Географічне положення. Азовське море — внутрішнє море, розташоване на півдні східної частини України. Воно з’єднане з Чорним морем вузькою й мілководною Керченською протокою. Азовське море — одне з найменших морів у світі: його площа дорівнює 39,1 км2, об’єм води — 290 км3. Азовське море мілководне. Максимальна його глибина становить 150 м. Глибини у відкритій частині моря — 10-13 м.

Берегова лінія та рельєф дна. Протяжність берегової лінії — 2686 км, більша її частина знаходиться на території України.

Береги на заході, півночі та сході переважно низинні, є чимало намивних піщаних кіс (Арабатська Стрілка, Обитічна, Бердянська, Білосарайська), які відокремлюють від моря мілководні затоки (Сиваш, Обитічна, Бердянська) та лимани. Найбільші лимани — Молочний та Утлюцький.

• Знайдіть на фізичній карті України в атласі піщані коси, лимани й затоки.

Прибережна смуга, у якій відбувається взаємодія суходолу і дна, обмежена ізобатою 10 м із середніми глибинами 6,5 м. В Азовське море в межах України впадають річки Молочна, Кальміус, Берда, Обитічна, Салгир.

Дно моря дуже рівне, лише від кіс тягнуться обмілини. Ґрунт переважно м’який. Коло берега широкою смугою залягають піщані ґрунти з домішками черепашнику. Для південно-східної частини моря характерні грязьові вулкани.

Морські береги постійно розмиваються, вони урвисті й мають висоту від 5-7 м (Обитічна затока) до 30-40 м (Бердянська затока). Береги Керченського півострова подекуди скелясті.

Кліматичні умови. Клімат у районі Азовського моря більш континентальний порівняно з Чорним морем. Зима холодна, відносно суха. Характерні сильні вітри, переважно північно-східні та східні. Середня температура повітря в січні й лютому — від -1° на півдні до -6 °С на півночі. На формування погоди й клімату влітку впливає Азорський антициклон. Літо спекотне, відносно вологе, з переважанням вітрів західного напрямку. Середня температура в липні +23,5-24,5 °С. Опади спостерігаються переважно в літні місяці.

Гідрологічний режим. Гідрологічний режим Азовського моря визначається його континентальним положенням, кліматом, річковим стоком і водообміном із Чорним морем, а також господарською діяльністю людини.

Течії рухаються зазвичай проти годинникової стрілки. Під впливом східних і північно-східних вітрів вони можуть змінити напрямок на протилежний. Узимку температура води опускається нижче 0 °С, улітку піднімається до +25-30 °С. Солоність поверхневого шару моря незначна. Внаслідок зарегулювання стоку річок Дон і Кубань вона підвищилась і становить 10-12 %о. У Таганрозькій затоці вона змінюється від 1-2 %о у верхній ділянці затоки до 9-10 %о при виході з неї. У Сиваші солоність води коливається від 25 %о у його північній частині до 180 %о — у південній. У суворі зими море майже повністю вкривається кригою, товща якої може сягати 80-90 см. За штормового вітру крига дрейфує.

Природні ресурси. Флора й фауна Азовського моря бідніші, ніж у Чорному морі. Біологічна продуктивність Азовського моря на одиницю площі одна з найвищих з-поміж морів світу. Тут поширені донні рослини, червоні й зелені водорості, квіткові водні рослини. З-поміж них вирізняється зостера (мал. 132), яка росте на піщаних і мулких ґрунтах, утворюючи густі зарості, де мешкають ракоподібні. Ними харчуються кулики-травники, зуйки, чибіси. У затоках і лиманах водяться креветки. Також тут водяться різні види бичків (мал. 133), зокрема трав'яник. Біля берегів трапляється голландський крабик.

В Азовському морі мешкає багато видів риб. Промислове значення мають бички, азовська хамса, тюлька, пеленгас, тараня, оселедець, судак, азовський калкан та ін. Через зростання солоності й погіршення умов для нересту продуктивність різних видів риб та їх вилов із року в рік зменшуються. У прибережній частині Азовського моря на піщаних і мулких ґрунтах не можуть розвиватися водорості, ракоподібні й молюски, що пов’язано із зимовим промерзанням. Улітку з Чорного моря запливають дельфіни.

Мал. 132. Зостера

Мал. 133. Бичок

Господарське значення. Сприятливі кліматичні умови, наявність піщаних і галькових пляжів, мілководдя роблять Азовське узбережжя одним із найважливіших курортно-рекреаційних районів України. Лікувальне значення мають грязі всіх лиманів і лагун узбережжя. До того ж на береговій смузі існує чимало джерел мінеральних вод різного складу.

Значні запаси хімічної сировини є в Сиваських озерах (оцінюються в 190 млн т). На ропі Сиваша працюють бромний і содовий заводи. Грязі Сиваша та майже всіх лиманів і лагун узбережжя мають лікувальні властивості. До того ж у береговій смузі існує багато джерел мінеральних вод різного складу.

Шельф Азовського моря перспективний для видобутку нафти й природного газу. Азовське море — важливий транспортний морський шлях для вантажних і пасажирських перевезень. Основні порти: Маріуполь і Бердянськ.

Екологічні проблеми й охорона вод. Екологічна ситуація в Азовському морі ускладнюється завдяки збільшенню промислових викидів у море та інтенсивному використанню вод річок, що в нього впадають. Найвразливішою є прибережна зона, особливо в районі портів, у гирлах річок, а також на території впливу великих міст. Однією з найважливіших проблем Азовського моря є відновлення його рибопродуктивності. З цією метою розводять і випускають у море мальків осетра та інших осетрових риб.

Активне використання природних скарбів згубно позначається на подальшому існуванні найбільшої затоки Азовського моря — Сиваша. Збільшення стоків неочищених вод комунальних і промислових підприємств погіршує якість морської води й мінеральних ресурсів. Із сільськогосподарських угідь до Азовського моря потрапляють мінеральні добрива й пестициди, які спричинюють розвиток синьо-зелених водоростей, різке зменшення кількості креветок і бичків.

Дискусійний клуб