Виробництво чавуну, сталі, прокату та кольорових металів в Україні
- 12-01-2022, 21:39
- 978
9 Клас , Географія 9 клас Гільберг, Савчук, Совенко
9 Клас , Географія 9 клас Гільберг, Савчук, Совенко
Які чавунні вироби є у вас удома? Як ви їх використовуєте?
ЗНАЧЕННЯ ЧОРНОЇ МЕТАЛУРГІЇ В ЕКОНОМІЦІ УКРАЇНИ. Чорна металургія в нашій країні є однією з основних видів промислового виробництва й товарного експорту. У ній діють великі корпорації, що визначають господарський розвиток держави: холдинги «Індустріальний союз Донбасу», «Інтерпайп», «Метінвест». Вони відновили вертикальні замкнені виробничі ланцюги «руда—вугілля—сталь—прокат». На їх основі створено паралельні виробничо-територіальні системи (мал. 75).
Підприємства чорної металургії значною мірою визначають господарський розвиток держави. Основну продукцію випускають металургійні комбінати повного циклу з обсягом щорічного виробництва понад 1 млн т.
Відкриваємо Україну
«Металіт» (м. Кропивницький) — сучасне підприємство в Україні з виробництва високоякісних чавунних литих деталей. Проектна потужність — 8,0 тис т чавунного литва на рік (2016).
Мал. 75. Виробничий ланцюг «руда — вугілля — сталь — прокат» у чорній металургії України, 2015 р.
Вітчизняні підприємства чорної металургії орієнтовані переважно на збут своєї продукції за кордоном. Так, компанія «АрселорМіттал Кривий Ріг» експортує більш як 80 % своєї продукції.
Здебільшого на світовий ринок постачають напівфабрикати, з яких уже на іноземних заводах виробляють більш вартісну продукцію. Наприклад, стальні сляби виробництва металургійного комбінату «Азовсталь» (м. Маріуполь) постачають на «Феррьєра Вальсідер» (м. Валлезе ді Оппеано, провінція Верона, Італія) для випуску конструкційного стального прокату. Це дає змогу зберігати високі показники експорту чорних металів до Італії.
СТРУКТУРА ВИРОБНИЦТВА ПРОДУКЦІЇ ЧОРНОЇ МЕТАЛУРГІЇ. Україна є світовим лідером з виробництва сталі на металургійних комбінатах повного циклу в мартенівський спосіб. Від нього відмовились у розвинених країнах світу через високу енергоємність і низьку продуктивність. Більшість киснево-конвертерної сталі в Україні виробляють 6 із 17 підприємств чорної металургії. Вони технічно відстають від підприємств-аналогів у розвинених країнах світу.
Електросталеплавильним способом виробляють сталь з металобрухту на трьох вітчизняних підприємствах чорної металургії. Також її виплавляють у сталеливарних цехах на машинобудівних підприємствах у містах Краматорськ і Суми.
Електроплавильний спосіб лежить в основі виробництва продукції на вітчизняних феросплавних заводах, що переважно постачають свою продукцію за кордон (мал. 75). Кожне із цих підприємств спеціалізується на випуску великих партій відповідних сплавів. У їхньому розміщенні вирішальними чинниками є дешеві джерела електричного струму та прісна вода. Наприклад, Запорізький феросплавний завод є одним з основних споживачів електроенергії в Запорізькій області.
Виробництво напівфабрикатів і низькоякісних сортів сталевих виробів є найбільш «брудним» етапом виробництва продукції чорної металургії. Спеціалізація на ньому вітчизняних підприємств зумовлює великі обсяги викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря, скидів забрудненої води у природні водойми України.
В Україні 20 % усієї продукції випускають агрегати, термін експлуатації яких сягає понад 30 років. Тому вітчизняна чорна металургія потребує модернізації, щоб привести її структуру виробництва та обсяги витрат сировини, енергії, води до рівня розвинених країн світу.
Дізнайтеся більше
Найбільша в Україні домна (установлена потужність 4 млн т чавуну на рік) від 1974 р. функціонує на «АрселорМіттал Кривий Ріг».
За роки незалежності введено в експлуатацією лише два відповідні підприємства — «Інтерпайп Сталь» (м. Дніпро) й «Електросталь» (м. Курахове Донецької області). Державі належить лише Броварський завод порошкової металургії.
