Географічні відомості про територію України в минулому. Перші описи території України з’явилися ще в античний період. Ми знаходимо їх у працях Геродота, Гіппократа, Страбона, Клавдія Птолемея та ін.

Твори вірменських, арабських, перських учених VII-IX ст. містять описи природи Криму та півдня України.

Важливі географічні відомості є в літописах періоду Київської держави, зокрема в «Повісті минулих літ». У Київському літописі (1187) уперше згадується назва Україна в межах Переяславської, Київської і Чернігівської земель.

Перші карти української території були видані в 1482 р. разом з «Географією» Птолемея.

Дослідження Геродота. У V ст. до н. е. давньогрецький учений Геродот у своїй праці «Скіфія» описав природу півдня України й життя скіфів, які там проживали. Геродот народився в малоазійському м. Галікарнасі, однак через політичні обставини змушений був залишити рідне місто й оселитися на о. Самос. Майже десять років він присвятив мандрам. Відвідав країни Передньої Азії, Єгипет, острівну й материкову Грецію, Македонію, Фракію, а також Північно-Західне Причорномор’я — Ольвію. Останні роки життя провів у м. Фурії (Південна Італія). Помер у м. Афінах. Четверта книжка Геродота містить опис природних умов Північного Причорномор’я, відомості про етногеографію Скіфії та сусідніх земель, походження скіфів, участь у походах, звичаї скіфських і нескіфських народів, їхні релігію, побут, імена скіфських царів. Від Геродота ми дізналися про самоназву цього народу - сколоти, бо скіфами їх називали давні греки. Достовірність багатьох свідчень Геродота підтверджують інші писемні археологічні джерела.

Дослідження Г. де Боплана. Перші досить точні карти України склав у середині XVII ст. французький військовий інженер Гійом Левассер де Боплан (мал. 3). Перебуваючи на службі в польського короля як інженер військових споруд і картограф, він 18 років (1630-1648) провів в Україні. Шукаючи зручні місця для укріплень, Г. де Боплан ґрунтовно дослідив топографію й етнографію українських земель, а також ознайомився з побутом населення України й найближчих територій. Він часто подорожував, особисто проводив топографічні вимірювання для накреслення карт. Г. де Боплан створив кілька загальних карт України й окремих її частин (Київщини, Поділля, Волині), а також карту Дніпра. Його «Опис України» вийшов друком у 1650 р. Повна назва твору — «Опис України, кількох провінцій Польського королівства, що тягнуться від кордонів Московії до границь Трансільванії, разом з їх звичаями, способом життя і ведення воєн». Книжка швидко розійшлася. Вона була перекладена майже всіма європейськими мовами й багато разів перевидавалася разом з географічними картами, складеними автором. У Г. де Боплана Україна — це земля козаків. Тут живе український народ, який має давню культуру. Праця вченого та його карти тривалий час були основним джерелом інформації про Україну. Український переклад праці Г. де Боплана було зроблено в 1981 р.

Мал. 3. Карта України Г. де Боплана. XVII ст.

Степан Рудницький

Дослідження С. Рудницького. Степан Рудницький (1877-1937) — український географ, картограф, академік Всеукраїнської академії наук. Основні праці вченого: «Начерки географічної термінології», «Коротка географія України», «Україна: земля і народ», «Україна — наш рідний край», «Основи землезнавства України», «Завдання географічної науки на українській землі».

Степан Рудницький уважається фундатором сучасної української географії. Він викладав географію у вищих навчальних закладах Відня, Праги та Львова. Організатор і перший директор Українського науково-дослідного інституту географії та картографії у м. Харкові — тодішній столиці держави. Учений зробив вагомий внесок у розвиток фізичної й політичної географії та картографії України; він перший комплексно описав її територію. Для вивчення географії в середній школі дослідник видав підручник «Коротка географія України» (1910), створив першу стінну карту України тощо. Життя видатного вченого обірвалося трагічно: він загинув у сталінських таборах.

Сучасні географічні дослідження. Для дослідження й картографування природних умов і ресурсів України, населення й господарства, вивчення проблем природокористування та охорони в 1964 р. було створено сектор географії при Інституті геологічних наук Академії наук України, який у 1991 р. було реорганізовано в Інститут географії, що став головною академічною установою в галузі географічних досліджень у державі. В інституті працює багато відомих учених-географів (академік ПАН України Л. Руденко, доктори географічних наук І. Гукалова, В. Нагірна, Ж. Матвіїшина, В. Палієнко, Г. Підгрушний), які активно розвивають основні напрями сучасної географічної науки.

Важливу роль в організації географічних досліджень відіграє Українське географічне товариство. З 1993 р. видається «Український географічний журнал».

Висновки

• Різні дослідники здавна цікавилися природою й населенням України, його побутом і господарською діяльністю. Дослідження території України — це тривалий і копіткий процес. Праці давньогрецьких учених містять матеріали, присвячені дослідженню території України.
• Перші досить точні карти України склав французький військовий інженер Г. де Боплан у середині XVII ст.
• Фундатором української географічної науки є С. Рудницький.
• Мета сучасних досліджень учених-географів — збереження й раціональне використання природи, доцільне розміщення господарських об’єктів, розбудова господарського комплексу держави.

Запитання та завдання

• 1. Які джерела містять перші географічні відомості про територію України?
• 2. Чому давньогрецькі вчені цікавилися територією України? Яку її частину вони знали найкраще?
• 3. Хто із зарубіжних учених-дослідників зробив опис України й склав досить точні карти її території?
• 4. Кого вважають фундатором української географії? Чому?
• 5. Які основні напрями сучасних географічних досліджень в Україні?
• 6. Кого з географічних дослідників вашої місцевості ви знаєте?
• 7. Підготуйте повідомлення про одного з українських учених-географів, чиє ім’я не згадується в підручнику.

Це цікаво