Рівнинні ландшафти та їхня різноманітність
- 18-01-2022, 15:05
- 445
8 Клас , Географія 8 клас Пестушко, Уварова, Довгань 2021 (повторне видання)
§ 39. Рівнинні ландшафти та їхня різноманітність
ПЕРШ НІЖ ЧИТАТИ, ПРИГАДАЙТЕ!
- Що таке ландшафт і які його основні складові?
- За якими ознаками виділяють класи, типи та види ландшафтів?
- У чому полягають відмінності в поширенні ландшафтів на рівнинній і гірській території?
Рівнинні ландшафти України. У межах України виділяють два класи ландшафтів: рівнинні й гірські. Клас рівнинних ландшафтів охоплює близько 95 % території нашої держави й об’єднує типи та підтипи ландшафтів (мал. 78). Їх розрізняють залежно від співвідношення тепла й вологи, яким зумовлюється зональний розподіл типів ґрунтового та рослинного покриву, особливостей гідрологічного режиму та фізико-географічних процесів.
Мал. 78. Типи та підтипи рівнинних ландшафтів
Мішанолісові ландшафти охоплюють близько 17 % території України і являють собою зональний тип ландшафтів. В Україні мішанолісові ландшафти поширені переважно на півночі в зоні мішаних хвойно-широколистих лісів, а також окремими ділянками в лісостепу у місцях поширення моренних чи водно-льодовикових відкладів і в долинах річок. Цей тип ландшафтів сформувався в умовах помірного кліматичного поясу з теплим і вологим кліматом та позитивним балансом опадів і температур. Важливою умовою формування мішанолісових ландшафтів є наявність льодовикових, водно-льодовикових, алювіальних відкладів гірських порід, що сформувалися в антропогеновому періоді. Характерними ознаками цих ландшафтів є рівнинність території, яка включає різні за утворенням форми рельєфу, густа річкова сітка з переважанням широких річкових долин рівнинного типу, високий рівень залягання ґрунтових вод, наявність значної кількості заболочених ділянок. Мішані ліси сформувалися на дерново-підзолистих, дернових і болотяних ґрунтах.
Характерною особливістю мішанолісових ландшафтів в Україні є їхня контрастність, складне перемежування природних та антропогенних комплексів, значні зміни їх під впливом господарської діяльності людини. Такий вплив на мішанолісові ландшафти найбільше проявляється під час землеробсько-меліоративного (осушення боліт і вапнування кислих ґрунтів), лісогосподарського та водогосподарського природокористування.
Широколистолісові ландшафти належать до середньоєвропейського та східноєвропейського типу ландшафтів і займають близько 7 % території України. Вони сформувалися переважно на заході країни в умовах помірно теплого клімату з оптимальними показниками балансу тепла й вологи. Широколистолісові ландшафти поширені в Передкарпатті, на схилах Українських Карпат і Кримських гір, а також на височинах у західній та північній частинах лісостепової природної зони. Дані ландшафти сформувалися на розчленованих лесових рівнинах, де переважають сірі та темно-сірі лісові ґрунти. Кліматичні умови характеризуються помірно теплим літом з вегетаційним періодом, який триває близько 6-7 місяців, річною сумою опадів 600-650 мм та прохолодною зимою. Типовими рослинними угрупованнями є грабові ліси та діброви на рівнинних територіях і букові ліси на високих вододілах.
Лісостепові ландшафти охоплюють близько 31 % території України і належать до типу рівнинних ландшафтів, що сформувалися переважно на лесових гірських породах в антропогеновому періоді. Ці ландшафти утворилися в умовах помірного клімату за оптимального співвідношення тепла та вологи. Для них характерне чергування височинних, схилових, низовинних і долинних природних комплексів, великих площ орних земель, окремих лісових масивів. Досить помітними є відмінності тепло- і вологозабезпеченості, із чим пов’язано виникнення процесів як засолення, так і заболочування ґрунтів. Їхніми характерними рисами є наявність значної кількості балок та ярів, особливо на височинних та долинно-річкових схилах, ерозійних та зсувних процесів, особливо в долині Дніпра та інших річок, у ярах та балках.
Лісостепові ландшафти умовно поділяють на північно- та південнолісостепові. Північнолісостепові ландшафти сформувалися в умовах достатнього зволоження на сірих лісових ґрунтах й опідзолених чорноземах. Південнолісостепові ландшафти утворилися в умовах більш посушливого клімату, глибшого залягання ґрунтових вод, на суглинистих лесових породах і лесах. За таких умов під лучно-степовою рослинністю сформувалися типові чорноземи.
Лісостепові ландшафти, що представлені широколистими лісами, різнотравно-злаковими степами, луками, зазнали значних змін у результаті господарської діяльності. Окремі південні природні території замінені сільськогосподарськими угіддями на 80-85 %. Раціональне господарське використання лісостепових ландшафтів у майбутньому має передбачати комплекс меліоративних протиерозійних заходів.
Степові ландшафти займають близько 32 % території України та належать до типу рівнинних ландшафтів, що сформувалися в умовах недостатньої зволоженості й достатньої кількості тепла. Найбільше поширені вони на півдні та південному сході нашої країни. Для цих ландшафтів характерними є чорноземи звичайні та південні, каштанові ґрунти в комплексі із солонцями та солончаками.
У рослинному покриві в минулому ці ландшафти були представлені природними степами, а також байрачними лісами. У наш час майже на 90 % вони перетворені на сільськогосподарські угіддя. Такий високий ступінь розораності в поєднанні з характером атмосферної циркуляції та випадання атмосферних опадів спричиняють розвиток вітрової і водної ерозії ґрунтів.
Залежно від особливостей кліматичних умов, а особливо балансу зволоження, степові ландшафти поділяють на три підтипи: північностепові, середньостепові та південностпепові (сухостепові).
Південностепові (сухостепові) ландшафти охоплюють близько 8 % території країни та сформувалися в умовах посушливого помірного клімату й недостатнього зволоження. Вони переважають на півдні Причорноморської низовини, а також характерні для рівнинної частини Криму. Серед інших степових ландшафтів вони виділяються безводністю, переважанням колючих чагарників і жорстких трав, що сформувалися на солонцюватих темно-каштанових ґрунтах. Наявність солонцевих і солончакових природних комплексів на півдні Причорноморської низовини та біля затоки Сиваш надає цим ландшафтам напівпустельних рис.
Варто також зазначити, що на території України до рівнинних також належать лучні й болотні типи ландшафтів, які сформувалися в результаті дії азональних чинників.
Історія географії
Перспективними напрямками сучасних ландшафтних досліджень учені вважають розробку детальної систематики ландшафтів, прикладом для якої може бути систематика рослинності або генетична класифікація ландшафтів, і створення кадастру ландшафтів та побудову середньомасштабної ландшафтної карти України як основи для дослідження ландшафтного різноманіття і екологічного стану території нашої держави.
ГОЛОВНЕ
• У межах України виділяють два класи ландшафтів: рівнинні й гірські.
• Клас рівнинних ландшафтів охоплює близько 95 % території нашої держави.
• Клас рівнинних східноєвропейських ландшафтів об’єднує такі типи: мішанолісові, широколистолісові, лісостепові, степові (з підтипами північностепових, середньостепових, південностепових) та сухостепові ландшафти.
• Результатом дії азональних чинників на рівнинах виникли лучні й болотні типи ландшафтів.
ПЕРЕВІРИМО СВОЇ ЗНАННЯ ТА ВМІННЯ
- 1. У поширенні ландшафтів спостерігаються певні закономірності. Як проявляються ці закономірності на рівнинній частині території України?
- 2. Назвіть і коротко схарактеризуйте найбільші ландшафти, що сформувалися на рівнинній частині території нашої держави.
- 3. Проаналізуйте літературні та історико-географічні джерела та наведіть приклади зміни ландшафтів України за останні двісті років. Які саме компоненти ландшафтів зазнали впливу людини?
Коментарі (0)