Тектонічна будова території України. Невеликі ділянки земної кори, обмежені глибинними розломами, називають тектонічними структурами. Найбільшими тектонічними структурами Землі є великі літосферні плити, які постійно рухаються. Відповідно рухається й верхня частина літосфери — земна кора. Такі рухи земної кори називають тектонічними. Вони бувають вертикальні (підняття, опускання) та горизонтальні (насування, підсування, стиснення). Швидкість тектонічних рухів невелика — вона не перевищує кількох десятків міліметрів на рік. Будову й рухи земної кори вивчає геологічна наука тектоніка.

У межах сучасної України територія суходолу представлена материковим типом земної кори, територія Чорноморського басейну — океанічним типом земної кори.

• Пригадайте, чим материкова земна кора відрізняється від океанічної.

Материковий тип земної кори складається з відносно стійких ділянок — платформ і рухомих — складчастих поясів.

Карта «Тектонічна будова». На тектонічній карті зображена будова земної кори загалом або структура окремих її ділянок (наприклад, карта тектонічної будови України) (мал. 31). Також на тектонічній карті зазначено складчастості, під час яких сформувалися тектонічні структури. Ці тематичні карти складають на основі геологічних карт з використанням геофізичних даних про тектонічні структури. Кольорами, які визначені в легенді карти як умовні позначення, виділяють платформи, щити, плити, западини й райони гірської складчастості, їх межі, глибинні розломи.

На тектонічній карті часто позначають родовища корисних копалин, утворення яких пов’язано з геологічною й тектонічною будовою регіону. Зазвичай на тектонічній карті показано тип геологічної структури (платформа, складчаста споруда, щит, западина, прогин тощо) та вік її формування на певному орогенічному етапі історії Землі.

Наприкінці XX ст. завдяки використанню аеро- та космофотознімків виявлено нові тектонічні структури — кільцеві, або структури центрального типу. Частина з них відображена в геоморфологічній будові України. Тектонічні карти — основний матеріал для складання прогностичних карт корисних копалин.

Основні тектонічні структури на території України. Ви вже знаєте, що земна кора неоднорідна. На суходолі вона має три шари: осадовий (укритий м’якими породами осадового походження), під яким знаходиться щільний гранітний, а ще глибше — базальтовий. Під океанами й окраїнними морями в земній корі немає гранітного шару.

Мал. 31. Тектонічна карта України

Платформи. Платформа — велика відносно стійка вирівняна ділянка земної кори, яка характеризується двоярусною будовою: у нижньому ярусі (фундаменті) містяться тверді кристалічні породи, укриті переважно м’якими осадовими породами верхнього ярусу. Більша частина території України розміщена на південно-західній частині Східноєвропейської платформи, фундамент якої утворюють докембрійські кристалічні породи.

У межах платформи є ділянки, де кристалічні породи виходять на поверхню. Їх називають щитами. Великі ділянки платформи, укриті потужними шарами осадових порід (чохлами), називають плитами. Прогнуті й опущені ділянки земної кори називають западинами. Платформи, щити, плити, западини, складчасті області — складові тектонічної структури земної кори.

Великими тектонічними структурами на території України є Східноєвропейська платформа та дві складчасті області — Карпати й Кримські гори.

На Східноєвропейській платформі знаходяться Український щит, Волино-Подільська, Галицько-Волинська, Дніпровсько-Донецька, Причорноморська западини, Донецька складчаста споруда і Воронезький кристалічний масив. (Знайдіть їх на тектонічній карті).

Складчасті області — ділянки земної кори, у межах яких шари гірських порід зім’яті в складки. Складчасті області виражені в рельєфі горами.

Зв’язок рельєфу з тектонічними структурами. Основні форми рельєфу тісно пов’язані з тектонічною будовою території. Платформі відповідає рівнинний характер території, щитам — височини, плитам і западинам — низовини.

Український щит — найдавніша тектонічна структура Європи, розміщена в південно-західній частині Східноєвропейської платформи (мал. 32). Він займає майже половину території України (простягається від Рівненщини, через Житомирщину й Київщину аж до Азовського моря).

Довжина Українського щита становить понад 1000 км, ширина — від 100 до 200 км. Найвищі ділянки щита збігаються з Придніпровською та Приазовською височинами. У багатьох місцях кристалічні породи щита (граніти, гнейси, кварцити, діабази та ін.) виходять на поверхню.

• За допомогою тектонічної карти атласу визначте, які ще тектонічні структури розташовані в межах Східноєвропейської платформи.

Волино-Подільська плита розташована на захід від Українського щита (мал. 33). Це складна ділянка земної кори. Вона розчленована на окремі блоки розломами, через які відбувалися виливи базальтів. На південному заході плита переходить у Галицько-Волинську западину. Глибина залягання кристалічного фундаменту западини сягає 7000 м.

Дніпровсько-Донецька западина лежить на північний схід від Українського щита. У рельєфі їй відповідає Придніпровська низовина. Западина заповнена відкладеннями, потужність яких становить 18-20 км.

Причорноморська западина знаходиться в межах південного схилу Східноєвропейської платформи. Вона заповнена відкладами різних періодів. У рельєфі їй відповідає Причорноморська низовина.

Донецька складчаста область розташована на південному сході України. У рельєфі їй відповідає Донецька височина.

На території України знаходяться ще дві платформи — Західноєвропейська та Скіфська.

Західноєвропейська платформа розташована між Східноєвропейською платформою та Українськими Карпатами. Їй відповідають височина Розточчя та рівнина Малого Полісся. Скіфська платформа охоплює рівнинну частину Кримського півострова, північний шельф Чорного моря та більшу частину дна Азовського моря. Це порівняно молода геологічна структура.

Карпатська складчаста область утворилася в альпійську епоху гороутворення. Їй відповідає гірська система Карпат.

Кримська складчаста область також утворилася в альпійську епоху гороутворення. У рельєфі їй відповідають Кримські гори.

Мал. 32. Український щит

Мал. 33. Волино-Подільська плита

• Проаналізуйте тектонічну карту атласу й геохронологічну таблицю (с. 64-65). Визначте, у який геологічний період активізувалася Карпатська складчаста область.

Висновки

• Основними тектонічними структурами є складчасті пояси (відносно рухомі ділянки) і платформи (відносно стійкі ділянки) земної кори.
• Розміщення основних тектонічних структур зображене на тектонічних картах.
• Великими тектонічними структурами на території України є Східноєвропейська платформа та дві складчасті області — Карпати й Кримські гори.

Основні терміни й поняття