§ 44. Статево-віковий склад населення світу й України. Тривалість життя населення

Ви дізнаєтесь:

• яким є статевий склад населення і від чого він залежить

• що таке віковий склад, які його характерні риси

• про тривалість життя в різних регіонах світу та Україні

• про дослідження П. П. Чубинського

Пригадайте:

• що таке природний приріст

• кількість населення України

• із якою метою здійснюється демографічна політика

У XX та на початку XXI ст. людство зіткнулося з низкою демографічних явищ, яких не спостерігалося раніше. Це не тільки зміни темпів зростання кількості населення та зниження народжуваності, а й швидке збільшення частки людей похилого віку та тривалості життя. Це обумовило процес «старіння» населення окремих регіонів і дало підстави вважати, що в найближчі десятиліття він охопить увесь світ. У результаті перед людством постав цілий комплекс проблем, які потрібно вирішувати вже зараз.

1. Статевий склад населення.

Статевий склад є однією з найважливіших характеристик населення. Найбільше він впливає на демографічну ситуацію, зокрема на народжуваність, від якої залежить існуюча і прогнозована кількість населення.

Відомо, що в усіх країнах хлопчиків народжується більше, ніж дівчаток (у середньому 106 на 100). Із часом ці показники згладжуються, досягаючи у віці 30—35 років рівності. Потім відбувається збільшення частки жінок, яке досягає максимуму в старшому віці (мал. 1). На ці загальні закономірності накладаються інші чинники. Це відмінності між окремими регіонами і країнами, які стосуються становища жінки в сім’ї й суспільстві, тривалість і рівень життя населення, демографічна політика та історичні події. Так, диспропорції в статевому складі багатьох країн, у тому числі в Україні, пов’язані з воєнно-політичними подіями та міграційними процесами. Тому, як і інші демографічні показники, статева структура населення різних регіонів і країн істотно відрізняється.

Мал. 1. Жінки в середньому живуть на п'ять років довше за чоловіків.

Майже в 140 країнах світу жінок більше, ніж чоловіків. Проте за кілька останніх десятиліть кількісне переважання чоловіків дещо зросло. У першу чергу це досягається за рахунок азіатських країн. Так, у Саудівській Аравії на 100 жінок припадає 119 чоловіків, в Індії — 108, у Китаї та Пакистані — 106, у Малайзії та Ірані — 103. Середньосвітовий показник — 100 жінок/101 чоловік.

В Україні в середньому на 100 жінок припадає 86 чоловіків. При цьому спостерігаються регіональні відмінності: менші статеві диспропорції в деяких областях західної частини України. Так, у Закарпатській області на 100 жінок припадає 92,9 чоловіка (найвищий показник у країні), у Львівській — 90,1, в Івано-Франківській — 89,3. Найбільша диспропорція в Чернігівській області — 83 чоловіка на 100 жінок, у Харківській області вона складає 84,8 на 100, у Київській — 85,9 на 100.

2. Тривалість життя населення.

Середня очікувана тривалість життя у світі у 2015 р. склала 70 років. В останні десятиліття досягнуто значних успіхів у збільшенні цього показника. Так, від 2000 до 2015 р. він підвищився на три роки. Причому збільшення відбулося у всіх регіонах.

У Європі очікувана тривалість життя становить 77 років. Найбільш високими є показники в Західній Європі, особливо в її центральній і північній частинах, зокрема в Ісландії, Швеції, Франції, Норвегії (у цих країнах очікувана тривалість життя становить 81—82 роки). У Латинській Америці середній показник складає 75 років. Тут за цим показником відстає тільки найбідніша держава Америки — Гаїті. В Азії середній показник тривалості життя становить 72 роки, найдовше живуть у Японії та Сингапурі (83—84 роки).

Тенденції, характерні для всього світу, знайшли відображення і в Україні: якщо у 2000 р. середня очікувана тривалість життя становила 68 років, то у 2014 р. — майже 71,4 року.

У всіх областях України, крім Закарпатської, у міських поселеннях тривалість життя приблизно на два роки вища, ніж у сільських. Особливістю України, як і низки інших держав Центральної Європи, є значно більша (на 10 років) середня тривалість життя жінок порівняно із чоловіками (76 та 66 років відповідно). На показник очікуваної тривалості життя впливають такі чинники: рівень матеріального забезпечення, стан системи охорони здоров’я, екологічна ситуація тощо.

3. Віковий склад населення.

Віковий склад (структура) — важлива характеристика населення. Її аналіз дає змогу передбачити кількість трудових ресурсів та людей пенсійного віку, потребу в дошкільних дитячих закладах і закладах освіти тощо. Цей показник залежить від народжуваності, смертності та тривалості життя. Якщо йдеться про конкретний регіон або країну, то до цих чинників додається вплив історичних подій (у першу чергу пов’язаних із воєнними діями), демографічної політики та міграції. У свою чергу, від вікового складу залежить багато демографічних показників, що стосуються природного руху населення. Так, із підвищенням частки населення старшої вікової групи зменшується народжуваність, а смертність збільшується.

Аналізуючи віковий склад населення, виділяють три основні вікові групи: молодшого віку — діти від народження до 14 років, середнього — від 14 до 59 років і старшого — понад 60 років (у міжнародній статистиці також використовується показник «65 років і старше»). Цей розподіл є основою для оцінки біологічної «молодості», «зрілості» або «старості» суспільства (мал. 2). Населення світу в цілому майже зріле (середній вік становить 29,6 року). Проте окремі регіони вражають «молодістю», у першу чергу Африка (наприклад, середній вік у Нігері — 15 років, в Уганді — 16 років). Інші наближаються до «старості», передусім це країни Європи та Японія (мал. 3). Наприклад, середній вік населення Німеччини — 46 років, Японії — майже 47 років.

