Терміни і поняття

Агломерація — скупчення міських поселень, об’єднаних інтенсивними виробничими, транспортними, культурно-побутовими та іншими зв’язками.

Азональність — поширення певних природних явищ незалежно від зональних особливостей території.

Акліматизація — пристосування до нових умов існування.

Антициклон — область високого тиску в атмосфері.

Атмосферний фронт — перехідна зона між двома різними за фізичними властивостями повітряними масами, що характеризується різкою зміною температури, вологості та атмосферного тиску.

Басейн — частина суходолу, із якої відбувається природний стік води в річку (річкову систему) підземних вод.

Безробітні — особи віком 15 років і старше, які у визначений період не мали роботи, займалися її пошуками й були готові взятися за неї.

Витрата води — показник річкового стоку за одиницю часу.

Водний режим — регулярні зміни рівня та витрат води в річках.

Географічне положення — положення географічного об’єкта на поверхні Землі щодо інших об’єктів, що мають на нього безпосередній або опосередкований вплив.

Ґрунт — верхній тонкий шар земної кори (від десятків сантиметрів до 2—3 м), що має особливу властивість — родючість; ґрунт є результатом перетворення поверхневих шарів земної кори під спільним впливом води, повітря та організмів.

Демографічна криза — процес дуже повільного зростання населення або відсутність його зростання.

Демографічна політика — система державних (економічних, політичних, правових, культурних) заходів, спрямованих на регулювання демографічних процесів.

Демографічний вибух — швидке зростання населення окремих країн і світу в цілому в результаті значного перевищення народжуваності над смертністю.

Діаспора — частина народу, що живе за межами країни свого походження, своєї історичної батьківщини.

Економічно активне населення — частина трудових ресурсів, яка пропонує свою робочу силу для виробництва товарів і надання послуг у суспільному господарстві.

Еміграція — від’їзд на тимчасове або постійне проживання до іншої країни.

Ерозія — руйнування гірських порід і ґрунтів поверхневими водними потоками і вітром.

Імміграція — прибуття на тимчасове або постійне проживання до іншої країни.

Залежна територія — територія із визначеними межами і власним населенням, що в політичному відношенні залежить від держави-метрополії, але може користуватися автономією.

Клімат — багаторічний режим погоди, характерний для певної місцевості.

Країна — територія із визначеними кордонами і власним населенням, що в політичному відношенні може бути як суверенною (незалежною), так і залежною.

Ландшафт — територіальний комплекс, що являє собою порівняно однорідну ділянку (сегмент) географічної оболонки. У широкому розумінні поняття «ландшафт» є синонімом поняття «природний комплекс» будь-якого розміру.

Меандри — плавні вигини русла річки.

Мегалополіс — урбанізована зона, яка виникає внаслідок зростання близько розташованих міських агломерацій.

Міграція — просторове переміщення населення в межах однієї держави (внутрішня міграція) та з однієї держави до іншої (зовнішня міграція).

Місцевий час — час, що визначається для певного місця на Землі. Він залежить від географічної довготи місця та однаковий для всіх точок на одному меридіані.

Мовна сім’я — найбільша одиниця класифікації народів за ознакою спільного походження їхніх мов.

Нація — історична спільність людей, що складається в процесі формування її території, сталих господарських зв’язків, мови й особливостей культури.

Невизнана держава — територія із визначеними кордонами, власним населенням і політичною владою, що не має загального міжнародного визнання.

Платформа — велика ділянка континентальної земної кори з досить плоскою поверхнею та двоповерховою будовою.

Плита — частина платформи, перекрита потужним (понад 500 м) чохлом осадових порід.

Поясний час — місцевий час, що визначається для серединного меридіана певного годинного поясу та діє в його межах.

Природний приріст — різниця між кількістю народжених і померлих протягом певного періоду, яка обумовлює зміну кількості населення.

Природний рух населення — зміни кількості й складу населення в результаті народжуваності та смертності без урахування міграції.

Природокористування — діяльність, спрямована на комплексне вивчення, освоєння, використання, відновлення, поліпшення й охорону природного середовища та природних ресурсів.

Раса — історично сформована велика група людей, об’єднана походженням і спадковими біологічними ознаками (колір шкіри, пропорції тіла, розріз очей, структура волосся тощо).

Рельєф — сукупність форм земної поверхні, різних за обрисами, розмірами, походженням, історією розвитку та утворених під дією внутрішніх і зовнішніх процесів.

Річковий стік — стікання води річковою мережею у процесі її кругообігу в природі.

Світова релігія — релігія, яка отримала поширення серед народів різних країн світу і на різних континентах.

Синоптична карта — географічна карта, на яку за допомогою умовних знаків та цифр наносять результати одночасних спостережень за погодою.

Тераси — горизонтальні або дещо похилі поверхні, розташовані на схилах річкових долин. У давнину вони були заплавою річки.

Трудові ресурси — частина населення країни (регіону), яка має необхідні для трудової діяльності освітній, професійно-кваліфікаційний рівні, фізичний розвиток і стан здоров’я.

Урбанізація — історичний процес швидкого зростання міського населення та підвищення ролі міст у розвитку суспільства.

Фізико-географічне районування — виявлення, визначення та картографування об’єктивно існуючих індивідуальних фізико-географічних комплексів, що утворюються в процесі розвитку географічної оболонки.

Фізична географія — система наук про географічну оболонку земної кулі та її структурні частини (ландшафти всіх рівнів).

Хибна урбанізація — процес зростання міського населення, який не підкріплюється можливостями забезпечити відповідний рівень життя.

Циклон — область низького тиску в атмосфері.

Щит — геологічна структура, тектонічно стійке підняття фундаменту платформи.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно