Національний склад населення України. Етнічні групи
- 18-01-2022, 15:20
- 430
8 Клас , Географія 8 клас Пестушко, Уварова, Довгань 2021 (повторне видання)
§ 58. Національний склад населення України. Етнічні групи
ПЕРШ НІЖ ЧИТАТИ, ПРИГАДАЙТЕ!
- Пригадайте, які народи звуть корінними.
- Назвіть національності, що поширені в Україні.
- Що таке нація і народ?
Національний склад населення України. Українська нація формувалася під впливом різних європейських народів і має тривалу й непросту історію становлення.
За даними останнього Всеукраїнського перепису населення (2001 р.), на території країни проживали представники понад 130 національностей і народностей. Серед них переважають українці, які є корінним населенням країни, тобто вони споконвіку жили на цих землях. Чисельність українців становить 37,5 млн осіб, або близько 78 % загальної кількості населення.
Нині у складі України корінними народами, які віддавна проживали на своїх етнічних територіях, разом з українцями є також угорці в Закарпатській області, румуни в Чернівецькій і Закарпатській областях, молдавани у Чернівецькій та Одеській областях, кримські татари в АР Крим. Корінними національними меншинами є також караїми у Криму та гагаузи в Одеській області.
Представники інших народів в Україні належать до прийшлого населення. Серед таких і росіяни, яких за результатами Всеукраїнського перепису (2001 р.) в Україні налічувалося 8,3 млн осіб, що становить близько 17 % усього населення. За чисельністю росіяни посідають у країні друге місце. До п’ятірки лідерів за чисельністю увійшли також білоруси, молдавани і болгари. Чисельність кожної із цих націй перевищує 200 тис. осіб. Чисельність невеликих етнічних спільнот України, як-от: кримчаки, буряти і турки-месхетинці, - сягає від 1 тис. осіб до 300 осіб.
ГЕОГРАФІЧНИЙ ІНТЕРАКТИВ
За Законом України «Про національні меншини в Україні» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2494-12#Text визначте, хто належить до національних меншин і які вони мають права.
Існують певні особливості щодо територіального розселення корінного населення та національних меншин. Українці компактніше заселяють центр і більшість західних областей України. Так само компактно проживають і кримські татари, більшість яких мешкає в АР Крим. Молдавани зосереджені переважно в Одеській та Чернівецькій областях. Водночас білоруси не віддають перевагу будь-якому з регіонів і загалом розсіяні по всій території нашої країни. Росіяни мешкають переважно в Автономній Республіці Крим (де проживає понад третина росіян), а також у Луганській, Дніпропетровській та Харківській областях.
Загалом національний склад населення найстрокатіший у промислових регіонах і великих містах. Це зумовлено міграцією великої кількості людей у пошуках роботи. Так само він урізноманітнюється з наближенням до кордонів держави. Попри національне різноманіття, українську мову вважають рідною 67,5 % населення України. Російську мову визначили як рідну близько 30 % населення. Частка інших мов, які населення України визнало рідними, становить близько 9 %.
ГЕОГРАФІЧНИЙ ІНТЕРАКТИВ
За даними сайта Державної служби статистики України http://www.ukrstat.gov.ua/ з’ясуйте поточні дані щодо кількості представників кожної з національностей нашої держави, що входять до п’ятірки лідерів за чисельністю.
Етнічні групи. Етнічна група - частина нації або етносу (народу), що вирізняється мовою, побутом, культурою. Наша нація формувалася на перехресті різних культур і етнокультурних угруповань. Саме цим пояснюється існування нині серед українців кількох основних етнічних груп. Одні з них, як-от: гуцули, бойки і лемки, - представники Карпатського регіону, інші - поліщуки та литвини - мешканці Українського Полісся. Саме про них нам нагадують поширені серед українців прізвища - Поліщук, Литвин, Бойко.
