Войти
Закрыть

Болота та підземні води. Водні об’єкти антропогенного походження

8 Клас

1. БОЛОТА, ЇХНІ ТИПИ І ПОШИРЕННЯ, ПРИЧИНИ ЗАБОЛОЧЕННЯ. Заболоченість території країни становить лише 2 % загальної площі. Болота найбільш поширені на Поліссі, у заплавах лісостепових річок, Прикарпатті й Карпатах. Поясніть, чому болота в Україні утворилися саме тут. Неодмінною умовою заболочування є надмірне зволоження через особливості клімату, рельєфу, високий рівень залягання підземних вод і, як наслідок, господарської діяльності (наприклад, створення штучних водойм — ставків або зведення дамб водосховищ). Болота утворюються у два способи — через замулення та заростання водойм і через перезволоження суходолу. У результаті замулення водойм відбувається їх поступове заростання вологолюбною рослинністю. Урешті-решт озеро або ділянка річки перетворюється на болото. Сприятливими чинниками утворення боліт також є надмірна кількість опадів, рівнинність рельєфу, близьке залягання до поверхні водонепроникних порід. Загальною умовою утворення всіх боліт є недостатня кількість кисню та надлишок вологи, коли відмерлі частини рослин повністю не розкладаються, а поступово накопичуються й перетворюються на торф. Зазвичай на болотах шар торфу сягає від 30 см до 6,5 м (Кремінне болото на Рівненщині, Ірдинське болото на Черкащині)....
0 Переглянути

Озера та лимани

8 Клас

1. ОЗЕРА. Озера — це природні водойми, утворені в заглибинах суходолу (улоговинах). За водним балансом розрізняють стічні й безстічні; за хімічним складом води — прісні та мінеральні, або мінералізовані (солоні) озера. В Україні налічується близько 20 тис. озер, проте вони займають лише 0,3% її загальної площі. Озера часто розташовані групами. Більшість із них невеликі за розмірами. Лише 13 озер мають площу понад 50 км1 2, а 30 озер — понад 10 км2. Малі озера найчастіше розташовані в річкових заплавах, переважно на Поліссі. Багато озер є й на узбережжях морів. Усі вони розрізняються за походженням, типом живлення, формою, глибиною, розмірами (мал. 1). Наведіть приклади озер, різних за походженням улоговини, водним балансом та хімічним складом води, які ви вже знаєте з курсу географії 7 класу. Знайдіть та покажіть на карті озера, указані у схемі (мал. 1). Поясніть, чому деякі з них неможливо показати навіть на стінній карті України. Більшість озер України лежать у заплавах річок і тісно з ними пов’язані. У межиріччі Західного Бугу й Прип’яті, на крайньому північному заході Волині, розташовані карстові Шацькі озера. Найбільше серед них — Світязь площею понад 27 км2 (мал. 2). Це найглибше озеро України (58,4 м). Протоками воно з’єднане з озерами Пулемецьке (16,3 км2) і Лука (6,8 км2)....
0 Переглянути

Вплив рельєфу та клімату на річки. Живлення і водний режим річок. Річковий стік

8 Клас

1. ВПЛИВ РЕЛЬЄФУ НА РІЧКИ. Напрямок і характер течії річок визначає рельєф. На рівнинах зі слабо нахиленою місцевістю швидкість течії річок невелика, у горах зі значним похилом річки бурхливі та швидкі. Якщо на шляху рівнинної річки на поверхню виходять тверді гірські породи, у її руслі утворюються пороги. У місцях, де річки падають з уступу, виникають водоспади (мал. 1). Пригадайте, де та з яких причин утворилися найбільші водоспади світу. Ви вже знаєте, що більшість річок України є рівнинними. Лише в Українських Карпатах і в межах гір Криму існують гірські річки. Більшість річок, що беруть початок у Карпатах та на схилах Кримських гір, є гірсько-рівнинними. На території Карпат розташовано близько 28 тис. річок і струмків, найбільші з яких Дністер, Тиса, Прут, Латориця, Путила, Лімниця, Білий і Чорний Черемош та інші. Вони ніколи не були судноплавними, але їх використовували для сплавляння деревини і як джерело енергії. У другій половині XIX ст. на річках Чорний і Білий Черемош із дерева й каміння було споруджено понад 20 водозбірних гребель — кляуз-гатей. Протягом двох століть вони були важливими гідротехнічними спорудами гірського лісосплаву Гуцульщини. Це був найдешевший спосіб транспортування лісу до лісопереробних комбінатів. Рельєф також визначає падіння та похил річки. Показник повного падіння річки — різниця між висотою її витоку й гирла, не завжди об’єктивний, адже більшість річок, що беруть початок у горах, завершують свій шлях на рівнині. Вони мають мішаний гірсько-рівнинний характер течії. Отже, для більш детального вивчення характеру течії річки обчислюють її падіння на 1 км русла за формулою: Δh = h1 - h2 де: Δh — падіння річки; h1 — висота витоку (або першої відмітки в руслі); h2 — висота гирла (або другої відмітки в руслі)....
0 Переглянути

