Охорона довкілля — система заходів, спрямована на збереження й контрольовані зміни природи, її ресурсів, раціональне їх використання. Раціональне використання передбачає: економну експлуатацію природних ресурсів (або ресурсозбереження); зменшення й очищення викидів у довкілля та знешкодження відходів; охорону й відтворення природних умов і ресурсів; розроблення системи освітньо-виховних заходів.
- Ресурсозбереження — виробництво й реалізація продуктів з мінімальною витратою речовин та енергії на всіх етапах виробничого циклу і з найменшою дією на людину та природне середовище. Це передбачає впровадження ресурсо- й енергозберігальних технологій у промисловості, сільському господарстві, на транспорті та в інших галузях господарства; комплексне використання мінерально-сировинних ресурсів; перероблення вторинної сировини; збереження рекреаційних ресурсів при розміщенні нових промислових об’єктів.
- Для зменшення й очищення викидів у довкілля та знешкодження відходів упроваджують маловідходні й безвідходні технології, замкнуті цикли водокористування; фільтрацію стічних вод і пилогазових викидів. Транспортні засоби переводять на екологічно безпечні види палива (наприклад, біопаливо); створюють зелені зони вздовж автомагістралей, у містах і навколо них. У землеробстві застосовують органічні добрива й біологічні засоби захисту рослин від шкідників і бур’янів. Утилізують відходи (мал. 142).

Мал. 142. Сміттєспалювальний завод у м. Києві

Мал. 143. Рекультивація терикону
- Охорона й відтворення природних умов і ресурсів передбачає заходи щодо збереження й примноження біорозмаїття, охорони джерел і малих річок, збереження ґрунтів і відновлення їх родючості, лісовідновлення, охорони ландшафтів тощо.
Завдяки рекультивації, тобто комплексу робіт, спрямованих на відновлення порушених земель, на місці колишніх кар’єрів, відвалів чи смітників можна знову побачити природні ландшафти, сільськогосподарські угіддя або зони відпочинку (мал. 143).
Система освітньо-виховних заходів покликана сформувати в населення екологічну поведінку й культуру, свідоме ставлення до природи.
Природокористування в умовах сталого розвитку. До 1970-х років у світі домінував техногенний тип економічного розвитку. Це природоруйнівний тип розвитку, що передбачає швидке й виснажливе використання невідновлюваних видів природних ресурсів, нещадну експлуатацію відновлюваних ресурсів, що перевищує можливості їх відтворення.
Термін «сталий розвиток» запроваджений Міжнародною комісією з питань навколишнього середовища й розвитку ООН у 1987 р.
Під сталим, або стійким, розуміють розвиток, який задовольняє потреби нинішнього покоління й не ставить під загрозу здатність майбутніх поколінь задовольняти свої власні потреби.
Сталий розвиток визначено ООН, як основний напрям розвитку людської цивілізації на XXI ст., альтернативи йому немає, бо інший шлях призведе до всесвітньої екологічної катастрофи.
З 1997 р. Україна розпочала перехід до сталого розвитку. Необхідність такого переходу зумовлена міжнародними передумовами та внутрішніми чинниками (екологічними й економічними).
Міжнародні передумови: підписання Україною документа ООН «Порядок денний на XXI століття», а також ряду міжнародних договорів, які зобов’язують уряд вести країну до сталого розвитку. З-поміж основних внутрішніх чинників насамперед потрібно виокремити екологічні чинники: радіоактивне забруднення, забруднення атмосферного повітря, поверхневих і підземних вод, забруднення й виснаження ґрунтів тощо.
Економічними чинниками є застарілі технології виробництва, незначні запаси окремих видів ресурсів, відсутність комплексного підходу до використання сировини, високий рівень втрат ресурсів і недостатній рівень утилізації та перероблення вторинної сировини.
Збалансоване використання природно-ресурсного потенціалу України в умовах сталого розвитку можливе через перебудову всього господарського комплексу та подолання нераціональної структури його територіальної організації. Для цього необхідно:
- визначити невідновлювані природні ресурси, які можуть вичерпатися через 25, 50, 75, 100 та більше років;
- забезпечити державний контроль за обсягами, повнотою, ефективністю й доцільністю використання невідновлюваних природних ресурсів;
- організувати геологорозвідувальні роботи з метою розширення сировинної бази невідновлюваних природних ресурсів;
- забезпечити пріоритетність впровадження безвідходних технологій.
Висновки
- Сучасний стан природокористування в Україні може бути охарактеризований як нераціональний.
- Раціональне природокористування передбачає реалізацію заходів щодо економічної експлуатації природних ресурсів, очищення викидів і знешкодження відходів, охорони й відтворення природних умов і ресурсів.
- Сталий розвиток задовольняє потреби нинішнього покоління й водночас не ставить під загрозу здатність майбутніх поколінь задовольняти свої власні потреби.
Основні терміни й поняття
Моніторинг довкілля — система постійного спостереження за станом його окремих компонентів і ландшафтів.
Природокористування — сукупність усіх форм впливу людини на природне середовище і заходів, спрямованих на його збереження.
Запитання та завдання
- 1. Що таке моніторинг довкілля?
- 2. Яка мета моніторингу навколишнього середовища?
- 3. Назвіть види природоохоронних заходів. Які з них актуальні для вашої місцевості?
- 4. Як ви можете посприяти охороні довкілля?
- 5. Назвіть основні напрями природоохоронної діяльності в Україні. Оцініть їх виконання.
Це цікаво
- Термін «моніторинг» (від латин. monitor — той, хто дивиться вперед, попереджає, застерігає). У науку це поняття ввів канадський учений Роберт Ман напередодні Стокгольмської конференції ООН із проблем навколишнього середовища (червень 1972 р.). Професор Р. Ман запропонував називати моніторингом «систему повторних спостережень за одним або кількома елементами довкілля в просторі й часі з певною метою за попередньо розробленою програмою».
- Щороку 5 червня світова громадськість відзначає Всесвітній день навколишнього середовища.
- Перший завод із перероблення сміття з’явився у Великій Британії наприкінці XIX ст. Нині у Європі під утилізацією сміття розуміють його сортування і вторинне використання.
- Щороку у всьому світі через викинуті поліетиленові пакети гине понад 100 тис. ссавців, птахів і риб, які їх з’їдають або задихаються в них.
скачать dle 11.0фильмы бесплатно
Зверніть увагу!!!
Ви переглядаєте матеріал до підручника "Географія 8 клас Гільберг, Паламарчук, Совенко 2021 (повторне видання)", якщо раптом вам потрібні ВІДПОВІДІ до цієї теми:
Коментарі (0)