Войти
Закрыть

Тектонічна будова і рельєф

7 Клас

ТЕКТОНІЧНА БУДОВА. Як і Північна Америка, Євразія мільйони років тому була частиною прадавнього материка Лавразії. З-поміж інших континентів земної кулі вона вирізняється надзвичайно складною будовою земної кори. Це результат тривалої і складної геологічної історії розвитку. Гігантська за своїми розмірами Євразія займає не тільки всю Євразійську літосферну плиту, а й частину Індо-Австралійської. Уздовж лінії їх зіткнення земна кора зім’ята у складки — там утворився Альпійсько-Гімалайський складчастий пояс. Тому гори, приурочені до цього поясу, виникли не на окраїнах уздовж узбережжя, як на інших материках, а у внутрішніх і південних частинах Євразії. Східне узбережжя материка обрамлюється іншим складчастим поясом — Тихоокеанським, що утворився на стику з Тихоокеанською літосферною плитою. Складчасті пояси — це сейсмічні зони, де відбуваються активні рухи земної кори, землетруси і виверження вулканів. Найбільшими діючими вулканами у Європі в межах Середземноморсько-Азіатського сейсмічного поясу є Гекла і Везувій (мал. 208). Діючі вулкани Азії належать до Тихоокеанського сейсмічного поясу — Ключевська Сопка (мал. 209), Фудзіяма та ін. Різні за віком складчасті області з’єднують давні докембрійські (Східноєвропейська, Сибірська та ін.) й молоді (Західносибірська, Туранська) платформи, що лежать в основі Євразії. Платформи є відносно стійкими ділянками земної кори, проте й вони зазнають повільних вертикальних рухів (мал. 210)....
0 Переглянути

Географічне положення. Дослідження та освоєння материка

7 Клас

ГЕОГРАФІЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ. Євразія — це материк, на якому ми живемо. Вона є найбільшим континентом нашої планети. Її площа становить майже третину площі суходолу Землі. Євразія — єдиний материк, що омивається усіма океанами. Значна протяжність з півночі на південь (8500 км) зумовила розташування її в усіх географічних поясах Північної півкулі. Ще більшою є протяжність із заходу на схід — 16 000 км. Цим пояснюється надзвичайна різноманітність природних умов. Крайні точки Євразії: північна — мис Челюскін, південна — мис Піай, західна — мис Рока, східна — мис Дежньова. Ви вже знаєте, що в Євразії розрізняють дві частини світу — Європу та Азію. Уявлення про них як різні частини світу склалося в давнину, значно раніше, ніж люди дізналися про справжні розміри всього материка. Тому такий поділ є не географічним, а лише історичним. Межу між Європою та Азією проводять умовно по таких об’єктах: східне підніжжя Уральських гір — річка Емба (Жем) — північне узбережжя Каспійського моря — Кумо-Маницька западина — Азовське і Чорне моря — протоки Босфор і Дарданелли. Азіатська частина материка значно більша за площею, ніж європейська, яка видається лише великим півостровом Азії. Внутрішні райони Азії надто віддалені від морів, як ніде на земній кулі (більш як на 1500 км). Натомість у Європі відстані до морського узбережжя не перевищують 600 км....
0 Переглянути

Держави

7 Клас

СПОЛУЧЕНІ ШТАТИ АМЕРИКИ. США — друга за площею території країна Північної Америки. Вона займає центральне положення на материку, на півночі межує з Канадою, на півдні — з Мексикою. США є найбільш розвиненою і передовою державою світу. Природа країни надзвичайно різноманітна. На заході здіймаються Кордильєри, на сході — Аппалачі. Ніде у світі немає таких великих рівнинних просторів із сприятливим для життя і господарської діяльності кліматом, як у США. Країна має значні запаси вугілля, нафти, природного газу, залізних, марганцевих, мідних, цинкових руд, а також деревини. За кількістю населення США посідають третє місце у світі. Більшість населення — це нащадки переселенців з Європи. Великий відсоток афроамериканців — вихідців з Африки. Лише 1 % загальної кількості населення є нащадками корінного населення: індіанці, ескімоси, алеути, гавайці. У країні живе й багато американців українського походження — близько 1 млн осіб. Тож завдяки численним переселенцям, людей різних національностей із різних куточків світу, в країні сформувалася окрема нація — американці США....
0 Переглянути

Населення та політична карта

7 Клас

ОСОБЛИВОСТІ ЗАСЕЛЕННЯ ПІВНІЧНОЇ АМЕРИКИ. Перші люди прийшли в Північну Америку, як вважають учені, з Азії по сухопутному «мосту», що тисячі років тому був на місці Берингової протоки. Тому корінні народи — індіанці та ескімоси — належать до монголоїдної раси. Доказом того, що прабатьківщиною індіанців була Азія, є численні ознаки їхньої зовнішності: темна шкіра з червонуватим відтінком, жорстке пряме волосся, темний колір очей, вилицювате обличчя. Численні індіанські племена розмовляли сотнями різних мов. Вони займалися й різною господарською діяльністю: ескімоси на півночі — полюванням на морського звіра, риболовлею, розведенням оленів, заготівлею хутра; індіанці у лісах — полюванням і риболовлею, а на півдні — землеробством, скотарством, ремеслами (ткацтвом, плетінням, керамікою). Основна частина індіанських племен жила на території теперішньої Мексики (ацтеки, майя), де утворилися великі держави з розвиненим господарством і культурою. З XV ст, після відкриття Америки X. Колумбом, на материк почали прибувати переселенці. Відтоді розпочалася колонізація материка іспанцями, англійцями, французами — представниками європеоїдної раси. Їх облаштування на нових землях супроводжувалося, як і на інших материках, знищенням корінного населення або витісненням його на малопридатні для життя землі. Представників негроїдної раси — африканців — у XVI — XVIII ст. привозили з Африки як рабів для роботи на плантаціях....
0 Переглянути

Природні зони (продовження) та висотна поясність

7 Клас

ЗОНА НАПІВПУСТЕЛЬ І ПУСТЕЛЬ. У Північній Америці напівпустелі й пустелі поширені в помірному, субтропічному та тропічному поясах і не утворюють суцільної смуги. Деякі з них виникли на узбережжі Тихого океану, інші — на внутрішніх плато і плоскогір’ях у так званій дощовій тіні Кордильєр. Так, одна з найсухіших і найспекотніших пустель світу з красномовною назвою Долина Смерті утворилася в невеликій за площею, але глибокій міжгірній западині (—85 м) (мал. 192). Клімат пустель посушливий. Рослинності небагато. На сіро-бурих ґрунтах росте невисокий кущ — чорний полин. На знижених ділянках панує лобода, що утворює подушки, під якими ліпше зберігається волога. Поширені солончаки, де можуть рости лише солянки і тамариск. Трапляється ендемічне сальне дерево. У пустельних районах Мексиканського нагір’я і Каліфорнійського півострова поширені кактуси, юки, агави (мал. 193). Із тварин найбільш численними є гризуни (кролик, ховрах, хом’як) та плазуни (ящірки, гримучі змії). Трапляються антилопа вилоріг (ендемік) (мал. 194), койот, пума. СУБТРОПІЧНІ ТА ТРОПІЧНІ ЛІСИ. Зона твердолистих вічнозелених лісів і чагарників охоплює вузьку смугу західного узбережжя материка. Зима там тепла із рясними опадами, проте літо прохолодне. На півночі зони на коричневих ґрунтах ростуть ліси із секвої, ялиці, суничного дерева. Гігантські тисячолітні секвоядендрони та різноманітний тваринний світ перебувають під охороною у Йосемітському національному парку (мал. 195). На півдні, де сухіше, поширені вічнозелені рідколісся і чагарники. На значній площі чагарники випалено й замінено фруктовими садами....
0 Переглянути

Природні зони

7 Клас

Простягання природних зон у Північній Америці має свої особливості (мал. 182). На півночі материка вони, відповідно до закону зональності, змінюються в напрямку з півночі на південь, а в центральній і південній частинах — зі сходу на захід. Основна причина такого простягання — вплив рельєфу (Кордильєр) на розподіл вологи на материку. ЗОНА АРКТИЧНИХ ПУСТЕЛЬ. Це найбільш віддалена на північ природна зона земної кулі. Вона охоплює Ґренландію і Канадський Арктичний архіпелаг. Клімат там арктичний, дуже суворий. Острови вкриті снігом і кригою. Там, де сніг влітку встигає розтанути, на кам’янистій поверхні ростуть мохи і лишайники. Життя більшості тварин — білих ведмедів (мал. 183), тюленів, моржів, птахів — пов’язане з морем. Лемінг, невеличкий гризун з пухнастим хутром, зимує під снігом, прориваючи численні ходи. На нього полює полярна лисиця — песець. ЗОНА ТУНДРИ І ЛІСОТУНДРИ. Тундра — це безлісі простори арктичного і субарктичного поясів. Вона охоплює північне узбережжя материка і прилеглі острови. У суворому кліматі поширена багаторічна мерзлота — явище, коли поверхня сильно промерзає, і в гірських породах до глибини 400 м міститься лід. Мерзлота зберігається впродовж тисяч років. Вона розтає тільки влітку і лише на поверхні. Вода мало випаровується, а промерзлий шар не дає їй просочуватися вглиб. Тому влітку в тундрі багато боліт. Там сформувалися бідні тундрово-болотні ґрунти. На них ростуть мохи, лишайники, нечисленні трави (полярний мак, різні види осок), ягідні чагарники (чорниця, брусниця, буяхи). Подекуди трапляються карликові береза і верба, які стеляться по землі, притиснуті сильними вітрами. Тваринний світ бідний. Лишайниками і осокою живляться північні олені карибу та вівцебики — великі тварини з густою довгою вовною, яка захищає їх від холоду (мал. 184-185). Поширені вовк, песець, горностай, лемінг. З птахів є полярна сова і біла куріпка....
0 Переглянути

