Ґрунти України
- 19-01-2022, 15:44
- 930
8 Клас , Географія 8 клас Довгань, Стадник 2021 (повторне видання)
Зверніть увагу!!!
§ 27. Ґрунти України
Ви дізнаєтесь:
- про основні чинники ґрунтоутворення
- про структуру ґрунтів та ґрунтові горизонти
- про закономірності поширення ґрунтів по території України
- яку інформацію можна отримати з карти ґрунтів України
- про ґрунтові ресурси країни
Пригадайте:
- що таке ґрунти
- які основні типи ґрунтів вам відомі
Одним із найдавніших занять людства на теренах України є сільське господарство. Завдяки важкій праці землеробів упродовж багатьох століть розвивалася наша країна. Родючі українські землі й сьогодні є запорукою добробуту населення та піднесення економіки країни. Адже сучасне сільське господарство не тільки виробляє продукти харчування, але й дає сировину для промислових підприємств.
1. Ґрунт і його утворення.
Ви знаєте, що ґрунт — це тонкий поверхневий шар земної кори, головною властивістю якого є родючість. Утворення ґрунтів — це складний процес, що триває протягом багатьох століть і є результатом активної взаємодії всіх компонентів природи (материнських гірських порід, рельєфу, клімату, води, рослин і тварин) (мал. 1). Основний його результат — утворення гумусу (перегною), який містить поживні речовини, необхідні для розвитку рослин. Чим більшим є вміст гумусу, тим вища родючість ґрунту.
Мал. 1. Чинники ґрунтоутворення.
Ґрунтоутворюючі процеси відбуваються у верхніх шарах материнської (підстилаючої) гірської породи. Найбільш цінними серед них є леси й лесоподібні суглинки. Леси — це осадові гірські породи, де переважають пилуваті частинки, між якими багато найдрібніших порожнин. Лес не тільки є основним матеріалом для утворення ґрунту, а й сприятливо впливає на його фізичні властивості, водний і повітряний режим.
На формування ґрунтів суттєво впливає клімат. Від нього залежать інтенсивність процесів вивітрювання, надходження вологи й тепла в ґрунт, характер рослинного світу, а отже, збагачення ґрунту органічними речовинами. Ви вже знаєте, що в умовах жаркого та посушливого клімату рослинний світ бідний, тому формуються бідні на гумус ґрунти. В умовах жаркого та надмірно вологого клімату рослинний світ багатий і різноманітний, проте велика кількість опадів призводить до вимивання гумусу. Тільки в умовах теплого (влітку) й помірно вологого клімату він поступово накопичується, що обумовлює формування родючих ґрунтів. Саме такі умови характерні для значної частини території України.
Роль рослин і тварин в утворенні ґрунту вам відома за біологічним кругообігом. Тварини живляться рослинами, здійснюючи перетворення й переміщення органічних речовин. Із часом рослини й тварини відмирають, і в біологічний кругообіг вступають мікроорганізми. Вони розкладають рештки організмів до найпростіших речовин, що опиняються у складі ґрунту. Потім ці речовини знову використовуються рослинами для створення тканин, тобто органічних речовин. Починається новий цикл біологічного кругообігу, одним із результатів якого і є ґрунт. Завдяки цьому він постійно розвивається та змінюється. Зрозуміло, що час має суттєве значення для формування особливостей ґрунту.
На процес формування ґрунтів впливає також рельєф. Він є головним чинником перерозподілу сонячного світла й тепла та опадів залежно від характеру рельєфу, крутизни схилів тощо.
В останні кілька століть суттєво збільшився вплив на ґрунти діяльності людини. Так, більшість земель розорано, знищено природний рослинний покрив, змінилися умови ґрунтоутворення.
2. Структура і склад ґрунту.
Родючість ґрунту залежить не тільки від вмісту в ньому поживних речовин, а й від інших властивостей. Велике значення має його структура. Її визначає здатність ґрунту розпадатися на грудочки різних форм і розмірів.
Ґрунти можуть мати грудкувату, горіхувату, зернисту, стовпчасту, навіть пластинчасту структуру. Утворенню грудочок або інших форм сприяє гумус, що склеює дрібні часточки ґрунту. Для розвитку рослин найбільш сприятливою є грудкувата або зерниста структура. Завдяки їй ґрунт легко вбирає вологу та збагачується киснем.
У процесі утворення ґрунтів відбувається їх розшарування та формуються ґрунтові горизонти (мал. 2). Структура ґрунту та співвідношення його частин у різних ґрунтових горизонтах неоднакові. Кожний із горизонтів приблизно однорідний не тільки за структурою і складом, а й за властивостями та забарвленням. Сукупність ґрунтових горизонтів утворює ґрунтовий профіль — вертикальний розріз ґрунту від поверхні до материнської породи. Для нього характерне зменшення вмісту органічних речовин і кількості живих організмів від верхніх горизонтів ґрунту до нижніх.
