Стихійні явища природи. Екологічні проблеми. Об’єкти Світової природної спадщини
- 22-01-2022, 02:39
- 570
7 Клас , Географія 7 клас Гільберг, Паламарчук
7 Клас , Географія 7 клас Гільберг, Паламарчук
Пригадайте: Що таке екологічна проблема? Які, на вашу думку, чинники зумовлюють появу екологічних проблем?
Стихійні явища природи. Це надзвичайні природні явища, що діють із великою руйнівною силою, завдають значної шкоди району, у якому відбуваються, порушують нормальну життєдіяльність населення, знищують матеріальні цінності. Незалежно від джерела виникнення стихійні явища характеризуються значними масштабами й різною тривалістю — від кількох секунд і хвилин (землетруси, снігові лавини) до декількох годин (селі), днів (зсуви) і місяців (повені, пилові бурі). Часто такі екстремальні явища природи набувають катастрофічного характеру, що призводить до раптового порушення нормальної діяльності людей. Характерними ознаками стихійного явища є його непередбачуваність і неможливість, як правило, своєчасно попередити. Стихійне явище оцінюється за кількістю жертв і масштабами руйнування, а в ненаселених пунктах — за ступенем порушення природного середовища: рельєфу, рослинності, тваринного світу, а також за площею охоплення географічного простору.
Виверження вулканів, землетруси, цунамі, обвали, селі, лавини, повені, урагани, тайфуни, смерчі, пилові бурі, смог, град, блискавки, лісові пожежі є частими стихійними явищами на материку. Злива, снігопад, заморозок, ожеледиця та інші явища можуть мати характер стихійного лиха при раптовому різкому виникненні. Найнебезпечнішим стихійним лихом уважаються циклони, тайфуни, засуха, перетворення місцевості на пустелю.
При пануванні тропічного пустельного клімату на великих просторах Африки настає засуха — тривалий бездощовий період, що призводить до висихання ґрунтів і загибелі рослинності (мал. 35). Засухи завжди супроводжуються неврожаєм. Від нестачі кормів і питної води гине худоба та дикі тварини, від спраги й голоду вмирають люди. Районом частих і тривалих засух є зона Сахель (з араб. — берег, край, тобто «край пустелі»), що розташована на південь від Сахари. Вона тягнеться широкою смугою із заходу на схід через усю Північну Африку.
Мал. 35. Засуха в Африці
Небезпечним явищем є ураганний гарячий сухий вітер, що дме в пустелі влітку. Араби називають його диханням смерті. Коли він дме, температура повітря підвищується до +50 °С, а відносна вологість знижується іноді до 0. За таких умов різко збільшується випаровування з організму. У людини починається сильний головний біль і може настати смерть. Нерідко ураганний вітер супроводжується піщаними смерчами й пиловими бурями. Вони зазвичай тривають недовго (до 20 хв), але мають велику силу й за короткий час переносять величезні маси піску, засипаючи поля, будинки, а іноді й великі поселення.
Деякі країни Африки потерпають від повеней. Своєрідним стихійним лихом є нашестя сарани, яка за кілька годин може знищити весь урожай полів і плантацій.
Екологічні проблеми. Це складні ситуації, які виникають у зв’язку з втручанням людини в природні процеси й призводять до порушення рівноваги природних комплексів. Однією з великих екологічних проблем Африки є поступове збільшення території пустель. Причиною цього є вирубування лісів, знищення трав’яного покриву під час надмірного випасання тварин. Опустелення відбувається досить швидко. Запобіжні заходи (створення спеціальних загород, насадження дерев у пустелях тощо) є поки що неефективними. Щоб зупинити наступ Сахари на савану, уряди прилеглих держав домовилися про створення так званого зеленого поясу завширшки 20-30 км і завдовжки 1500 км. Люди висаджують фінікові пальми, акацію, вічнозелений австралійський евкаліпт. Існує декілька проектів забезпечення Сахари водою.
Великою екологічною проблемою Африки є знищення вологих і перемінно-вологих лісів (мал. 36). Окремі африканські країни в гонитві за миттєвими прибутками вирубують цінні породи дерев. В африканській гілеї також поширилася хибна практика очищення фунтів під ріллю для землеробства за допомогою вогню. Підпалений ліс вигорає, а попелом удобрюють землю. Через кілька років фунти на цій ділянці виснажуються й потрібно очищувати від лісу все нові й нові площі. У результаті цього від первинних площ африканського лісу залишилася лише половина. А тим часом вологі вічнозелені екваторіальні ліси є, за образним виразом, «легенями нашої планети».
Мал. 36. Вирубування лісів Африки
Мал. 37. Білохвостий гну
В окремих африканських країнах уже зрозуміли, до чого може призвести інтенсивне вирубування лісів. Наприклад, у Демократичній Республіці Конго держава контролює заготівлю та експорт деревини й насаджування дерев. А в Малі діє закон, за яким за випалювання лісів загрожує штраф і тюремне ув’язнення терміном до двох років.
Інша серйозна проблема — зменшення кількості диких тварин саван. У результаті активного освоєння людиною природних територій, розорювання, розведення домашньої худоби витісняються дикі тварини. До того ж величезною проблемою Африки є браконьєрство, що призвело до різкого зменшення кількості диких тварин, особливо слонів, носорогів, жираф тощо. Так, на острові Мадагаскар, де майже повністю знищено природні ліси, половина видів тварин і рослин уже зникла або перебуває під загрозою зникнення. А це стосується ендеміків, тобто видів, яких немає більше ніде на Землі. З часів колонізації материка тварин масово знищували під час полювання — заради добування слонової кістки, рогів носорога, крокодилячої шкіри, шкір хижаків, страусового пір’я. Повністю були знищені білохвостий гну (мал. 37), зебра квагга, яка мала смужки тільки на шиї і морді, що водились у Південній Африці. Кількість інших тварин (слонів, носорогів, горил) значно скоротилася.
