§ 53. Природні зони: лісостеп і степ, пустелі і напівпустелі

ПРОЧИТАЙТЕ І ДІЗНАЄТЕСЯ

• Про зональні особливості лісостепів і степів Євразії.
• Про своєрідність пустель і напівпустель Євразії.

• Про зональні особливості лісостепів і степів Євразії. Ці природні зони поширені переважно на півдні Східноєвропейської рівнини та Західного Сибіру, а також на просторах Казахського дрібносопковика. Далі на схід зона степів трапляється лише в Центральній Азії та в Приамур’ї у вигляді окремих ділянок. Теплий клімат з недостатнім зволоженням на півдні Східноєвропейської рівнини сприяє формуванню тут родючих чорноземних ґрунтів. Зрідка трапляються ділянки лісу, де на сірих лісових ґрунтах ростуть дубові гаї з домішками берези, липи та клена. У рослинному покриві європейських степів колись панували ковила, типчак, тонконіг.

Клімат лісостепу й степу східної частини материка континентальніший, тому ґрунти тут часто засолені. Лісові ділянки в межах азійського лісостепу складаються переважно з дрібнолистяних порід дерев - пухнастої берези з домішками осики. Степ відрізняється трав’яним покривом з ковили, типчаку, чебрецю, степової люцерни, степової цибулі тощо. У пониззях ростуть чагарники. У лісостепах і степах Євразії водяться ховрахи, хом’яки, полівки, тушканчики, багато хижаків (степовий тхір, вовк, лисиця, горностай тощо).

Нині трав’яні луки й злакові степи в природному стані на материку майже не збереглися. Вони повністю розорані й замінені на сільськогосподарські угіддя.

• Про своєрідність пустель і напівпустель Євразії. Крайній південний схід Європи охоплює природна зона напівпустель, де на засолених, украй бідних пустельних ґрунтах де-не-де можна натрапити на окремі чагарники, злаки та кураї.

Пустелі і напівпустелі поширені переважно в Азії і знаходяться в трьох географічних поясах: тропічному, субтропічному й помірному.

Тропічні пустелі охоплюють великі простори Аравійського півострова, як-от Руб-ель-Халі (мал. 166). На величезних кам’янистих і піщаних просторах опадів випадає менш як 100 мм за рік. Постійних водотоків зазвичай немає.

Ґрунти в пустелях бідні, тому рослин тут дуже мало. У сухих річищах трапляються рідколісся з акації, в улоговинах прижилися солелюби.

Суворі умови пустель збіднюють також і тваринний світ. Подекуди тут трапляються антилопи, газелі, дикі віслюки-онагри, шакали та гієни. Багато гризунів і плазунів.

Субтропічні пустелі охоплюють північ Аравійського півострова, Іранського нагір’я та Центральної Азії. Чергування гір й улоговин зумовило тут утворення пустель різного типу.

Для Месопотамії та Іранського нагір’я характерні пониззя з глинистими солончаками з білосніжним покривом солі. Вони утворилися на місці колишніх озер. Поряд з ними трапляються велетенські дюни 200 м заввишки. На півдні пустелі Гобі різкі коливання температур перетворили кристалічні породи на розсипи щебеню.

У глинистих пустелях негустий покрив полину, кураю, верблюжої колючки змінюється заростями саксаулу. Лише долинами невеличких річок тягнуться густі зарості тополь і болотяних рослин, зокрема очерету, рогози.

Тваринний світ субтропічних пустель багатий на копитних, на яких полюють шакал, пустельна кішка й леопард. Тут мешкає чимало змій і черепах, бабаків, ховрахів, піщанок і полівок, поширені дуже небезпечні павукоподібні - скорпіони, каракурти, фаланги. Справжнє лихо пустель - зграї саранчі, яка під корінь знищує посіви.

Мал. 166. Пустеля на Аравійсько му півострові

Мал. 167. Пустелі помірного поясу та їхні мешканці

Пустелі помірного поясу охоплюють значну частину Центральної Азії. Найбільші з них Каракуми, Кизилкум, більша частина Гобі, Такла-Макан (мал. 167). Укриті пісками або камінням, ці неозорі рівнини зазнають тропічної спеки влітку та значних морозів узимку. Улоговинний рельєф сприяє застою холодного повітря, через що ґрунт значно промерзає.

Тварини й рослини пустель помірного поясу добре пристосувалися до суворих умов життя. З рослин поширені верблюжа колючка, саксаули, кураї. Тваринний світ - царство плазунів (варан, агама, круглоголівка, а також ефа, гюрза та інші змії). Тут також мешкає багато копитних, як-от: джейран, кулан, сайгак і двогорбий верблюд, вовна якого захищає тварину від спеки та морозу. Багато також шакалів і гієн.

НОТАТКИ ДО ТЕМИ

Гобі - найбільша пустеля Євразії. Свою назву вона отримала від монгольського слова, що означає «пустеля». Однак і тут є життя. Зокрема тут росте саксаул - витривалий, майже безлистий деревний чагарник, стійкий до посухи, що росте в пустелі розкиданими групами. Саксаул виростає до 2-4 м заввишки і може існувати навіть там, де ґрунт піщаний та нестійкий, запобігаючи його подальшій ерозії. Піщані райони Гобі - середовище проживання вухатого їжака й невеликих гризунів, таких як пустельний хом’як. У Гобі трапляються також кілька видів великих ссавців. Останні дикі двогорбі верблюди блукають пустелею; усе ще живуть у пустелі дикі осли й маленькі стада монгольських газелей. Тут мешкає і єдиний у світі пустельний гобійський ведмідь.

МОЇ ДОСЛІДЖЕННЯ

Знайдіть на карті природних зон найбільші пустелі Євразії, визначте їхні назви. З’ясуйте за додатковими джерелами інформації, які з них є піщаними, кам’янистими, глинистими.

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 10 (продовження)

Позначення на контурній карті назв географічних об’єктів Євразії

Позначте на контурній карті пустелі: Каракуми, Гобі, Руб-ель-Халі.

ПРОЧИТАЛИ - ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ!

ЧИ ЗНАЮ

• 1. Де розташовані в Євразії лісостеп і степ?
• 2. Які найбільші пустелі Євразії?

ЧИ РОЗУМІЮ

• 3. Якими є особливості ґрунтів і тваринного світу пустель Євразії?
• 4. У якому напрямку і чому євразійські степи змінюються пустелями?

ЧИ ПОЯСНЮЮ

• 5. Чому лісостеп і степ поширені здебільшого у внутрішніх областях Євразійського материка?
• 6. Чому в Євразії пустелі набули значного поширення?

ЧИ ВМІЮ

• 7. За картами атласу порівняйте закономірності територіального поширення лісостепу й степу в Євразії та в Північній Америці.
• 8. На прикладі однієї з природних зон Євразії покажіть зв’язки між компонентами природи.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно

 

Даний матеріал відноситься до підручника "Географія 7 клас Пестушко, Уварова", створено завдяки МІНІСТЕРСТУ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ (МОН)