Войти
Закрыть

Несприятливі погодно-кліматичні явища та прогноз погоди

8 Клас

Зливові дощі бувають майже на всій території України. Найінтенсивніші вони в західних (15-19 мм на добу), північних і центральних (12-14 мм) областях. Тривалі зливи завдають значної шкоди сільському господарству, спричинюють змивання родючих ґрунтів. З квітня по вересень на території України часто спостерігаються грози (мал. 55). Найбільше їх буває в червні-липні, однак у степовій зоні та Кримських горах їх максимум припадає на червень, а в зоні мішаних лісів, лісостепу, в Українських Карпатах — на липень. Менше гроз спостерігається на Азово-Чорноморському узбережжі. На рівнинній території за рік буває в середньому 25-30 днів із грозами. Грози супроводжуються зливами, подеколи градом (мал. 56). Випадіння граду пов’язане з проходженням атмосферних фронтів. Найчастіше град випадає в Українських Карпатах і Кримських горах (у середньому 4-6 днів на рік). На решті території України середня річна кількість днів із градом становить 1-2 дні. Град завдає чималих збитків: знищує посіви й плоди, ламає дерева, пошкоджує дахи будинків, іноді призводить до загибелі тварин. Улітку часто спостерігаються тумани (мал. 57). Зазвичай туман найгустіший о 4-6 годині ранку, між 6 і 10 год він розсіюється, а тоді поновлюється о 18-20 год. В Українських Карпатах, Кримських горах, на Донецькій, Приазовській, Передкарпатській, Волинській, Подільській, Придніпровській височинах упродовж року реєструється від 60 до 100 днів із туманом. Особливо небезпечні сильні тумани для роботи транспорту. У літній період (іноді навесні й восени) виникають посухи, що повторюються, як правило, через 2-3 роки й завдають чималих збитків сільському господарству, зокрема на півдні та південному сході країни. На території України за рік буває в середньому 10-25 днів із сильними вітрами (швидкість понад 25 м/с). Сильні вітри за посушливої погоди спричинюють пилові (чорні) бурі, коли швидкість вітру зростає й у повітря піднімаються пил і пісок (уміст вологи в шарі ґрунту 0-25 см становить 10-25 мм). Це явище триває від декількох хвилин до декількох діб. Його викликають суховії, що дмуть із пустельних і напівпустельних просторів Середньої Азії....
0 Переглянути

Кліматичні показники

8 Клас

Особливості клімату України визначаються її географічним положенням, надходженням сонячної радіації, характером атмосферної циркуляції і рельєфом поверхні. Явища, що відбуваються в атмосфері й на земній поверхні, пов’язані з кліматичними показниками: температурою, опадами, атмосферним тиском, напрямком і силою вітру, хмарністю, випаровуванням. Температура повітря. Упродовж доби сонячні промені нагрівають Землю нерівномірно. Середньорічні й середньомісячні показники температури повітря залежать від кількості сонячної радіації, яка потрапляє на поверхню, і від циркуляції атмосфери. Температура повітря — один з основних показників клімату. Для температурного режиму характерні значні коливання. Найнижчі середні температури припадають на січень-лютий (мал. 50). На північному сході вони становлять -7-8 °С, у степовій частині Криму — 0 °С, на Південному березі Криму до +3-4 °С. Найвищі середні температури в липні (мал. 51). На півночі й північному заході України вони становлять +17-19 °С, на півдні — +21-23 °С....
0 Переглянути

Повітряні маси, їх властивості та взаємодія

8 Клас

Властивості повітряних мас. Тропосфера неоднорідна за температурою, вологістю та прозорістю. У її межах утворюються різні повітряні маси, які відрізняються властивостями. Кожна з повітряних мас займає значний простір над материками й океанами. Атмосферна циркуляція сприяє їх переміщенню. Над Україною формуються або надходять з інших широт три типи повітряних мас: помірні, тропічні й арктичні. Кожен тип поділяють на підтипи — морський і континентальний (табл. 6). Арктичне повітря відрізняється від помірного низькою температурою, меншою абсолютною вологістю і значною прозорістю. Тропічне повітря має вищу за помірне температуру, континентальне — сухе й запилене, морське — насичене вологою. Повітряні маси рухаються як одне ціле в одній з течій загальної циркуляції атмосфери. Переміщуючись із місця свого формування в райони з іншими умовами, вони трансформуються, тобто змінюють свої властивості....
0 Переглянути

Кліматотвірні чинники

8 Клас

Відмінності клімату визначаються кліматотвірними чинниками, від яких залежить клімат певної місцевості. Основними кліматотвірними чинниками є сонячна радіація (тепло й світло, випромінені сонцем), атмосферна циркуляція, характер підстильної поверхні. Клімат залежить також від географічної широти, висоти над рівнем моря, наявності льодового й снігового покриву, віддаленості території від океанів і морів тощо. Сонячна радіація. Джерелом тепла на Землі є сонце. Воно випромінює велику кількість енергії у вигляді теплових, світлових, ультрафіолетових променів. Сукупність променевої енергії сонця називають сонячною радіацією. Радіацію, що потрапляє на земну поверхню безпосередньо від сонячного диска, називають прямою сонячною радіацією. Проходячи крізь атмосферу, сонячні промені часто розсіюються чи відхиляються. Така радіація називається розсіяною. Пряма й розсіяна радіація разом дають сумарну сонячну радіацію. Кількісною мірою сонячної радіації є кількість променевої енергії, що падає на одиницю площі, вона визначається в кіловатах на квадратний метр (кВт/м2) або мегаджоулях (МДж/м2). У межах України річні показники сумарної сонячної радіації коливаються від 1150 кВт • год/м2 на північному заході до 1550 кВт • год/м2 на Південному березі Криму. Сумарна радіація на території України змінюється за сезонами....
0 Переглянути

Рудні й нерудні корисні копалини: басейни, райони залягання та видобутку. Мінеральні води та грязі. Проблеми раціонального використання мінеральних ресурсів

8 Клас

Рудні (металеві) корисні копалини. До рудних корисних копалин належать мінерали й гірські породи, з яких отримують різні метали. Україна має багаті поклади залізних і марганцевих руд (відповідно 5 % і 20 % світових запасів), завдяки яким розвивається чорна металургія. Рудні концентрати також експортують до інших країн. В Україні розроблено 35 родовищ залізних руд осадового й метаморфічного походження. Загальні запаси залізних руд становлять 27 млрд т. Багаті залізні руди зосереджені в Криворізькому залізорудному басейні, Кременчуцькому й Білозерському залізорудних районах, дещо бідніші — у Керченському басейні. Криворізький залізорудний басейн — один із найбільших залізорудних басейнів світу (мал. 39). Залізні руди тут добували ще скіфи в V-IV ст. до н. е. Криворізький басейн розташований у центральній частині Українського щита й займає площу до 300 км2 (Дніпропетровська й частково Кіровоградська області). Основне промислове значення мають магнетитові й залізисті кварцити, у результаті збагачення яких отримують концентрат із вмістом заліза до 65 %. У Криворізькому басейні відомо понад 300 родовищ багатих залізних руд, їх розвідані запаси становлять 18 млрд т. Нині видобування залізних руд ведеться вже на глибині 1000 м. Найперспективнішим залізорудним районом є Саксаганське рудне поле. Кременчуцький залізорудний район розміщений на північно-східному схилі Українського щита (Полтавська обл.). Уміст заліза в рудах становить 27-40 %. Розвідані запаси магнетитових кварцитів Кременчуцької магнітної аномалії оцінюють у 4 млрд т....
0 Переглянути

Корисні копалини України. Паливні корисні копалини

8 Клас

Мінерально-сировинні ресурси України. У земній корі налічують до 3 тис. мінералів і понад 1,5 тис. гірських порід. Завдяки своїм властивостям вони використовуються в різних галузях господарства: енергетиці, металургійній і хімічній промисловості, будівництві, окремі види — у медицині (озокерит, грязі). Алмази, графіт, радіоактивні й рідкісні метали знаходять застосування у сфері науки й техніки; дорогоцінні метали, коштовне й напівкоштовне каміння — у ювелірній справі. Займаючи чималу площу (0,4 % усього суходолу), Україна добре забезпечена мінерально-сировинними ресурсами. У надрах розвідано понад 20 тис. родовищ (111 видів корисних копалин), із яких майже 8700 мають промислове значення і внесені до переліку запасів корисних копалин. За обсягом розвіданих запасів вугілля, залізних, марганцевих і титано-цирконієвих руд, а також графіту, каоліну, калійних солей, сірки, вогнетривких глин, облицювального каменю Україна є однією з провідних країн світу. Мінерально-сировинні ресурси з погляду їх використання в різних галузях господарства поділяють на три великі групи: паливні (горючі), рудні (металеві), нерудні (неметалеві). Паливні корисні копалини залягають переважно в тектонічних западинах, рудні (магматичного й метаморфічного походження) тяжіють до Українського щита й Вулканічного хребта Карпат. Нерудні копалини осадового походження (солі, вапняки, піски) розміщені в прогинах, а магматичного чи метаморфічного походження (граніт, мармур, графіт) — у породах Українського щита, складчастих системах Карпат і Криму....
0 Переглянути

Формування рельєфу України

8 Клас

Формування рельєфу України відбувалося впродовж усієї геологічної історії. Його сучасні форми й територіальні особливості сформувалися протягом останніх двох мільйонів років. Процес розвитку рельєфу триває. Важливу роль у зміні форм рельєфу відіграли останні тектонічні рухи земної кори, їх інтенсивність і територіальна особливість, а також процеси, які формувалися під дією водно-кліматичних чинників в умовах сили тяжіння Землі. Рельєф — важливий чинник оцінювання можливостей господарського розвитку території. Рівнинна поверхня території України завжди була сприятливою для поселення народів, облаштування їх побуту, сільськогосподарського освоєння земель, будівництва доріг, промислових об’єктів тощо. Для України характерні рівнинні території з невеликими висотами — у середньому до 180 м над рівнем моря. Проаналізуйте поверхню України за фізичною картою атласу. Низовини, височини, гори України прив’язані до різних тектонічних структур, що становлять основу певної форми рельєфу. Крім того, існує багато так званих дрібних форм рельєфу: балки, яри, горби та ін. Пригадайте, яку частину території України займають низовини, височини та гори. Зовнішні та внутрішні рельєфоутворювальні чинники й процеси. На рельєф постійно впливають різні сили — як у земній корі, так і ззовні (з атмосфери, океану й на суходолі). Сили, що діють ізсередини, називають внутрішніми, а сили, які їм протистоять, — зовнішніми (мал. 36)....
0 Переглянути

Основні тектонічні структури на території України

8 Клас

Тектонічна будова території України. Невеликі ділянки земної кори, обмежені глибинними розломами, називають тектонічними структурами. Найбільшими тектонічними структурами Землі є великі літосферні плити, які постійно рухаються. Відповідно рухається й верхня частина літосфери — земна кора. Такі рухи земної кори називають тектонічними. Вони бувають вертикальні (підняття, опускання) та горизонтальні (насування, підсування, стиснення). Швидкість тектонічних рухів невелика — вона не перевищує кількох десятків міліметрів на рік. Будову й рухи земної кори вивчає геологічна наука тектоніка. У межах сучасної України територія суходолу представлена материковим типом земної кори, територія Чорноморського басейну — океанічним типом земної кори. Пригадайте, чим материкова земна кора відрізняється від океанічної. Материковий тип земної кори складається з відносно стійких ділянок — платформ і рухомих — складчастих поясів. Карта «Тектонічна будова». На тектонічній карті зображена будова земної кори загалом або структура окремих її ділянок (наприклад, карта тектонічної будови України) (мал. 31). Також на тектонічній карті зазначено складчастості, під час яких сформувалися тектонічні структури. Ці тематичні карти складають на основі геологічних карт з використанням геофізичних даних про тектонічні структури. Кольорами, які визначені в легенді карти як умовні позначення, виділяють платформи, щити, плити, западини й райони гірської складчастості, їх межі, глибинні розломи. На тектонічній карті часто позначають родовища корисних копалин, утворення яких пов’язано з геологічною й тектонічною будовою регіону. Зазвичай на тектонічній карті показано тип геологічної структури (платформа, складчаста споруда, щит, западина, прогин тощо) та вік її формування на певному орогенічному етапі історії Землі....
0 Переглянути

Геологічна історія Землі. Геологічне літочислення. Геологічні ери

8 Клас

Геологічна історія Землі. На думку вчених, геологічна історія Землі розпочалася 4,6 млрд років тому, коли навколо Сонця з газопилової туманності сформувалися планети Сонячної системи. Через обертання й безперервні зіткнення комет і метеоритів, виділення радіоактивними елементами тепла поверхня Землі почала розігріватися та перейшла в розплавлений стан. Важчі елементи концентрувались у центрі Землі, а легші підіймалися до поверхні, що зумовило виокремлення ядра та мантії. Поверхневий шар із часом охолонув, затвердів і утворив тонку базальтову кору. Перегріта вода під високим тиском виносила на поверхню розчини різних елементів. Кремній, алюміній та їх сполуки осідали на поверхні, утворюючи гранітний шар, а пара й гази потрапляли в атмосферу. Дегазація та вулканічна активність створили первинну атмосферу. Земна поверхня постійно змінювалася, за сотні мільйонів років континенти формувалися й розпадалися. Материки рухалися поверхнею Землі, часом об’єднуючись у суперконтинент. Приблизно 750 млн років тому через масштабну вулканічну діяльність суперконтинент Родинія почав розпадатися. Згодом континенти утворили материк Пангею, який, у свою чергу, розпався майже 180 млн років тому. Океан Тетіс поділив Пангею на два материки — Лавразію на півночі й Гондвану на півдні. Пізніше відбулося руйнування Гондвани та Лавразії (розходження літосферних плит) шляхом «розкриття» Індійського й Атлантичного океанів. Приблизно 65 млн років тому обриси океанів і материків уже нагадували сучасні. Унаслідок розходження літосферних плит «омолодилася» кора Тихого океану. Відомий геохімік і мінеролог О. Ферсман виокремлював в історії Землі періоди, які характеризуються певними геохімічними процесами. Умовно розрізняють п’ять стадій: космічну, планетарну, магматичну, гіпергенну і життя....
0 Переглянути

Форми земної поверхні. Простягання низовин, височин, гір, річкових долин. Фізична карта України. Карта «Фізична поверхня»

8 Клас

Рельєф земної поверхні вивчає наука геоморфологія (від грецьк. geo — земля та morphe - форма). Складовою частиною цієї науки є орографія (від грецьк. oros — гора та grapho — пишу), яка вивчає розташування форм рельєфу, їх висоту, протяжність, характер схилів тощо. На підставі даних орографії складають фізичні карти. Форми земної поверхні. З попередніх курсів географії ви вже знаєте, що рельєф — це сукупність нерівностей земної поверхні. За розміром форми рельєфу поділяють на планетарні (найбільші), основні (великі) та дрібні. До планетарних форм рельєфу Землі належать материки й западини океанів, які сформувалися під впливом внутрішніх сил Землі. У їх межах виокремлюють основні форми рельєфу (на суходолі це рівнини й гори, які виникли завдяки дії не тільки внутрішніх, а й зовнішніх сил). Основні форми рельєфу планети показані на фізичній карті. Дрібні форми рельєфу формуються під дією зовнішніх сил Землі. До них належать, зокрема, яри, балки, зсуви, дюни. Рівнини (низовини, височини, плоскогір’я) та гори формувалися протягом тривалої геологічної історії. Проаналізувавши фізичну карту України, ви помітите, що форми поверхні території України дуже різноманітні. Адже рельєф України неодноразово змінювався і сформувався внаслідок взаємодії внутрішніх і зовнішніх процесів. Територія країни розташована в межах Східноєвропейської рівнини (Східноєвропейська платформа), зони Українських Карпат і Кримських гір (Альпійська сейсмічна зона). На формування поверхні також вплинули новітні (сучасні) тектонічні рухи, давні зледеніння й відкладення лесу, коливання рівня моря, ерозійна робота річок і вітру, господарська діяльність людини....
0 Переглянути
Вперед
1 ... 34 35 36 37 38 39 40 41 42 ... 120
Назад

Навігація