§ 63. Способи упередження екологічних проблем

• Пригадайте, як можна запобігти забрудненню повітря і води.
• Про які природоохоронні території ви дізналися, вивчаючи материки?

Екологічні проблеми, пов’язані з виснаженням природних ресурсів і забрудненням навколишнього середовища, потребують негайного розв’язування. Люди їх спричинили, а тепер змушені шукати вихід з «глухого екологічного кута». Для подолання цих проблем є чимало способів, які ґрунтуються на досягненнях науки і техніки.

ВІДХОДИ — У ДОХОДИ. Корисні копалини, як ви пам’ятаєте, належать до невідновлюваних ресурсів. Їх запаси у надрах Землі обмежені, а поповнення майже неможливе, тому що утворення триває мільйони років. Оскільки вугілля, нафта, природний газ і руди колись вичерпаються, то спеціалісти радять звернути увагу на... звалища і смітники, які дедалі більше захаращують планету. Крім того, відходи можуть бути додатковими «родовищами сировини». Уже нині дефіцитні метали видобувають з відвалів, донедавна нікому не потрібних. Так, у Мексиці на одній з копалень у відходах було «поховано» 80 тис. тонн міді. У териконах зосереджена якісна сировина для виробництва кераміки, щебінки, цементу та інших будівельних матеріалів. З побутового сміття навчилися виробляти горючий газ і добрива. Можна навести безліч прикладів, коли використання відходів дає доходи. При цьому зберігаються мільйони тонн корисних копалин. Так одночасно можна розв’язати проблеми збереження мінеральних ресурсів і очищення довкілля від забруднення.

ЧИСТІ ДЖЕРЕЛА ЕНЕРГІЇ. Електроенергія є основою господарства. Вона необхідна не тільки для того, щоб горіло світло, працювали телевізор, холодильник, пральна машина й інша побутова техніка. Нині і хліб випікається, і метал виплавляється в електропечах, вода подається електронасосами, їздять електропоїзди, тобто скрізь працює електроенергія. Її виробництво з екологічно чистих джерел розв’язало б і проблему виснаження паливних корисних копалин, і забруднення повітря викидами ТЕС. Ви вже знаєте про використання таких екологічно чистих енергетичних ресурсів (тобто таких, що не дають шкідливих відходів), як енергія вітру, хвиль, припливів і відпливів. Джерелом енергії є й наше далеке світило — Сонце. Воно безкоштовно дає людям те, що вони з великими труднощами розшукують і видобувають з надр планети. Сонце посилає на Землю енергію в 20 тис. разів більшу, ніж ми маємо від паливних ресурсів. А використовуємо нині лише 1/5000 її частку, хоча сонячні електростанції працюють вже в багатьох країнах світу. Нині вони стали звичними і в Україні. Вони не мають труб, що димлять і забруднюють повітря тоннами шкідливих викидів, працюють без відвалів, що утворюють гори шлаків і золи (мал. 340).

Світ у просторі й часі

Не вміємо використовувати

Щорічно у світі видобувають близько 300 млрд тонн корисних копалин. У багатьох країнах у відходи йде 90 % сировини і лише 10 % — на виробництво продукції. Тобто навіть за сучасного рівня розвитку техніки й технологій людина не навчилася повністю використовувати природні багатства.

Мал. 340. Сонячні батареї для одержання електроенергії

Ще одним екологічно чистим джерелом електроенергії можуть стати гарячі підземні води. Учені стверджують, що до глибини 50 км вони є майже повсюдно, їх теплова енергія в тисячі разів перевищує енергію всіх паливних корисних копалин. Це ще одна можливість замінити в майбутньому паливні ресурси, які вичерпуються.

Хіба в таких спробах одержання енергії, нехай поки що й експериментальних, не приховується реальний спосіб розв’язування проблем? Здійснити це — справа науки і ваша, наступного покоління.

ЕКОНОМІЯ РЕСУРСІВ. Велику користь у справі збереження мінеральних, лісових і водних ресурсів може дати їх заощадження. Ось повчальне порівняння: кожний міський житель в Україні щодоби витрачає в середньому 350 л води, натомість у країнах Західної Європи її в побуті використовують майже втричі менше — 120 л. Тому не забувайте вимикати воду в момент, коли, наприклад, чистите зуби або коли намилюєтеся в душі.

Економне використання води у побуті й на виробництві має стати нормою (мал. 341), адже надмірний водозабір призводить до обміління й висихання річок та озер.

ПРИРОДООХОРОННІ ТЕРИТОРІЇ. Для збереження і відновлення природного середовища на різних материках створюють природоохоронні території. Це природні заповідники, національні парки, заказники, резервати. Нині їх загальна площа становить лише 3 % площі суходолу.

Рекорди світу

Якщо охолодити глибинні надра нашої планети лише на 1 °С і використати отримане тепло для електростанцій, то вони могли б давати електроенергію протягом мільйонів років.

