Геологічна будова
- 19-01-2022, 00:02
- 699
8 Клас , Географія 8 клас Бойко, Дітчук, Заставецька
§ 16. ГЕОЛОГІЧНА БУДОВА
• Пригадайте, як розрізняють породи та мінерали за походженням.
• Наведіть приклади відомих вам порід.
ГЕОЛОГІЧНА БУДОВА. Ви вже знаєте, що земна кора складається з гірських порід і мінералів, різних за походженням і віком. Сучасна поверхня території України вкрита молодими відкладами, що утворилися в четвертинний (антропогеновий) період. Їх вік - від декількох десятків до декількох сотень тисяч років. Вони поширені майже суцільною товщею потужністю в середньому 15 м (максимум 100 м). Якщо уявно зняти цю товщу, то під нею будуть породи різного віку. Їх поширення відображає тематична геологічна карта території України (мал. 44). Для її створення не потрібно знімати товщу антропогенових відкладів. Про породи під ними можна довідатися різними способами: бурінням свердловин, вивченням стінок кар’єрів чи відслонень (виходів порід на поверхню) на крутих берегах річок (мал. 45).
Мал. 44. Геологічна будова території України
Рекорди України
Найдавніші на території України породи мають вік понад 3,5 млрд років. Їх виявлено в Приазовї, у фундаменті платформи. Натомість осадові породи її чохла почали формуватися лише 1,75 млрд років тому.
Україна дивовижна
Геологічний літопис
На крутих скелястих схилах р. Дністра у відслоненнях видно різновікові породи від докембрійських до кайнозойських. Вони нагадують ілюстрації книжки про сотворіння світу або підручника з геології. Поблизу с. Китайгород (Хмельницька обл.) видно відклади протерозою, кембрію, ордовику, силуру, крейди. А біля с. Трубчин (Тернопільська обл.) - силуру й девону. У породах багато скам'янілих решток рослин і тварин, вік яких понад 400 млн років (це час виходу організмів із води на суходіл). Ці унікальні відслонення є пам'ятками природи і мають світове значення.
Найдавнішими відкладами в геологічній будові України є докембрійські, які залягають на всій її платформній частині на різних глибинах, а в межах Українського щита вони виходять на поверхню.
Найбільше поширення серед палеозойських порід мають відклади кам’яновугільного періоду, що потужною товщею виповнюють Дніпровсько-Донецьку западину. У Донбасі вони виходять на поверхню великою суцільною площею. За геологічною картою бачимо, що на території України немає виходів на поверхню порід кембрійського й ордовицького періодів. Дуже мале поширення мають силурійські й девонські (у долинах Дністра та його лівих приток на Поділлі), а також пермські (у Донбасі) відклади.
Мезозойські відклади залягають у Донбасі та Кримських горах. Породи крейдового періоду поширені на заході (Волинь, Карпати) і північному сході України.
Найбільш поширеними на території нашої країни є кайнозойські відклади. Палеогенові породи є на Лівобережжі, північному сході країни, в Карпатах. Неогенові відклади майже суцільно вкривають Причорномор’я, рівнинний Крим, Поділля, Прикарпаття і Закарпаття, займають великі площі в межах Українського щита та Дніпровсько-Донецької западини. Четвертинні (антропогенові) відклади утворилися здебільшого на суходолі. Лише на шельфі, узбережжях та в затоках-лиманах Чорного й Азовського морів вони мають морське походження.
ЧЕТВЕРТИННІ ВІДКЛАДИ. Серед відкладів четвертинного періоду на суходолі за походженням розрізняють льодовикові, водно-льодовикові, еолові та алювіальні.
Мал. 45. Відслонення різновікових порід у долині р. Дністра
Рекорди України
Перший україномовний «Словник геологічної термінології» (1923 р.) та довідник «Загальне землезнавство» (1927 р.) уклав Павло Тутковський.
Україна дивовижна
Скам'янілі дерева
У Донецькій складчастій споруді налічують зо три сотні пластів кам'яного вугілля, які перемежовуються шарами пісковиків, вапняків та інших порід. Це результат постійних коливальних рухів: болотистий суходіл з тропічною рослинністю чергувався з морем, в якому нагромаджувалися уламки й органічні відклади. Поблизу м. Дружківки (Донецька область) у пісковиках знаходять скам'янілі стовбури дерев, яким понад 300 млн років. У палеозої вони були болотними кипарисами або араукаріями.
