Вертикальна поясність
- 25-01-2022, 22:12
- 999
7 Клас , Географія 7 клас Бойко, Міхелі
§ 49. Вертикальна поясність
- Пригадайте, що таке вертикальна поясність.
- Які компоненти природи змінюються з висотою?
Гори займають майже половину території Євразії. Вертикальна поясність найвиразніше виявляється у Європі на південних схилах Альп, а в Азії — на південних схилах Гімалаїв.
ВЕРТИКАЛЬНА ПОЯСНІСТЬ АЛЬП. Альпи розташовані в межах помірного поясу. На їх південних схилах випадає багато опадів — до 3000 мм на рік. Нижній пояс, до висоти 800-1000 м, утворюють широколисті ліси з дуба, каштана, граба, ясена, бука (мал. 237). Вище ростуть мішані ліси з бука та ялиці, які з висотою змінюються на хвойні ліси, де, крім ялиці, є ялина, модрина, сосна. Рости далі у висоту деревам у горах заважають сильні вітри, різкі коливання температури повітря та короткий теплий сезон. Тому на висоті понад 2000 м ліси переходять у субальпійські луки. У їх рослинному покриві переважають високі багаторічні трави. Серед них трапляються зарості ялівцю та рододендрона, який цвіте яскравими червоними, ліловими, жовтими або білими квітами. Поширені криволісся з гірської сосни, гілки якої притиснуті вітрами до землі. Субальпійські луки змінюються альпійськими. Це пояс низькорослих трав. Ще вище в холодному кліматі можуть вижити тільки мохи і лишайники на скелястих виступах. На висоті 3000 м, за сніговою лінією, лежить пояс снігів і льодовиків.
Мал. 237. Вертикальна поясність в Альпах
Високо в горах на межі зі сніговою лінією росте едельвейс — трав’яна рослина, яка має сніжно-білі квіти, схожі на зірки. За здатність витримувати високогірний холод і люті вітри едельвейс вважається символом мужності і стійкості.
Едельвейс
Гірські хребти Альп стали прихистком для багатьох тварин, витіснених людиною з рівнин і низькогірних районів. Скелясті схили легко долають сарна та гірський козел. До гірських умов пристосувався бабак. Багато птахів. У гірських струмках чимало риби, найцінніша з якої — форель.
Сарна
Альпійський бабак
Нижній пояс Альп найбільш населений, тому природна рослинність зазнала змін. Його навіть називають культурним поясом. Високогірні луки використовуються як пасовища для худоби. Альпи — це всесвітньо відомий центр туризму і гірськолижного спорту, що водночас завдає шкоди місцевій природі. Для її збереження відновлюють ліси, тваринний світ, створюють заповідники і національні парки. Так, Швейцарські Альпи внесено до списку Світової природної спадщини ЮНЕСКО.
Мал. 238. Альпійські луки
ВЕРТИКАЛЬНА ПОЯСНІСТЬ ГІМАЛАЇВ. Ви вже знаєте, що Гімалаї — найвищі гори світу. Зважаючи на грандіозну висоту та розташування їх в субекваторіальному і тропічному поясах, там спостерігається планетарний максимум вертикальної поясності. Це означає, що піднімаючись південними схилами від підніжжя до вершин, можна побувати в усіх природних зонах світу: від вологих субекваторіальних лісів до вічних снігів (мал. 239).
Мал. 239. Вертикальна поясність у Гімалаях
Біля підніжжя, де рівнина переходить у передгір’я, простягається пояс субекваторіальних вічнозелених болотистих джунглів. Тут ростуть мімоза, банан, пальми, перевиті ліанами. У густих заростях водяться такі великі тварини, як слони, носороги, буйволи. У лісі багато мавп, із хижаків водяться тигр і леопард.
Вище джунглів до висоти 1200 м розташовується пояс вічнозелених тропічних лісів, де ростуть салове дерево, деревовидні папороті, бамбук і численні ліани. Його змінює пояс субтропічних лісів з вічнозелених (сосна) і листопадних (магнолія, клен, каштан) дерев. На висоті понад 2000 м панують широколисті ліси помірного поясу з дуба, клена, каштана, які переходять у хвойні ліси із сріблястої ялиці, гімалайської ялини, модрини. Підлісок утворюють густі зарості рододендронів. Верхня межа лісу проходить на висоті 3500 м.
Снігова людина
У Гімалаях серед місцевих мешканців існує чимало легенд про невідому істоту, яку називають «єті». Ідеться про так звану снігову людину. Очевидці свідчать, що нібито бачили або чули її. Зважаючи на незайманість та дикість природи Гімалаїв, імовірно, що дам може бути навіть єті. Проте багаторічні пошуки загадкової істоти не дали досі жодних результатів.
