§ 43. Фінансові послуги у світі та Україні

СПРОБУЙТЕ ВІДПОВІСТИ

1. Які ви знаєте відомі банки?

2. Назвіть центри банківсько-фінансової діяльності.

3. Які ще фінансові установи в Україні ви знаєте?

1. Фінансові послуги

Фінансові послуги — це послуги кредитування або фінансового посередництва (мал. 1). До цих послуг належать випуск платіжних документів, платіжних карток, дорожніх чеків та інші форми забезпечення розрахунків. Також ці установи здійснюють довірче управління фінансовими активами, діяльність з обміну валют, надання коштів у позику, переказ коштів, послуги у сфері страхування тощо.

Ефективне функціонування будь-якої ринкової економіки потребує добре розвиненого фінансового ринку. Темпи зростання цього сектору особливо високі в тих країнах, господарство яких зазнає стрімкої модернізації. Через ринок фінансових послуг як посередника відбувається рух коштів від їхніх власників до користувачів. Роль посередників виконують фінансові установи, до яких належать банки, кредитні спілки, ломбарди, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди тощо.

Мал. 1. Фінансові послуги

Мал. 2. Структура кредитних відносин.

Зазвичай у всіх країнах особливим чином регулюється ряд фінансових послуг, право на здійснення яких належить тільки банкам, але водночас існують і фінансові послуги, що надаються не лише банками. Наприклад, кредит, як стверджує історична наука, існував ще в Ассирії та Вавилоні, а з XII ст. система торгового кредиту діяла в Європі. Нині кредит є обов’язковим елементом господарювання.

Кредит — це позика у грошовій або натуральній формі, яка надається на умовах повернення зі сплатою відсотків за користування однією юридичною або фізичною особою іншій (мал. 2). За сучасних фінансових відносин виділяють такі види кредиту: комерційний, банківський, державний, споживчий, іпотечний, лізинговий та міжнародний.

Отже, фінансові послуги є основою сучасної економіки. Будь-яка господарська діяльність так чи інакше залежить від послуг, що забезпечуються фінансовим сектором.

2. Світові центри банківсько-фінансової діяльності

У світовому господарстві постійно відбувається переміщення грошового капіталу з однієї країни до іншої. За деякими оцінками, щоденні операції на світових фінансових ринках у 50 разів перевищують операції світової торгівлі. Структура світового фінансового ринку дуже складна (мал. 3).

У наш час спостерігається висока концентрація міжнародних банків у трьох регіонах: США, Західній Європі та Південно-Східній Азії. У результаті конкуренції роль міжнародних фінансових центрів закріпилася за такими містами, як Нью-Йорк, Лондон, Цюрих, Токіо, Люксембург, Гонконг, Франкфурт-на-Майні тощо. Зараз виділяють 13 світових фінансових центрів, які охоплюють приблизно 1000 філій та відділень іноземних банків.

Світові фінансові центри зосереджують свої відділення та представництва у трьох групах країн. До першої групи входять країни, які завдяки власній економічній потужності посідають провідні позиції на світовому фінансовому ринку: США, Японія, Німеччина, Велика Британія, Швейцарія, Франція, Італія, Нідерланди, Канада та Австрія. Серед 20 найбільших комерційних банків світу за розмірами активів дев’ять є японськими, дев’ять — європейськими та два — американськими. Серед найбільших 1000 банків світу майже чверть розташована на території США. Банківська система США залишається найпотужнішою у світі, хоч утримувати свої позиції їй стає все важче.

Мал. 3. Основні компоненти світової фінансової системи.

ЧИ ВІДОМО ВАМ, ЩО...

Бахрейн на початку XXI ст. став одним із найбільших міжнародних фінансових центрів. Банківський сектор посідає друге місце в національній економіці держави та забезпечує близько 20 % ВВП. Кількість банківських службовців тут перевищує 4000 осіб. Банківська система Бахрейну включала в себе 19 комерційних банків (у тому числі два спеціалізовані), 13 ісламських банків, 48 офшорних банківських установ, 33 інвестиційні банки. У 2006 р. було створено Центральний банк Бахрейну.

До другої групи, відносять країни, у яких сконцентровані філії найбільших світових банків (широко представлений іноземний банківський капітал із високорозвинених країн) і які мають міцні позиції національних кредитних підрозділів. Це нові індустріальні країни Південно-Східної Азії та Латинської Америки, а також ряд країн із перехідною економікою.

Найбільш привабливими серед країн із перехідною економікою на ринку фінансових послуг є Угорщина та Польща. Особливо активно працюють тут банки США, країн Західної Європи та Японії. При цьому найменше іноземний банківський капітал представлений у країнах, де велика частка держави. Так, у Китаї вона складає близько 90 %, в Індії — понад 70 %, а в Угорщині — не більше 10 %, у країнах Латинської Америки коливається від 30 до 50 %.

Третю групу представляють країни, які не мають власної потужної банківської системи та стійкої валюти. Натомість тут розміщують свої відділення та представництва банки, які належать переважно до першої групи. Наприклад, Люксембург є одним із найбільших міжнародних банківських центрів за наявності невеликої кількості банків у самій державі.

З’явилися також потужні фінансові центри в Гонконгу, Сингапурі, Бахрейні, країнах Карибського басейну, які обслуговуються переважно американськими й канадськими банками.

3. Вплив глобалізації на розміщення фінансових установ

У сучасних умовах під впливом глобалізації у світових фінансах відбувається переплетіння найбільш потужних систем між собою. Фінансова глобалізація, з одного боку, дає змогу країнам отримати більше потрібних їм ресурсів, грошей та капіталу, а корпораціям — здобути додаткові прибутки від ефективного інвестування вільних ресурсів. З іншого боку, вона приховує потенційну небезпеку збільшення глобальної фінансової нестабільності, а отже, значних втрат для всіх суб’єктів, які діють у глобальному фінансовому середовищі.

Користь від фінансової глобалізації може бути набагато більшою, ніж фінансові ризики, які вона несе. У результаті фінансової глобалізації капітал отримав істотну мобільність, перетікаючи по всьому світу до найбільш вигідних місць.

Фінансова глобалізація приводить до переміщення фінансових потоків із секторів ринку з високим ступенем ризику до секторів, де рівень ризику є порівняно низьким. У довгостроковій перспективі це позитивно позначиться на стабільності світової фінансової системи. Хоча в короткостроковому періоді під впливом глобалізації вона стала більш вразливою та нестабільною.

Процес фінансової глобалізації вплинув на розподіл напрямків фінансових потоків у світовій економіці.

4. Країни-офшори

Поняття «офшорна зона» загалом має на увазі будь-яку країну з низькою або нульовою податковою ставкою на всі або окремі категорії доходів, певний рівень банківської або комерційної секретності, мінімальну чи повну відсутність резервних вимог центрального банку або обмежень у конвертованій валюті. Синоніми офшорної зони — офшорний центр, безподаткова зона, «податковий притулок», «податкова гавань».

ЧИ ВІДОМО ВАМ, ЩО...

Сучасною особливістю ісламської банківської системи є відсутність нарахування відсотків за позику. Однак мусульманину натомість заборонено йти на свідомий ризик та укладати угоди в умовах невизначеності. Основна ідея роботи ісламського банку полягає в тому, що оскільки гроші — не товар, то вони не можуть приростати лише тому, що були видані у вигляді позики. Так, кредитор може розраховувати на дохід тільки в тому разі, якщо гроші, вкладені в економіку, створили реальну додану вартість і принесли прибуток позичальнику.

ЧИ ВІДОМО ВАМ, ЩО...

Існує альтернатива найбільш популярним фінансовим структурам світу. Технологи не стоять на місці, і у 2009 р. стався справжній бум, коли з'явилася перша так звана криптовалюта — цифрові активи, або «цифрові гроші». Криптовалюта E-Dinar може бути конвертована в більш ніж 100 світових валют, і щодня проходить понад 8000 переказів завдяки співпраці з не менш ніж 500 платіжними системами, банками та криптовалютами по всій планеті.

Існує безліч критеріїв класифікації офшорних центрів. За обсягом і характером привілеїв, що пропонують клієнтам, їх поділяють на два основні типи. До першого відносять офшорні території, які офіційно визнані у світі (мал. 4), а також юрисдикції, які належать до «податкових гаваней». Це переважно країни з невеликою кількістю населення та малою земельною площею. Для них характерна відсутність податку на прибуток для іноземних «пільгових» компаній. Однак при цьому їхнім недоліком є відсутність податкових угод з іншими державами й особливо договорів про уникнення подвійного оподаткування. До цього типу юрисдикцій належить велика кількість офшорних центрів світу, наприклад острів Мен, Гібралтар, Панама, Багамські острови, Теркс, Кайкос та ін.

Мал. 4. Найпопулярніші офшорні території світу.

Мал. 5. Динаміка кількості фінансових установ України.

До другого типу відносять юрисдикції з «помірним» рівнем оподаткування. Такі держави не вважаються типовими офшорними територіями, хоча деякі з них в окремих випадках включені в «чорні списки» податкових гаваней. Тут найчастіше стягується «помірний» податок на прибуток, але такі юрисдикції пов’язані численними податковими угодами з іншими державами. Крім того, надаються значні пільги для компаній певного виду діяльності. Зонами «помірного» оподаткування зазвичай вважають деякі держави Західної Європи — Швейцарію, Нідерланди, Австрію, Ірландію, Бельгію. Окремі з офшорних центрів другої групи мають договори про запобігання подвійному оподаткуванню з деякими країнами (до таких офшорних юрисдикцій належать Мадейра, Нідерландські Антильські острови, Маврикій, Британські Віргінські острови).

Існують також центри «комбінованих» юрисдикцій, які поєднують ознаки обох типів, наприклад Кіпр та Ірландія.

5. Особливості розміщення фінансових установ в Україні

Фінансові установи в Україні поділяють на банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди й компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг.

Станом на 2016 р. в Україні функціонувало близько 100 банків (без урахування неплатоспроможних банків), із них 25 — банки з іноземним капіталом. Щодо інших фінансових установ, то їх на сьогодні налічується в державі понад 2000 (мал. 5).

За територіальною ознакою найбільшу кількість фінансових установ зареєстровано в таких регіонах: місті Києві та Київській області — 43,6 %, Дніпропетровській області — 8,1 %, Харківській області — 6,5 %, Донецькій області — 6,5 %, Одеській області — 4,3 %.

Найменша кількість небанківських фінансових установ зареєстрована в таких областях: Рівненській та Житомирській — по 0,7 %, Сумській та Волинській — по 0,9 %, Чернівецькій та Херсонській — по 1,0 %.

Фінансовий ринок України розвивається шляхом збільшення кількості та покращення якості послуг. Державі необхідно суттєво зміцнювати фінансову стабільність, а також здійснювати реформи, які запровадять суттєве зниження ставок по кредитах. Це, у свою чергу, сприятиме пожвавленню розвитку всієї національної економіки, припливу іноземних інвестицій у виробничу сферу.

ЧИ ВІДОМО ВАМ, ЩО...

Згідно з інформацією Національного банку України, близько 60 % існуючих в Україні комерційних банків зосереджені в місті Києві. Крім Києва, в Україні виділяють ще такі фінансові центри, як Дніпропетровська, Донецька, Одеська та Харківська області. В 11 українських областях функціонують лише філії комерційних банків і не зареєстровано жодного банку як юридичної особи.

ЗАКРІПЛЮЄМО ЗНАННЯ

1. Назвіть приклади фінансових послуг і фінансових підприємств. 2. Виділіть світові центри банківсько-фінансової діяльності. 3. Поясніть, яким чином процес глобалізації впливає на розміщення фінансових установ. 4. На які два типи поділяють офшорні центри? Назвіть їхні основні відмінності. 5. Розкрийте особливості розміщення фінансових установ в Україні.

ЗАСТОСОВУЄМО ЗНАННЯ, ПРАЦЮЄМО ТВОРЧО

1. За діаграмою на мал. 5 проаналізуйте зміни, що відбулися в кількості фінансових установ України протягом 2013—2015 рр. 2. Дізнайтеся з додаткових джерел інформації, під які відсотки пропонують кредити українські банки. Зробіть висновки.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно

 

Даний матеріал відноситься до підручника "Географія 9 клас Гілецький", створено завдяки МІНІСТЕРСТУ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ (МОН)