Тектонічна будова і рельєф
- 27-01-2022, 14:58
- 734
7 Клас , Географія 7 клас Бойко, Міхелі 2020
§ 36. Тектонічна будова і рельєф
- Пригадайте, що називають щитами і плитами платформи.
- Яку роботу виконують льодовики?
ТЕКТОНІЧНА БУДОВА. На відміну від Південної Америки, яка мільйони років тому була частиною Гондвани, Північна Америка — це уламок Лавразії — прадавнього материка Північної півкулі. В основі Північної Америки лежить давня докембрійська Північноамериканська платформа. На північному сході її кристалічний фундамент, складений гранітами і гнейсами, виходить на поверхню у вигляді Канадського щита. На південному сході материка в прогині фундаменту, який заповнений (до 10 км) шаром осадових порід, сформувалася молода платформа. Потужна область мезозойської складчастості утворилася на заході на місці стику Тихоокеанської і Північноамериканської літосферних плит.
Понад 10 тис. років тому клімат Північної півкулі був значно суворіший: сніг, що випадав протягом тривалої зими, не встигав танути і нагромаджувався. Поступово він перетворювався на кригу. Зрештою на півночі материка утворився гігантський покривний льодовик. Сотні років він просувався на південь. У лід вмерзали уламки гірчегоських порід (валуни, щебінка, пісок, глина), які переміщувалися разом з льодовиком. Просунувшись на південь, льодовик зупинився і з потеплінням клімату поступово розтанув. На території, де мало місце зледеніння, утворилися льодовикові форми рельєфу (мал. 165).
Світ у просторі й часі
Міст між материками
Цікаво, що лише 30 тис. років тому на місці Берингової протоки був перешийок, яким Північна Америка сполучалася з Євразією. Існування такого «мосту» між двома материками підтверджується подібністю їх рослинності й тваринного світу.
Мал. 165. Давнє зледеніння Північної Америки
РЕЛЬЄФ. У загальних рисах рельєф Північної Америки подібний до рельєфу Південної Америки. У Північній Америці так само на заході здіймаються гори, а на сході поширені великі рівнини (мал. 166). Рівнини, що лежать на платформах, займають усю східну частину материка. Найбільша серед них — Лаврентійська височина. Широкою смугою вона обрамляє Гудзонову затоку. Далі на південь розкинулися Центральні рівнини, що мають горбисту поверхню. На тисячі кілометрів з півночі на південь простяглися Великі рівнини. У напрямку гір на заході вони піднімаються гігантськими сходами. На поверхні рівнин давній льодовик, що в минулому покривав ці території, створив льодовикові форми рельєфу — відшліфовані скелі, горби зі згладженими вершинами, нагромадження великих валунів, виорані улоговини. На півдні материка лежить Примексиканська низовина з плоскою, сильно заболоченою поверхнею, густо порізаною долинами річок.
Мал. 166. Профіль рельєфу Північної Америки (по 40° пн. ш.)
Гори займають лише третину материка. Вони приурочені до складчастих областей. На сході материка сформувалися складчасто-брилові гори — Аппалачі.
Мал. 167. Аппалачі
Вони давні за віком, а тому сильно зруйновані й невисокі. Їх схили пологі, а вершини округлі (мал. 167).
Кордильєри — одна з найбільших на планеті складчастих гірських систем. Вони простяглися з півночі на південь через весь материк на 9000 км. Цей могутній гірський пояс продовжується й у Південній Америці у вигляді Анд. Найвища вершина Кордильєр — гора Деналі (Мак-Кінлі) (6190 м). Вона здіймається в північній частині гір, де вершини покриті снігами і льодовиками (мал. 168).
Кордильєри тягнуться кількома паралельними хребтами і складаються з різних за висотою гірських масивів. Східний ланцюг хребтів утворює Скелясті гори.
У внутрішніх частинах Кордильєр лежать численні плато і нагір’я. Вони розчленовані глибокими річковими долинами — каньйонами. Великий каньйон річки Колорадо (Гранд-Каньйон) — одне з природних чудес світу. Долина річки є ні найбільшою, ні найглибшою у світі, проте в ній напрочуд гармонійно поєднуються розмір, глибина й оголені багатобарвні шари гірських порід, які можна простежити аж до докембрійського періоду (мал. 169). Національний парк Гранд-Каньйон, що створений там, є об’єктом Світової природної спадщини ЮНЕСКО.