Води суходолу

8 Клас

1. ВОДИ СУХОДОЛУ, ЇХНІЙ СКЛАД, РІЗНОМАНІТТЯ ТА ЕКОЛОГІЧНИЙ СТАН. Води суходолу — це поверхневі води, що постійно або тимчасово перебувають на земній поверхні у вигляді різних водних об’єктів у рідкому (водотоки, водойми) та твердому (льодовики, сніговий покрив) станах. Однією з характерних форм поверхневих вод є поверхневий стік — процес переміщення вод атмосферного походження над земною поверхнею під дією сили тяжіння. Він є складовою частиною кругообігу води на Землі. Пригадайте схему великого кругообігу води на Землі. Яке його значення для підтримання життя? Розрізняють три форми поверхневого стоку. Періодично, під час танення снігу або сильних злив, спостерігаються схиловий (широкий, але мілкий стік води по схилу) та тальвеговий (потік зосереджений певною мірою у виробленому руслі) стоки. Результатом поєднання схилового і тальвегового стоків із підземним притоком води є річковий стік у виробленому руслі. Негативна дія всіх цих видів поверхневого стоку полягає в тому, що він призводить до ерозії ґрунтів. Здавна води суходолу є шляхами сполучення, джерелом харчування, питної води, зрошення полів, промислового виробництва та виробництва електроенергії. Україна має досить широку мережу вод суходолу, густота якої в різних частинах країни неоднакова. Проте Україна за запасами місцевих водних ресурсів вважається однією з найменш забезпечених країн Європи — 1 тис. м3 на одну особу. Для порівняння: у Швеції та Німеччині — 2,5 тис., Франції — 3,5 тис., Великої Британії — 5 тис. м3. Наявність і розподіл певною територію вод суходолу залежать від місцевих кліматичних умов, рельєфу, ґрунтів, характеру рослинності тощо. Основну роль у формуванні поверхневих вод відіграють кількість опадів і випаровування, а також господарська діяльність людини (меліоративні роботи: осушення, зрошення, будівництво каналів та водосховищ на річках, створення ставків)....
0 Переглянути

Вплив погодно-кліматичних умов на діяльність людини

8 Клас

1. ВПЛИВ ПОГОДНО-КЛІМАТИЧНИХ УМОВ НА ЗДОРОВ'Я Й ГОСПОДАРСЬКУ ДІЯЛЬНІСТЬ ЛЮДИНИ. Майже 70% людей реагують на зміни погоди. Їхнє самопочуття погіршується не тільки внаслідок магнітних бур, перепаду тиску в атмосфері або підвищеної вологості повітря, а також через сильний вітер, різкі морози, сильну спеку. Це так звана метеозалежність, яка може з’являтися навіть у здорових людей. Найбільш поширені симптоми: сонливість, головний біль, слабкість, запаморочення, неуважність, озноб, прискорене серцебиття, адже людський організм не завжди встигає швидко призвичаїтися до змін погоди (мал. 1). Проаналізуйте інформацію на мал. 1. Поцікавтеся, чи стикалися ваші близькі з проблемами метеозалежності. Щороку ми читаємо в пресі про перевищення чергового температурного рекорду. Багаторічні дослідження свідчать, що клімат теплішає, і за період 2009—2018 рр. глобальна температура атмосфери зросла на 0,93 ± 0,07 °С. Зараз приземні температури зростають приблизно на 0,2 °С на десять років. Зменшилася кількість холодних днів і ночей, натомість зростає кількість теплих днів і ночей. Окремі сфери людської діяльності надзвичайно залежні від змін клімату. Погода та клімат є одночасно обмежуючими та стимулюючими чинниками для розвитку туризму. Кліматичні умови окремих регіонів є сприятливими для туризму. Урахування інформації про клімат і погоду відіграє особливу роль для захисту здоров’я туристів, особливо тих, що належать до груп ризику (літні люди, хворі та діти)....
0 Переглянути

