Войти
Закрыть

Міжнародна система відліку часу. Годинні пояси. Час в Україні

8 Клас

Місцевий час. Обертаючись навколо своєї осі в напрямку із заходу на схід, Земля робить повний оберт за добу. Сонце послідовно освітлює всю поверхню земної кулі. Якщо на глобусі від Гринвіцького (нульового) меридіана провести меридіани через кожні 15° довготи, то час на кожному з них відрізнятиметься від часу на сусідньому меридіані на 1 год. Коли на Гринвіцькому меридіані полудень, на довготі 180° — північ, на довготі 90° на схід від Гринвіча — вечір, а на довготі 90° на захід — ранок. Куляста форма Землі та її обертання навколо своєї осі зумовлюють кожної миті однаковий час доби для всіх точок на одному меридіані від Північного полюса до Південного. Час на меридіані в певний момент називають місцевим, або сонячним. Повний оберт (на 360°) навколо своєї осі Земля робить за 24 год, а за 1 год наша планета обертається на 15° (360°: 24 год = 15°). Отже, місцевий час відрізнятиметься на 1 год в точках, віддалених одна від одної на 15° довготи, і на 4 хв — віддалених на 1° (1 год = 60 хв; 60 хв : 15° = 4 хв). Наприклад, якщо в Києві (30° 30' сх. д.) 10 год, то в Харкові (36° сх. д.) місцевий час становитиме 10 год 22 хв (36° — 30° 30' = 5° 30'; 5° 30' • 4 хв = 22 хв). Користуватися місцевим часом незручно, адже, рухаючись на захід або схід, стрілки годинника доведеться переводити з кожним градусом довготи назад або вперед на 4 хв. Це створює певні незручності в житті й діяльності людей. Щоб уникнути цих незручностей, прийнято визначати час за годинними поясами....

Територіальні зміни меж України у XX ст. Адміністративно-територіальний устрій України

8 Клас

Формування території України протягом усього історичного періоду було болісним, а часом драматичним. Стратегічно важливий геополітичний простір, на якому Україна сформувалась як держава, упродовж століть був зоною нестабільності й суперництва сусідніх країн. Неодноразово територію нашої країни ділили між собою інші держави. Тільки в минулому столітті Україна зазнала кілька територіальних змін кордонів держави. Після закінчення Першої світової війни та подій Лютневої революції 1917 р. склалися сприятливі умови для створення української держави. 7 листопада 1917 р. в Києві було проголошено Українську Народну Республіку (УНР), до складу якої ввійшли землі Центральної та Східної України. 25 грудня 1917 р. у Харкові Україну було проголошено Республікою Рад. 13 листопада 1918 р. у Львові патріотичні сили утворили Західноукраїнську Народну Республіку (ЗУHP). Використовуючи знання з історії, з’ясуйте, які сучасні області входили до складу Західноукраїнської Народної Республіки. 22 січня 1919 р. в Києві було проголошено акт возз’єднання УНР і ЗУНР в єдину соборну Україну. Проте зберегти державу не вдалося. У 1922 р. Східна й Центральна Україна ввійшли до складу створеного Союзу Радянських Соціалістичних Республік (СРСР). Землі Західної України розділили Польща, Чехословаччина й Румунія. У 1939 р. землі Західної України ввійшли до складу СРСР і утворили Українську РСР. У 1940 р. до України повернулися Північна Буковина та Південна Бессарабія. У 1945 р. до складу Української РСР увійшла Закарпатська область, а частина західноукраїнських земель була передана Польщі....

