Мінеральні ресурси України. Паливні корисні копалини
- 17-01-2022, 01:22
- 377
8 Клас , Географія 8 клас Кобернік, Коваленко
§ 19. Мінеральні ресурси України. Паливні корисні копалини
Пригадайте: 1. Як утворюються кам’яне та буре вугілля, природний газ, нафта, торф? 2. Що таке шахтний і кар’єрний способи видобутку корисних копалин? Які недоліки й переваги кожного з них?
• Мінеральні ресурси та їхні основні групи. Мінеральні ресурси, або корисні копалини - це ті гірські породи і мінерали, які людина використовує у господарській діяльності для забезпечення своїх потреб нині або зможе використати в майбутньому. У світі споживають понад 200 видів мінеральної сировини, в Україні - близько 50.
Корисні копалини групують за різними ознаками. За використанням розрізняють паливні (горючі), рудні (металічні) та нерудні ресурси. Паливні корисні копалини використовують для одержання тепла й енергії. З рудних виплавляють метали. Нерудні ресурси - сировина для переробки у хімічній промисловості, деякі з них є важливими будівельними матеріалами та технічною сировиною.
Завдання: Наведіть приклади різних за використанням корисних копалин.
За походженням корисні копалини поділяють на магматичні, осадові та метаморфічні. Їх розміщення тісно пов’язане з будовою земної кори.
Завдання: Наведіть приклади різних за походженням корисних копалин. Поясніть, до яких тектонічних структур і чому приурочені їхні родовища.
• Паливні корисні копалини України. До паливних корисних копалин, які видобувають у нашій державі, належать кам’яне та буре вугілля, нафта, природний газ, торф, горючі сланці.
Територія України багата на окремі види паливних ресурсів. Держава може цілковито забезпечувати власні потреби у кам’яному та бурому вугіллі, натомість гостро відчуває нестачу нафти і природного газу. Торф (мал. 58) в Україні здавна видобувають на Поліссі. З середини 1990-х років його використовують як паливо лише для місцевих потреб, у сільському господарстві, на підприємствах скляної, порцеляно-фаянсової, харчової промисловості. З торфу одержують також різні хімічні речовини, зокрема ацетон, феноли, парафін, кормові дріжджі. Значні поклади горючих сланців є у Черкаській та Кіровоградській областях.
Географія розміщення паливних ресурсів пов’язана з тектонічною та геологічною будовою території. Паливні ресурси мають осадове походження, тому приурочені до чохлів давніх і молодих платформ, а також до крайових передгірських прогинів.
• Кам’яне вугілля. 94,3 % покладів вугілля нашої держави становить кам’яне вугілля (див. мал. 59). Українське кам’яне вугілля вирізняється хорошою якістю. Завдяки високому вмісту в ньому вуглецю має високу теплотворну здатність. В Україні є родовища найкращого сорту вугілля - антрациту, вміст вуглецю в якому досягає 94-97 %. 1/3 вугілля є коксівним. Після спеціальної обробки його використовують у виплавці чавуну і сталі. За розвіданими запасами кам’яного вугілля Україна посідає восьме місце у світі та перше місце в Європі, а за видобутком - відповідно одинадцяте і третє місця. Розвідані запаси вугілля в Україні становлять близько 50 млрд т. Прогнозні запаси - майже 120 млрд т.
Основні поклади кам’яного вугілля в Україні зосереджені у двох басейнах: Донецькому та Львівсько-Волинському. Вони сформувалися в осадовому чохлі відповідно у Донецькій складчастій області та Галицько-Волинській западині.
Найбільшим кам’яновугільним басейном в Україні та одним із найбільших у Європі є Донбас. На нього припадає 98 % видобутку кам’яного вугілля держави. Донецьке вугілля виявив поблизу Лисичанська ще в першій половині XVIII ст. російський рудознавець Григорій Капустін, а промислове його освоєння розпочалося з кінця XIX ст.
Нині загальна площа розвіданих родовищ Донбасу в межах України становить 50 тис. км2. До цього часу більшу частину вугілля видобувають у так званому Старому Донбасі в межах Донецької та Луганської областей.
Хоча вугільні запаси Донбасу значні, їх видобуток дуже складний. Глибина залягання вугленосних шарів сягає 1200-1400 м, тому розробка ведеться лише шахтним, тобто підземним способом. Переважають тонкі прошарки вугілля товщиною 0,5-2 м (85 % шарів - до 1,2 м). Вони чергуються з пісками, глинами, вапняком. Часто вугленосні шари зім’яті в складки, мають круте залягання. У вугільних пластах багато горючого газу метану, що робить видобуток вибухонебезпечним.
Завдання: Знаючи геологічну та тектонічну будову території Донбасу, поясніть умови залягання тут вугленосних шарів.
Львівсько-Волинський кам’яновугільний басейн дає лише 2 % вугілля. Здогади про поклади вугілля на північному заході України висловлювали ще на початку XX ст., а перші шахти закладено у 1952 р. Площа басейну незначна - близько 10 тис. км2. Глибина залягання шарів вугілля - 300-700 м. Їхня товщина - від 60 см до 2,8 м. Вугілля високої якості: 1/3 коксівного вугілля, але кам’яне вугілля високозольне, забруднене сіркою. Із 21 шахти нині діють 15. У зв’язку з невеликими покладами вугілля в перспективі працюватимуть лише дві шахти.
Мал. 58. Торф
Мал. 59. Кам’яне вугілля
Мал. 60. Буре вугілля
• Буре вугілля. Буре вугілля утворилося з решток палеогенових та неогенових рослин і накопичилося потужними шарами на поверхні Українського щита у його пониженнях (мал. 60). Україна має великі поклади бурого вугілля. Основні його запаси зосереджені у Дніпровському басейні. Його площа сягає 100 тис. км2 і тягнеться через території шістьох областей України: від Житомирської до Дніпропетровської. Поклади бурого вугілля в Придніпров’ї були відомі ще у XVI ст. Вони лежать на глибині 2-150 м, тому на 80 % видобуток кар’єрний. Потужність вугільних шарів - переважно 2-6 м. У Дніпровському басейні розвідано понад 80 родовищ бурого вугілля. Кілька родовищ бурого вугілля є також у Дніпровсько-Донецькій западині, на Закарпатті. Через низьку теплотворну здатність буре вугілля застосовують менше, ніж кам’яне. З 2004 р. буре вугілля практично не видобувають.
• Нафта і природний газ. Поклади нафти і природного газу в Україні обмежені. Нафтою країна забезпечує себе лише на 7-8 % від потреб, природним газом - на 20-25 %. За видобутком нафти Україна посідає 52-ге місце у світі і 7-ме місце серед країн Європи. За видобутком природного газу (мал. 61) - відповідно 30-те і 4-те місця.
Нині 57 % усього видобутку нафти та 90 % видобутку природного газу дає Донецько-Дніпровська (Східна) нафтогазоносна область, що приурочена до осадового чохла Донецько-Дніпровської западини. Нафтові поклади лежать на глибині до 4,5 км, газові - 5-5,8 км. Нафта якісна, з невеликим вмістом сірки. Газ метановий. Геологічна розвідка басейну розпочалася у 30-х роках XX ст., а видобуток - у 1952 р. Нині тут виявлено 121 родовище: 17 нафтових, 37 нафтогазових, 67 газових.
Найстарішою, дуже виснаженою є Прикарпатська (Західна) нафтогазоносна область. Поклади нафти зосереджені у Передкарпатському крайовому прогині. Про наявність нафти тут було відомо ще з початку XVII ст., коли її діставали відрами з криниць глибиною 4-6 м. Промисловий видобуток розпочався з кінця XIX ст. у місті Борислав. Події того часу описано у творах Івана Франка. Нині Прикарпатська область втрачає своє значення для видобутку нафти. Поклади газу дещо більші.
Найперспективнішим вважають Причорноморсько-Кримський (Південний) басейн, розташований переважно у потужному осадовому чохлі молодої Скіфської платформи. У Причорноморсько-Кримському басейні розвідувальні роботи почалися у 1929 р., але основні родовища виявлено у 50-х роках XX ст. Промислове освоєння природного газу триває з 1966 р. Поки вивчено лише верхні шари чохла Скіфської платформи на глибині 100-4500 м. Частина газу видобувається з шельфу Чорного моря.
Мал. 61. Газова свердловина
Мал. 62. Горючі сланці
У зв’язку з дефіцитом в Україні звичайного газу певні надії покладають на так званий сланцевий газ. Так називають природний газ, що міститься у незначних кількостях (2-3 % від об’єму) в глинистих осадових гірських породах на глибинах від 1 до 5-6 км. Для його видобутку використовують горизонтальне буріння і гідророзрив пласта, що може призводити, на думку деяких учених, до істотного забруднення підземних вод. Хоча сланцевий газ міститься в невеликих кількостях, але за рахунок освоєння чималих площ можна одержувати значну його кількість. В Україні перспективними газоносними районами є Юзівська площа (на території Донецької та Харківської областей) і Олеська площа (у межах Львівської, Тернопільської та Івано-Франківської областей). За обсягами резервів цього типу палива Україна посідає четверте місце в Європі після Польщі, Франції та Норвегії.
• Горючі сланці. З відмерлих решток морських і озерних тварин та найпростіших водоростей складаються тверді паливні ресурси - горючі сланці (див. мал. 62). Цей склад споріднює їх із нафтою. На початку 60-х років XX ст. в Україні було відкрито одне з найбільших у світі родовищ горючих сланців - Бовтиське (біля села Бовтишка Кіровоградської області). Запаси цього родовища становлять близько 3,8 млрд т. Потужність сланценосних товщ сягає 400 м, сланцевих пластів - 10-15 м. У зв’язку з тим, що в ті часи використовували дешеву західносибірську нафту з Росії, Бовтиське родовище було зарезервоване, а з часом забуте.
Перевір себе
- 1. Які вам відомі групи корисних копалин за їх використанням? Наведіть приклади ресурсів кожної з груп.
- 2. Поясніть, до яких тектонічних структур і чому приурочені поклади паливних корисних копалин.
- 3. Назвіть і покажіть на карті басейни видобутку кам’яного та бурого вугілля в Україні. Поясніть закономірності їх поширення.
- 4. У яких басейнах України ведеться видобуток нафти і природного газу? Поясніть наявність на цих територіях названих ресурсів.
- 5. Поміркуйте, чи доцільно Україні вести подальші розробки кам’яного вугілля.
- 6. Обґрунтуйте, в яких частинах України можна вести пошуки нових родовищ нафти і природного газу.
Проект для краєзнавця
- Оцініть запаси паливних ресурсів своєї місцевості та історію їхнього дослідження й видобутку. Порівняйте їх із запасами України. Оформіть результати своїх досліджень у вигляді графіків, діаграм, таблиць.
Коментарі (0)