Кожна етнічна група українців має власну говірку, власні звичаї і прадавні обряди, самобутній пісенний фольклор, звичний спосіб господарювання, розвинуті народні ремесла. Так, етнічну своєрідність бойків визначила насамперед господарська діяльність - переважно вирубно-вогневе землеробство. Воно зумовило простоту в усьому: віддалені одна від одної небілені хати, одяг за прадавніми зразками з простого полотна. І водночас - неповторна дерев’яна храмова архітектура. Зі специфічними мовними ознаками, зокрема вживанням частки «бое» у значенні «так», пов’язують і назву цієї етнічної групи.
Гуцули чи не єдина група українського етносу, для якої провідною галуззю господарства було саме скотарство (особливо вівчарство). Воно зумовило і своєрідність усього укладу життя цих горян та їхньої культури. Житло гуцулів, наче фортеця, мало оточений системою будівель двір. Самобутня кухня зорієнтована переважно на молочні та м’ясні страви. А надзвичайно мальовничий одяг добре пристосований до мінливої погоди гір. Більшість гуцулів мешкає в сільських поселеннях подекуди на висоті до 1400 м, а тому їх ще називають верховинцями.
Духовна і матеріальна культура лемків зазнала впливу словацько-польського оточення. Відносна простота побутових речей компенсувалася у них мальовничістю витворів народного мистецтва. Це і вишивки з переважно геометричним орнаментом, і різьблення по дереву, і писанкарство, і прикраси з бісеру. Основним напрямком господарювання лемків з давніх-давен було скотарство. Своєрідний фольклор лемків рясніє оригінальними весільними й жартівливими піснями.
Поліщуками в Україні називають мешканців Українського Полісся. Ця етнічна група сформувалася в районі українсько-білоруського міжетнічного порубіжжя. Завдяки відносній ізольованості і специфічності природних умов Полісся поліщуки зберегли для нас чимало з прадавньої слов’янської культури. Це й типи поселень часто з однією вулицею або у вигляді хуторів, і давня обрядовість, і особливий пісенний фольклор. Основні напрямки господарювання поліщуків - землеробство і скотарство, рибальство і мисливство.
Етнічна група литвини сформувалася на територіях, що на схід від Десни, під впливом української, білоруської і російської культур. Назва «литвини» пов’язана з тривалим перебуванням цієї частини українців у складі Великого князівства Литовського, що й позначилося на їхньому побуті, їхній культурі, мові. І дотепер вони вживають прадавні слова (аброть, атаба, прісак, летась), куштують забуті страви (вушка, кулагу, розінки), співають давньоруські весільні пісні.
Вагомий внесок у вивчення етнічних груп українського народу зробив Павло Чубинський. У 1869 р. він очолив зорганізовану Географічним товариством етнографічну наукову експедицію. Під час експедиції відвідав численні області й райони України, зібравши величезний матеріал. Він склав 12 томів звіту, а обробка й друкування матеріалів тривали шість років. Завершена вона була лише в 1878 р. і привернула увагу науковців. Саме за цю працю під назвою «Праці етнографічно-статистичної експедиції в Західно-Російський край» П.П. Чубинський і отримав високі нагороди Російського географічного товариства, а також премію Петербурзької академії наук. Тоді ж найкращі з експонатів були відібрані на виставку до Міжнародного географічного конгресу в Парижі (1875 р.). Вона пройшла дуже успішно, свідченням цього була золота медаль від Міжнародного етнографічного конгресу.
ГОЛОВНЕ
• В Україні проживають представники понад 130 національностей і народностей.
• Корінним населенням України є українці, угорці, румуни, молдавани, кримські татари, караїми та гагаузи.
• Серед прийшлого населення в Україні найбільше росіян.
• В українській нації вирізняють етнічні групи - частини нації, що відрізняються мовою, побутом, культурою.
ПЕРЕВІРИМО СВОЇ ЗНАННЯ ТА ВМІННЯ
- 1. Назвіть найчисленніші національності України.
- 2. Які особливості територіального розселення різних національностей України?
- 3. У чому, на вашу думку, заслуга П. Чубинського?
- 4. Визначте етнічні групи, які мешкають у вашій області.
- 5. Зробіть власне наукове дослідження, визначивши кількість представників різних національностей у вашому класі та їх співвідношення.
ПЕРЕВІРИМО СЕБЕ
Коментарі (0)