§ 40. Світова торгівля

Ви дізнаєтесь:

• які особливості має сучасний світовий ринок товарів та послуг

• про основні напрямки зовнішньоторговельних зв'язків

Пригадайте:

• що таке торговельний баланс, товарообіг, експорт, імпорт

Як вам відомо, завдяки міжнародній торгівлі країни реалізують продукцію, яку виготовляють із надлишком, та отримують товари,

у яких відчувається дефіцит. Умовою для утворення сучасного світового ринку товарів та послуг став технічний і науковий прогрес транспорту й зв’язку, які в поєднанні з торговельними відносинами перетворили світ на єдиний економічний простір. Основні показники, що характеризують міжнародну торгівлю, — це товарообіг, товарна структура та географічний розподіл.

1. Міжнародна торгівля товарами на сучасному етапі.

Особливістю сучасної світової торгівлі є її високі темпи розвитку. Обсяг світового експорту товарів на початку XXI ст. перевищив 19 трлн дол. і щороку продовжує збільшуватися на декілька відсотків. Зростання ролі світової торгівлі зумовлене такими чинниками, як поглиблення міжнародного поділу праці, інтернаціоналізація виробництва, науково-технічний прогрес, діяльність транснаціональних корпорацій, посилення відкритості національних економік країн.

У товарній структурі світового експорту виділяють три основні групи товарів: сільськогосподарська продукція, паливо та продукція добувної промисловості, промислові товари (мал. 1).

Співвідношення між основними складовими товарного експорту постійно змінюється. На початку XX ст. переважала торгівля сировиною та продовольством. У наші дні найбільшу питому вагу мають товари промислового виробництва. Серед них провідне місце належить устаткуванню і транспортним засобам (близько 50% експорту товарів цієї групи), а також товарам хімічної промисловості, чорним та кольоровим металам, текстилю. Серед експорту сировинних товарів переважають нафта, нафтопродукти та природний газ.

Мал. 1. Товарна структура світового експорту на початку XXI ст.

2. Географія світової торгівлі.

Провідні позиції у світовій торгівлі належать Європі (мал. 2). Характерною особливістю європейського товарного ринку є значні обсяги внутрішньорегіональної торгівлі, що зумовлено великим ступенем інтеграції між країнами. Друге місце посідає Азія. Нові індустріальні країни (НІК) — Південна Корея, Тайвань, Сингапур, а також Китай, Малайзія, Індонезія — входять до групи 30 країн — лідерів світової торгівлі. На сучасному етапі азіатські країни мають найвищі показники зростання частки у світовому експорті товарів. Третє місце за обсягом зовнішньоторговельних операцій належить Північноамериканському регіону.

Понад третина світового товарного експорту та імпорту припадає на чотири країни: Китай, США, Німеччину та Японію. Потужними учасниками в системі світового товарного ринку також є Нідерланди, Франція, Південна Корея, Велика Британія (див. таблицю).

Таблиця

ПРОВІДНІ ЕКСПОРТЕРИ ТА ІМПОРТЕРИ У СВІТОВІЙ ТОРГІВЛІ ТОВАРАМИ (2016 р.)

В експорті розвинених країн переважають товари переробної промисловості, особливо високотехнологічна наукоємна продукція, а в імпорті найбільшу частку складають сировина, зокрема паливні ресурси, сільськогосподарська продукція та продукти харчування.

Частка експорту розвинених країн останніми роками зменшується, а країн, що розвиваються, навпаки, зростає. Товарна структура експорту країн, що розвиваються, залежить від їхнього економічного розвитку. Нові індустріальні країни Азії та Латинської Америки є експортерами різноманітних промислових товарів. Країни Близького Сходу та Африки, які володіють багатими природними ресурсами, заробляють на продажу продукції добувної промисловості. Інші країни, що розвиваються, традиційно залишаються постачальниками сільськогосподарської продукції (мал. 3).

3. Світовий ринок послуг.

Сфера послуг у більшості країн світу активно розвивається. Це створює умови для міжнародного обміну різноманітними послугами та збільшення їхньої ролі як у внутрішній економіці, так і у світовій.

Мал. 2. Розподіл зовнішньої торгівлі за регіонами світу.

Мал. 3. Основні експортні товарні потоки між регіонами світу.

Найбільш динамічно розвивається міжнародна торгівля комерційними послугами, до яких входять комунікаційні, страхові, фінансові, культурні та рекреаційні, комп’ютерні та інформаційні послуги, будівництво. Провідна роль у світовій торгівлі послугами належить Європі, на яку припадає майже 50% світового експорту та імпорту. Друге та третє місця відповідно посідають такі регіони, як Азія та Північна Америка.

Передові позиції в рейтингу експорту та імпорту послуг належать високорозвиненим країнам світу (насамперед це США, Велика Британія, Німеччина, Японія, Франція), а також країнам, що розвиваються (Китай, Індія та Сингапур). Частка та роль цих країн в експорті послуг на міжнародних ринках щороку зростає.

4. Роль Світової організації торгівлі та інтеграційних об'єднань у світовій торгівлі.

Головним міжнародним регулятором торговельних відносин на глобальному рівні є Світова організація торгівлі (СОТ). Її діяльність спрямована на запровадження системи спільних правил міжнародної торгівлі та контроль за їх дотриманням. Країни — учасниці СОТ зобов’язуються виконувати всі міждержавні угоди, що забезпечують доступ держав на ринки одна одної на двосторонній основі. На сьогодні членами СОТ є понад 160 країн світу. Із 2008 р. повноправним учасником цієї організації стала Україна.

Участь у СОТ дає можливість нашій країні уникнути дискримінації в міжнародній торгівлі, сприяє підвищенню конкурентоспроможності українських товарів на закордонних ринках, установленню справедливих цін на експортні товари й послуги. Крім того, набуття Україною членства в СОТ створило необхідні передумови для підписання економічної частини Угоди про асоціацію з ЄС у 2014 р.

Характерною тенденцією сучасної світової торгівлі є її концентрація в межах інтеграційних об’єднань. На три потужні економічні союзи — ЄС, НАФТА та АСЕАН — припадає майже 70% усього світового експорту.

Європейський Союз є найбільш потужним інтеграційним об’єднанням, яке включає 28* європейських країн (мал. 4). ЄС пройшов усі стадії розвитку — від зони вільної торгівлі та митного союзу до економічного союзу. На цьому шляху спільна економічна політика країн-учасниць була спрямована на скасування мит й обмежень у вільному переміщенні товарів, послуг, людей та капіталу, що зробило можливим створення єдиного внутрішнього ринку. Це, у свою чергу, забезпечило економію ресурсів та часу, збільшення обсягів виробленої продукції та її швидке переміщення. Важливою подією, що ліквідувала останні обмеження в реалізації економічного простору «без кордонів», було створення Економічного і Валютного союзу та запровадження спільної валюти — євро.

У наші дні на ЄС припадає понад третина світового товарного експорту та майже половина світового експорту послуг.

Одним із найбільших економічних об’єднань світу є Північноамериканська угода про вільну торгівлю (НАФТА), до якої входять США, Канада та Мексика. Ключові елементи угоди спрямовані на ліквідацію митних бар’єрів у торгівлі між цими країнами та на сприяння американсько-канадським капіталовкладенням у Мексиці. їх реалізація дозволяє ефективно поєднувати та використовувати економічну потужність США, багаті природні ресурси Канади та дешеву робочу силу Мексики. У перспективі при поступовому залученні країн Латинської Америки НАФТА може стати основою для створення Міжамериканської зони вільної торгівлі.

Найвпливовішим інтеграційним об’єднанням в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні є Асоціація держав Південно-Східної Азії (АСЕАН). До її складу входять Індонезія, Малайзія, Сингапур, Таїланд, Філіппіни, Бруней, Бірма, Камбоджа, Лаос та В’єтнам.

* 23 червня 2016 р. на загальнонаціональному референдумі з невеликою перевагою (51,9%) жителі Великої Британії проголосували за вихід із ЄС. Процес виходу країни з ЄС розпочався в 2017 р. і триватиме два роки.

Мал. 4. Країни Європейського Союзу.

На країни трьох основних інтеграційних об’єднань припадає 67% усього світового експорту (ЄС — близько 40%, НАФТА — 21% та АСЕАН — 6%). Ці потужні економічні союзи зосередили більшу частину зовнішньоторговельного обігу в межах своїх регіонів.

Головне

• Світова торгівля — це вид економічних відносин між країнами, що передбачає переміщення товарів та послуг за межі державних кордонів. Основні показники світової торгівлі: зовнішньоторговельний обіг, товарна структура та географічний розподіл.

• За показниками зовнішньої торгівлі легко визначити місце країни у світовому господарстві: її обсяг свідчить про економічну потужність, а структура — про рівень економічного розвитку.

• Географічний розподіл світової торгівлі характеризується значною нерівномірністю. Провідними світовими експортерами товарів і послуг є країни ЄС та США. На початку XXI ст. одним із лідерів світової торгівлі став Китай. Збільшується роль інших азіатських країн.

• Важливу роль у міжнародній торгівлі відіграють міжнародні економічні організації та інтеграційні об’єднання.

Запитання та завдання для самоперевірки

1. Які чинники впливають на зростання показників світової торгівлі? 2. Охарактеризуйте зміни, що відбуваються у структурі світової торгівлі на початку XXI ст. 3. На країни якого регіону припадають найвищі показники зовнішньої торгівлі? Чим це зумовлено? 4. Охарактеризуйте структуру експорту розвинених країн та країн, що розвиваються. 5. Назвіть напрямки основних товаропотоків сучасного світу. 6. Які види послуг є найбільш популярними на світовому ринку? 7. Поясніть роль СОТ та інтеграційних об'єднань у світовій торгівлі.

Поміркуйте

Особливістю 1990-х рр. стало швидке зростання експорту з нових індустріальних країн Азії. Чим, на вашу думку, це пояснюється?

Практичне завдання

Позначте на контурній карті країни, які є провідними експортерами та імпортерами товарів у світі. Скористайтеся даними, наведеними в таблиці (с. 220).

скачать dle 11.0фильмы бесплатно