§ 12. Загальні риси рельєфу України

Ви дізнаєтесь:

• про загальний план будови земної поверхні нашої країни

• яку інформацію про рельєф містить фізична карта України

Пригадайте:

• що таке рельєф

• які форми рельєфу вам відомі

• які процеси беруть участь у формуванні нерівностей земної поверхні

Рельєф — сукупність різноманітних за формою та походженням нерівностей земної поверхні — є важливим компонентом природи, що впливає на всі інші компоненти. Води, клімат, рослинність і тваринний світ значною мірою визначаються особливостями рельєфу. Рельєф також впливає на життя людей та їх господарську діяльність.

1. Про що розповідає фізична карта України.

Для вивчення загальних особливостей рельєфу України скористаємося фізичною картою (мал. 1). На фізичній карті рельєф позначається горизонталями, між якими є пошарове розфарбування. Рівнини зображені відтінками зеленого та жовтого кольорів, а гори — відтінками коричневого кольору. Висоти місцевості наведених відтінків кольорів можна дізнатися за шкалою висот.

Мал. 1. Фізична карта України.

Як бачимо, на карті переважають зелені та жовті кольори. Це свідчить про поширення рівнинних форм рельєфу. Дійсно, більша частина України розташована на південному заході величезної Східноєвропейської рівнини. У її межах чергуються низовини та височини. Лише на заході та крайньому півдні на карті можна побачити смуги коричневого кольору. Там височіють гірські пасма Українських Карпат та гірського Криму. В Українських Карпатах розташована найвища точка України — гора Говерла (2061 м) (мал. 2).

Мал. 2. Краєвид із гори Говерла (фото автора Г. Д. Довгань).

2. Низовини та височини.

Низовини займають майже 70 % площі України. Найбільшими серед них є Поліська, Придніпровська, Причорноморська та Закарпатська.

На півночі України розташована Поліська низовина із середніми висотами до 200 м. Її поверхня перерізана численними річковими долинами. Заплави річок здебільшого заболочені. Ділянки між річками мають плоскохвилясту поверхню.

На Лівобережжі Дніпра розкинулася величезна Придніпровська низовина. Частина низовини, прилеглої до Дніпра, має майже плоску поверхню із середніми висотами 100—150 м. На північний і південний схід низовина поступово підіймається (найвища точка — 245 м) і стає хвилястою з високими вододілами та крутими схилами річкових долин.

Причорноморська низовина простягається широкою смугою на півдні України уздовж Чорного та Азовського морів і також охоплює рівнинний Крим. Абсолютні висоти змінюються тут від 210—240 м на заході до 50—80 м на сході. Відносно рівну поверхню низовини перетинають глибокі річкові долини великих річок. Поверхня низовини має загальний похил із півночі на південь.

Із південного заходу до Українських Карпат прилягає Закарпатська низовина — українська частина Середньодунайської низовини. Вона слабо похилена на південний захід і має абсолютні висоти 105—120 м.

На височини припадає менша частка — 25 % площі України. Вони переважають на Правобережжі та сході країни й відрізняються від низовин більш розчленованою та піднесеною поверхнею.

У центральній частині країни в межиріччі Дніпра й Південного Бугу розташована найбільша з височин — Придніпровська. Це хвиляста рівнина, перерізана річковими долинами, ярами та балками (мал. 3). Середні висоти коливаються в межах 220—240 м, найвища точка має позначку 321 м.

Мал. 3. Унікальна форма рельєфу на східній межі Придніпровської височини — Канівські «гори». Таку назву пагорбкувата місцевість отримала через наявність глибоких ярів і велику різницю відносних висот.

Подільська височина є однією з найвищих частин усієї Східноєвропейської рівнини: середні висоти складають 230—280 м (мал. 4). Тут височіють окремі кряжі, пасма горбів, серед яких Гологори, де й розташована найвища точка Поділля — гора Камула (471 м).

Мал. 4. Подільська височина. Поверхня височини сильно розчленована річковими долинами, ярами, балками, глибина яких інколи сягає 150 м.

На північ від Подільської височини розташована слабохвиляста Волинська височина з висотами від 200 до 300 м.