Географічне положення України, його види

8 Клас

Загальні відомості про Україну. Ми живемо в одній із найбільших країн Європи. Україна є водночас країною і Центральної, і Східної Європи. Її площа становить 603,5 тис. км2. За європейськими мірками вона належить до великих країн, а за світовими — до середніх. Наша країна займає понад 5,7 % території Європи. Протяжність її території із заходу на схід становить 1316 км, а з півночі на південь — 893 км. На півдні Україну омивають води Чорного й Азовського морів, які з’єднані між собою протокою. Установіть за картою атласу, яка протока з’єднує ці моря. На території України проживає 42,7 млн осіб (станом на 1 січня 2016 р.). За кількістю населення Україна поступається таким європейським державам, як Німеччина, Італія, Велика Британія, Франція. Крайні точки України. Крайніми точками України є: на заході — с. Соломонове (Закарпатська обл.), на сході — с. Рання Зоря (до 2016 р. Червона Зірка, Луганська обл.), на півночі — с. Грем’яч (Чернігівська обл.), на півдні — мис Сарич (Крим). (Визначте їх координати). Географічні центри України та Європи. Географічний центр України має координати 49° 01' 39" північної широти й 31° 28' 58" східної довготи. Ця точка знаходиться на північній околиці с. Мар’янівки (Шполянський район) між райцентром Шполою й с. Матусевим Черкаської області (мал. 21). Точка розрахована як центр ваги плоскої фігури, обмеженої кордонами України, за усередненими значеннями широти й довготи крайніх північної, південної, західної та східної точок України....

Політична карта світу, її елементи та процес формування. Державний лад: форми правління та адміністративно-територіальний устрій країн. Державний лад в Україні

8 Клас

Політична карта світу. У сучасному світі існує понад 250 країн і територій. З них майже 80 % країн є суверенними державами. Політична карта перебуває в стані безперервного руху та розвитку. Упродовж XXI ст. значно зросла кількість незалежних держав. Політична карта світу подібна до мозаїки, складеної з територій держав і країн, розділених політичними кордонами. На карті позначено також столиці й найбільші міста держав, адміністративно-територіальний устрій країн тощо. Політична карта — географічна карта, яка відображає територіально-політичний поділ світу, материків або великих географічних регіонів на держави, володіння та території. Основними об’єктами, зображеними на політичній карті, є країни й держави. Важливо розрізняти ці поняття, адже між ними є суттєва різниця. Країна — територія з визначеними кордонами й населенням, що становить єдине ціле з погляду історії та культури й у політико-географічному аспекті може мати державний суверенітет або бути залежною. Залежні території (колонії) — країни, що перебувають під владою іноземних держав-метрополій. Вони не мають політичного суверенітету й економічної самостійності. Знайдіть на політичній карті атласу залежні території. Назвіть їх. Країна, яка стає повністю незалежною, набуває політичних ознак держави. Держава — суверенне політичне утворення з визначеною територією, господарством і політичною владою. Держава здійснює діяльність через особливу систему органів влади, які керують основними сферами життя суспільства....

Плани міст, схеми руху транспорту

8 Клас

План міст. Як ви вже знаєте, план — це зменшене зображення невеликої території, виконане за допомогою умовних позначень у великому масштабі (мал. 15). Нині в Україні триває процес створення планів населених пунктів і міст. Кожен населений пункт повинен мати так званий генеральний план. Генеральний план — найважливіший документ у сфері містобудування, який визначає розвиток міста на найближчі 15-20 років, зокрема принципи розвитку, планування, забудови й іншого використання території населеного пункту. Генеральний план установлює в інтересах населення напрямки й межі територіального розвитку населеного пункту, призначення й будівельне зонування території, містить принципові рішення стосовно розташування важливих об’єктів, організації вулично-дорожньої мережі й дорожнього руху, благоустрою території, її захисту від небезпечних природних процесів. Генеральний план населеного пункту затверджують органи місцевого самоврядування. Якщо подивитися з висоти пташиного польоту на забудовану територію, можна побачити ділянки озеленення, штучні й природні водойми, елементи благоустрою, малі архітектурні форми. Усі ці об’єкти позначають спеціальними знаками на кресленнях генерального плану при проектуванні нових об’єктів. Також на генеральному плані фіксують відстань між проектованими будівлями і роблять їх горизонтальну й вертикальну «прив’язку» до існуючих і зафіксованих на місцевості спеціальних геодезичних точок — реперів, що допомагає визначити місце розташування нової будівлі. При виконанні генеральних планів використовують різні масштаби: 1 : 500; 1 : 2500; 1 : 5000 залежно від площі ділянки....

