Родовища горючих сланців виявлені на півночі Кіровоградської та на півдні Черкаської областей, у Карпатах і на Поділлі. Найбільше з них — Бовтиське (Кіровоградська область). Сланці можуть використовуватись як паливо для ТЕС, а також як сировина для хімічного виробництва.

Торфові родовища зосереджені в основному на Поліській низовині, а також у річкових долинах в зоні лісостепу. В Україні налічують до 2500 невеликих родовищ. Найбільші поклади у Волинській, Рівненській, Київській, Чернігівській і Львівській областях. Торф використовують переважно в сільському господарстві.

Важливе значення, як цінна паливно-енергетична та хімічна сировина, мають нафта й природний газ. Основні родовища цих паливних корисних копалин знаходяться в Східному, Західному й Південному нафтогазоносних районах.

Східний район (Дніпровсько-Донецька нафтогазоносна область) простягається вузькою смугою на Лівобережжі Дніпра — від північних кордонів України до Донецького кряжа. Тут видобувають понад 80 % нафти й газу в країні. Активне розроблення родовищ почалося в середині XX ст. Тут розвідано понад 140 родовищ газу. Найбільші з них — Шебелинське, Єфремівське (Харківська обл.), Західнохрестищенське (Полтавська обл.). Поклади нафти виявлено також у Чернігівській і Сумській областях. Найзначніші нафтові й нафтогазові родовища: Леляківське, Гнідинцівське (Чернігівська обл.), Глинсько-Розбишівське (Полтавська обл.), Качанівське, Бугруватівське (Сумська обл.).

Західний район (Карпатська нафтогазоносна область) охоплює територію Закарпатської, Чернівецької, Івано-Франківської та Львівської областей. Промисловий видобуток нафти в регіоні розпочався ще у XVIII ст., газу — з 1920-х років. Газові й нафтові родовища через тривалу експлуатацію майже вичерпані. Найбільші діючі родовища: Долинське — нафтове, Битків-Бабчинське — нафтогазове, Богородчанське — газове.

Південний район (Причорноморсько-Кримська нафтогазоносна область) розташований у межах Одеської, Миколаївської, Херсонської областей і в Криму. Це найперспективніший район. За прогнозами геологів, значні поклади нафти й газу є на шельфі Чорного й Азовського морів. Нині тут відкриті родовища газу — Голіцинське, Штормове, Казантипське. Найбільші промислові родовища газу — Джанкойське, Глібівське, Задорненське (Крим), нафти — Східносаратське (Одеська обл.).

В Україні здавна експлуатуються родовища озокериту. Озокерит, або гірський віск, — горюча корисна копалина нафтового ряду. Використовується як лікувальний засіб, для виготовлення мастила, а також як сировина для гумової, хімічної, паперової та електротехнічної галузей промисловості. Родовища озокериту рідкісні. На території України більшість із них зосереджена в Західному нафтогазоносному районі. У Львівській області знаходяться найбільші у світі Бориславське (експлуатується з 1856 р.) і Трускавецьке родовища. Добувають озокерит шахтовим способом з глибини 140 м.

Понад 40 % спожитого газу Україна закуповує за кордоном, через що змушена шукати різні шляхи зменшення енергетичної залежності, зокрема видобуваючи сланцевий газ. Більшість експертів уважає, що за запасами сланцевого газу Україна посідає четверте місце в Європі після Польщі, Франції та Норвегії.

Однак ідея розроблення родовищ сланцевого газу в Україні має чимало противників. Основні їхні аргументи — екологічні обмеження в умовах густонаселеної території та небезпека порушення навколишнього природного середовища (провали, затоплення територій, забруднення прісних підземних і наземних вод, зростання сейсмічності).

Висновки

• В Україні поклади паливних корисних копалин — вугілля, нафти, природного газу, горючих сланців, торфу, озокериту — мають осадове походження й залягають у межах Передкарпатського й Закарпатського прогинів, Дніпровсько-Донецької й Причорноморської западин, а також осадового чохла Українського кристалічного щита.
• На території України розташовані кам’яновугільні басейни (Донецький і Львівсько-Волинський) і буровугільний — Придніпровський, нафтогазоносні райони — Західний, Східний і Південний.

Основні терміни й поняття