§ 54. СІЛЬСЬКІ НАСЕЛЕНІ ПУНКТИ В УКРАЇНІ ТА КРАЇНАХ СВІТУ. СІЛЬСЬКЕ НАСЕЛЕННЯ

ПЕРШ НІЖ ЧИТАТИ, ПРИГАДАЙТЕ!

• Основні типи поселень в Україні.

• Назвіть тип поселень, де проживає більшість населення України.

• Сільські населені пункти. Існують дві основні форми сільського розселення - групова і розсіяна. Групова форма (села, хутори, станиці тощо) поширені у Східній Європі, зокрема, в Україні. Така форма розселення характерна також для Китаю, Японії та більшості країн, що розвиваються.

Розсіяна форма розселення вирізняється проживанням людей на окремих фермах - зазвичай, приватне господарство або сільськогосподарське підприємство на власній земельній ділянці. Виникнення ферм пов’язано з особливостями освоєння території і характерно передовсім для США, Канади, Австралії, Південно-Африканської Республіки тощо.

В Україні сільським поселенням є населений пункт, де компактно проживають люди, залучені переважно до сільського господарства. В Україні за станом на 1.01.15 р. налічують 28388 сільські населені пункти. Це близько 95 % усієї кількості населених пунктів України (2973). Частка сільських населених пунктів досить висока і в окремих областях. Так, у Луганській області вона становить 84 %, в Донецькій - 86 %, а в Дніпропетровській - майже 96 % усієї кількості населених пунктів.

Сільські поселення відрізняються від міських меншою чисельністю. Часом в них проживає менше 200 осіб. В Україні такі сільські поселення вважають малими. Якщо у сільському поселенні налічують від 200 до 500 осіб, то його визнають середнім. Великими сільськими поселеннями є ті, що налічують від 500 осіб до 3 тис. мешканців. І нарешті, поселення, які мають від 3 до 5 тис. мешканців і більше, належать до значних.

Отже, українські села можуть бути малими, середніми, великими і значними. Велике або значне сільське поселення, що є адміністративно-господарським центром, називають селищем. Крім цих типів сільських населених пунктів, є ще й хутір - відокремлене від села самостійне сільське поселення, в якому проживає сім’я або кілька селянських сімей, що працюють переважно в сільському господарстві.

На Поліссі, де на значних площах землі заболочені або ґрунтові води підступають близько до поверхні, сільські поселення здебільшого невеликі й розташовані на підвищених вододільних ділянках. Водночас у лісостеповій і степовій зонах невеликі села розміщені переважно в долинах річок і на понижених ділянках місцевості. У гірських районах села розміщуються на схилах, а в Українських Карпатах також часто видовжені вузенькими смугами понад руслами річок.

Сільські поселення є різними не тільки за чисельністю. Так само як і міські, сільські поселення можуть виконувати різні функції - організаційно-економічні (наприклад, центри розміщення міжгосподарських підприємств), виробничі (сільськогосподарські, лісопромислові, з промислової переробки сільськогосподарської продукції), соціальні (сфера послуг, освіти, культури), рекреаційні та ін.

• Сільське населення. До сільського населення відносять таке, що проживає в сільських поселеннях, працює переважно в сільському господарстві і дотримується сільського стилю життя.

Чисельність сільського населення в усьому світі становить 3 млрд 363 млн осіб (46 % усього населення Землі) і, за прогнозами ООН, поступово зменшуватиметься. Свого максимального показника, що становить 3,5 млрд осіб, чисельність сільського населення досягне в 2018 р. Але у 2050 р. вона знизиться до 3,2 млрд осіб, що становитиме менше третини від загальної кількості жителів планети. Левова частка кількості сільських мешканців (93 %) припадатиме на країни, що розвиваються.

За рівнем сільського населення серед регіонів лідером є Африка, де його частка становить 60 %. Високим рівнем сільського населення також вирізняється Азія, де 52 % мешкає у сільських поселеннях. У Європі частка сільського населення становить значно менше половини (26 %). Ще менша вона в Америці - 19,5 % і зовсім мала в Австралії, де не більше 1% живе у сільських поселеннях.

Нині найбільшу чисельність сільського населення має Індія (857 млн - 67 % усього населення) і Китай (635 млн - 44 % населення країни). Але найменш урбанізованими нині країнами є африканські країни, як-от Бурунді Малаві, Уганда, Нігер, де сільське населення становить до 88 %. Сільське населення помітно переважає також в таких азійських країнах, як Шрі-Ланка і Непал (82 %). У європейській державі Ліхтенштейн на сільське населення припадає 86 %, а в американській острівній державі Тринідад і Тобаго - 92 %.

Сільське населення загалом в Україні, як вам уже відомо, становить меншість. Тільки в деяких областях (Закарпатській, Рівненській, Івано-Франківській, Тернопільській і Чернівецькій) у сільських населених пунктах проживає понад половину населення. Водночас, наприклад, у Дніпропетровській області на сільське населення припадає 16 %, в Луганській - 13 %, а у Донецькій - лише 9 %.

Нині найгостріша проблема українського села - це проблема працевлаштування. Неможливість забезпечити заробіток і гідний рівень життя найвідчутніша саме серед сільського населення. Мільйони селян втратили роботу, а тому в пошуках роботи змушені були приєднатися до лав внутрішніх мігрантів. При цьому, якщо раніше це були здебільшого маятникові заробітчани, то нині переважають ті, хто виїжджає на заробітки на тривалий час.

Відтік селян за межі малої батьківщини був спричинений також й іншими негативними соціальними змінами. Так, погіршилась якість дорожньо-транспортної мережі, десятки і сотні сіл ще й досі не мають під’їздів з твердим покриттям до шляхів загального користування. До того ж тут швидко старіють житлові приміщення, зменшується і кількість закладів соціально-культурного призначення. Аж ніяк не поліпшує побутовий комфорт в українських селах і відсутність водопроводу й каналізації.

Останніми роками сталися деякі позитивні зміни, наприклад зросла кількість газифікованих сіл. Розпочато було реалізацію низки програм щодо поліпшення соціально-культурного обслуговування сільського населення. Серед таких, зокрема, «шкільний автобус», капітальний ремонт шкіл, поліпшення матеріально-технічного оснащення закладів охорони здоров’я тощо.

Одна з особливостей сучасного етапу розвитку сільської інфраструктури - зміни у приміських і рекреаційних територіях, які освоюють заможні міські жителі, будуючи тут житло та облаштовуючи садиби. Завдяки цьому ряд сіл отримали сучасні під’їзні шляхи, асфальтовані та освітлені вулиці, постачання природного газу, торговельні заклади та ін. Виросли також нові поселення з невизначеним поки що статусом («котеджні містечка»).

НАУКОВІ ДИСКУСІЇ

Інфраструктура сільської «глибинки» продовжує занепадати. А тому через погіршення умов життя триває процес збезлюднення сіл. Що, на вашу думку, передусім слід змінити в житті селян для відродження українського села?

ГОЛОВНЕ

• Сільське населення проживає в сільських поселеннях - селах, селищах, хуторах, працює переважно в сільському господарстві й дотримується сільського стилю життя.

• Існують дві основні форми сільського розселення - групова і розсіяна.

• Сільські поселення відрізняються за чисельністю населення і виконують різні функції.

• Найгостріша проблема українського села - проблема працевлаштування.

ПЕРЕВІРИМО СВОЇ ЗНАННЯ І ВМІННЯ

1. Назвіть основні форми сільського розселення.

2. Поясніть, чим сільські поселення відрізняються від міських.

3. Як сільські поселення розрізняють за чисельністю?

4. У чому полягає суть соціальних проблем в українських селах?

5. Визначте природні та соціально-економічні чинники, які сприяють (або перешкоджають) формуванню у вашій місцевості значних сільських поселень.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно

 

Даний матеріал відноситься до підручника "Географія 8 клас Пестушко, Уварова, Довгань", створено завдяки МІНІСТЕРСТУ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ (МОН)