Африка є скарбницею корисних копалин. Це стало вироком для природних комплексів її багатьох територій. У місцях розробок корисних копалин вони докорінно змінені людиною. Зокрема, у 50-х роках XX ст. в Сахарі були відкриті значні поклади нафти, а згодом побудовані нафтопереробні заводи. Це докорінно змінило природу в місцях нафтопромислів.
Об’єкти Світової природної спадщини ЮНЕСКО. Світова спадщина ЮНЕСКО — це неповторні куточки природи й пам’ятки, які демонструють багатство природи та можливості людського розуму. Об’єкти спадщини ЮНЕСКО є надбанням усього людства, вони підлягають збереженню й популяризації через їх особливу культурну та історичну значущість. Тому в 1972 р. ЮНЕСКО прийняла Конвенцію про охорону Світової культурної і природної спадщини. Станом на 2014 р. у списку Світової спадщини зазначено 1007 об’єктів (зокрема, 779 культурних, 197 природних і 31 змішаний) із 161 країни. На території материка Африка всього знаходиться 78 об’єктів, що становить 9 %. Серед них 33 об’єкти природної спадщини.
Природні заповідні території — це ділянки суходолу чи моря, на яких зберігається в природному стані весь природний комплекс або його окремі компоненти. На цих територіях заборонена господарська діяльність або повністю, або її окремі елементи. Нині людство розуміє необхідність охорони природи на Землі. З цією метою влаштовують природоохоронні території — заповідники й національні парки. У них охороняються рослини, тварини, гірські породи тощо і ведеться дослідницька робота. Заповідники мають суворий природоохоронний режим, а національні парки можуть відвідувати туристи, які зобов’язані дотримуватися встановлених правил.
Уряди багатьох країн заборонили на своїй території полювання на диких тварин. Нині туристи можуть споглядати звірів у природних умовах із спеціальних автобусів. У заповідниках і національних парках їх возять за розробленими маршрутами в супроводі працівників національного парку.
Заповідники та національні парки Африки займають досить велику територію. Особливо їх багато в Південній і Східній Африці в зоні саван і рідколісся.
На території материка знаходяться такі відомі національні парки, які мають світове значення: Серенгеті, Нгоронгоро, парк Кіліманджаро, водоспад Вікторія, Амбоселі, Королеви Єлизавети, Цаво в Східній Африці (мал. 38), Центральнокалахарський заповідник і Національний парк Крюгера в Південній Африці та ін. Природоохоронні території організовані в різних природних комплексах — у горах, на рівнинах, у вологих вічнозелених лісах, саванах, пустелях, на вулканах.
Національний природний парк Серенгеті — один із найбільших і найвідоміших у світі (мал. 39). У перекладі з мови масаїв його назва означає «Неозора рівнина». Парк розташований у Східній Африці. Його ще називають африканським раєм для тварин. На його просторах мешкають тисячні табуни великих копитних і хижаки, які збереглися в недоторканому стані.
Національний парк Крюгера — один із найдавніших на материку.
Мал. 38. Національний парк Цаво
Мал. 39. Національний парк Серенгеті
Мал. 40. Національний парк Нгоронгоро
Він виник на півдні Африки ще в 1898 р. У цьому краї савани живуть буйволи, слони, носороги, леви, леопарди, гепарди, жирафи, зебри, різні антилопи, з птахів — марабу, птах-секретар. Кожного виду тварин налічують тисячі особин. За їх різноманітністю парк часто порівнюють з Ноєвим ковчегом.
Національний парк Нгоронгоро (мал. 40) розташований у кратері згаслого вулкана. Там охороняються буйволи, носороги, антилопи, жирафи, бегемоти, різноманітні птахи.
У парку Рувензорі охороняються людиноподібні мавпи шимпанзе та горили.
Створення заповідників і національних парків сприяє збереженню рідкісних рослин, унікального тваринного світу й окремих природних комплексів Африки. Завдяки охоронним заходам кількість багатьох видів тварин, що перебували на межі зникнення, відновлена. Найбільша у світі різноманітність видів тварин робить Африку справжнім раєм для екотуристів.
Запитання та завдання
Зверніть увагу на: розширення меж африканських пустель, зменшення площ вологих екваторіальних лісів, знищення диких тварин саван; розширення площ кар’єрів у районах добування корисних копалин. Дізнайтеся, які заходи проводяться в країнах Африки для збереження природи.
Запропонуйте свої шляхи розв’язання деяких із цих проблем.
Працюємо з картою та атласом
Знайдіть на карті Африки заповідні території та вкажіть, у яких природних зонах вони розміщені. Назвіть найбільші з них і нанесіть на контурну карту.
Цікавий факт
Мал. 41. Національний парк Крюгера
Існує грандіозний проект розширення парку Крюгера на території трьох держав: Південної Африки, Зімбабве та Мозамбіку, що майже вдвічі збільшить його простір. Це буде спільний міжнародний природний заповідник. Його територія, яка перевищуватиме 36 тис. км2, стане найбільшим на планеті місцем для екотуризму (мал. 41).
скачать dle 11.0фильмы бесплатно
Коментарі (0)