Топокарта. Читання та практичне використання топографічних карт

8 Клас

Топокарта. Топографічна карта — загальногеографічна карта великого масштабу (1 : 200 000 і більше), на якій детально зображено невелику ділянку земної поверхні. Така карта має незначні спотворення. Топографічна карта є універсальною географічною картою. З неї можна отримати інформацію про рельєф місцевості, геодезію, гідрографію, склад ґрунту, рослинність, об’єкти господарства й культури, відомості про дороги тощо. Її повнота й точність дають можливість вирішувати різного роду технічні завдання, проводити необхідні будівельні розрахунки, проектувати різні об’єкти. Крім того, це прекрасний путівник: за топографічною картою ви зможете легко просуватися наміченим маршрутом. Пригадайте, де ще використовують топографічні карти. Мова графіки — найлаконічніший спосіб передавання інформації. Кожний аркуш топографічної карти містить певний обсяг інформації про зображену місцевість. Адже для того щоб охарактеризувати ділянки місцевості на аркуші карти з масштабом 1:100 000, потрібно в середньому майже 200 000 слів. Текст опису займе приблизно 400 сторінок книжки звичайного формату. Створення міжнародної мільйонної карти світу. Топографічна карта світу складається з багатьох аркушів. Поділ карти на аркуші називають розграфленням, а прийняту систему позначення аркушів — номенклатурою. Номенклатура залежить як від масштабу карти, так і від географічного розміщення (за географічною широтою та довготою) зображеної території....

Навчальні карти, атласи. Національний атлас України. Електронні карти. Геоінформаційні та сучасні навігаційні системи. Картографічні інтернет-джерела

8 Клас

Навчальні карти, атласи. Карти — джерело знань про навколишній світ. З карти легко отримати різнобічну інформацію про різні території, про явища й об’єкти реального світу. У класифікації карт за призначенням особливе місце посідають навчальні карти, завдання яких не тільки пояснити та доповнити підручник, а й стати самостійним джерелом інформації в процесі вивчення географії, історії та інших дисциплін. Навчальні карти бувають паперові, електронні й інтерактивні. Пригадайте, що називають географічним атласом. Систематизоване зібрання географічних карт, тематично пов’язаних і узгоджених між собою, називають географічним атласом. Окрім карт, атлас містить текстову частину, діаграми, графіки, таблиці тощо. Як і географічні карти, атласи класифікують за просторовим охопленням, змістом і призначенням. Найповнішу характеристику компонентів природи, економіки, населення, екології надають комплексні атласи. Усі шкільні атласи є комплексними, бо складаються із загальногеографічних і тематичних карт....

Способи зображення географічних об’єктів і явищ на картах. Класифікація карт

8 Клас

Картографічна генералізація. Географічна карта — зменшене узагальнене зображення земної поверхні, виконане за допомогою умовних знаків і побудоване в певній картографічній проекції. На карті, навіть великого масштабу, неможливо детально передати всі елементи місцевості. Отже, потрібно вибрати з-поміж них найголовніші й найтиповіші. Відбір елементів, їх узагальнення й вибір головного для зображення на карті називають картографічною генералізацією. Генералізацію завжди здійснюють з урахуванням масштабу та призначення карти. Завдяки генералізації на карті немає несуттєвих при цьому масштабі деталей місцевості, підкреслюються основні географічні особливості. Відповідно до вимог картографічної генералізації розробляють умовні позначення для карт (мал. 6). Умовні позначення. Знаковість — одна з основних особливостей будь-якої карти, те, що відрізняє її від інших джерел географічної інформації: від аеро- та космічних знімків, текстів, таблиць, макетів. Умовні позначення на карті — графічні символи й знаки, якими на картах позначають розташування різних об’єктів і явищ, а також їх якісні й кількісні характеристики. Умовні позначення можна поділити на чотири групи: контурні, значкові, лінійні та пояснювальні....

