинентальний і надзвичайно сухий. Дощі тут випадають рідко, переважно навесні або влітку. Річна кількість опадів становить менше 200 мм на рік. Літня спека й вітри викликають сильне випаровування. Літні температури тут навіть вищі, ніж на екваторі (+28-30 °С), але в зимові місяці стоять морози.
- Знайдіть на карті атласу зону пустель. Яку площу вона займає?
Переважають сіро-бурі ґрунти, дуже бідні на перегній. Рослинність у пустелях дуже бідна, а в деяких місцях її зовсім немає. Типове дерево євразійських пустель — саксаул, досягає 6-8 м.
У глинястих пустелях на північ і на схід від Каспійського й Аральського морів і в кам’янистих пустелях, укритих щебенем і галькою, ростуть поодинокі кущики полину, кураю та саксаул.
У піщаних пустелях, до яких належать пустелі Кизилкум, Каракуми, а також Такла-Макан і деякі частини Гобі, рослинність різноманітніша.
- Знайдіть їх на карті атласу.
Сипучі піски й бархани, що пересуваються під упливом вітру, — неродючі. Однак пісок легко вбирає воду, яку отримує з опадів, і добре зберігає її від випаровування. Тому в пісках на глибині скупчуються прісні ґрунтові води. Це дає можливість розвиватися рослинності, яка закріплює піски й припиняє їх рух. Сипучі піски перетворюються на нерухомі горбисті піски, на яких розростаються білий, або піщаний, саксаул і піщана осока. Проте якщо надмірний випас худоби знищить рослинний покрив, то піски знову починають рухатися.
Уздовж берегів річок тягнуться смуги лісу з тополь та інших дерев із різними чагарниками, так звані тугаї, а ближче до води — густі зарості очеретів.
У пустелях Євразії водяться антилопи, кулани (дикі осли) і двогорбі верблюди, жовті ховрахи, тушканчики, сліпці, що живуть під землею. Особливо багато плазунів — ящірок, змій, а також черепах. Тут є чимало павукоподібних — отруйних скорпіонів, тарантулів і каракуртів.
Населення в пустелях дуже нечисленне, воно зосереджене в оазисах біля джерел і річок. На прилеглих пустинних пасовищах випасають отари овець і стада верблюдів.
Зони субтропічних лісів і чагарників. Тут розташовані дві зони із субтропічною вічнозеленою рослинністю: одна — на південному заході Євразії, інша — на південному сході.
На південному заході зона твердолистяних вічнозелених лісів і чагарників займає узбережжя Середземного моря, захищене від холодних північних вітрів горами. Завдяки теплій і вологій зимі тут поряд із деревами, які скидають своє листя на зиму, ростуть вічнозелені дерева й чагарники. Переважають родючі коричневі ґрунти.
Рослини пристосовані до літньої сухості, характерної для Середземномор’я. Їх тверде шкірясте листя виділяє різні ефірні олії, що зменшує випаровування. Іноді рослини мають колючки. Поширені вічнозелені кам’яний і корковий дуби, суничне дерево, лаври, олеандри, маслинові дерева. Майже всюди ростуть гаї маслинових дерев, різні види сосен, особливо пінії із зонтикоподібною кроною, а в деяких місцях — кипариси.
Вічнозелених лісів збереглося мало, вони майже всі вирубані. Для Середземномор’я характерні не ліси, а зарості вічнозелених кущів, так званий маквіс. Кущі заввишки 1,5-4 м густо вкриті колючками й переплетені виткими рослинами, іноді утворюють непрохідні хащі. Навесні маквіс укривається пахучими квітами, що поширюють навкруги пахощі.
Диких тварин збереглося мало. Трапляються лань, шакал, на заході — дикий кріль, мавпа, безхвоста макака, дикобраз, є багато плазунів — ящірок, змій і черепах. У горах водяться дикі кози й гірські барани.
З давніх часів Середземномор’я густо заселене. Великі простори зайняті полями, садами й виноградниками.
На південному сході Євразії розташована зона субтропічних мусонних лісів. Вона займає південну частину Великої Китайської рівнини й прилеглі до неї гористі області, а також південь Кореї та південну половину Японських островів.
У цій зоні літо дуже вологе, а зима менш волога й досить холодна для цих широт. Переважають ґрунти — жовтоземи й червоноземи. Поряд із листопадними широколистими деревами ростуть вічнозелені дуби, камфорні лаври, мирти, магнолії, куші камелії, низькорослі пальми, а також бамбук. У горах поширені хвойні ліси.
На південному сході диких тварин збереглося мало. Де-не-де в густих надрічкових заростях і гірських лісах трапляються тигри, у лісах, що межують із Тибетським нагір’ям, — бамбукові ведмеді, досить багато мавп, а з птахів — фазани.
Зона субтропічних мусонних лісів із давніх часів густо заселена.
Зони субтропічних напівпустель і пустель. Вони розташовані на плоскогір’ях і нагір’ях (Малоазіатському, Іранському та ін.).
На південь від Малоазіатського нагір’я знаходиться Сирійська пустеля. Вона відрізняється від пустель помірного поясу м’якою зимою (середня температура січня тут вища за 0 °С) і ще жаркішим літом (середня температура липня становить +30 °С). Другою її відмінністю є ефемерна рослинність, яка особливо буйно розвивається на сіроземах і сіро-бурих ґрунтах. Вона швидко розростається після весняних дощів і вкриває пустелю зеленим килимом із піщаної осоки, тонконога й інших рослин. Однак у кінці квітня — на початку травня ця рослинність так само швидко вигорає, і пустеля знову набуває колишнього мертвого вигляду.
Зона тропічних пустель. Ця зона в Євразії займає майже весь тропічний кліматичний пояс.
- Знайдіть її на карті атласу.
Для оазисів тропічних пустель характерна фінікова пальма. У пустелях водяться різні гризуни, газелі, дикий осел, вухата лисиця фенек, смугаста гієна.
Пустелі Аравії продовжують пояс африканських пустель. Найбільша з них — піщана пустеля Руб-ель-Халі. Літо тут дуже жарке (середня температура липня вища за +32 °С), зима дуже тепла (+20 °С у січні). Опадів буває мало (50 мм на рік). Поверхня вкрита піщаними грядами й дюнами, іноді до 150 м заввишки. Рослинність дуже бідна (верблюжа колючка, курай), на сипучих пісках її зовсім немає.
Савани та вологі субекваторіальні ліси. Зона саван і рідколісся займає в Євразії рівнинні частини півостровів Індостан та Індокитай й острова Шрі-Ланка. Усі ці території розміщені в області дії мусонів Індійського океану.
Мал. 132. Смугаста гієна
Мал. 133. Дикі слони
Для клімату саван при загальній досить значній кількості опадів (500—1500 мм на рік) характерний сухий зимовий період. Тут переважають ґрунти — червоно-бурі в сухих саванах і червоні у високотравних саванах, а в західній частині Індостану — чорні ґрунти. У саванах ростуть чагарники, трапляються ділянки рідкостійних саванних лісів: акації, мімози, пальми, баньян, з листопадних порід — тикове дерево з міцною, твердою деревиною, яке застосовується в кораблебудуванні, і салове дерево, висота якого досягає 35 м.
Субекваторіальні перемінно-вологі ліси займають майже повністю Філіппінські острови, а на півостровах Індостан та Індокитай і в Південному Китаї — узбережжя морів і схили гір, що отримують багато опадів (понад 1500 мм на рік). У цих вічнозелених лісах на червоно-жовтих ґрунтах ростуть пальми, багато мохів і папоротей. Біля підніжжя Гімалаїв розташовані тераї — розріджені вологі ліси та зарості бамбука й високих трав.
Тваринний світ саван і субекваторіальних лісів Євразії багатий і різноманітний. Тут водяться мавпи, які завдають шкоди садам і посівам. З хижаків поширені тигр, чорна пантера, гепард, смугаста гієна (мал. 132), які нерідко нападають на свійську худобу. Де-не-де ще залишилися дикі слони (мал. 133). У лісах живуть олені, буйволи, у саванах — антилопи, у густих річкових заростях — кабани. Є багато кобр, які водяться здебільшого в покинутих будівлях, та інших отруйних змій, від укусів яких щороку гинуть тисячі людей. У річках живуть велетенські крокодили (до 10 м завдовжки). Численні й різноманітні птахи — фазани, павичі, дикі кури, багато яскраво забарвлених метеликів.
Савани, а частково й субекваторіальні ліси густо заселені, великі простори зайняті обробленими землями.
Вологі екваторіальні ліси. Зона екваторіальних лісів Євразії охоплює південь півострова Індокитай і майже повністю Великі Зондські острови, а також південний захід Шрі-Ланки. В умовах екваторіального клімату, рівномірно вологого й жаркого протягом усього року, пишно розростаються постійно вологі вічнозелені ліси на родючих червоно-жовтих ґрунтах.
В екваторіальних лісах Євразії ростуть велетенські фікуси, різні види пальм, хлібне дерево, мангове дерево, високі бамбуки, велетенські орхідеї з листям завдовжки 4-5 м, деревоподібні папороті. Є багато паразитів, які живляться соком інших рослин; особливо цікава рафлезія з величезними червоними квітами, що тхнуть гниючим м’ясом.
Для зони екваторіальних лісів характерні тапір, носоріг, дикі бики, тигр і малайський ведмідь. Великі Зондські острови — це край людиноподібних мавп — орангутанга й гібона. На одному з невеликих островів збереглися найбільші із сучасних ящірок — велетенські варани. Довжина пітонів досягає 7-10 м. Є багато птахів із розкішним пір’ям, великих метеликів, павуків-птахоїдів.
Ця зона заселена нерівномірно. Острів Ява заселений дуже густо (500 осіб на 1 км2). На інших островах населення мало, і природа зберігається в її первісному, майже не зміненому вигляді.
Вертикальні пояси в Гімалаях і Альпах. Гірські території Євразії займають майже половину площі материка. Найбільш яскраво виражена вертикальна поясність на південних схилах Гімалаїв, які зволожуються мусонами, а в Європі — на південних схилах Альп. Зміну вертикальних поясів показано на схемі (мал. 134).
Залежно від висоти разом із кліматом і рослинністю змінюється і тваринний світ. У високогірних поясах Гімалаїв водяться гімалайський ведмідь, гірські козли та барани, гірські індики, сніговий гриф.
Мал. 134. Вертикальна поясність у Гімалаях (а) і Альпах (б)
Господарська діяльність людини тісно пов’язана з горами. Тут зазвичай обробляють поля, на високогірних луках випасають худобу.
Населення в Гімалаях нечисленне. Воно зосереджене в основному в долинах і на пологих схилах гір.
Практична робота 10 (продовження)
Позначення на контурній карті назв основних географічних об’єктів Євразії
Позначте на контурній карті, користуючись атласом.
Пустелі: Каракуми, Гобі, Руб-ель-Халі.
Запитання та завдання
- 1. Укажіть, у яких зонах Євразії поширені чорноземні ґрунти, а в яких — підзолисті, сіроземи, бурі лісові, коричневі, червоно-жовті.
- 2. Поясніть, чим відрізняються особливості природи області гірського снігу від зони арктичних пустель.
- 3. Складіть порівняльну характеристику зони середземноморських і субтропічних мусонних лісів.
- 4. Укажіть, чим відрізняються пустелі помірного, субтропічного й тропічного поясів Євразії.
Працюємо з картою та атласом
Покажіть на картах вивчених вами материків зони саван і субекваторіальних лісів. У яких кліматичних поясах розташована кожна з цих зон?
Цікавий факт
Мал. 135. Гобійський ведмідь мазалай
Пустеля Гобі — найбільша пустеля материка й друга у світі після Сахари. Улітку ґрунти тут нагріваються до +70 °С, повітря — до+ 40 °С, а взимку встановлюються морози до -40 °С. У деяких районах дощів не буває по 2-3 роки. Весною й восени дмуть сильні вітри — до 140 км/год. Екстремальність клімату й ландшафту обумовив унікальний тваринний світ. Тільки в Гобі є двогорбий верблюд, дикий осел, гобійський ведмідь мазалай (мал. 135) — єдиний ведмідь, який пристосований до життя в пустелі.
У жарких пустелях ночами буває дуже холодно.
У пустелі Такла-Макан у Китаї перепад температур коливається від +40 °С вдень до -40 °С вночі.
скачать dle 11.0фильмы бесплатноДаний матеріал відноситься до підручника "Географія 7 клас Гільберг, Паламарчук", створено завдяки МІНІСТЕРСТУ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ (МОН)
Зверніть увагу!!!
Коментарі (0)