Вище ліси розріджуються і змінюються субальпійським поясом з високотравними луками і чагарниками з ялівцю і рододендрона. Над ними лежать альпійські луки, де навесні примули, анемони, маки утворюють барвисті трав’яні килими. На висоті 5500-6000 м проходить снігова лінія, за якою — пояс вічних снігів і льодовиків. Жодні гори світу не мають таких ландшафтних контрастів, як Гімалаї.
Сніжний барс
У верхніх поясах зустрічається чорний гімалайський ведмідь, який, на відміну від бурого ведмедя, має на чорному хутрі білу пляму у вигляді латинської літери «V». До висоти 5000 м піднімається рідкісний нині сніжний барс. У високогір’ях водяться яки, густа і довга вовна яких захищає від сильного холоду. Мускусні олені (кабарги), гірські барани й кози здатні долати скелясті стрімкі уступи. Повсюдно поширені гризуни, особливо підкоришники. Багато птахів, серед яких — фазан данфе, дикий індик улар.
Людина найбільше освоїла передгір’я і середню смугу південних схилів Гімалаїв, що є найбільш сприятливими для життя. Вище 4500 м постійного населення немає.
ЕКОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ. У горах Євразії надзвичайно актуальною є проблема збереження лісів. У Гімалаях ліс завжди був для населення джерелом палива. Крім того, його випалювали під нові сільськогосподарські угіддя. Таке знищення лісів компенсувалося природним їх приростом, доки Гімалаї не стали привабливими для мандрівників з усього світу. Наплив туристів і альпіністів, охочих помилуватися красою гір і випробувати свою майстерність під час сходження на їх вершини, на жаль, призводить до забруднення довкілля. Для збереження унікальної природи Гімалаїв створено національні парки. Так, величезну важкодоступну територію, яка прилягає до Евересту, займає Національний парк Сагарматха, який внесено до списку об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО.
Охорона Гімалаїв обов’язкова
У Непалі туристи зобов'язані суворо дотримуватися встановлених урядом «Правил підтримки чистоти Гімалаїв». Зокрема, мандрівники все, що принесли в гори, — консервні бляшанки, упаковки від продуктів, відпрацьовані батарейки та інше сміття — повинні забирати з собою вниз.
Мал. 240. Національний парк Сагарматха
ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ
• В Альпах розрізняють такі вертикальні пояси: широколистих, мішаних і хвойних лісів, субальпійський, альпійський, вічних снігів і льодовиків.
• У Гімалаях спостерігається планетарний максимум вертикальної поясності: від субекваторіальних вологих лісів до вічних снігів і льодовиків.
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
- 1. Чому з висотою в горах змінюються ґрунти та рослинний покрив?
- 2. Чому в Альпах немає гірського поясу субекваторіальних вічнозелених лісів?
- 3. На скільки Гімалаї вищі за Альпи? Користуючись мал. 237 на с. 216, розкажіть, як змінюються вертикальні пояси в Гімалаях.
- 4. Як діяльність людини позначилася на природі гір?
- 5. У Гімалаях вертикальна поясність представлена всіма вертикальними поясами Землі. Жодні гори світу не мають такого різноманіття ландшафтів. Поміркуйте, які два основні чинники обумовили цей планетарний максимум.
ПРОВЕДІТЬ ДОСЛІДЖЕННЯ
Тема: Здійснення уявної подорожі уздовж 50-ї паралелі
1. Виявіть, як змінюються окремі природні компоненти та ландшафти загалом в Євразії у широтному напрямку. Для цього здійсніть уявну подорож від узбережжя Атлантичного океану в Європі до берегів Тихого океану в Азії уздовж паралелі 50° пн. ш. та дослідіть:
- а) які форми рельєфу (рівнини і гори) ви перетинатимете (за фізичною картою Євразії);
- б) як змінюватимуться із заходу на схід кліматичні області (за картою кліматичних поясів світу);
- в) які природні зони траплятимуться на вашому шляху (за картою природних зон);
- г) які країни лежать на цій широті (за політичною картою Євразії).
2. На контурній карті Євразії позначте пунктирною лінією маршрут своєї подорожі та підпишіть назви країн, що лежать на паралелі 50° пн. ш. Позначте (довільними значками) унікальні природні об’єкти, що розташовані в цих країнах.
3. Якій закономірності підпорядкована зміна ландшафтів у межах одного географічного поясу?
Коментарі (0)