§ 17. Способи зображення рельєфу на топографічних картах

ПРИГАДАЙТЕ

• Що таке тематичні карти та які вони бувають?
• Як зображають рельєф місцевості на фізичній карті світу?

• Зображення нерівностей рельєфу. Як ви вже знаєте, на топографічних картах тривимірний рельєф зображують способом ізоліній, які називаються горизонталями. Також ці зображення доповнюють способом відмітки висот та умовними позамасштабними знаками. Горизонталі - це криві замкнуті лінії, точки яких мають однакову висоту над рівнем моря. Ці лінії можна розглядати і як сліди перетину нерівностей місцевості площинами, паралельними поверхні моря, від якого починається відлік висот. Виходячи із цього, відстань h по висоті між січними поверхнями називають висотою перерізу (мал. 36).

Мал. 36. Зображення висоти перерізу на площині

На топографічних картах прийнято таку (стандартну) висоту перерізу рельєфу: 1:25 000 - 5 м, 1:50 000 - 10 м, 1:100 000 - 20 м, 1:200 000 - 40 м, 1:500 000 - 50 м, 1:1 000 000 - 100 м.

Проте на картах можливе використання й нестандартної висоти перерізу рельєфу. Так, плоскорівнинні райони на карті масштабу 1:200 000 рельєф відображають через 20 м, а високогірні райони - через 80 м.

Для зручності роботи з топографічною картою зображення рельєфу має відповідати таким вимогам:

• бути наочним (зрозуміле просторове уявлення про рельєф місцевості);
• надавати кількісні характеристики нерівностей місцевості (абсолютні й відносні висоти точок місцевості; глибину врізу річок, долин, балок і ярів, напрями та крутизну схилів);
• легко визначати тип рельєфу та ступінь розчленованості земної поверхні.

Характер й особливості об’єкта, який відображено, передають не окремою лінією, а їхньою сукупністю.

• Позначення висоти місцевості. Визначити висоту будь-якої точки земної поверхні на топографічній карті можна за значенням горизонталей. Адже вздовж горизонталі абсолютна висота місцевості залишається незмінною. Абсолютні висоти підписані на окремих горизонталях, біля вершин окремих пагорбів, а також біля окремих об’єктів, наприклад, розгалужень доріг, колодязів, джерел. Тому, знаючи абсолютну висоту, легко вирахувати й відносну висоту будь-якого пункту на карті. На берегових лініях річок, озер, водосховищ ставлять позначки врізів води, які показують абсолютну висоту водної поверхні в даній точці (мал. 37).

Мал. 37. а) позначення водних об’єктів; б) топографічне зображення частини річки

Горизонталями, що зображують рельєф на топографічній карті, з’єднують точки земної поверхні з однаковою абсолютною висотою. Їх проводять через певні проміжки по висоті (наприклад, через 5, 10 або 20 м). Що менша відстань між сусідніми горизонталями, то крутіший схил, і навпаки, що більша відстань між ними, то схил пологіший. Спеціальними знаками - бергштрихами - показують напрямок, у якому знижується або підвищується схил.

• Види горизонталей. Горизонталі, що зображені на картах коричневим кольором, бувають кількох видів (мал. 38):

• основні (суцільні) горизонталі - сполучають точки з однаковою абсолютною висотою і проводяться через висоту перерізу рельєфу. Вони відображають основні форми рельєфу (на картах зображуються суцільними тонкими лініями) (1);
• основні потовщені горизонталі позначаються для полегшення обчислення горизонталей і зручності в читанні рельєфу (так позначається кожна п’ята горизонталь) (2);
• додаткові (напівгоризонталі) (3) та допоміжні (четвертинні) (4) горизонталі відображають особливі деталі рельєфу, які не виражаються основними горизонталями й проводяться через 1/2 і 1/4 висоти перерізу рельєфу. На картах напівгоризонталі зображуються переривчастими, а чверті - короткими переривчастими лініями.

Мал. 38. Види горизонталей

На картах зображення рельєфу горизонталями доповнюється цифровими позначеннями абсолютних висот характерних точок місцевості та відносними висотами обривів, виступів, терас, глибини та ширини ярів й інших елементів рельєфу. Додатково застосовують умовні знаки для тих форм рельєфу, які не можуть бути показані горизонталями (яри, балки, котловани тощо).

ПІДСУМУЄМО!

• На топографічних картах тривимірний рельєф зображують способом ізоліній, які називаються горизонталями.
• Горизонталі - це криві замкнуті лінії, точки яких мають однакову висоту над рівнем моря.
• Відстань по висоті між січними поверхнями називають висотою перерізу.
• Визначити висоту будь-якої точки на топографічній карті можна за значенням горизонталей, уздовж яких абсолютна висота місцевості залишається незмінною.
• Знаючи абсолютну висоту, легко вирахувати й відносну висоту будь-якого пункту на карті.
• Горизонталі бувають: основні (суцільні), основні потовщені, додаткові (напівгоризонталі) та допоміжні (четвертинні).

ТЕРМІНИ ТА ПОНЯТТЯ

Горизонталі, ізолінії, висота перерізу, бергштрихи, основні горизонталі, додаткові горизонталі, допоміжні горизонталі.

ПЕРЕВІРТЕ СВОЇ ЗНАННЯ ТА ВМІННЯ!

• 1. Чи запам’ятали? Які характерні особливості горизонталей на топографічних картах?
• 2. Чи зрозуміли? Що таке висота перерізу?
• 3. Чи можете застосувати? Прокоментуйте цифрові позначення, що зображені на умовних знаках до малюнку 37.
• 4. Чи можете проаналізувати? Для чого використовуються додаткові й допоміжні горизонталі?
• 5. Чи можете оцінити? Оцініть практичне значення вміння читання рельєфу на топографічних картах у туристичних подорожах.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно