Регіональні відмінності демографічних процесів. Демографічна політика
- 20-01-2022, 20:26
- 367
8 Клас , Географія 8 клас Масляк, Капіруліна
§ 56. Регіональні відмінності демографічних процесів. Демографічна політика
- 1. Поцікавтеся, чи у всіх класах Вашої школи чисельність хлопців та дівчат така сама, як у Вашому класі.
- 2. Серед членів Вашої родини переважають чоловіки чи жінки?
Регіональні відмінності демографічних процесів. Населення планети розміщене дуже нерівномірно.
Сучасні регіональні відмінності демографічних процесів намагається пояснити теорія демографічного переходу. Це концепція, яка застосовується в сучасній географії населення для пояснення зміни типів відтворення населення в різних регіонах Землі.
Наприкінці ХІХ ст. вчені зрозуміли, що рівні народжуваності і смертності людей визначаються не біологічними законами, а соціальними умовами. Тому нерівномірність соціально-економічного розвитку окремих країн безпосередньо впливає на демографічні процеси як у часовому, так і в територіальному аспектах. Згідно з теорією демографічного переходу, людство в різний час і на різних територіях проходить 4 його фази (мал. 151).
На першій фазі, що тривала з кінця ХІХ до 20-х рр. ХХ ст., у промислово розвинених країнах Європи і Північної Америки зниження смертності випереджало зниження народжуваності. Кількість населення, яке було потрібне для здійснення промислової революції, швидко зростала.
У другій фазі після 20-х рр. ХХ ст. у цих самих країнах смертність населення продовжувала зменшуватися, але народжуваність зменшувалася ще швидшими темпами. У результаті приріст населення сповільнився. У цей самий час в інших регіонах світу все залишилося незмінним: висока смертність на тлі високої народжуваності.
Демографія — наука, яка вивчає відтворення, структуру, види розселення та розміщення населення по території.
Мал. 151. Фази демографічного переходу
Для третьої фази характерне підвищення коефіцієнту смертності, обумовлене старінням населення, з одночасним сповільненням зниження народжуваності. До кінця третьої фази коефіцієнт народжуваності залишається дещо вищим за коефіцієнт смертності.
І нарешті, на четвертій фазі коефіцієнт смертності зрівнюється з коефіцієнтом народжуваності або навіть дещо перевищує його. Процес демографічної стабілізації закінчується. У більшості економічно розвинутих країн світу ця фаза почалась десь у 80-х рр. ХХ ст. і триває до сьогодні. Водночас більша частина світу представлена країнами, що розвиваються і продовжують перебувати на першій — початку другої фази.
Сучасний стан демографічних процесів у регіональному вимірі визначає різке прискорення кількісного зростання населення, яке називають демографічним вибухом. Він почався з 1950-х рр. У цей час зниження смертності значно випереджає зниження народжуваності, особливо в країнах, що розвиваються (Африка, більша частина Азії, Латинська Америка). Негативна особливість демографічного вибуху полягає в тому, що зростання приросту населення значно випереджає темпи росту економіки в цих країнах. Наслідком цього є гострі соціально-економічні і політичні кризи (мал. 152).
У період глобалізації і вільного переміщення населення з одних частин світу до інших високі темпи зростання населення в Африці, Латинській Америці і Азії (це понад 70 % населення планети) перетворили демографічний вибух на світове явище. Сьогодні в країнах, що розвиваються, щорічний приріст населення перевищує 2 %. Хоча демографічний вибух і називають тимчасовим явищем, його вплив на сучасні світові соціально-економічні і політичні процеси є все ще доволі значним. Більш того, проблема загострюється.
Мал. 152. Проблеми голоду в країнах Африки
Глобалізація — це сучасна форма міжнародних відносин, яка характеризується поширенням взаємозалежності між країнами.
Спробуйте пояснити, чому розвинені країни (США та країни Європи) й різні міжнародні організації надають гуманітарну допомогу відсталим країнам світу.
Дослідження Павла Платоновича Чубинського. Звичайно, різницю в протіканні демографічних процесів у різних частинах світу не можна пояснити лише відмінностями в соціально-економічних умовах. Значну роль відіграють й етнічні, національні особливості і традиції різних народів. Різна ментальність народів (їх характер, образ мислення) має вплив на особливості протікання демографічних процесів. Великий внесок у дослідження побуту українців зробив видатний український учений П. Чубинський.
Чим ще відомий Вам П.П. Чубинський?
Мал. 153. П.П. Чубинський (1839-1884)
КОРОТКА ДОВІДКА
Павло Платонович Чубинський (мал. 153) — учений-етнограф, поет, журналіст, юрист, активний діяч українського національного руху на Правобережній Україні. Народився (15 (27) січня 1839) і помер (14 (26) січня 1884) на хуторі поблизу Борисполя.
У студентські роки брав участь у діяльності петербурзької української громади, був автором журналу «Основа». 20.10.1862 р. був висланий «за вредное влияние на умы простолюдинов» (за українську діяльність) на проживання в Архангельську губернію.
У 1869 р. очолив етнографічно-статистичну експедицію, що досліджувала Київську, Волинську, Подільську губернії, частину Мінської, Гродненської, Люблінської, Седлецької губерній та Бессарабію, де проживали українці. Наслідком експедиції стали сім томів, опублікованих у Петербурзі в 1872-1879 рр.: легенди, казки, обрядові й побутові пісні, народний календар, огляд говорів, особливостей їжі та одягу тощо.
За задумом ученого 02.03.1874 р. здійснено перший одноденний перепис мешканців Києва.
Чубинський відзначав, що українці мають дуже давнє походження і ще з часів матріархату в них зберігся високий статус жінки-матері, засновниці роду. Вона не лише виховувала дітей, але брала участь у веденні господарства, а іноді й боронила свою оселю зі зброєю в руках. Українські родини того часу (кінець ХІХ ст.) були дуже великими. Населення зростало швидкими темпами і в ньому пробуджувався приспаний життєвими обставинами національний дух. Люди починали сприймати себе частиною давньої і славної української нації, а своїх дітей — як майбутніх лицарів і продовжувачів справи київських князів і козаків.
Підготуйте додаткову інформацію про дослідження П. Чубинського за допомогою офіційного сайту Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського (режим електронного доступу http://www.nbuv.gov.ua).
Демографічна політика як цілеспрямована діяльність держави з метою збереження або зміни існуючих тенденцій у демографічних процесах, може здійснюватися в двох напрямках: вплив на народжуваність і вплив на смертність. Для зниження смертності підвищують соціальні стандарти, розвивають охорону здоров'я, популяризують здоровий спосіб життя. Одні країни борються за підвищення народжуваності, інші намагаються зберегти її на існуючому рівні чи проводять політику її зменшення. Таким чином, різні країни світу мають не тільки різні, але й протилежні напрямки власної демографічної політики. Та суттєвих результатів боротьба як зі зменшенням народжуваності, так і з її зростанням не дає.
Більшість країн світу мають спільну мету у проведенні демографічної політики — зменшення приросту населення, поліпшення здоров'я і харчування, ліквідування бідності на основі прискореного соціально-економічного розвитку. Планування родини як засіб регулювання чисельності всього населення прийнято урядами багатьох країн: Китаю, Індії, Індонезії, Шрі Ланки та ін. Таїланд за допомогою цілеспрямованої демографічної політики знизив приріст населення з 3,1 % до 1,5 %. Проте уряди деяких країн і католицька церква ідею регулювання приросту населення сприймають негативно.
Регіональні відмінності сучасних демографічних процесів намагається пояснити теорія демографічного переходу, що застосовується в сучасній географії населення для пояснення зміни типів відтворення населення в різних регіонах Землі.
Демографічна політика держав здійснюється у двох напрямах: впливу на народжуваність і впливу на смертність. Мета її проведення — зменшення або збільшення приросту населення, поліпшення здоров'я і харчування, ліквідація бідності.
Великий внесок у дослідження демографічних процесів та побуту українців зробив видатний український учений П. Чубинський.
ЗАПИТАННЯ Й ЗАВДАННЯ
- 1. Дайте визначення поняттям «демографічні процеси», «демографічний вибух», «демографічна криза», «демографічна політика».
- 2. Поясніть, чому існують регіональні відмінності демографічних процесів. У чому вони проявляються?
- 3. Яка демографічна ситуація склалася в різних регіонах України? Як і чому змінюється чисельність населення в Україні?
Коментарі (0)