Войти
Закрыть

Тваринні ресурси України, заходи з їх відтворення й охорони

8 Клас

Тваринні ресурси України. Природні тваринні ресурси — це сукупність тварин природного походження, що сформувалась історично в межах будь-якої території або акваторії. Природні тваринні ресурси представлені в Україні тваринами лісів, степів, водних басейнів. Тваринні ресурси суттєво впливають на розвиток лісового, сільського і мисливського господарств та рибальства в нашій країні. Тварини потрібні для нормального природного функціонування географічної оболонки. Наприклад, комахи виконують функції запилення і є поживою для птахів, звірів, амфібій, рептилій, беруть участь у процесі формування ґрунту, розкладання тваринних залишків, впливають на склад повітря, води і ґрунту, кругообігу речовин і трансформації енергії. Увесь тваринний світ нашої країни становить її тваринні ресурси. Це один з важливих видів національного багатства України. Тварини дають суспільству мед, віск, кокони тутового шовкопряда, ікру, м'ясо, шкіру, хутро тощо (мал. 102). Вони приносять людям естетичну насолоду при їх спогляданні, сприяють відпочинку, розвагам, спорту і навіть лікуванню. Тваринний світ — це джерело унікальної лікарської сировини тощо....

Різноманітність тваринного світу. Вплив людини на тваринний світ України

8 Клас

Формування та різноманітність тваринного світу зумовлені різноманітністю природних умов України. Це понад 45 тис. видів тварин, зокрема близько 100 видів ссавців, 360 видів птахів та 200 видів риб. Тваринне царство в межах сучасної України у далекому минулому було зовсім іншим і змінювало свій склад декілька разів. Про це свідчать викопні рештки тварин. Сучасний тваринний світ формувався впродовж кайнозойської ери. У палеогені існували свиноподібні тварини (антракотерії), безрогі носороги (хілотерії), із птахів — баклани, кулики, качки, лелеки, мартини, сови. У річках жили крокодили, у морях — хижозубі кити (зеуглодони). У неогені типовими представниками фауни були: із ссавців — дикобрази, зайці, ведмеді, лисиці, їжаки, шаблезубі тигри, трипалі коні (гіпаріони), жирафи (самотерії), мавпи (макаки); з птахів — дикі кури, марабу, страуси, фламінго. Під час четвертинного зледеніння в антропогені теплолюбні види тварин (гіпаріони, мавпи, самотерії, страуси, марабу, хілотерії) вимерли. На зміну їм прийшли леви і плямисті гієни, мамонти і печерні ведмеді, шерстисті носороги і північні олені. Існувало також багато видів тварин, які представляють сучасну фауну. Після відступу льодовика, коли умови стали близькими до сьогоднішніх, нашу територію почали інтенсивно заселяти люди, і фауна також набула сучасних рис. Розвивалося примітивне сільське господарство, вирубувалися ліси. Люди активно полювали на зубрів, мамонтів, оленів, турів, приручили дикого коня — тарпана. У XVI-XVII ст. зникли зубри, тури, осли-кулани, тарпани, сайгаки, леви, степові зубри, росомахи. Збіднів тваринний світ пралісів Карпат, зникли сарна, заєць-біляк, біла куріпка, білка-летяга....

Червона та Зелена книги України. Охорона і відтворення рослинних ресурсів

8 Клас

Червона книга України — це основний документ, в якому узагальнено матеріали про сучасний стан видів тварин і рослин, які знаходяться під загрозою зникнення. На підставі Червоної книги розробляються наукові і практичні заходи, спрямовані на їх охорону, відтворення і раціональне використання. До Червоної книги України заносять види тварин і рослин, які постійно або тимчасово знаходяться чи зростають у природних умовах на території України, у межах її територіальних вод, континентального шельфу та виняткової (морської) економічної зони, і перебувають під загрозою зникнення. Занесені до Червоної книги України види тварин і рослин потребують особливої охорони на всій території країни. За допомогою офіційного сайту Червоної книги України (http://redbook-ua.org) назвіть рослини Вашої місцевості, які потребують охорони та збереження. Зелена книга України є офіційним державним документом, в якому зведено відомості про сучасний стан рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, та типових природних рослинних угруповань, які потребують особливого режиму їхнього використання....

Різноманітність рослинності. Закономірності поширення рослинного покриву в Україні. Рослинні угруповання

8 Клас

Різноманітність рослинності. На українській землі налічується близько 30 тис. різних видів рослин (дерева, трави, кущі). Велике розмаїття рослин є і у створених людьми парках та лісосмугах. Але через те, що майже кожен куточок української землі оброблено людиною, природний вигляд рослинності країни істотно змінився. Ліси вирубано, болота осушено, степи розорано — між ними насаджено полезахисні смуги. Лише деінде ще залишилися невеликі площі майже незмінених людиною земель. Це переважно незручні для господарського освоєння місця: гори, яри, балки та заболочені ділянки. Багато видів рослин зникло, але з'явилися нові культурні рослини, завезені з інших країн. Поясніть, чому природна рослинність збереглася в непридатних для освоєння місцях. Сучасний рослинний світ України сформувався після зледеніння, у кінці антропогену. До того часу майже вся територія країни була вкрита листяними лісами з бука, дуба, каштана, берези, граба, клена тощо. Зараз у межах території України росте 4 523 види вищих судинних рослин (для порівняння: у Білорусі їх близько 1 460, у Молдові — 1 780, у Польщі — 2 300): близько 80 видів дерев, 280 чагарників, 985 однорічних трав'янистих рослин. Зі складу вищих рослин 600 видів є ендемічними. Особливо багатими на них є Крим та Карпати. Майже стільки ж рідкісних рослин, що зникають. Понад 820 видів флори занесено до Червоної книги України. Закономірності поширення рослинного покриву в Україні. Ви вже знаєте, що рослинний покрив будь-якої країни видозмінюється у зв'язку із широтною зональністю і висотною поясністю. На території нашої країни також виділяють зональні (ліси, степи) та азональні (луки, болота) типи рослинності. Є на території України і прояви вертикальної поясності в Карпатах та в Криму....

Ґрунтові ресурси України. Раціональне використання та охорона ґрунтових ресурсів

8 Клас

Ґрунтові ресурси України є її національним багатством світового масштабу. Вражає не лише їх родючість, а й розмаїтість, яка дає змогу вирощувати найрізноманітніші сільськогосподарські культури. Крім поняття «ґрунти», існує ще близьке за змістом поняття «земельні ресурси» — землі, що використовуються для ведення господарської діяльності. Земельні ресурси є видом природних ресурсів і так само характеризуються площею, географічним положенням, якістю, рельєфом, гідрологічним режимом тощо. Особливістю земельних ресурсів України є високий рівень освоєння та розораності території. Сільськогосподарські угіддя, тобто землі, які використовуються для виробництва сільськогосподарської продукції (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги), становлять приблизно 70 % площі всіх земель. З них на орні землі припадає близько 80 %. Більш як половина площі сільськогосподарських угідь представлена різними підтипами чорноземів. Назвіть водосховища, внаслідок утворення яких значні земельні ресурси України опинилися під водою. Оцініть раціональність такої діяльності людини. Земельні ресурси України характеризуються найвищим рівнем господарського освоєння. Для порівняння: у таких високорозвинених країнах, як Німеччина, Франція, США, сільськогосподарські угіддя становлять від 29 до 34 % території....

Умови ґрунтоутворення. Закономірності поширення ґрунтів

8 Клас

Умови ґрунтоутворення. Одним з найбільших природних багатств України світового значення є, безперечно, її ґрунти. Рослинні й тваринні рештки, що потрапляють у верхній розпушений шар гірських порід, утворений вивітрюванням, мільйонами мікроскопічних грибів і бактерій, а також кислотами, розкладаються й перетворюються на нову речовину — перегній або гумус. Крім мікроскопічних, невидимих для ока людини мікроорганізмів, у створенні ґрунту беруть участь личинки різних комах, кроти й інші землерийки, дощові черв'яки тощо (мал. 87). Ґрунт — це поверхневий пухкий шар земної кори, який утворився в процесі зміни гірських порід під впливом рослин, тварин і мікроорганізмів (живих і відмерлих), а також сонячного тепла та атмосферних опадів. Основні типи ґрунтів, закономірності їх поширення. Оскільки основну роль у формуванні ґрунтів відіграє рослинність, то для кожної природної зони характерним є один переважаючий тип ґрунту. Наприклад, на півночі України, в Поліссі, з давніх-давен росли дубово-соснові ліси зі значним трав'яним покривом під деревами. Тут завжди випадало вологи більше, ніж випаровувалося. Трава, листя, хвоя, жолуді, кора постійно розкладалися утворюючи перегній. Крізь піщані відклади цей перегній легко вимивався і просочувався в глиб землі (мал. 88). Утворилися доволі бідні на перегній (гумус) дерново-підзолисті ґрунти....

Водні ресурси України, шляхи їх раціонального використання та охорони

8 Клас

Водні ресурси України. Джерелами надходження вологи є атмосферні опади, конденсація її з повітря, поверхневі й підземні води. До витрат води відносять випаровування, поверхневий і підземний стоки. Відомо, що в середньому в Україні випадає 609 мм опадів на рік. Однак лише 83 мм перетворюється на річковий стік, а решта (526 мм) — випаровується. Водний баланс — це співвідношення надходжень, витрат та акумуляції води за певний час (рік, сезон тощо). Назвіть річки, які починаються в Україні, і ті, які приносять свої води до нас з територій інших держав. Багато великих річок беруть початок за межами нашої Батьківщини. Тому за рахунок місцевого стоку ми маємо 50 км3, а з суміжних із нами країн надходить 159 км3 води. До водних ресурсів України належать її поверхневі й підземні води, які є придатними для господарського використання. Складовими єдиного державного водного фонду України є усі водні об'єкти, які є на її території. За Водним кодексом України до цього фонду належать поверхневі води; природні водойми (озера), водотоки (річки, струмки); штучні водойми (водосховища, ставки) і канали, інші водні об'єкти; підземні води та джерела; внутрішні морські води і територіальне море. Водні об'єкти, що складають водний фонд, поділяються на загальнодержавні та місцеві. Загальнодержавні об'єкти — це внутрішні морські води і територіальне море; підземні води, які є джерелом централізованого водопостачання; поверхневі води (озера, водосховища, річки та їх притоки, канали), що використовуються на території більш як однієї області, а також водні об'єкти в межах територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення і ті, що віднесені до лікувальних....