Води суходолу

7 Клас

РІЧКИ. У Північній Америці багато великих повноводних річок. Найдовші й найповноводніші з них належать до басейну Атлантичного океану. Вони мають широкі долини, рівнинний характер течії і змішане (дощове, снігове і підземне) живлення. Найбільша річка Північної Америки й одна з найдовших на Землі — Міссісіпі (мал. 177). Її довжина разом з притокою Міссурі становить 6420 км. Вона бере початок на північному заході Центральних рівнин. Впадаючи в Мексиканську затоку, утворює одну з найбільших на планеті дельт, яка щороку збільшується й висувається в затоку приблизно на 100 м. Коли в горах тануть сніги або йдуть зливи, Міссісіпі виходить з берегів. Для захисту від повеней полів і поселень на річці збудовано дамби та відвідні канали. Разом зі своїми великими притоками Міссісіпі утворює величезну річкову систему. Праві притоки Міссісіпі, що течуть засушливою територією, приносять мало води. Найбільша з них — Міссурі. Вона довша за Міссісіпі, проте маловодніша. Головну роль у її живленні відіграють дощі, певне значення мають і сніги, що випадають у горах. Тому навесні та влітку бувають сильні повені. Потім Міссурі сильно міліє. Протікаючи з півночі на південь, річка розмиває глинисті породи, тому її води стають брудно-жовтими. За це американці жартома називають річку «товстою бруднулею» (мал. 178). Натомість ліві притоки Міссісіпі повноводні протягом року. Найбільша з них — Огайо — починається в Аппалачах і тече зі сходу на захід через Центральні рівнини. Вона збільшує кількість води в Міссісіпі майже в 1,5 раза. Найбільш повноводною Огайо буває під час літніх мусонних дощів....
0 Переглянути

Клімат

7 Клас

ЗАГАЛЬНІ РИСИ КЛІМАТУ. Значна протяжність Північної Америки з півночі на південь зумовлює істотні відмінності в кількості сонячної енергії, що її отримує земна поверхня. Найменше її надходить у північну частину материка, тому там упродовж року переважають мінусові температури повітря. Найбільша кількість сонячної енергії припадає на південні райони материка, тож там тепло і влітку, і взимку. Значний вплив на формування клімату має циркуляція повітряних мас. Над Північною Америкою панують такі повітряні маси: арктичні (холодні й сухі), помірні (континентальні й морські) та тропічні. У їх переміщенні велику роль відіграють північно-східні полярні вітри, західні вітри помірних широт і північно-східні пасати. Проте вплив західного перенесення вологих повітряних мас з Тихого океану обмежується лише узбережжям і західними схилами гір. Високі Кордильєри перепиняють їх проникнення далі на схід. Натомість рівнинний рельєф на більшій частині материка робить Північну Америку відкритою з півночі для впливу Північного Льодовитого океану, а на сході — Атлантики. Холодні арктичні маси безперешкодно можуть проникати далеко на південь, іноді аж до узбережжя Мексиканської затоки. Тоді на півдні, у теплих субтропіках, бувають морози й снігопади. Буває й навпаки — теплі тропічні повітряні маси з півдня поширюються далеко на північ, приносячи відлигу. Так впливає підстильна поверхня (зокрема, рельєф) на розподіл тепла й вологи на материку....
0 Переглянути

Тектонічна будова і рельєф

7 Клас

ТЕКТОНІЧНА БУДОВА. На відміну від Південної Америки, яка мільйони років тому була частиною Гондвани, Північна Америка — це уламок Лавразії — прадавнього материка Північної півкулі. В основі Північної Америки лежить давня докембрійська Північноамериканська платформа. На північному сході її кристалічний фундамент, складений гранітами і гнейсами, виходить на поверхню у вигляді Канадського щита. На південному сході материка в прогині фундаменту, який заповнений (до 10 км) шаром осадових порід, сформувалася молода платформа. Потужна область мезозойської складчастості утворилася на заході на місці стику Тихоокеанської і Північноамериканської літосферних плит. Понад 10 тис. років тому клімат Північної півкулі був значно суворіший: сніг, що випадав протягом тривалої зими, не встигав танути і нагромаджувався. Поступово він перетворювався на кригу. Зрештою на півночі материка утворився гігантський покривний льодовик. Сотні років він просувався на південь. У лід вмерзали уламки гірчегоських порід (валуни, щебінка, пісок, глина), які переміщувалися разом з льодовиком. Просунувшись на південь, льодовик зупинився і з потеплінням клімату поступово розтанув. На території, де мало місце зледеніння, утворилися льодовикові форми рельєфу (мал. 165). Світ у просторі й часі Міст між материками Цікаво, що лише 30 тис. років тому на місці Берингової протоки був перешийок, яким Північна Америка сполучалася з Євразією. Існування такого «мосту» між двома материками підтверджується подібністю їх рослинності й тваринного світу....
0 Переглянути
Вперед
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 ... 57
Назад

Навігація