Мал. 168. Кордильєри
Світ у просторі й часі
Великий каньйон Колорадо
Великий Каньйон - одна з найглибших річкових долин у світі. Понад 10 млн років тому внаслідок рухів земної кори частина суходолу почала підніматися, і річка Колорадо, що протікала там ще раніше, стала посилено розмивати свою долину. У товщах вапняків, пісковиків і сланців вона виробила гігантський каньйон - велику долину завдовжки понад 300 км і завглибшки 1 800 м. Круті, майже вертикальні схили долини розміщені уступами різної форми.
Мал. 169. Великий каньйон річки Колорадо (Гранд-Каньйон)
Кордильєри — молоді гори, їх формування триває й нині. У горах багато діючих і згаслих вулканів, що здіймаються вище 5000 м. У Скелястих горах поширені гейзери, гарячі джерела, грязьові вулкани.
КОРИСНІ КОПАЛИНИ. У надрах Північної Америки розвідано численні корисні копалини. На півночі є великі родовища залізних, мідних, нікелевих, поліметалічних та уранових руд. Вони приурочені до магматичних порід Канадського кристалічного щита.
Світ у просторі й часі
Єллоустон - Жовтий камінь
У 1871 р. у Скелястих горах «заради користі й задоволення народу» було створено перший у світі національний парк - Єллоустонський. У ньому зосереджено понад 200 гейзерів (мал. 170). Найвищий з них - гейзер Пароплав, що викидає воду на висоту понад 100 м. Найбільшу «водність» має гейзер Гігант, який щоразу вивергає майже 38 тис. гектолітрів води. Вражають і калюжі з киплячою гряззю, забарвлені в зелений колір водоростями, які живуть в них. Парк є об’єктом Світової спадщини ЮНЕСКО.
Мал. 170. Гейзер у Єллоустонському національному парку
Рекорди світу
Найдовша в світі система печер - Мамонтова печера, що розташована на південному сході Центральних рівнин. Це складний лабіринт підземних пустот, що утворився внаслідок розчинення й розмивання водою вапняків, якими складена поверхня. Тунелі й зали, що простяглися на 530 км, розташувалися кількома поверхами, які сягають у глиб на 300 м. У печерах течуть підземні річки, в заглибленнях утворилися підземні озера. Мамонтову печеру віднесено до Світової спадщини ЮНЕСКО.
Мал. 171. Мамонтова печера
В осадових породах платформи залягають поклади вугілля, нафти, природного газу, різних солей. Великі нафтоносні райони розташовані на Великих рівнинах, Алясці, шельфі Мексиканської затоки. Найбільші поклади вугілля зосереджені у передгір’ях Аппалачів і Скелястих гір.
Кордильєри багаті на осадові і магматичні копалини. У Каліфорнії та на Алясці є відомі на весь світ родовища золота.
ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ
- В основі материка Північна Америка лежить давня докембрійська платформа, якій у рельєфі відповідають рівнини.
- Складчастим областям на заході материка відповідають гори Кордильєри, на сході — Аппалачі.
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
- 1. Установіть, що спільного й відмінного в тектонічній будові Північної і Південної Америки.
- 2. Чому Кордильєри виникли на заході материка?
- 3. Які форми рельєфу на рівнинах пов’язані з давнім льодовиком?
- 4. Про що свідчить поширення вулканів і гейзерів у Кордильєрах?
- 5. Родовища яких корисних копалин приурочені до осадових порід давньої платформи?
ПОПРАЦЮЙТЕ В ГРУПІ
Користуючись фізичною картою Північної Америки (див. мал. 163 на с. 147 або атлас), охарактеризуйте основні форми рельєфу (де розташовані; який характер простягання; до якої тектонічної структури приурочені; яка найвища відмітка висоти; до якого типу за висотою належать; на які корисні копалини багаті):
- група 1 — Великі рівнини;
- група 2 — Примексиканська низовина;
- група 3 — Кордильєри;
- група 4 — Аппалачі.
Коментарі (0)