§ 2. Географічні дослідження території України в минулому і тепер

• Пригадайте найдавніші методи отримання географічних знань.

• Перелічіть історичні етапи географічного пізнання Землі.

1. Стародавній етап географічного пізнання

Знання про природні умови та природні ресурси України здобувалися кропіткою працею багатьох поколінь географів та інших дослідників природи України. Географічні знання накопичувалися поступово: наступні покоління доповнювали й поглиблювали їх. Тож спробуємо зрозуміти, як уявляли дослідники природу України на кожному історичному етапі, які проблеми в першу чергу їх цікавили.

Тисячі років тому на землях сучасної України жили люди, які ще не знали писемності. Однак чи означає це, що вони не мали географічних знань?

На території сучасної Черкаської області під час проведення археологічних розкопок була знайдена схема місцевості, видряпана на бивні мамонта понад 13 тис. років тому (мал. 2.1).

Отже, первісні люди передавали одноплемінникам і нащадкам географічні знання у вигляді різних схематичних зображень на кістці, каменях, інших предметах (наприклад, про розташування найкращих місць для мисливства й риболовлі).

Близько 2,5 тис. років тому територія сучасної України увійшла до складу Ойкумени (так стародавні греки називали відому їм заселену частину Землі), стала периферійною частиною античного світу. Саме з творів античних учених до нашого часу збереглися перші письмові відомості про територію України, які є джерелами як географічних, так й історичних знань.

Так, перші географічні відомості містяться в праці «Історія» давньогрецького вченого Геродота (484—425 рр. до н. е.). У ній згадуються тогочасні назви річок і місцевостей (мал. 2.2).

2. Середньовічний етап географічного пізнання (кінець V — XVII ст.)

Основні географічні знання цього етапу зосереджені у творах мандрівників і літописців.

Важливими історичними й географічними джерелами знань є літописи Русі, у яких зустрічаються назви історичних земель, річок тощо. Географічний термін «Україна» вперше згадується в Київському літописі (1187 р.).

У пізньому Середньовіччі були винайдені прилади для топографічної зйомки, що дозволило перейти від описів, створених на основі споглядання, до власне наукових праць. Надзвичайно цікаві відомості з географії України містить книга французького інженера Г. Л. де Боплана «Опис України» (1650 р.). Також йому належить створення досить детальних карт українських земель.

Мал. 2.1. Схематичне зображення житла, річки, місць риболовлі, горбів із лісом

Мал. 2.2. Ділянка карти Ойкумени за Геродотом

Мал. 2.3. На картах де Боплана північ розміщувалася внизу

Мал. 2.4. Фрагмент карти Гійома Левассера де Боплана 1648 р.

3. Географічні дослідження в XIX — на початку XX ст.

У XIX ст. обсяг географічних знань значно збільшився, і вчені почали спеціалізуватися на вивченні окремих природних компонентів, а також населення і господарства. Застосовувалися переважно польові (експедиційні) методи дослідження.

Наприкінці XIX ст. основна увага дослідників природи приділялася розв’язанню проблеми боротьби з посухами й пиловими бурями в степу й лісостепу. Дуже важливими для історії світової науки є результати експедиції з усебічного вивчення цих проблем, яку очолював В. Докучаев на території Полтавської губернії. Ураховуючи матеріали досліджень, В. Докучаєв розробив наукові основи ґрунтознавства. Його вважають основоположником комплексного підходу в географії.

Засновником української національної географії вважають С. Рудницького. Він визначив географію як загальну просторову науку про Землю та обґрунтував її центральне місце серед наук про природу. Вчений зазначав, що особливістю географії є те, що вона розглядає земні об’єкти і явища не самі по собі, а в їхніх взаємозв’язках. Видатний географ охарактеризував природу України та її регіони. У 1926—1933 рр. під його керівництвом працював Український науково-дослідний інститут географії та картографії в Харкові.

Мал. 2.5. Василь Докучаєв

Мал. 2.6. Степан Рудницький

4. Сучасні географічні дослідження

Організацією сучасних географічних досліджень займається Інститут географії Національної академії наук України.

На з’їздах Українського географічного товариства обговорюються найбільш актуальні проблеми сучасної географії.

Проведення сучасних фізико-географічних досліджень характеризується впровадженням дистанційних методів (зокрема результатів даних, отриманих за допомогою космічних апаратів). Серед методів обробки географічної інформації важливе місце посідають методи моделювання (зокрема картографічного; створення геоінформаційних систем). Найактуальнішими напрямками досліджень є вивчення природних ресурсів, особливостей взаємодії суспільства та природи на різних територіях, проблеми охорони навколишнього природного середовища, розселення населення.

Мал. 2.7. Журнал — видання Інституту географії

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1. Що вам відомо про географічні знання населення на території сучасної України до появи писемності? 2. Хто зі стародавніх учених зробив перший опис земель, які зараз входять до складу України? 3. Які найважливіші географічні відомості належать до часів Русі? 4. Яка інформація про територію України і вашого краю міститься в працях Г. Я. де Боплана? 5. Який внесок у вивчення території України належить С. Рудницькому?

6. Наведіть приклади сучасних фізико-географічних і суспільно-географічних досліджень на території України.

7*. Користуючись додатковою літературою або ресурсами Інтернету, підготуйте повідомлення за однією з тем (на вибір): 1) про життя та діяльність одного з видатних дослідників території України (від стародавніх часів до кінця XIX ст.); 2) про історію географічних досліджень рідного краю.

8. Складіть кросворд або п'ять-шість тестових завдань за темою «Історія географічних досліджень України».

Мал. 2.8. Польові географічні дослідження студентів: ґрунтів (а), топографічні (б), метеорологічні (в), гірських ландшафтів (г)

скачать dle 11.0фильмы бесплатно