Географічне положення. Дослідження материка
- 25-01-2022, 22:09
- 464
7 Клас , Географія 7 клас Бойко, Міхелі
§ 43. Географічне положення. Дослідження материка
- Пригадайте, які частини світу розрізняють у Євразії.
- Зіставте розміри Євразії з розмірами інших материків
ГЕОГРАФІЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ. Євразія — це материк, на якому ми живемо. Вона є найбільшим континентом нашої планети. Її площа становить майже третину площі суходолу Землі. Євразія — єдиний материк, що омивається усіма океанами. Значна протяжність з півночі на південь (8500 км) зумовила розташування її в усіх географічних поясах Північної півкулі. Ще більшою є протяжність із заходу на схід — 16 000 км. Цим пояснюється надзвичайна різноманітність природних умов. Крайні точки Євразії: на півночі — мис Челюскін, південна — мис Піай, західна — мис Рока, східна — мис Дежньова.
Подорож у слово
Назва Європа походить від фінікійського слова ереб — захід, Азія — від ассирійського слова асу — схід.
Ви вже знаєте, що у Євразії розрізняють дві частини світу — Європу та Азію. Уявлення про них як різні частини світу склалося в давнину, значно раніше, ніж люди дізналися про справжні розміри всього материка. Тому такий поділ є не географічним, а лише історичним. Межу між Європою та Азією проводять умовно по таких об’єктах: східне підніжжя Уральських гір — річка Емба — північне узбережжя Каспійського моря — Кумо-Маницька западина — Азовське і Чорне моря — протоки Босфор і Дарданелли. Азіатська частина материка значно більша за площею, ніж європейська, яка видається лише великим півостровом Азії. Внутрішні райони Азії надто віддалені від морів, як ніде на земній кулі (більш як на 1500 км). Натомість у Європі відстані до морського узбережжя не перевищують 600 км.
РЕКОРДИ СВІТУ ЛЮДЕЙ І ПРИРОДИ
Найвужчою протокою у світі є Босфор — ширина у найвужчому місці лише 700 м (довжина 30 км). Через Босфор збудовані мости, які сполучають Європу з Азією.
Близьким сусідом Євразії є Африка. Їх розділяють лише вузькі смуги води — Гібралтарська протока, Суецький канал і Червоне море. Від Північної Америки Євразію відокремлює вузька Берингова протока, а від інших материків її відділяють значні простори океанів.
Мал. 188. Фізична карта Євразії
БЕРЕΓΟΒΑ ЛІНІЯ. Береги Євразії сильно розчленовані. На заході моря Атлантичного океану глибоко вдаються в суходіл. Серед них внутрішні: Балтійське, Середземне, Чорне, Азовське. Північне море є окраїнним. Моря виокремлюють Скандинавський, Піренейський, Апеннінський, Балканський півострови. Глибоко врізується в материк велика затока — Біскайська. Поблизу узбережжя лежать острови Ірландія, Великобританія (відокремлений від материка протокою Ла-Манш).
Окраїнні моря Північного Льодовитого океану такі, як Варенцове та Східносибірське, неглибоко вдаються в суходіл. Найбільші півострови на півночі Євразії — Таймир і Чукотський. На деякій відстані від узбережжя розкидані численні острови й архіпелаги — Нова Земля, Шпіцберген.
РЕКОРДИ СВІТУ ЛЮДЕЙ І ПРИРОДИ
Загальна протяжність берегової лінії Євразії — близько 100 тис. км, з них на Європу припадає 38 %. Європа є найбільш розчленованою частиною світу — острови і півострови займають третину її площі.
Сильно розчленовані береги Євразії і на сході. Окраїнні моря Берингове, Японське, Жовте, Південнокитайське відокремлені від Тихого океану півостровами (Камчатка, Корея) і ланцюгами островів (Сахалін, Японські). Біля південно-східних берегів материка лежать Філіппінські, Великі Зондські (Калімантан, Суматра, Ява) острови.
На півдні Євразії своїми розмірами виділяються півострови Аравійський, Індостан, Індокитай, Малакка. Глибоко вдаються в материк великі затоки (Бенгальська, Перська) та окраїнне Аравійське море.
ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ОСВОЄННЯ МАТЕРИКА. Географічні відомості про середземноморське узбережжя Європи узагальнили й донесли до наших днів стародавні греки. Відомий вам історик Геродот, який жив у V ст. до н. е., у своїх працях описав усі відомі в ті часи землі. Давні греки зробили багато відкриттів на півдні Європи, плавали по Чорному морю, у тому числі й до берегів України, на теренах якої на той час була держава Скіфія.
Через суворі природні умови північні райони Азії — Сибір, Далекий Схід, Камчатка — тривалий час залишалися недослідженими. З XVI ст. величезні простори від Уральських гір до Тихого океану пройшли росіяни-землепрохідці. Їх походи й відкриття були пов’язані з пошуками місць, багатих на хутрового звіра, а пізніше — з пошуками корисних копалин.
Семену Дежньову вдалося досягти найвіддаленішого краю сибірської землі — східного мису Азії, названого пізніше його ім’ям. Він з’ясував, що Азія й Північна Америка розділені протокою. У XVIII ст. для дослідження берегів Північного Льодовитого і Тихого океанів було споряджено Велику Північну експедицію. Під керівництвом Вітуса Беринга в ній взяли участь сотні дослідників. До XIX ст. росіяни обстежили величезні території Північної і Північно-Східної Азії.
Семен Дежньов
(бл. 1605-1673)
Вітус Беринг
(1681-1741)
Перші відомості про Центральну й Південну Азію європейці, як ви пам’ятаєте, отримали у XIII ст. завдяки мандрівкам італійського купця Марко Поло, а згодом від арабського мандрівника із Марокко Ібн Баттути.
Усебічно ж вивчати важкодоступну, з високими горами і безводними пустелями Центральну Азію почали тільки в XIX ст. Навіть далеку Австралію в ті часи знали краще. Російський мандрівник і географ Петро Семенов-Тян-Шанський здійснив дві подорожі величезною гірською системою Азії Тянь-Шань. Він склав схему її рельєфу і вертикальної поясності, відкрив гірські льодовики, дослідив високогірне озеро Іссик-Куль. Як визнання наукових заслуг учений здобув право називатися Тян-Шанським.
Петро Семенов-Тян-Шанський
(1827-1914)
Географ Микола Пржевальський здійснив кілька експедицій у 1867-1885 рр. у Центральну Азію, де дослідив величезну територію. Він першим описав і наніс на карту гірські хребти, нагір’я Тибет, пустелі, озера, витоки великих азіатських річок Хуанхе і Янцзи. Під час подорожей учений проводив метеорологічні спостереження, зібрав багаті гербарії рослин і колекції гірських порід. Він описав нові види тварин, зокрема: дикого азіатського верблюда, дикого коня, відомого як кінь Пржевальського. Усе побачене учений описав у своїх працях, де особливо докладно змалював місцеве населення та його побут.
Микола Пржевальський
(1839-1888)
ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ
• Євразія — найбільший материк Землі, який омивається усіма океанами.
• Материк має велику протяжність з півночі на південь та із заходу на схід.
• Берегова лінія Євразії сильно розчленована.
• Географічні відомості про Європу були узагальнені й донесені до наших днів стародавніми греками.
• Усебічно північні та східні райони Азії з XVI ст. досліджували Семен Дежньов, Вітус Беринг; важкодоступну Центральну Азію в XIX ст. — Петро Семенов-Тян-Шанський, Микола Пржевальський.
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
- 1. Зіставте розташування Євразії та Північної Америки. Що є спільного й відмінного в їх географічному положенні?
- 2. Які материки є найближчими сусідами Євразії? Від яких материків вона значно віддалена?
- 3. Де проходить межа між Європою і Азією?
- 4. Чому великі простори Азії тривалий час залишалися недослідженими?
- 5. Які дослідження і де проводив Петро Семенов-Тян-Шанський?
- 6. Який внесок у дослідження Азії зробив Микола Пржевальський?
- 7. Знайдіть на карті об’єкти, названі на честь дослідників Євразії.
ПРАКТИЧНА РОБОТА 10 (Початок. Продовження див. на с. 206)
Тема: Позначення на контурній карті географічних об’єктів Євразії
1. На контурній карті позначте і підпишіть назви крайніх точок Євразії.
2. Підпишіть назви морів, заток, проток, півостровів, островів, назви яких зазначено в параграфі.
Коментарі (0)