Войти
Закрыть

Геоінформаційні та сучасні навігаційні системи

8 Клас , Географія 8 клас Масляк, Капіруліна

 

§ 6. Геоінформаційні та сучасні навігаційні системи

  • 1. Назвіть відомі Вам види картографічних зображень Землі.
  • 2. Укажіть сфери життя суспільства, де використовується картографічна інформація.

Географічні інформаційні системи. Першим прикладом географічного та картографічного аналізу інформації вважають роботу доктора Джона Сноу в Лондоні у 1854 р. Він використовував карту з позначенням випадків смертності від холери для визначення джерела інфекції.

Географічна інформація використовується повсюдно як у наукових дослідженнях, так і в розвитку господарства. Вона є необхідною під час планування і прогнозування всіх сфер суспільного життя та розвитку. Ми з Вами у щоденному житті також постійно користуємося цією інформацією. Нас кожного дня цікавить температура повітря, чи буде дощ або сніг тощо. Ми чуємо про землетруси і цунамі у світі, виверження вулканів і торнадо. Нас хвилює рівень забруднення повітря і радіаційний фон.

Ми хочемо поїхати відпочивати до теплих країн і запасаємося різною географічною інформацією про них, купуємо туристичні довідники та картосхеми (мал. 14).

Географічні інформаційні системи (ГІС) — автоматизовані комп'ютерні системи, призначені для збирання, зберігання, обробки, аналізу та візуалізації (подання) інформації у вигляді тексту, карт, таблиць, графіків тощо.

Мал. 14. Сучасний навігатор

Пригадайте, якими картографічними матеріалами Ви та Ваша родина користувалися останнім часом.

Електронне збирання, накопичення і зберігання географічної інформації створює передумови для її постійного використання в найрізноманітніших формах. Однією з найпоширеніших є виведення географічних карт різного змісту на дисплей комп'ютера або на принтер задля отримання їх паперових варіантів. Особливо зручними для використання географічних карт на дисплеї сьогодні є планшети.

Бази ГІС нині ростуть як на дріжджах. Сьогодні сюди надходить географічна інформація з усього світу від найрізноманітніших джерел. До них належать дані стаціонарних та експедиційних досліджень нашої планети, космічний моніторинг Землі, матеріали статистичних довідників, навчальних підручників і посібників, карти, плани і картосхеми, дані аерофотозйомки тощо. Головним завданням ГІС сьогодні є впорядкування, систематизація величезного масиву географічної інформації, який постійно збільшується, і використання її за допомогою відповідних комп'ютерних програм у вигляді, доступному для освоєння людьми різних професій (мал. 15).

Мал. 15. Використання ГІС за допомогою звичайного комп'ютера

Перші ГІС були доступними лише для великих установ, адже розміщення обчислювальної апаратури та банків просторових даних у вигляді перфокарт або перфострічок потребувало великих приміщень. Широковідомі сьогодні продукти ГІС почали з'являтись у 80-х рр. минулого століття. У 1982 р. вийшли AutoCad та AcrInfo, наприкінці 80-х з'явилася MapInfo, у 1994 р. — ГІС ArcView 2.0 компанії ESRI. З нею можна було працювати на звичайних персональних комп'ютерах, тому саме ця програма зробила ГІС доступними практично для всіх компаній та організацій.

Звичайно, суспільний розвиток постійно змінює потреби в географічній інформації. Країни, які інтенсивно освоюють нові землі, наприклад, Бразилія, потребують складання топографічних карт, даних космічного моніторингу, реєстру природних умов і ресурсів. Швидкий економічний розвиток і великі обсяги будівництва вимагають великого масиву інформації для складання планів і проектів будівництва міст і господарських об'єктів. Загострення екологічних проблем та глобальне потепління потребують використання даних глобального моніторингу довкілля. Усе це вимагає чіткої класифікації окремих підрозділів ГІС. Сьогодні виділяють такі групи ГІС: кліматичні, екологічні, ресурсні, рекреаційно-туристичні, лісогосподарські, військові тощо.

Сучасні навігаційні системи. Сьогодні в географічних дослідженнях велике значення мають глобальні супутникові навігаційні системи GPS, GALILEO, SBAS, GBAS, ГЛОНАСС тощо. Вони складаються з мережі штучних супутників Землі і наземного обладнання. Ці системи призначені для визначення місцезнаходження об'єктів земної поверхні в географічній системі координат, точного часу подій, напрямків та швидкості переміщення об'єктів на території, акваторії і в повітряному просторі. Вони мають міліметрову точність у глобальному вимірі. Через це зазначені навігаційні системи використовуються для фундаментальних і детальних прикладних наукових досліджень, побудови цифрових географічних карт і кадастрів природних ресурсів тощо. Провідну роль глобальні супутникові навігаційні системи відіграють у навігації, тобто в керуванні авіаційними, морськими та наземними транспортними засобами і здійсненні контролю за їх переміщенням у будь-якій точці нашої планети.

Спробуйте ознайомитися з указаними навігаційними системами, використавши Інтернет. Поділіться інформацією з однокласниками і однокласницями.

Земну поверхню періодично закривають хмари, це ускладнює її моніторинг. Тому в наш час дедалі інтенсивніше використовуються безпілотні літальні апарати з найсучаснішими приладами дистанційного вивчення довкілля. Застосовуються вони і під час військових навчань.

ГІС — це автоматизовані комп'ютерні системи, призначені для збирання, зберігання, обробки, аналізу та візуалізації просторової інформації. Виділяють такі групи ГІС: кліматичні, екологічні, ресурсні, рекреаційно-туристичні, лісогосподарські, військові тощо.

У географічних дослідженнях велике значення мають глобальні супутникові навігаційні системи.

ЗАПИТАННЯ Й ЗАВДАННЯ

  • 1. Поясніть, що таке геоінформаційні системи. Чому сучасне життя вимагає дедалі більшого використання географічної інформації?
  • 2. Коли і для чого почали використовувати картографічний метод подання інформації?
  • 3. Представники яких професій і для чого потребують картографування інформації?
  • 4. Поясніть, чому саме при керуванні авіаційними, морськими та наземними транспортними засобами використовують ГІС.
скачать dle 11.0фильмы бесплатно
 
Даний матеріал відноситься до підручника "Географія 8 клас Масляк, Капіруліна", створено завдяки МІНІСТЕРСТУ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ (МОН)

Коментарі (0)

Додавання коментаря

  • оновити, якщо не видно коду