У структурі виробництва четвертого етапу вирізняється випуск товстого листа. Його використовують для виробництва сталевих труб різного діаметру та призначення. Переважно труби постачають на експорт. Провідні підприємства з їх виробництва в Україні входять до складу холдингів «Інтерпайп» і «Метінвест». За винятком Харцизького трубного заводу вони зосереджені в містах Дніпропетровської області (мал. 75).
Виробничий ланцюг «вугілля—руда—чавун—сталь» привів до формування на обмеженій частині території України найбільших центрів чорної металургії на базі металургійних комбінатів повного циклу (мал. 75). На незначній за площею території поєднано одночасно мінеральні ресурси, які використовують у виробництві чорних металів, із щільною розгалуженою залізничною мережею, що має вихід до морських портів і великих міст Східної Європи.
ЧИННИКИ РОЗМІЩЕННЯ ВІТЧИЗНЯНИХ МЕТАЛУРГІЙНИХ ПІДПРИЄМСТВ. Для підприємств повного циклу вирішальними є вугілля, руда, вода, транспорт, споживач. Перевага одного з них визначає зосередження відповідних видів металургійного виробництва. Наприклад, наявність значних покладів коксівного вугілля в Алчевську, Донецьку, Єнакієвому стала передумовою створення металургійних комбінатів повного циклу. У Кривому Розі вирішальним був чинник наявності великих підприємств із видобування залізної руди, у Маріуполі — транспортний.
З курсу фізичної географії пригадайте, де розміщені родовища залізної руди й кам’яного вугілля в Україні.
Водний чинник зумовив створення металургійних підприємств у містах Дніпро, Запоріжжя, Кам’янське. Споживчий — заводу в Костянтинівці, де діють потужні металоємні машинобудівні підприємства. Особливо велике значення цей чинник має в розміщенні підприємств передільної металургії. Він також обумовив розвиток трубного виробництва в містах Дніпро, Макіївка, Нікополь, Новомосковськ, Харцизьк (мал. 75).
Для потреб підприємств чорної металургійної промисловості м. Запоріжжя збудовано ДніпроГЕС, а також Запорізький енерговузол у м. Енергодарі. Лише один Запорізький завод феросплавів споживає 22 % усього електричного струму, виробленого в Запорізькій області.
ОСНОВНІ ЦЕНТРИ ВИРОБНИЦТВА КОЛЬОРОВИХ МЕТАЛІВ В УКРАЇНІ. Відсутність значних промислових покладів більшості видів кольорових металів не дозволяє розвивати цей напрям металургії. Тому діють одне-два підприємства з виробництва певних видів металів та сплавів з них. Вони переважно орієнтуються на експорт (мал. 76).
Найбільшим центром вітчизняної кольорової металургії є м. Запоріжжя, де зосереджено виробництво: графіту, кремнію, магнію, титану та сплавів кольорових металів (мал. 76). Ці великі промислові підприємства зведено, зважаючи на наявність у цьому місті значних електрогенеруючих потужностей.
В Україні розвивається експортоорієнтоване виробництво вторинного металевого алюмінію та сплавів з нього (мал. 76). Первинний металевий алюміній в Україні від 2010 р. не виплавляють. Діє лише підприємство з виробництва глинозему в м. Миколаєві, що повністю експортує свою продукцію.
Титанова промисловість України майже повністю контролюється групою компаній «Груп ДФ». Вона володіє підприємством «Юкрейніан Кемікал Продактс» (м. Армянськ) — найпотужнішим у Східній Європі виробником діоксиду титану. Майже 90 % усієї продукції цього підприємства експортують.
Мал. 76. Кольорова металургія України, 2015 р.
Державне підприємство «Сумихімпром» (м. Суми) виробляє діоксид титану з ільменітового концентрату, який постачає Державне підприємство «Об’єднана гірничо-хімічна компанія». Більшість відповідної сировини видобувають у його Іршанській філії. Переважна частина продукції підприємства йде на експорт (мал. 76).
Ільменітовий й рутиловий концентрати філії «Вільногірський гірничо-металургійний комбінат» Державного підприємства «Об’єднана гірничо-хімічна компанія» переважно експортують за кордон. Також це українське підприємство виробляє цирконієвий концентрат і цирконієві продукти.
Група компаній «Груп ДФ» володіє 49 % акцій єдиного в Європі виробника губчастого титану — Запорізького титаново-магнієвого комбінату. На експорт іде 95 % усієї його продукції (мал. 76).
