§ 2. Географічні відомості про україну в минулому

ПРИГАДАЙТЕ

• Хто з давніх мандрівників відвідував територію України?
• Наведіть приклади документів чи картографічних зображень різних історичних епох, у яких згадується чи відображається територія нашої країни.

• Географічні відомості про територію України в минулому. Територія сучасної України, її природні умови та багатства привертали увагу іноземних мандрівників у різні часи.

Давньогрецький учений Геродот (484-425 рр. до н. е.) відвідав Крим та Скіфію. У своїй праці «Історія» він описав північнопричорноморські степи, річки Істр (Дунай), Борисфен (Дніпро), Гіпаніс (Південний Буг), українську Наддніпрянщину. Інший відомий античний мандрівник і лікар Гіппократ (460-377 рр. до н. е.) занотував свої враження від подорожі південною частиною території нинішньої України в праці «Про повітря, воду та місцевість».

У праці «Географія» давньогрецького географа та історика Страбона (64 р. до н. е. - 23 р. н. е.) наведено важливі та цікаві історико-географічні матеріали про Північне та Східне Причорномор’я.

• Дослідження доби середньовіччя. Відомості про Україну значно розширилися після утворення Київської Русі. У XII ст. Київ тричі відвідував арабський учений і мандрівник Абу-Гамід. У своїх книжках він описував природу, звичаї, побут населення Київської Русі. На початку XIV ст. перетнув Чорне море й побував у Криму інший арабський мандрівник - Ібн Баттута. Він відвідав нинішні Керч, Феодосію, Судак і Старий Крим та описав життя, господарство й побут кримських татар. Арабські мандрівники також звертали увагу на особливу гостинність людей, які жили на землях Середнього Придніпров’я та Північного Причорномор’я.

Перші вітчизняні згадки про територію нашої країни знаходимо в літописах, княжих грамотах, літературних творах. Так, у найдавнішому літописі «Повість минулих, літ» описується не тільки природа Русі, а й народи, що мешкали на цих землях, їхня господарська діяльність, торговельні зв’язки з іншими країнами. У Київському (XII ст.), а дещо пізніше - у Галицько-Волинському (XIII ст.) літописах, трапляється назва «Україна».

Відомості про Україну поширювали й наші співвітчизники. Серед них важливою є постать Юрія Дрогобича, який більшу частину життя навчався й працював у країнах Європи, зокрема в Італії та Польщі, а в 1481-1482 рр. був ректором Болонського університету. Йому належить видання першої друкованої книги «Прогностична оцінка поточного 1483 року», у якій були зібрані й географічні відомості про країни Східної Європи, визначені географічні координати багатьох європейських міст. Характеризуючи політичну карту того часу, учений наголосив, що Львів і Дрогобич належать не до Польщі, а до Русі, до якої відносив і Галичину.

• Зображення території України на картах. Перші картографічні роботи із зображенням окремих ділянок української території почали з’являтися ще в античні часи. Так, Чорноморське узбережжя й Південь знаходимо на карті давньогрецького вченого Клавдія Птолемея (87-160 рр. н. е.).

З часом додавалися й нові. Спочатку це були рукописні карти, потім друковані. Часто Україну зображували на картах усієї Європи чи її окремих регіонів.

Однією з найдавніших карт, де згадується назва «Україна», є карта Мотіеля (див. QR-код). Це карта басейну Чорного моря, з якою французький купець подорожував до Туреччини наприкінці XVI ст. Важливим є те, що зображена на ній територія по обидва боки Дніпра названа Україною.

Перші карти всієї української території створив у 1650-1660 рр. Гійом Левассер де Боплан, французький військовий інженер і картограф, який перебував на службі в польського короля. Боплан склав загальні карти України та її окремих частин - Волині, Київщини, Поділля, а також детальну карту Дніпра. Генеральна карта України (1648 і 1660 рр.) (див. QR-код) надає відомості про 1293 об’єкти, у тому числі 993 назви населених пунктів та 153 назви річок. Подорожуючи українськими землями майже 17 років, він сам здійснював топографічні вимірювання, робив окремі замальовки й креслення для майбутніх карт, написав українознавчий літературний твір «Опис України», у якому йдеться не тільки про природу, а й про населення країни, його побут, традиції, населені пункти. Упродовж 1720-1742 рр. німецький географ і картограф Матеус Зойтер видав кілька карт, на яких було показано територію У країни і Північного Причорномор’я першої половини XVIII ст. Окрім географічних назв українських земель, на картах знайшли відображення історичні події того часу. Карти М. Зойтера вважалися прикладом розквіту картографування.

• Географічні дослідження XVIII-XIX ст. Систематичні географічні дослідження території України, спричинені потужним розвитком промислового виробництва й пожвавленням торгівлі, розпочалися в XVIII ст. їх здійснювали дослідники окремих європейських держав і вітчизняні вчені.

У XIX ст. систематичні дослідження як природних умов, так і розвитку господарства в Україні, здійснювали вчені, які працювали в Київському, Львівському, Харківському, Одеському університетах. Вагомий внесок у географічні дослідження України зробили відомі вчені: Василь Каразін (заснував першу в Україні метеорологічну станцію), Олександр Клосовський (один з організаторів метеорологічної служби), Олексій Тілло (досліджував і картографував рельєф території України), Василь Докучаев (дослідник геологічної будови, ґрунтів, рельєфу та рослинного світу), академіки Микола Андрусов (вивчав природу Причорномор’я) і Павло Тутковський (досліджував геологічний розвиток території України й створив класифікацію її ландшафтів) та ін.

Значну роль у вивченні території України відіграли наукові товариства. У 1873 р. у Києві було створено Південно-західне відділення Російського географічного товариства, одним із засновників і керівником якого був видатний український географ й етнограф Павло Чубинський. За безпосередньої його участі товариство склало програму різноманітних наукових досліджень в Україні. Результати цих досліджень були видані під назвою «Праці етнографічно-статистичної експедиції в Західно-Російський край» (1872-1878 рр.). У роботі відділу товариства брали участь відомі діячі української науки й культури: історик Михайло Драгоманов, композитор Микола Лисенко, письменник Панас Мирний та ін. У січні 1947 р. було офіційно оформлено український філіал Всесоюзного географічного товариства.

У 1918 р. в Києві була заснована Академія наук України, першим президентом якої став відомий учений Володимир Вернадський. Нині його почесним ім’ям названо українську антарктичну науково-дослідну станцію.

ПІДСУМУЄМО!

• Згадки про територію нашої країни знаходимо в роботах стародавніх учених, арабських мандрівників, літописах.
• Європейці дізналися про українські міста й землі із книжки Ю. Дрогобича.
• Докладні карти території України склали Г. де Боплан і Матеус Зойтер.
• Систематичні наукові дослідження з географії України розпочалися у XVIII ст.

ТЕРМІНИ ТА ПОНЯТТЯ

Географічні дослідження.

ПЕРЕВІРТЕ СВОЇ ЗНАННЯ ТА ВМІННЯ!

• 1. Чи запам’ятали? Хто з учених стародавнього світу бував на території України?
• 2. Чи зрозуміли? Чим відомі українцям Клавдій Птолемей і Г. де Боплан?
• 3. Чи можете застосувати? Використавши малюнки, що розміщені за QR-кодами, і додаткові джерела інформації, порівняйте зображення території України на картах різних часів.
• 4. Чи можете проаналізувати? Проаналізуйте головні наслідки географічних досліджень в Україні у XVIII—XX ст.
• 5. Чи можете оцінити? Оцініть роль Ю. Дрогобича в популяризації відомостей про Україну.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно