§ 22. Прогноз погоди. Кліматичні ресурси

Ви дізнаєтесь:

• як і з якою метою складають прогнози погоди

• про синоптичні карти та їхню роль у прогнозуванні погоди

• про вплив погодно-кліматичних умов на здоров’я та господарську діяльність людини

Пригадайте:

• основні показники погоди

• які прилади використовуються для спостереження за погодою

• народні прикмети щодо зміни погоди

Погода мінлива, а відомості про неї надзвичайно важливі для різних видів діяльності, у першу чергу для сільського та комунального господарства, будівництва, авіації, автомобільного та морського транспорту. У деяких випадках складаються спеціальні прогнози, де особлива увага приділяється несприятливим погодно-кліматичним явищам, наприклад можливим заморозкам, сильним вітрам, рясним опадам, граду тощо.

1. Спостереження за станом погоди та її прогнозування.

Спостереження — один із найважливіших методів географічних досліджень. Вчені-метеорологи вивчають атмосферні процеси: ведуть постійні спостереження, проводять вимірювання та збирають інформацію про стан погоди. В Україні цим займаються Український гідрометеорологічний центр, обласні центри з гідрометеорології, гідрометобсерваторії та бюро.

Прогноз погоди складають синоптики. Вони систематизують інформацію, отриману на майданчиках метеорологічних станцій України, відомості відповідних служб інших країн, дані метеорологічних супутників. Цю інформацію обробляють на спеціальній апаратурі, а результати заносять на синоптичну карту за допомогою умовних позначень та цифр (мал. 1). Ці карти ще називають «картами погоди»: вони дозволяють спостерігати за змінами погодних умов та прогнозувати розвиток атмосферних процесів на найближчі дні. Особлива увага при цьому приділяється руху циклонів та антициклонів і розподілу атмосферного тиску. Велике значення мають райони, над якими проходять атмосферні фронти.

Мал. 1. Синоптична карта.

При складанні довгострокових прогнозів синоптики також вивчають інформацію про розвиток атмосферних процесів на великих територіях (Європа, Північна півкуля тощо), використовують архівні дані про зміни в погоді, що спостерігалися в подібних умовах. На період понад два тижні скласти точний прогноз досить складно, оскільки неможливо передбачити розвиток і взаємодію всіх погодних чинників упродовж тривалого часу.

Одним з організаторів метеослужби в Україні був дійсний член Академії наук Борис Ізмаїлович Срезневський (1857—1934 рр.). Він запропонував теорію ознак посушливості клімату й одну з перших схем кліматологічного районування України.

Із давніх-давен люди розуміли свою залежність від погоди. Тому вони уважно спостерігали за змінами, які відбувалися в природі, щоб уміти передбачити її стан. Так з’явилися народні прикмети, більшість із яких знайшли пояснення в наш час. Наприклад, ознакою доброї погоди влітку є роса, яка утворюється на траві невдовзі після заходу сонця та зникає на світанку.

2. Кліматичні ресурси.

Клімат впливає майже на всі сфери повсякденного життя (наприклад на вартість житла, одягу, опалення) і господарської діяльності людей. Зважаючи на це, використовують поняття кліматичні ресурси, до яких належать сонячна енергія, волога та енергія вітру. Перевага кліматичних ресурсів полягає в їх практичній невичерпності.

Для сільськогосподарського виробництва основне значення мають агрокліматичні ресурси. Одним із їх показників є коефіцієнт зволоження. Інший важливий показник — тривалість вегетаційного періоду, тобто частини року, коли можливі зростання та розвиток (вегетація) рослин. У більшості сільськогосподарських рослин вегетація починається після переходу середньодобової температури через позначку +5 °С, у теплолюбних культур вегетація відбувається при температурах повітря +10 °С і вище.

Значні витрати на опалення та енергетична залежність України обумовлюють необхідність використання енергії Сонця та вітру (енергетичні кліматичні ресурси). Так, у 2014 р. на Львівщині було зареєстровано першу в Україні домашню сонячну електростанцію із 40 спеціальних (сонячних) панелей. Для будівництва промислових сонячних електростанцій (СЕС) більше придатні райони з максимальною кількістю сонячної радіації, тобто південна частина України.

Річний хід температур повітря визначає тривалість опалювального сезону. За кліматичними показниками він починається тоді, коли середньодобова температура повітря впродовж п'яти днів поспіль нижче +8 °С, а закінчується, коли цей показник п'ять днів тримається на позначках вище +8 °С. У зв'язку з різницею в середніх температурах опалювальний сезон змінюється з півночі на південь України від 200 до 150 днів.

Поширюється використання енергії вітру. Перші вітрові електростанції (ВЕС) почали працювати в Україні на початку 90-х рр. XX ст. (Асканійська, Новоазовська, Ботієвська) (мал. 2). Пріоритетними територіями для використання енергії вітру визнано прибережні та гірські райони. Невеликі ВЕС можуть будуватися в сільській місцевості (особливо в степах та на берегах водосховищ) і поблизу об’єктів, які час від часу відключаються від загальної енергомережі. Недоліком сонячних і вітрових електростанцій є низька потужність.

Мал. 2. Ботієвська ВЕС — найбільша вітрова електростанція в Україні та одна з найбільших у Центральній і Східній Європі.

Рекреаційні кліматичні ресурси необхідні для відпочинку та лікування населення. Основними рекреаційними районами України є узбережжя Чорного та Азовського морів і Карпати, на рівні областей популярні лісові масиви, річки та озера.

3. Вплив погодно-кліматичних умов на здоров’я людини.

На жаль, клімат може негативно впливати на здоров’я людей. Так, тривале перебування в умовах низьких температур, особливо при сильному вітрі, призводить до серйозних порушень діяльності внутрішніх органів. Занадто сухе повітря може висушувати шкіру та зневоднювати організм. Проте воно дозволяє легше переносити низькі та високі температури. Різке підвищення вологості викликає в багатьох людей задишку, прискорене серцебиття. Поєднання високої температури й вологості призводить до швидкої втоми, організм може перегрітися (мал. 3).

Рис. 3. Постійне перебування людини в приміщеннях із високою вологістю знижує опір організму інфекційним і застудним захворюванням.

У житловому приміщенні оптимальною вважається відносна вологість 60 % (у літні місяці до 45 %). Виміряти цей показник можна за допомогою гігрометра. Знижують вологість шляхом провітрювання приміщення або вмикаючи нагрівальні прилади, наприклад масляну батарею. Найбільш простий спосіб підвищити вологість — зробити вологе прибирання. Підвищують вологість і кімнатні рослини.

На стан здоров’я людини впливає й проходження атмосферного фронту та сплески сонячної активності.

Головне

• Атмосферні процеси вивчають вчені-метеорологи.

• Прогноз погоди складають синоптики шляхом систематизації різних даних. Результати своїх досліджень вони заносять на синоптичні карти.

• До кліматичних ресурсів зараховують сонячну енергію, вологу та енергію вітру. Перевага кліматичних ресурсів полягає в їх практичній невичерпності.

• Клімат має позитивний і негативний вплив на здоров’я людини.

Запитання та завдання для самоперевірки

1. Хто і як складає прогноз погоди? 2. Що таке синоптична карта? Для чого вона використовується? 3. Назвіть особливості складання довгострокових прогнозів. 4. Охарактеризуйте агрокліматичні ресурси. 5. Що відносять до енергетичних кліматичних ресурсів? Якими є переваги та недоліки електростанцій, що їх використовують? 6. Розкажіть про вплив погодно-кліматичних умов на здоров’я людини.

Поміркуйте

1. Чому Закарпаття придатне для масового розведення теплолюбних культур? 2. Чому сонячні та вітрові електростанції не набули масового поширення? 3. Як і чому кімнатні рослини впливають на вологість повітря? 4. Що таке комфортні умови (температура, вологість) і як їх можна створити у своїй кімнаті?

Дослідження

Прогнозування погоди за народними прикметами та порівняння з прогнозом в інтернет-джерелах, ЗМІ

1. За додатковою літературою або ресурсами Інтернету доберіть відомості про те, як прогнозують погоду за народними прикметами.

2. Дізнайтеся про прогноз погоди в інтернет-джерелах і ЗМІ.

Порадник

Крок перший: зайдіть на сайт http://www.gismeteo.ua/.

Крок другий: виберіть Україну.

Крок третій: на новій сторінці виберіть свою область.

Крок четвертий: виберіть свій населений пункт (обласний центр). На цій сторінці ви знайдете інформацію про сьогоднішню погоду та прогноз на найближчі дні. Якщо вам потрібні відомості за попередні дні або за останні кілька років, виберіть «Щоденник погоди».

3. Порівняйте прогнозування погоди за народними прикметами із прогнозом погоди в інтернет-джерелах і ЗМІ. Зробіть висновок.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно

 

Даний матеріал відноситься до підручника "Географія 8 клас Довгань, Стадник", створено завдяки МІНІСТЕРСТУ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ (МОН)