2. Різноманітність підприємств машинобудування та чинники їх розміщення

Основною сировиною для машинобудування є продукція металургійних підприємств. Поряд із цим багато виробництв машинобудування не можуть обійтися без великої кількості конструкційних матеріалів, які виготовляють підприємства лісової, хімічної та легкої промисловості.

Деякі види машинобудування (випуск екскаваторів, устаткування для металургії тощо) потребують значної кількості металу. їх відносять до металомістких виробництв машинобудування. Загалом ці підприємства в масштабах світу споживають понад 80 % виготовленого прокату, понад 90 % чавунного та сталевого литва.

Більшість машинобудівних виробництв необхідно віднести до трудомістких. Особливо це характерно для приладобудування, електротехнічного та електронного машинобудування, де споживається мало металу, але необхідно затратити багато праці. На цих підприємствах зайнята значна кількість кваліфікованих працівників.

Структура виробництв, форми їх організації, технологічні особливості визначають ступінь залежності розміщення машинобудівних підприємств від тих чи інших чинників. Основними серед них є: сировинний (близькість металургійних підприємств), кваліфікованих трудових ресурсів, наявності розгалуженої мережі якісних транспортних шляхів, орієнтації на споживача.

Підприємства машинобудування зазвичай розміщені у великих містах, де є кваліфіковані трудові ресурси й перетинаються транспортні магістралі. До великих міст особливо тяжіють трудомісткі і наукоємні машинобудівні виробництва, а металомісткі — до районів із розвиненою чорною металургією.

Виробництво сільськогосподарської техніки, обладнання для вугільної, нафтової, харчової промисловості орієнтується на споживача. Часто поєднуються два, три й усі чотири основні чинники розміщення машинобудівних підприємств.

3. Спеціалізація та кооперування в машинобудуванні

Для машинобудування характерні спеціалізація та кооперування підприємств. Це зумовлено тим, що для виробництва більшості сучасних машин (літаків, комп’ютерів, телевізорів) потрібні десятки тисяч різноманітних деталей. Налагодити їх випуск на одному підприємстві просто неможливо. Тому машинобудівні заводи часто мають вузьку спеціалізацію (мал. 2).

Машинобудівні підприємства повинні мати десятки, а то й сотні зв’язків з іншими підприємствами, які постачають деталі, комплектуючі, сировину. Тобто кооперування є необхідною формою організації виробництва в машинобудівному комплексі.

У машинобудуванні поширені такі види спеціалізації: предметна, яка охоплює підприємства, що випускають кінцеву готову продукцію (мал. 3); технологічна, що включає підприємства, які здійснюють виробництво напівфабрикатів, заготовок, литва тощо; подетальна та вузлова, що являє собою випуск деталей, агрегатів, вузлів, секцій, необхідних для збирання й укомплектування машин і устаткування.

Мал. 2. Харківський підшипниковий завод спеціалізується на виробництві кулькових підшипників сільськогосподарського, автомобільного, загальнопромислового призначення і роликових підшипників для залізничного транспорту.

Мал. 3. Структура виробництва підприємства машинобудування. Типовою виробничою структурою більшості машинобудівних підприємств, які випускають кінцеву продукцію, є наявність чотирьох цехів основного виробництва.

Важливого значення набуває спеціалізація підприємств при здійсненні ремонтних робіт. Підприємства предметної спеціалізації є головними підприємствами, тоді як заводи технологічної, вузлової та подетальної спеціалізації — суміжниками. Поглиблення спеціалізації позитивно впливає на ефективність виробництва, зменшує його собівартість, робить економічно вигідним збільшення масового й великосерійного виробництва.

Розвиток усіх видів спеціалізації в машинобудуванні нерозривно пов’язаний із широким розвитком кооперування як між машинобудівними підприємствами, так і з підприємствами інших виробництв, що є постачальниками металу, пластмас, шин, електротехнічного устаткування, скла, технічних тканин тощо.

Спеціалізація і кооперування суттєво впливають на територіальну організацію машинобудування. Зокрема, за умови близького розташування головного підприємства та його суміжників створюються сприятливі передумови для формування спеціалізованих промислових районів машинобудування. Спеціалізація й кооперування сприяють підвищенню технічного рівня машинобудівних заводів, економії сировини, зниженню собівартості виробленої продукції.

ЧИ ВІДОМО ВАМ, ЩО...

Підприємства машинобудівної промисловості розміщуються по території країн зазвичай вкрай нерівномірно. Так, у США понад 60 % їх розташовано в індустріальних центрах Півночі та на Тихоокеанському узбережжі, а частка цих районів у вартості продукції, що випускається, становить 80 %. Найважливіші центри машинобудування і металообробки США: Лос-Анджелес, Чикаго, Детройт, Нью-Йорк, Філадельфія, Клівленд, Бостон, Сент-Луїс, Мілуокі, Даллас-Форт-Уерт, на частку яких припадає понад 40 % продукції машинобудування та металообробки.