Болота. Водосховища та канали

8 Клас

Болота. Значна частина України, переважно північ, є заболоченою. Болота найбільш поширені на Поліссі (мал. 83), у заплавах лісостепових річок, у Прикарпатті й у Карпатах. Болота є частиною суходолу, що має надмірне зволоження, специфічну вологолюбну рослинність. Тут переважають болотні типи ґрунтів і нагромаджується торф. Причинами утворення боліт є замулення водойм і перезволоження суходолу. В першому випадку водойма поступово заростає вологолюбною рослинністю. Урешті-решт озеро чи річка перетворюється на болото. У другому випадку заболочування території можуть викликати надмірна кількість опадів, майже ідеальна рівнинність рельєфу, близьке залягання до поверхні водонепроникних порід тощо. Розрізняють болота низинні, верхові і перехідні залежно від умов водно-мінерального живлення, типу торфового покриву і характеру рослинності. Низинні болота, багаті на мінеральні речовини, переважають у долинах річок і біля озер. У їх рослинному покриві переважають вільха, очерет, осока, мохи зелені та ін. Верхові болота утворюються на вододілах і піщаних терасах річок, переважно за рахунок атмосферних опадів. Вони мають незначний вміст мінеральних сполук і обмежений рослинний світ. Тут ростуть береза, сосна, осока, поширені сфагнові мохи. Значну частину колишніх боліт осушено, їх території використовуються як сільськогосподарські угіддя. Підземні води. Великим природним багатством України є її підземні води. З-поміж семи підземних (артезіанських) басейнів можна виділити три найбільших: Дніпровсько-Донецький на сході, Волино-Подільський на заході, Причорноморський на півдні....

Характеристика Озер України

8 Клас

Озера України є дуже різноманітними за походженням, типом живлення, величиною, формою і глибиною. Усього їх налічується близько 20 тис. Більшість з них — невеликі. Озера є природними водоймами в заглибинах суходолу (улоговинах). Улоговини озер за походженням поділяють на тектонічні, льодовикові, річкові (стариці), приморські (лагуни й лимани), провальні (карстові, термокарстові), вулканічні (у кратерах згаслих вулканів), завально-гребляні, штучні (водосховища, стави). За водним балансом озера бувають стічні та безстічні; за хімічним складом води — прісні та мінеральні (солоні) . Наведіть приклади озер, різних за походженням улоговини, водним балансом та хімічним складом води. Більшість озер України лежать у заплавах річок і тісно з ними пов'язані. На крайньому північному заході, на Волині, розташовані Шацькі озера. Найбільше серед них — Світязь (мал. 80) площею понад 24 км2. Це найглибше озеро України (58,4 м). Протоками воно з'єднане з озерами Пулемецьке (16,3 км2) і Лука (6,8 км2). Усього тут є близько 30-ти озер. Ці озера Волині вражають своєю задумливою красою. Вони надихали Лесю Українку, яка любила тут бувати....

Вплив рельєфу на річки. Падіння, похил річки. Річковий стік. Живлення і режим річок

8 Клас

Вплив рельєфу на течію річок. Рельєф визначає напрям і характер течії річок. На рівнинах, де місцевість нахилена слабко, швидкість течії річок є невеликою, у горах, де похили місцевості великі, річки — швидкі та бурхливі. Рівнинна річка стає бурхливою лише там, де в її руслі виходять на поверхню тверді гірські породи. У таких місцях утворюються пороги. У місцях, де річки падають з уступу, утворюються водоспади (мал. 78). Більшість річок України є рівнинними. Гірськими є деякі річки Українських Карпат і невеликі річки Південного берега Криму. Більшість річок, що беруть початок у Карпатах та на північних схилах Головного пасма Кримських гір, є гірсько-рівнинними (Дністер, Тиса, Прут, Салгир та ін.). Знайдіть ці річки на фізичній карті шкільного навчального атласу. Падіння та похил річки. Рельєф визначає падіння та похил річок. Падінням річки називається різниця між висотою її витоку і гирла. Зазвичай вираховують падіння ріки на 1 км русла (за формулою: П = h1 - h2, де П — падіння річки, h1 — висота витоку, h2 — висота гирла). Для рівнинних річок воно становить декілька см/км, для гірських — декілька м/км....

Навігація