Форма Землі
- 22-01-2022, 02:28
- 493
7 Клас , Географія 7 клас Гільберг, Паламарчук
Зверніть увагу!!!
§ 3. Форма Землі
Пригадайте: 1. Яку форму має планета Земля? 2. Що таке глобус?
Куляста форма Землі та її географічні наслідки. Форма Землі цікавила людство ще з давніх-давен. Це питання досліджували не одне століття. До істини прийшли поступово, у важкому протистоянні з різними, у тому числі й релігійними забобонами.
Нині вже ніхто не має сумніву, що Земля за своєю формою подібна до кулі та інших планет Сонячної системи.
- Чи можете ви довести кулястість Землі?
Проте цей шлях пізнання вимагав тривалого часу й розвитку науково-технічного прогресу. Лише в XVII—XVIII ст., коли для вивчення розмірів Землі почали застосовувати точні методи вимірювання, було встановлено, що наша планета не є ідеальною кулею. Виявилося, що її екваторіальний радіус на 21,4 км довший за полярний. Наступні, більш детальні вимірювання дали змогу з’ясувати, що Земля — тіло геометрично неправильне. Відомий німецький фізик і математик Й. Листинг у 1873 р. назвав таку форму геоїдом («землеподібний») (мал. 4). Геоїд (грецьк. γη — земля та είδος — вигляд) — форма Землі як планети та фігура, поверхня якої всюди перпендикулярна до напрямку сили тяжіння. Поверхня геоїда збігається з рівнем поверхні Світового океану.
Мал. 4. Уявна форма Землі у вигляді кулі й еліпсоїда обертання
Куляста форма Землі визначає її фізико-географічні особливості. Вона зумовлює існування освітленого й затемненого боків, тобто дня та ночі. На освітленому боці тепло прибуває, а на затемненому — витрачається через випромінювання. Це впливає на стан атмосфери й характер погоди вночі та вдень.
Форма Землі визначає кут падіння сонячних променів до її поверхні. Вони, падаючи на кулясту поверхню в один і той самий момент у різних місцях по широті, дотикаються до Землі під різними кутами. Цим пояснюється різне нагрівання планети на різних широтах.
Куляста форма Землі зумовлює зональний розподіл тепла й існування теплових поясів на ній. Від цього залежить розподіл кліматів на Землі та їх зональний характер. Зональність кліматів зумовлює зональні особливості всіх компонентів географічної оболонки — від рельєфу до тваринного світу й рослинності. Отже, закон зональності на Землі зумовлений її кулястою формою.
Куляста форма Землі є також причиною того, що всі явища й рухи по обидва боки екватора протилежні. Якщо в Північній півкулі зима, то в Південній — літо. Вона впливає на основні напрямки руху повітряних мас у системі загальної циркуляції атмосфери та течій в океанах.
Розміри Землі. У наш час існує наука, яка займається визначенням розмірів Землі за допомогою точних вимірювань її поверхні, — це геодезія. За цими вимірюваннями діаметр Землі становить майже 12 750 км. Величина її радіусів визначена Міжнародним астрономічним союзом у 1976 р.: полярний радіус — 6356,9 км; екваторіальний — 6378,1 км. Площа земної кулі — 510,1 млн км2. Під час визначення розмірів і форм об’єктів Землю вважають кулею, радіус якої — 6371 км. Довжина великого кола (екватора) і кожного з меридіанів на земній кулі становить понад 40 000 км.
Завдяки своїм розмірам Земля силою тяжіння надійно притягує навколо себе газову оболонку — атмосферу. Розміщення Землі в просторі, будова поверхні, форма й розміри небесного тіла мають суттєвий вплив на її взаємодію з космосом, одночасно й космос впливає на Землю (мал. 5).
Мал. 5. Вигляд Землі з космосу
Запитання та завдання
- 1. Чим можна довести, що Земля має кулясту форму? Наведіть приклади.
- 2. Поясніть, як куляста форма Землі впливає на формування її природи.
- 3. Що таке геоїд? У якому співвідношенні знаходяться полярний і екваторіальний радіуси Землі?
- 4. Чому розміри Землі відіграють важливу роль у житті цієї єдиної в Сонячній системі планети, на якій існує життя?
Працюємо з картою та атласом
Знайдіть і покажіть на карті та глобусі екватор, полюси, тропіки, меридіани.
Сторінка дослідника
Під час спостереження за тінню гномона простежте за протяжністю світлового дня. Чи можна визначити якусь закономірність?
Цікавий факт
Чому ми не падаємо з кулеподібної Землі? Уперше в XVII ст. науково дав цьому пояснення англійський фізик І. Ньютон. Одного разу він відпочивав у садку, де йому на голову випадково впало яблуко. Учений задумався: «Чому ж яблуко не зависає в повітрі, не летить у небо, а падає на Землю?» Потім він зрозумів, що яблука падають не самі, а їх змушує рухатися якась сила — це сила земного тяжіння. Земля притягує всі тіла, які нас оточують, але з різною силою.
скачать dle 11.0фильмы бесплатноДаний матеріал відноситься до підручника "Географія 7 клас Гільберг, Паламарчук", створено завдяки МІНІСТЕРСТУ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ (МОН)
Зверніть увагу!!!
Коментарі (0)