Мал. 341. Економне використання води — важливий крок до її збереження

Природні заповідники — це території (або акваторії), де охороняються і вивчаються типові природні комплекси. Там забороняється будь-яка господарська діяльність. Особливе значення мають біосферні заповідники, які мають статус міжнародних і утворюють єдину всесвітню мережу спостереження за станом природного середовища.

Національні природні парки — це території, де сувора охорона природних комплексів поєднується з використанням їх для відпочинку й оздоровлення людей. Національні парки є на всіх материках. Найбільші за площею зосереджені в Північній Америці, Африці та Австралії.

Заказники — це зазвичай невеликі території (ділянки долини чи узбережжя, гай, озеро), де охорона природних комплексів поєднується з обмеженою господарською діяльністю, якщо вона не завдає шкоди об’єктам охорони. У деяких країнах створюють резервати, які мають таке саме значення, що й заказники.

Пам’ятки природи — це окремі унікальні об’єкти природи (скелі чудернацької форми, відслонення гірських порід, водоспади, джерела, віковічні дерева тощо), які потребують охорони. Кількість природоохоронних територій у світі збільшується.

МІЖНАРОДНА СПІВПРАЦЯ У РОЗВ’ЯЗАННІ ЕКОЛОГІЧНИХ ПРОБЛЕМ. Охорона природного середовища — проблема глобальна, вона стосується всіх. Забруднені повітря і вода не зважають на державні кордони. Наприклад, отруйні гази, які викидають у повітря заводи Великої Британії, Бельгії та Німеччини, переважаючі вітри відносять на північ та схід і осідають на території Норвегії, Швеції, країн Східної Європи. У забруднення Рейну внесли свою частку п’ять країн Європи, розташованих у його басейні, а Дунаю — вісім.

Отже, нагальна потреба охорони нашого спільного дому — Землі — потребує об’єднання зусиль усіх країн, усіх континентів. Це називається міжнародним співробітництвом. Існують міжнародні угоди між країнами щодо раціонального використання природних ресурсів (наприклад, вилову риби), обмеження шкідливих викидів в атмосферу, взаємне повідомлення про несприятливі екологічні ситуації. До провідних міжнародних організацій належить ЮНЕСКО — Організація Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури. У її роботі беруть участь понад 190 країн світу. Організація розробляє і координує виконання таких важливих природоохоронних програм, як «Людина і біосфера», «Вивчення Світового океану» та ін.

Світ у просторі й часі

Кіотський протокол

Учасники конференції ООН, що відбулася в м. Кіото (Японія), підписали протокол про обмеження і скорочення викидів в атмосферу. Згідно з цим документом усі розвинені країни світу взяли на себе зобов’язання впродовж 2008-2012 рр. зменшити принаймні на 5 %, порівняно з 1990 р., викиди газів, які спричиняють глобальне потепління клімату.

ЮНЕСКО

ВСОП

ВФДП

Грінпіс — міжнародна природоохоронна організація

Питаннями охорони і раціонального використання природних ресурсів опікується Всесвітній союз охорони природи (ВСОП). Його діяльність підтримують 83 країни світу Ця організація видає Червону книгу з переліком рідкісних і зникаючих рослин і тварин. Нині Червоні книги створено в більшості країн світу, в тому числі і в Україні. Плідно працюють Всесвітній фонд дикої природи (ВФДП) і Грінпіс (Зелений світ) — міжнародна громадська організація, яка опікується питаннями охорони навколишнього середовища.

Від стану природи залежить життя кожного з нас, і кожний землянин є відповідальним за стан довкілля. Тому збереження природи повинно стати правилом і нормою кожної людини.

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ

• Основними способами упередження екологічних проблем є: переробка відходів і впровадження безвідходних технологій; використання екологічно чистих джерел енергії; очищення забруднених вод; ощадливе використання ресурсів у побуті й на виробництві.
• Природоохоронні території — це природні заповідники, національні природні парки, заказники, резервати, пам’ятки природи.
• Новітні технології сучасності, вміння бути бережливими й економними — ключ до збереження природних ресурсів й охорони природи.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

• 1. Які є способи розв’язування проблеми виснаження корисних копалин?
• 2. Які природоохоронні території чи об’єкти є у вашій місцевості?
• 3. Чому для розв’язування екологічних проблем важливе міжнародне співробітництво?
• 4. Назвіть міжнародні організації, що переймаються питаннями збереження навколишнього середовища.

ГЕОГРАФІЧНА ЗАДАЧА

З водогінного крана, який протікає, за добу втрачається 100 л води. Обчисліть, якими будуть втрати води за тиждень у багатоквартирному будинку на 600 помешкань, якщо крани протікають у кожній п’ятій квартирі.

ШУКАЙТЕ В ІНТЕРНЕТІ

Ознайомтеся з інтернет-ресурсом «Червона книга України» (https://redbook-ua.org). Які групи живих організмів потребують охорони й включені до книги? Наведіть приклади червонокнижних рослин і тварин України. Що означає занесення їх до Червоної книги?

скачать dle 11.0фильмы бесплатно

 

Даний матеріал відноситься до підручника "Географія 7 клас Бойко, Міхелі 2020", створено завдяки МІНІСТЕРСТУ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ (МОН)