Льодовикові відклади сформували давні покривні льодовики, які двічі наступали на північні території України зі Скандинавії. Льодовики несли перед собою і на собі різні уламкові породи - глини, суглинки, супіски, піски, валуни. Вони відкладалися на окраїні льодовика або ж під час його танення у вигляді морени - скупчення невідсортованих порід.
Водно-льодовикові відклади (піски, супіски, суглинки, глини, галечник) утворювалися внаслідок діяльності талих вод льодовиків. Такі відклади поширені на Поліссі і вздовж долини Дніпра (приблизно до м. Дніпра), куди сягав один з велетенських виступів дніпровського зледеніння.
Із покривним зледенінням пов’язане також походження окремих еолових (вітрових) відкладів. Припускають, що з поверхні льодовика, який був кілька сотень метрів завтовшки, на сусідні території дули сильні вітри. Вони піднімали піски й суглинки та розвіювали їх на великих просторах. Згодом там нагромаджувалися потужні товщі пилуватої породи жовтуватого кольору - леси. Вони вкривають майже 70 % території України і є основою сучасного ґрунту, що відзначається великою родючістю (насамперед чорноземів).
Алювіальні відклади (піски, супіски, суглинки, глини, гравій, галечник) формуються постійними водними потоками (річками). Ними складено заплави і тераси річок.
Мал. 46. Скам'янілий стовбур араукарії
Мал. 47. Добротівські відслонення неогенових порід - пам'ятка природи (Івано-Франківська область)
Лес
Павло Тутковський (1858-1930)
На початку XX ст. четвертинні відклади в Україні досліджував Павло Тутковський. Зокрема, він вивчав викопні рештки мікроскопічних рослин і тварин в осадових породах. Природодослідник висунув гіпотезу про еолове походження лесу, пов’язане з материковим зледенінням в антропогені. Він написав сотні наукових праць, що здобули визнання вітчизняних і зарубіжних фахівців і не втратили свого значення й дотепер. П. Тутковський був одним із основоположників Української академії наук, організатором Інституту геологічних наук (1926 р.) та Геологічного музею в Києві (1927 р.). П. Тутковський самовіддано пропагував красу рідної природи, відзначав її особливості, пояснював причини виникнення тих чи інших природних явищ і природних комплексів.
ЗАПАМ'ЯТАЙТЕ
• Найбільш поширеними в України є докембрійські, палеозойські (кам’яновугільного періоду), мезозойські (крейдового періоду) та кайнозойські відклади.
• Серед антропогенових відкладів в Україні є відклади льодовикового, водно-льодовикового, еолового та алювіального походження.
• Павло Тутковський - видатний український учений, один із основоположників геологічної науки в Україні.
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
1. Якими способами можна визначити вік порід?
2. Породи якого віку дістали найбільше поширення на території України під шаром четвертинних (антропогенових) порід? Де вони залягають?
3. Що таке морена? Як утворилися льодовикові відклади?
4. Чому леси набули значного поширення на території України?
5*. Під час геолого-розвідувальних бурових робіт на поверхню зі свердловини було піднято різні породи: граніт архейського віку, пісковик кембрійського віку, мертель палеогенового віку, доломіт пермського віку, пісок четвертинного віку, глину юрського віку. Розташуйте ці породи в порядку їх залягання від поверхні углиб надр за умови непорушності залягання шарів.
ШУКАЙТЕ В ІНТЕРНЕТІ
П. Тутковський разом з учнями досліджував Овруцький та Коростенський райони, що на Житомирщині. Особливо їх там цікавила унікальна пам’ятка природи. Використовуючи інтернет-ресурси, дізнайтеся, що вони досліджували.
ПРОВЕДІТЬ ДОСЛІДЖЕННЯ
Історія геологічних досліджень території України
Геологічні розвідки в Україні проводили багато природодослідників. Використовуючи різні джерела інформації, дізнайтеся про історію геологічних досліджень території нашої країни Г. Капустіним, В. Зуєвим, В. Вернадським, В. Бондарчуком (на вибір).
Коментарі (0)