Сезонні та несприятливі (стихійні) погодні умови й погодно-кліматичні явища. Прогноз погоди за даними синоптичної карти та народними прикметами

8 Клас

1. СЕЗОННІ ТА НЕСПРИЯТЛИВІ (СТИХІЙНІ) ПОГОДНІ УМОВИ Й ПОГОДНО-КЛІМАТИЧНІ ЯВИЩА. Несприятливі для життя людей погодно-кліматичні умови пов’язані з опадами. До них можна віднести сильні зливи, коли іноді за один раз випадає місячна норма опадів і навіть більше. В Україні трапляються дощі, коли за один день випадає понад 50 мм опадів. Атлантичні циклони приносять потужні дощі, які можуть випадати декілька днів поспіль і набувають ознак стихійного лиха: змивають посіви, утворюють яри, підмивають фундаменти споруд, руйнують дороги й мости тощо. Зливові дощі часто супроводжуються грозами, які завдають господарству значних збитків: виникають пожежі, гинуть люди і свійські тварини на пасовищах тощо. На рівнинній частині України фіксується до 30 грозових днів улітку. Нерідко зливи супроводжуються шквалистим посиленням вітру й смерчами. Це призводить до руйнування будівель, знищення лісових насаджень і посівів сільськогосподарських культур. Великих збитків завдає град. У Карпатах і Кримських горах за рік спостерігається до шести днів із градом. Нерідко він трапляється і в південно-західних сільськогосподарських районах країни. Це справжнє лихо для рослинництва (мал. 1). Щоб уникнути випадіння граду, іноді застосовують технічний обстріл грозових хмар із гармат спеціальними хімічними реагентами, які не дають утворюватися кризі в атмосфері....
0 Переглянути

Метеорологічна служба. Синоптична карта

8 Клас

1. ОБҐРУНТУВАННЯ НЕОБХІДНОСТІ ДЕРЖАВНИХ МЕТЕОРОЛОГІЧНИХ СПОСТЕРЕЖЕНЬ. Вчений, винахідник, громадський діяч і просвітитель Василь Каразін був не тільки одним з ініціаторів створення першого в Європі Міністерства народної освіти, засновником Харківського університету, а й організатором створення мережі метеорологічних станцій (мал. 1). Інструментальні метеорологічні спостереження в Україні були вперше проведені в Харкові (1738—1741 рр.), Сновську Чернігівської області (1769—1782 рр.), Києві (1770—1771, 1799—1802 рр.). Перша метеорологічна станція в Україні була створена в Херсоні в 1808 р. Регулярні спостереження розпочалися в 1811 р. на метеорологічній станції в селі Кручик під Харковом, у 1812 р. — у Києві, у 1825 р. — у Херсоні. Перша в Україні метеорологічна обсерваторія була створена в Луганську в 1836 р. У подальшому аналогічні обсерваторії були створені в Одесі (1839 р.) та Дніпрі (1841 р.), у морських портах Миколаєва (1824 р.), Херсона (1825 р.). Питаннями впливу кліматичних чинників на розвиток сільського господарства, проблемами розвитку агрокліматичного районування займався Павло Колосков. Організатором метеорологічної служби в Україні був Борис Срезневський, видатний метеоролог і кліматолог, академік, директор Київської метеорологічної обсерваторії (мал. 2). Вивчаючи клімат України, він підготував першу схему кліматичного районування України, досліджував проблеми посух і злив, винайшов нові метеорологічні прилади тощо....
0 Переглянути
Вперед
1 ... 13 14 15 16 17 18 19 20 21 ... 120
Назад

Навігація