На північному сході на територію України заходять відроги горбистої Середньоруської височини із середніми висотами 190—210 м.

На південному сході країни розкинулася Приазовська височина з висотами 150—300 м (мал. 5). Тут на поверхню виходять кристалічні породи, що утворюють підвищення, які в народі називають «могилами» (гора Бельмак-Могила, 324 м).

Мал. 5. Приазовська височина. Кам'яна могила.

На сході України розташована Донецька височина (найвища точка — гора Могила-Мечетна, 367 м). Її найвищу частину, що складається з декількох пасом, називають Донецьким кряжем. Особливостями рельєфу височини є численні балки та яри.

Середня висота рівнинної території України складає близько 175 м, а максимальна її позначка — гора Берда (515 м) — розташована на Хотинській височині в межиріччі Дністра та Пруту. Мінімальною позначкою (-5 м) є рівень води в Куяльницькому лимані.

Рівнинна частина країни має загальний ухил із півночі на південь та із заходу і сходу до Дніпра. Про це свідчить напрямок течії найбільших річок та їхніх приток.

3. Гори.

Українські Карпати є частиною великої Карпатської гірської країни. У межах України вони простягаються з північного заходу на південний схід майже на 280 км. Це молоді складчасті середньовисотні гори з м’якими обрисами та округлими вершинами (полонинами), що вкриті луками (мал. 6). Карпатські гори складаються з кількох паралельних пасом: Зовнішні Карпати (Бескиди, Горгани та Покутсько-Буковинські Карпати), Вододільно-Верховинські Карпати, Полонинсько-Чорногірський хребет, Рахівські та Чивчинські гори. Найвищою частиною Українських Карпат є масив Чорногора, де крім Говерли (2061 м) є ще п’ять «двохтисячників» — Бребенескул (2036 м), Піп-Іван (2028 м), Гутин-Томнатик (2016 м), Петрос (2020 м), Ребра (2001 м).

Мал. 6. Карпатські полонини.

Кримські гори займають крайній південь Кримського півострова та складаються з трьох гірських пасом. Зовнішнє та Внутрішнє пасма невисокі (середні висоти відповідно 250—350 та 550—700 м) й за зовнішнім виглядом більше нагадують горби. Головне пасмо Кримських гір найвище (1200—1500 м). Воно становить суцільний ланцюг плоских безлісих масивів, які називають яйлами. На Бабуган-яйлі розміщена найвища точка Кримських гір — гора Роман-Кош (1545 м).

Характерні риси форм рельєфу України є результатом тривалої та складної взаємодії внутрішніх і зовнішніх процесів. Про особливості прояву цих процесів ви дізнаєтеся з наступних параграфів.

Головне

• Рельєф території України представлений низовинами (70 %), височинами (25 %), низькими та середньовисотними горами (5 %).

Запитання та завдання для самоперевірки

1. Назвіть основні форми рельєфу, що сформувалися в межах території України. Які види рівнин переважають за площею? 2. У яких частинах території України розташовані гори? 3. Знайдіть та покажіть на фізичній карті України простягання низовин, височин, гір. 4. У межах яких основних форм рельєфу розташована ваша область, населений пункт?

Поміркуйте

Як позначається рельєф на розвитку різних видів господарської діяльності? Наведіть приклади.

Працюємо в групах

За допомогою фізичної карти України та тексту параграфа складіть характеристику однієї з низовин або височин України за планом: 1) у якій частині країни розташована форма рельєфу; 2) у якому напрямку простягається; 3) із якими формами рельєфу межує; 4) середні та максимальні висоти. Спробуйте пояснити походження цієї форми рельєфу.

Практична робота 4

Встановлення за картами (тектонічною, геологічною, фізичною) зв'язків між тектонічними структурами, рельєфом, геологічною будовою та корисними копалинами у межах України

Позначте на контурній карті України найбільші низовини, височини, гори та їхні найвищі позначки.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно

 

Даний матеріал відноситься до підручника "Географія 8 клас Довгань, Стадник", створено завдяки МІНІСТЕРСТУ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ (МОН)