| Слава Україні | Героям слава | ЗСУ | ДСНС | 103 | 102 | Обленерго | Лікарі | Вчителі | Українці |
8 Клас , Географія 8 клас Гільберг, Паламарчук, Совенко 2021 (повторне видання)
Пригадайте: 1. Як первісні люди зображували географічну інформацію? 2. Коли була створена перша карта? 3. Які ви знаєте сучасні носії картографічної інформації?
Навчальні карти, атласи. Карти — джерело знань про навколишній світ. З карти легко отримати різнобічну інформацію про різні території, про явища й об’єкти реального світу.
У класифікації карт за призначенням особливе місце посідають навчальні карти, завдання яких не тільки пояснити та доповнити підручник, а й стати самостійним джерелом інформації в процесі вивчення географії, історії та інших дисциплін. Навчальні карти бувають паперові, електронні й інтерактивні.
Систематизоване зібрання географічних карт, тематично пов’язаних і узгоджених між собою, називають географічним атласом. Окрім карт, атлас містить текстову частину, діаграми, графіки, таблиці тощо. Як і географічні карти, атласи класифікують за просторовим охопленням, змістом і призначенням. Найповнішу характеристику компонентів природи, економіки, населення, екології надають комплексні атласи. Усі шкільні атласи є комплексними, бо складаються із загальногеографічних і тематичних карт.
Мал. 9. Національний атлас України
Національний атлас України. У 2007 р. вперше був виданий Національний атлас України (мал. 9). Це офіційне видання є своєрідною візитною карткою держави. Атлас відображає ступінь вивченості країни, рівень її економічного розвитку й досягнення картографічного виробництва. Це однотомне фундаментальне видання має 440 сторінок, на яких розміщені 875 карт різного масштабу, до 100 сторінок тексту, багато графіків та ілюстрацій. Маса одного примірника — майже 6,5 кг. До основного тому додається книжка з текстами й легендами карт англійською та російською мовами. Атлас складається з шести тематичних блоків: загальна характеристика, історія, природні умови та природні ресурси, населення й людський розвиток, економіка, екологічний стан природного середовища. Дані, використані в друкованому атласі, із часом можуть застаріти. Цей недолік відсутній в електронній версії, що передбачає регулярне оновлення інформації.
Національним атласом України можуть користуватися школярі, студенти, фахівці-географи, представники законодавчої та виконавчої влади.
Дискусійний клуб
Якими ви уявляєте карти майбутнього?
Електронні карти. Донедавна карти малювали тушшю на папері. Нині картографічні інформаційні системи (КІС) відтворюють їх на екрані комп’ютера. Завдяки комп’ютерним технологіям паперові карти поступаються місцем електронним.
Щоб створити електронну карту, географічну інформацію переводять у цифрову форму за допомогою спеціальних програм і приладів (сканерів). Цей процес називають оцифровуванням. Джерелами інформації можуть бути паперові карти, матеріали дистанційного зондування, аерокосмічного фотознімання та польових досліджень.
Електронна (цифрова) карта — картографічне зображення, створене на основі даних цифрових карт і візуалізоване (унаочнене, або таке, яке можна побачити) на відеомоніторі комп’ютера чи екрані іншого пристрою (мобільного телефона, супутникового навігатора).
Електронною картою, на відміну від паперової чи пластикової, можна користуватися допоки її видно на моніторі, екрані телефона тощо.
Електронні карти мають певні переваги над паперовими: вони швидше оновлюються; дають тривимірне зображення; можна варіювати охоплення території, швидко опрацювати дані; автоматично знаходити необхідну інформацію; ці карти мають декілька шарів, які в процесі роботи можна включати або відключати, накладати шари один на інший у певному порядку; можна роздрукувати чи переслати електронною поштою потрібний фрагмент карти. Електронні карти містять великий обсяг інформації на малих за розміром носіях цифрової інформації.
Інтерактивна карта — карта, за основу якої взято пошарове оцифровування географічної інформації. Такою картою можна керувати, фільтрувати зображення, отримувати детальну інформацію про різні об’єкти. Пошарове оцифровування означає, що спочатку опрацьовують і зберігають дані одного типу, наприклад обриси материка (перший шар), потім наступного типу — річки (другий шар), потім — озера (третій шар) і так далі з кожним типом інформації.
Географічні інформаційні системи (ГІС). Сучасні навігаційні системи. ГІС — спеціалізовані програмні засоби збирання, зберігання, перетворення, відображення й поширення різноманітної доступної інформації з виведенням результатів з їх геопросторовим прив’язуванням на екран.
ГІС візуалізує інформацію у вигляді електронних карт, а також таблиць, графіків, діаграм тощо; організовує й керує даними; моделює, прогнозує певні природні чи соціально-економічні явища.
ГІС застосовують у багатьох галузях народного господарства, зокрема для класифікації ґрунтів, природних ресурсів; для прогнозування майбутнього врожаю, стихійних лих; для складання електронних планів міст, районів, країн, схем руху транспорту.
Глобальна система визначення місцезнаходження, тобто система позиціонування (англ. Global Positioning System — GPS) — це супутникова радіонавігаційна система, за допомогою якої визначають точне місце розташування об’єкта (його географічну широту й довготу, висоту над рівнем моря), а також швидкість і напрямок руху даного об’єкта в будь-якій точці земної кулі в певний час незалежно від погодних умов.
GPS має три складові: космічну, системи контролю та приймання даних. Космічна частина GPS уключає 24 супутники, які обертаються навколо Землі шістьма орбітами (мал. 10). Отже, у будь-якій точці земної кулі в будь-який час можна спостерігати не менше чотирьох супутників, необхідних для визначення просторових координат: довготи, широти й висоти об’єкта.
До системи контролю належать станції, розташовані в кількох точках Землі. Вони стежать за роботою супутників і коригують її в разі потреби. Система приймання даних — це GPS-приймачі, які отримують сигнали із супутників. Приймачі можуть бути вмонтовані в комп’ютерах, мобільних телефонах, дитячих іграшках, професійних (геодезичних) пристроях тощо. Навігаційні системи використовують військові, моряки, льотчики, автомобілісти та ін.
Мал. 10. Схема космічної частини GPS
Для широкого використання доступні дві повнофункціональні системи супутникової навігації: Глобальна система позиціонування (GPS), розроблена на замовлення уряду США, і ГЛОНАСС (Глобальна навігаційна супутникова система), створена за підтримки уряду Росії. Третя — система Галілео — розроблена під егідою ЄС та Європейського космічного агентства і перебуває на стадії розгортання. Паралельно розгортаються три регіональні системи: китайська «Байдоу», індійська IRNSS та японська QZSS.
Картографічні інтернет-джерела. Усесвітня мережа «Інтернет» має найбільший потенціал розвитку як джерело картографічних матеріалів. Існує чимало сайтів, які містять картографічну інформацію. Вони різноманітні за тематикою й спрямуванням. Серед них є сервери поважних наукових установ, які пропонують спеціалізовані карти на комерційній основі; є й безкоштовні служби, які поширюють карти туристичних маршрутів. Інтерактивні атласи світу й карти, з якими можна ознайомитися на цих серверах, багато в чому подібні до мультимедійних аналогів, уключених до найвідоміших CD-енциклопедій. Однак інтернет-джерела мають певні переваги: з них ми отримуємо найповнішу й найточнішу інформацію з урахуванням останніх політико-географічних і територіальних змін, до того ж за потреби можна в найкоротший термін одержати консультацію й додаткові роз’яснення фахівця.
На базі сучасних веб- і геоінформаційних технологій картографічного видавництва «Інститут передових технологій» в Україні створено інтернет-ресурс «Освіта» з інтерактивними функціями, що містить електронні версії навчальних атласів, контурних і стінних карт, підручників. В електронному вигляді зберігається 19 атласів, 16 підручників, тести з географії та історії, понад 650 карт, 1000 ілюстрацій і бібліотека ресурсів для вивчення географії та історії за навчальними програмами. Цей ресурс може використовуватись у будь-якій точці світу, де є доступ до інтернету.
Також потрібну картографічну інформацію про ту чи ту місцевість можна отримати на сайті «Мета. Мапи України». «Мета» — український пошуковий портал в інтернеті, який використовує власну пошукову систему українською, російською та англійською мовами. Зона пошуку — українські сайти та сайти, що стосуються України.
У масштабах планети чи не найповнішим і найпотужнішим веб-ресурсом, на якому розміщено картографічну інформацію майже про всі країни світу, їх міста тощо, є сайт «Google Планета Земля». Програмне забезпечення цього веб-ресурсу дає змогу користувачам отримувати, опрацьовувати, зберігати й архівувати наявні на ньому дані. Технології розраховані на використання сучасних технічних засобів — персональних комп’ютерів, мобільних пристроїв. Передбачена можливість перегляду й вивчення географічних даних на 3D-моделі Землі за допомогою веб-переглядача.
Висновки
Основні терміни й поняття
Географічні інформаційні системи (ГІС) — спеціалізовані програмні засоби збирання, зберігання, перетворення, відображення інформації з виведенням її на екран.
Електронна карта — картографічне зображення, створене на основі даних цифрових карт і візуалізоване на екрані відповідного пристрою.
Інтерактивна карта — карта, за основу якої взято пошарове оцифровування географічної інформації.
Запитання та завдання
Практикум
Скориставшись наведеним переліком ресурсів інтернету, знайдіть карти, аерофотознімки, космічні знімки вашого населеного пункту. Створіть власну карту чи скоригуйте існуючу.
Готуємося до наступного уроку
Пригадайте, чим загальногеографічна оглядова карта відрізняється від топографічної.
скачать dle 11.0фильмы бесплатно
Коментарі (0)