Мал. 2. Ґрунтові горизонти. Ґрунтові горизонти позначають літерами: А — гумусово-акумулятивний (у ньому накопичується гумус), часто ще й елювіальний; В — ілювіальний, до якого вмиваються і де частково накопичуються продукти ґрунтоутворення; С — материнська гірська порода. У чорноземах елювіальний горизонт відсутній, тому горизонт В вважається перехідним (від гумусово-акумулятивного до материнської гірської породи).
3. Основні типи ґрунтів та їх поширення.
Залежно від складу, вмісту гумусу, потужності горизонтів виділяють різні типи ґрунтів. Першу у світі їх наукову класифікацію створив відомий вчений і засновник ґрунтознавства Василь Васильович Докучаєв. Він виділяв десять типів ґрунтів, а сьогодні їх налічують понад 100. Цікаво, що назви ґрунтів часто вказують на колір верхнього горизонту, який залежить від вмісту гумусу.
Сучасні ґрунти України сформувалися в післяльодовиковий період. Їхній розподіл підпорядкований закону широтної зональності на рівнинах і вертикальної поясності в горах. Величезний вплив має рельєф місцевості, а також характер рослинного покриву в минулому й сьогодні (мал. 3).
Мал. 3. Карта ґрунтів України. Райони поширення основних типів ґрунтів відображено за допомогою якісного фону.
На Поліссі найбільш поширені дерново-підзолисті ґрунти. Вони сформувалися під дубово-сосновими лісами з розвиненим трав’яним покривом в умовах надмірного зволоження. Під шаром лісової підстилки та тонким гумусовим горизонтом у них залягає підзолистий горизонт із характерним білувато-світло-сірим забарвленням (це пояснюється вимиванням із нього перегною та інших поживних речовин). Дерново-підзолисті ґрунти містять лише 1—2,5 % гумусу й мають підвищену кислотність, тому потребують внесення добрив.
Сірі лісові ґрунти розвивалися в умовах теплого й помірно вологого клімату під грабовими, грабово-дубовими, іноді дубовими лісами з незначним трав’яним покривом. Їхній верхній гумусово-акумулятивний горизонт має потужність до 45—55 см і сіре забарвлення. Ці ґрунти містять 1,3—4 % гумусу.
У лісостепу і степу найбільш поширені чорноземні ґрунти, що мають високий вміст гумусу. У чорноземів грудкувато-зерниста структура, вони сформувалися в умовах достатньої кількості тепла, світла й вологи для розвитку трав’яної рослинності.
Для лісостепу характерні типові чорноземи. Гумусовий горизонт цих ґрунтів найбільш потужний і подекуди сягає 1,5 м, вміст гумусу змінюється від 2 до 6 % (на сході). У районах поширення типових чорноземів склалися найкращі умови для вирощування зернових культур.
Чорноземи звичайні поширені переважно на півночі степової зони, вони формувалися в умовах дещо зниженого зволоження під різнотравно-типчаково-ковиловою рослинністю. Потужність їх гумусового горизонту становить від 85 см на півночі (на межі з лісостепом) до 40 см на півдні. Вміст гумусу складає 3,8—6,5 %. Чорноземи звичайні характеризуються підвищеною вологоємністю і водопроникністю. Тому в теплу пору року вони затримують майже всі атмосферні опади.
Північну частину Причорноморської низовини й південну частину степового Криму займають чорноземи південні. Вони утворилися в умовах посушливого клімату, розрідженого трав’яного покриву ковилово-типчакових степів. Потужність гумусового горизонту відносно невелика — 45—65 см. Вміст гумусу становить 2,5—4,5 %.
Для півдня Причорноморської низовини й частини степового Криму характерні каштанові ґрунти, що займають близько 5 % території України. Вони формувалися на засолених материнських породах в умовах бідної трав’яної рослинності, високих температур і браку опадів та містять 1,8—3 % гумусу.
На Південному березі Криму в умовах субтропічного клімату (волога й порівняно м’яка зима, сухе жарке літо) утворилися коричневі ґрунти. Вони містять 3,5—5 % гумусу й перериваються виходами скельних порід.
Крім основних зональних типів ґрунтів, на рівнинних територіях виділяють азональні. Їх формування пов’язане з різною глибиною залягання ґрунтових вод, особливостями клімату, рельєфу та складу материнських гірських порід. Так, лучно-чорноземні ґрунти сформувалися в заплавах річок. Через неглибоке залягання ґрунтових вод вони добре забезпечені вологою та мають значний вміст гумусу. На Поліссі в умовах надмірного зволоження досить поширені болотні й торф’яно-болотні ґрунти.
У поясі гірських лісів Карпат і Кримських гір поширені малопотужні бурі гірсько-лісові ґрунти. Вони сформувалися в умовах м’якої зими й прохолодного літа за достатнього або надлишкового зволоження. На плоских вершинах під трав’яною рослинністю поширені гірсько-лучні й гірсько-торф’яні ґрунти.
На узбережжі та нижніх терасах річкових долин в умовах залягання засолених ґрунтових вод і високого рівня випаровуваності розвинулися солончаки (0,5—8 % гумусу) і солонці (0,5—6 % гумусу). Для їхніх верхніх горизонтів характерний значний вміст солі, що піднімається з нижніх горизонтів у процесі випаровування.