Сировиною для виробництва титанової губки є ільменітовий концентрат, який виробляє група компаній «Груп ДФ» на власних підприємствах «Межиріченський гірничо-збагачувальний комбінат» і «Валки-Ільменіт». Також вона закуповує концентрат у філії «Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат» Державного підприємства «Об’єднана гірничо-хімічна компанія» (мал. 76).
Переважно з відповідного металобрухту виробляють металевий титан і вироби з нього на підприємствах, розміщених у м. Київ. Титанові порошки виробляє дослідно-промисловий завод Державного науково-дослідного та проектного інституту титану в м. Запоріжжі (мал. 76).
Відкриваємо Україну
Державний науково-дослідний та проектний інститут титану (м. Запоріжжя) — від 1956 р. єдина в Європі комплексна науково-дослідна та проектна установа з виробництва титану й магнію.
Магній і германій виробляє лише Запорізький титаново-магнієвий комбінат. Магній є побічним продуктом перероблення ільменітового концентрату, тоді як германій отримують з кам’яного вугілля Донбасу. Вторинний магній також випускає підприємство «ОНВІ» (м. Житомир).
Мідь і сплави на її основі з металобрухту виробляють два підприємства в м. Бахмут Донецької області та по одному підприємству — у містах Одеса й Запоріжжя (мал. 76).
Свинець і сплави на його основі, цинк і цинкові білила виробляють підприємства в м. Костянтинівка, а вторинний цинк періодично в незначних масштабах — завод у смт Донське Волноваського району Донецької області.
Головними чинниками розміщення підприємств із виробництва вторинних кольорових металів і сплавів з них в Україні є споживчий і сировинний (додаток 6). Вони розміщені неподалік від великих машинобудівних підприємств, які споживають значну частину їхньої продукції й розташовані в густозаселеному промислово розвинутому районі зі значним обсягом утворення брухту кольорових металів.
У містах Київ, Львів, Кропивницький, Дніпро діють невеликі підприємства з виробництва золота з металевого брухту цінних металів для потреб підприємств машинобудування.
ВИРОБНИЦТВО НЕМЕТАЛЕВИХ МІНЕРАЛЬНИХ ВИРОБІВ. Підприємства графітової промисловості належать до переробної промисловості й обслуговують потреби різноманітних виробництв у ізоляційних матеріалах, електродах, ущільнювачах тощо. Такі підприємства діють у містах Запоріжжя й Маріуполь. Мінеральну графітовмісну сировину видобувають у смт Завалля Гайвороновського району Кіровоградської області на найбільшому за запасами графіту в Європі родовищі. Це підприємство належить ТНК «Солвей Інвестмент Груп» (Швейцарія), і тому переважно експортує свою продукцію (мал. 76).
ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ: СТИСЛО ПРО ГОЛОВНЕ
Знаю і вмію обґрунтувати
Працюю з картою
За допомогою карт шкільного атласу поясніть чинники розміщення металургійних підприємств в Україні.
Шукаю в Інтернеті
За допомогою офіційних сайтів «Індустріального союзу Донбасу» та «Метінвест» з’ясуйте, які підприємства чорної металургії входять до їх складу та як побудована в них вертикальна виробнича інтеграція.
Генерую ідеї
Чи є доцільним в Україні відновлення виробництва металевого алюмінію і на потужностях Запорізького алюмінієвого комбінату? Свою відповідь обґрунтуйте.
ПРАКТИЧНА РОБОТА № 6
Тема: Позначення на контурній карті сировинної бази та основних центрів виробництва чорних металів в Україні
1. Позначте на контурній карті основні вітчизняні родовища залізної руди та країни-імпортери залізорудної сировини з України. Поясніть, якими видами транспорту їх постачають на вітчизняні металургійні заводи.
2. Позначте на контурній карті основні центри чорної металургії в Україні — Кривий Ріг, Дніпро, Кам’янське, Запоріжжя, Нікополь, Маріуполь, Краматорськ, Алчевськ.
3. Позначте на контурній карті центри кольорової металургії в Україні — Миколаїв, Запоріжжя, Іршанськ, Київ, Бахмут, Кам’янське.
4. Поясніть, який чинник був вирішальним при створенні в них відповідних підприємств.
скачать dle 11.0фильмы бесплатно
Коментарі (0)