Зображення України в картографічних творах. Елементи карти, картографічні проекції та види спотворень на географічних картах

8 Клас

Зображення України в картографічних творах. Дата створення першої карти невідома, хоча є багато документів, які свідчать про існування карт на різних етапах географічного пізнання Землі. На території сучасної України знайдено до 10 картографічних зображень періоду кам’яної доби. Зокрема, у 1966 р. під час розкопок на березі р. Росави поблизу с. Межирічі Канівського р-ну Черкаської обл. був знайдений малюнок на уламку бивня мамонта. На ньому зображено план місцевості, позначено річку, рослинність (кущі, ліс), житло. Це найдавніша пам’ятка картографії на території України: її створено приблизно 13 тис. років тому. Найдавнішою картою частини сучасної території України є карта узбережжя Чорного моря (від м. Варни до м. Керчі) із грецькими написами, зображена на щиті римського воїна. Ця карта вважається найдавнішою картографічною пам’яткою античної доби у світовій картографії. В епоху Київської держави картографічні відомості про територію сучасної України знаходимо в працях іспанського монаха Беатуса (776), арабського географа аль-Ідрісі (1154), на Ербсторській і Герфордській картах світу (XIII ст.), портоланах Чорного моря (високоточних середньовічних навігаційних морських картах XII-XVIII ст.). Переписувачі «Географії» давньогрецького вченого К. Птолемея створили перші схематичні карти території між Віслою й Доном, на яких приблизно позначені річки, гори (Карпати), височини. Ці карти надруковані в ульмських виданнях 1482 та 1486 рр. під назвами «Восьма карта Європи» (Європейська Сарматія) та «Друга карта Азії» (Азійська Сарматія). Вони друкувались у всіх перевиданнях «Географії» (до 1730 р.). За браком географічної інформації їх прикрашали художніми малюнками: у морі зображували морських тварин, кораблі; у пустелях і лісах — диких звірів; обжиті території позначали фігурами людей....

Географічні відомості про територію України в минулому. Сучасні географічні дослідження

8 Клас

Географічні відомості про територію України в минулому. Перші описи території України з’явилися ще в античний період. Ми знаходимо їх у працях Геродота, Гіппократа, Страбона, Клавдія Птолемея та ін. Твори вірменських, арабських, перських учених VII-IX ст. містять описи природи Криму та півдня України. Важливі географічні відомості є в літописах періоду Київської держави, зокрема в «Повісті минулих літ». У Київському літописі (1187) уперше згадується назва Україна в межах Переяславської, Київської і Чернігівської земель. Перші карти української території були видані в 1482 р. разом з «Географією» Птолемея. Дослідження Геродота. У V ст. до н. е. давньогрецький учений Геродот у своїй праці «Скіфія» описав природу півдня України й життя скіфів, які там проживали. Геродот народився в малоазійському м. Галікарнасі, однак через політичні обставини змушений був залишити рідне місто й оселитися на о. Самос. Майже десять років він присвятив мандрам. Відвідав країни Передньої Азії, Єгипет, острівну й материкову Грецію, Македонію, Фракію, а також Північно-Західне Причорномор’я — Ольвію. Останні роки життя провів у м. Фурії (Південна Італія). Помер у м. Афінах. Четверта книжка Геродота містить опис природних умов Північного Причорномор’я, відомості про етногеографію Скіфії та сусідніх земель, походження скіфів, участь у походах, звичаї скіфських і нескіфських народів, їхні релігію, побут, імена скіфських царів. Від Геродота ми дізналися про самоназву цього народу - сколоти, бо скіфами їх називали давні греки. Достовірність багатьох свідчень Геродота підтверджують інші писемні археологічні джерела....

Навігація