4. Ґрунтові ресурси, їх зміни в результаті діяльності людини.
Загальна площа земель України — понад 60 млн гектарів. Вони становлять ґрунтові ресурси нашої країни. Із них 12 млн гектарів (20 % від загальної площі) припадає на особливо цінні ґрунти, які найбільш придатні для використання в сільському господарстві.
Частину ґрунтових ресурсів становлять малопродуктивні землі, наприклад болота. Крім того, частина території країни вкрита лісами й чагарниками.
Унікальність ґрунтових ресурсів полягає в тому, що без них не може здійснюватися більшість видів господарської діяльності людини. Проте інтенсивне використання ґрунтів призводить до їх виснаження. За останні 40 років вміст гумусу в них зменшився на 0,3—0,4 % і становить у середньому 3,1 %.
Близько 20 % території України перебуває в незадовільному стані у зв’язку з перенасиченням ґрунтів різними токсичними сполуками. Основними джерелами забруднення є сільське господарство, промисловість і транспорт. Особливо шкідливими є мінеральні добрива та отрутохімікати, які у великих обсягах використовують на полях.
Значною мірою на ґрунти впливає їх засолення, підтоплення, заболочування, просідання над гірничими виробками. Засолення характерне в першу чергу для півдня України. Цей процес полягає в накопиченні у верхніх шарах ґрунту легкорозчинних солей, що згубно впливають на рослини. Основною причиною засолення є надмірний і безсистемний полив. Підтоплення характерне для Полісся і районів, розташованих поблизу водосховищ.
Понад третина земель України охоплена ерозійними процесами. Вони призводять до розчленовування земної поверхні на дрібні ділянки. Це явище завдає значних збитків сільському господарству, ускладнює будівництво.
Появі й розвитку ярів можна запобігти. Для цього необхідно зменшити надходження до них води або знизити її руйнівну силу. Так, на схилах і дні ярів саджають дерева й чагарники, які своєю кореневою системою втримують ґрунт і гірські породи; залишають нерозораними прилеглі ділянки землі; будують відвідні траншеї.
Із метою раціонального використання й охорони ґрунтових ресурсів необхідно проводити заходи із запобігання затопленню, підтопленню та заболоченню земель, здійснювати перехід на прогресивні форми обробітку землі тощо.
Головне
• Утворення ґрунтів — це складний процес, що триває впродовж багатьох століть і є результатом активної взаємодії всіх компонентів природи.
• Структура ґрунтів може бути грудкуватою, горіхуватою, зернистою, стовпчастою, пластинчастою.
• Типи ґрунтів виділяють залежно від їхнього складу, вмісту гумусу, потужності горизонтів. Для рівнинної території України найбільш характерні дерново-підзолисті, сірі лісові, чорноземні та каштанові ґрунти.
• Загальна площа земель України — понад 60 млн гектарів, із них 1/5 частину становлять особливо цінні ґрунти.
• На ґрунти негативно впливає нерозважлива господарська діяльність людини.
Запитання та завдання для самоперевірки
1. Що таке ґрунти? 2. Розкажіть про формування ґрунтів. 3. Назвіть чинники ґрунтоутворення. Охарактеризуйте один із них (за вибором). 4. Із яких частин складається ґрунт? 5. Що таке ґрунтові горизонти? 6. Чим пояснюється неоднакова кількість гумусу в різних типах ґрунтів? 7. У яких умовах формуються чорноземні ґрунти? 8. На конкретних прикладах доведіть, що господарська діяльність людей впливає на ґрунти. 9. Охарактеризуйте ґрунтові ресурси України. 10. За картою ґрунтів визначте, які ґрунти поширені у вашій місцевості (області). Охарактеризуйте їх.
Практичне завдання
Проаналізуйте карту ґрунтів. Укажіть, до яких карт вона належить за охопленням території, масштабом, призначенням, змістом. Які географічні об'єкти можна знайти на карті? За допомогою яких умовних позначень вони зображені?
Працюємо самостійно
Дослідіть та опишіть профіль одного з типів ґрунтів вашої місцевості.
Практична робота 8
Порівняльний аналіз різних типів ґрунтів України
Використовуючи карту ґрунтів та текст підручника, заповніть у зошиті таблицю (за зразком).
ХАРАКТЕРИСТИКА ОСНОВНИХ ТИПІВ ҐРУНТІВ УКРАЇНИ
Дослідження
Вплив людини на родючість ґрунтів своєї місцевості
1. Пригадайте, що таке родючість ґрунтів і від чого вона залежить.
2. Визначте основні види діяльності людей у вашій місцевості, що впливають на родючість ґрунтів. Укажіть їх позитивні та негативні наслідки.
3. Підготуйте повідомлення на основі проведеного дослідження. У висновку поясніть важливість запровадження заходів, що підвищують родючість ґрунтів вашої місцевості.
скачать dle 11.0фильмы бесплатноДаний матеріал відноситься до підручника "Географія 8 клас Довгань, Стадник 2021 (повторне видання)", створено завдяки МІНІСТЕРСТУ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ (МОН)
Зверніть увагу!!!
Коментарі (0)