Тектонічна будова. Рельєф і роль внутрішніх сил у його формуванні
- 22-01-2022, 14:30
- 556
7 Клас , Географія 7 клас Гільберг, Паламарчук
7 Клас , Географія 7 клас Гільберг, Паламарчук
Пригадайте: 1. Назвіть найвищі хребти Євразії. Порівняйте їх висоти з висотами гірських хребтів інших материків. 2. Покажіть на карті найбільші рівнини материка.
Особливості рельєфу Євразії. Рельєф материка Євразія дуже різноманітний. Тут розташовані найвища вершина Землі — Еверест (Джомолунгма), висота якої — 8848 м, і глибока западина суходолу — рівень Мертвого моря (405 м). Середня висота Євразії становить 830 м над рівнем моря. Гори разом із плоскогір’ями займають майже 2/3 території материка.
За своїм рельєфом західна частина материка — Європа — відрізняється від решти території — Азії. Європа — невисока частина світу. Майже 2/3 її поверхні припадає на низовини. Дуже високих гір (вище 5 км) немає. Майже вся східна частина Європи зайнята рівниною, на якій у деяких місцях піднімаються горбисті височини. У західній частині поверхня дуже розчленована. Тут на невеликих просторах трапляються й гори, які рідко перевищують 3000 м, і невеликі плоскогір’я та низовини.
Азія за середньою висотою майже в три рази перевищує Європу. На відміну від Європи, в Азії переважають великі плоскогір’я, дуже високі нагір’я та гори. Особливо висока її центральна частина. Гірські хребти тягнуться на тисячі кілометрів і в багатьох місцях укриті багаторічним снігом. З гір спускаються величезні льодовики, набагато потужніші, ніж у Європі.
Низовинні рівнини, хоч і великі за площею, становлять лише незначну частину поверхні. Вони розташовані переважно на її окраїнах, в основному на заході й північному заході.
Така різноманітність пов’язана не лише з великою протяжністю материка, а й з надзвичайною складністю будови земної кори.
Формування материка Євразія та його рельєфу. Євразія складається з кількох давніх платформ, з’єднаних різновіковими складчастими поясами. Найдавніші частини материка — Східноєвропейська платформа з рівнинним рельєфом і невеликими абсолютними висотами, висока Сибірська платформа, у межах якої переважають плоскогір’я, плато й нагір’я, роздроблена Китайська платформа, а на півдні — Індостанська й Аравійська платформи.
Платформи з’єднані між собою складчастими поясами, які сформувалися в різний геологічний час.
Характерну особливість Євразії становить величезний Альпійсько-Гімалайський пояс молодих складчастих гір, який простягнувся через увесь материк від Атлантичного океану до Індійського, а потім перейшов на Великі Зондські острови. Цей гірський пояс виник кілька десятків мільйонів років тому на місці глибокого, затопленого морем прогину між Євразією й давнім материком Гондваною (сучасні моря — Середземне, Чорне та Каспійське — залишки цього великого міжматерикового моря).
У цьому поясі молодих гір можна виокремити два основні гірські вузли, до яких сходяться гірські хребти. Один вузол — це Альпи, найвищі гори в Європі. Другий, ще потужніший гірський вузол, — нагір’я Памір. До нього підходять із південного сходу найвищі гори земної кулі — Гімалаї і Каракорум (мал. 110). У деяких місцях гірські хребти розходяться й, чергуючись із плоскогір’ями, утворюють великі нагір’я — Малоазіатське, Іранське та Тибетське.
На північ від Великих Зондських островів уздовж східних берегів Євразії тягнеться Тихоокеанський пояс молодих гір. Він проходить по довгому ланцюгу островів, а потім переходить на материк і захоплює його північно-східну окраїну.
Мал. 110. Гори Каракорум. Пік Лайла
Пояси молодих, високо піднятих складчастих гір розташовані поряд із найглибшими западинами океанів і морів. Горотворні рухи тут ще тривають. Ці найбільш рухомі ділянки земної кори в Євразії характеризуються великою сейсмічністю — тут проявляється вулканізм, концентруються епіцентри землетрусів.
Області землетрусів і вулканів. Велика кількість землетрусів на території Євразії пояснюється тим, що тут проходять гігантські сейсмічні пояси. Найактивніший — Тихоокеанський сейсмічний пояс. У 1923 р. землетрус зруйнував столицю Японії — місто Токіо. При цьому загинуло понад 100 тис. осіб. Землетруси бувають не тільки на суходолі, а й на дні Тихого океану. Під час підводних землетрусів гігантські хвилі (цунамі) накривають береги Камчатки, Курильських і Японських островів.
Європейсько-Азіатський сейсмічний пояс проходить по південній окраїні Євразії.
У сейсмічних поясах знаходяться й області вулканізму. Особливо багато вулканів у Тихоокеанському вогняному кільці. Найвищий діючий вулкан Євразії — Ключевська Сопка, його висота — майже 4750 м. На одному з Великих Зондських островів розташований вулкан Кракатау, відомий у минулому своїми потужними виверженнями.
Із землетрусами й виверженнями вулканів пов’язані найбільш руйнівні стихійні явища. Особливо часті землетруси й виверження вулканів у Тихоокеанському поясі складчастих гір на Японських і Філіппінських островах. Руйнівний землетрус, який забрав десятки тисяч людських життів, стався 1988 р. у Вірменії.
Нині вчені всього світу використовують новітні методи дослідження, визначають високосейсмічні райони й створюють прогнози можливих землетрусів. У цих районах зводяться будинки особливої конструкції, що витримують земні поштовхи значної сили.
Практична робота 10 (продовження)
Позначення на контурній карті назв основних географічних об’єктів Євразії
Позначте на контурній карті, користуючись атласом.
Гори: Альпи, Піренеї, Апенніни, Карпати, Скандинавські, Уральські, Кавказ, Тянь-Шань, Гімалаї (гора Джомолунгма);
рівнини: Східноєвропейська, Західносибірська, Велика Китайська;
низовини: Прикаспійська, Індо-Гангська, Месопотамська;
плоскогір’я: Середньосибірське і Декан;
нагір’я: Тибетське, Іранське;
вулкани: Гекла, Везувій, Ключевська Сопка, Фудзіяма.
Запитання та завдання
Працюємо з картою та атласом
Позначте на контурній карті давні платформи Євразії (штрихуванням), пояси молодих складчастих гір (суцільними лініями) і давні гори (переривчастими лініями).
Сторінка дослідника
Установіть, користуючись картою, як змінилися б обриси Євразії, якби суходіл опустився на 200 м
Цікавий факт
Мал. 111. Гори Гімалаї. Вершина Джомолунгма (Еверест)
Назви гір у перекладі з різних мов мають приблизно однакове значення. Порівняйте: Альпи — «Високі гори», Тянь-Шань — «Небесні гори», Піренеї — «Вершина», Карпати — «Скеля», Урал — «Височина», Кавказ — «Білосніжна гора», Гімалаї — «Дім снігів». Найвищу гору планети — вершину Гімалаїв, розміщену на межі Непалу й Китаю, — непальці називають Сагарматха — «Володар неба», а тибетці — Джомолунгма, що означає «Богиня — мати миру». Цікаво, що місцеві жителі обожнювали цю вершину, не знаючи, що вона найвища на Землі (мал. 111).
скачать dle 11.0фильмы бесплатно
Коментарі (0)