Мал. 2. «Старіння» населення — одна з домінуючих тенденцій XXI ст. Якщо зараз кожній дев'ятій людині у світі 60 років або більше, то до 2050 р., згідно з прогнозами, у такому віці перебуватиме вже кожна п'ята людина. Це явище має важливі й далекосяжні наслідки для всіх сфер життя суспільства.

Мал. 3. Японія — єдина країна у світі, де населення старшої групи становить 33 %, тобто третину. Очікується, що у 2050 р. таких країн буде 64.

У 2015 р. у світі населення молодшого віку складало 26 %, середнього — 62 %, старшого — 12 %. Як і в інших випадках, відмінності між окремими регіонами є дуже суттєвими. У першу чергу це стосується різниці між молодшою та старшою віковими групами у високорозвинених та бідних (найменш розвинених) країнах.

Докладну інформацію про склад населення світу та окремих країн можна отримати на підставі аналізу статево-вікових пірамід. Вони відображають у відсотках співвідношення чоловіків і жінок різного віку у вигляді стовпчикових діаграм. Ліворуч від осі графіка позначено кількість чоловіків, праворуч — жінок (мал. 4).

Мал. 4. Статево-вікові піраміди (2014 р.): а) Україна; б) Китай; в) Бразилія; г) Німеччина.

За віковим складом населення Україна входить до групи держав Центральної Європи. Для них характерне поступове зменшення частки населення молодшої вікової групи (середній показник — від 14 до 16 %), відносно стабільна середня вікова група (61—64 %), збільшення частки старшої вікової групи (21—26 %).

В Україні три області (Рівненська, Закарпатська та Волинська) мають частку населення молодшої вікової групи більшу, ніж у старшої (19—20 % проти 17—18 %). В інших адміністративних одиницях кількість населення молодшої вікової групи менша за кількість старшої. В окремих випадках різниця суттєва: так, у Сумській 13 % проти 24 %, у Чернігівській — 13 % проти 27 %.

Слід відзначити специфічні особливості вікової структури міського й сільського населення. Відплив молодих людей до міст призводить до того, що частка осіб старшої вікової групи в сільській місцевості, як правило, вища, ніж у містах.

Процес «старіння» населення світу викликає цілий комплекс проблем і потребує перспективного економічного й соціального регулювання в більшості країн, у тому числі в Україні.

Над вирішенням цих та інших питань в Україні, зокрема, працюють фахівці Інституту демографії та соціальних досліджень. Вони продовжують традиції, які заклали вчені, що раніше вивчали населення. Серед них важливе місце належить П. П. Чубинському. Ви вже знаєте, що він очолював експедицію в Південно-Західний край (1869—1870 рр.). За її підсумками в 1872—1878 рр. було видано збірник праць у семи томах. Особливу увагу П. П. Чубинський приділив головним подіям у житті людей — народження, одруження, смерть тощо, показавши на яскравих прикладах важливість обрядових дійств, пов’язаних із ними.

Головне

• Статевий склад впливає на демографічну ситуацію у світі, в окремих регіонах і країнах.

• У всьому світі на 100 жінок припадає 101 чоловік.

• В Україні в середньому на 100 жінок припадає 86 чоловіків.

• Середня очікувана тривалість життя у світі досягла 70 років. В Україні цей показник становить 71,4 року.

• У віковому складі населення виділяють три основні вікові групи: молодша, середня і старша. Найбільша різниця у взаємному співвідношенні кількості осіб молодшого й старшого віку спостерігається між Європою та Африкою. Україна входить до групи держав Центральної Європи, для яких характерне поступове зменшення частки населення молодшої вікової групи та збільшення частки старшої.

Запитання та завдання для самоперевірки

1. Назвіть особливості статевого складу населення світу та окремих регіонів. 2. Від чого залежить тривалість життя? 3. На які групи поділяється населення за віком? Як змінюється віковий склад населення світу в часі? 4. У чому полягають відмінності між країнами Європи та Африки у віковому складі населення? 5. Що характерно для статевого та вікового складу населення Центральної Європи, у тому числі для України? 6. Які проблеми пов'язані з особливостями статевої та вікової структури різних регіонів (країн)? 7. Визначте особливості статевого та вікового складу населення окремих частин України.

Поміркуйте

1. Які наслідки може мати процес «старіння» населення? Яким із них можна запобігти і як? 2. Чому в Катарі — багатій арабській нафтодобувній країні — на 100 жінок припадає 339 чоловіків?

Працюємо самостійно

Підготуйте повідомлення про природний рух та статево-віковий склад населення вашої області.

Практична робота 12

Аналіз статево-вікових пірамід України та окремих країн світу

1. Визначте, яку інформацію можна отримати за допомогою статево-вікових пірамід.

2. Використовуючи статево-вікові піраміди різних країн (у тому числі України) (мал. 4, с. 226), охарактеризуйте їх особливості (форма, співвідношення між окремими частинами — за віком, статтю).

3. Проаналізуйте статево-віковий склад населення двох країн за власним вибором (свій вибір узгодьте з учителем).

скачать dle 11.0фильмы бесплатно

 

Даний матеріал відноситься до підручника "Географія 8 клас Довгань, Стадник", створено завдяки МІНІСТЕРСТУ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ (МОН)