Глобальні проблеми людства: сировинна та енергетична, демографічна, продовольча, подолання відсталості країн, що розвиваються
- 14-01-2022, 13:05
- 449
9 Клас , Географія 9 клас Довгань, Стадник
§ 47. Глобальні проблеми людства: сировинна та енергетична, демографічна, продовольча, подолання відсталості країн, що розвиваються
Ви дізнаєтесь:
• про сутність, причини виникнення та особливості розвитку сучасних глобальних проблем
• яку роль відіграють міжнародні організації та світова громадськість у їх розв'язанні
Пригадайте:
• що таке раціональне природокористування та ресурсозабезпеченість
• які демографічні показники характеризують демографічну ситуацію в країні
Дуже помітним останнім часом стає виснаження природних ресурсів, які потрібні для подальшого розвитку світового господарства. Ресурси швидко вичерпуються, а потреби зростають, та ще й незмінно зростає саме людство. Більша частина приросту населення припадає на частку бідних країн, що породжує проблеми голоду та злиднів.
1. Енергетична та сировинна проблеми.
Глобального характеру енергетична й сировинна проблеми набули у зв’язку з обмеженістю запасів паливних і мінерально-сировинних ресурсів планети.
Щороку з надр Землі видобувають 100 млрд т мінеральної сировини. За прогнозами вчених, у найближчі десятиліття будуть вичерпані більшість доступних родовищ нафти, свинцевих та цинкових руд, золота, срібла, платини, нікелю, кобальту, алюмінію.
Як вирішити цю проблему, якщо обсяги світового виробництва продовжують зростати та потребують усе більшої кількості енергетичних та сировинних ресурсів?
Існує кілька шляхів. Перший — використання сучасних передових технологій. Вони відкривають доступ до родовищ, що розташовані на великих глибинах або у важкодоступних районах, наприклад на шельфі Світового океану або в Арктиці. Однак це неминуче здорожчує видобуток та транспортування корисних копалин, збільшує вартість кінцевої продукції. Інший шлях — звернутися до раціонального та комплексного використання наявних ресурсів, зниження матеріаломісткості та енергоємності виробництва. Для цього також потрібні нові технології, але їх використання має бути спрямоване на збереження та заощадження природних ресурсів.
Практичну важливість політики енергозбереження та енергоефективності розвинені країни світу зрозуміли в 70-ті рр. XX ст., коли ціни на нафту зросли в кілька разів. Відтоді більшість розвинених країн світу реалізують програми з підвищення енергоефективності.
• Для того щоб 12 годин щодня протягом року горіла одна лампа потужністю 100 Вт, необхідно спалити 180 кг вугілля, унаслідок чого в атмосферу буде викинуто 425 кг діоксиду вуглецю.
• Закриваючи на ніч вікна шторами, можна зменшити втрати тепла через вікна.
• Зниження рівня споживання гарячої води на 50 літрів за добу веде до щорічної економії 100 літрів мазуту.
• Якісна теплоізоляція в будівництві — це запорука економії енергоресурсів та збереження нормального мікроклімату в приміщеннях. Через холодні стіни втрачається 40—70% тепла.
• Заощаджувати електроенергію можна за рахунок кольору стін. Біла стіна відбиває 80% спрямованого на неї світла, темно-зелена — 15%, чорна — лише 9%.
Значних успіхів розвинені країни досягли в розвитку підприємств із переробки вторинних ресурсів. Так, у країнах Західної Європи використовується 80—90% щорічного надходження металобрухту, 50—70% макулатури і багатьох видів пластмас, до 75% побутового сміття спалюється з метою виробництва енергії. Із відходів та вторинних матеріалів виробляють близько 40% алюмінію, міді, олова.
Мал. 1. Сонячна електростанція Іванпа (США) — одна з найбільших у світі. Вона складається зі 173 тис. дзеркальних модулів. У центрі електростанції розташовані три високі вежі, на вершині яких дзеркала-геліостати відбивають сонячні промені.
Мал. 2. Шельфова вітрова електростанція Лілгранде (Швеція) має високу ефективність через регулярний морський вітер. Електроенергія передається на землю через підводні кабелі.
Розв’язання енергетичної проблеми, крім економії енергії і вдосконалення існуючої енергетики, передбачає широке використання альтернативних джерел енергії, передусім сонячної, вітрової, внутрішнього тепла Землі (мал. 1, 2).
2. Демографічна проблема.
Ви вже знаєте, що демографічна проблема неоднаково проявляється в країнах із різними темпами відтворення населення. У високорозвинених країнах відбувається демографічна криза, а в країнах, що розвиваються, — демографічний вибух. Більшість населення Землі живе в країнах, що розвиваються, тому в наступні десятиліття кількість населення земної кулі продовжить зростати. Цілком імовірно, що наслідком сучасної демографічної ситуації буде значне збільшення кількості голодуючих, безробітних, знедолених, які живуть за «межею бідності». Це може стати причиною нових економічних криз, соціальних і політичних потрясінь як усередині окремих країн, так і на міжнародній арені. У найбідніших країнах демографічна проблема породжує проблему голоду, посилює проблеми виснаження ресурсів, збільшує відставання економічного та соціального розвитку.
Для подолання демографічної проблеми держави здійснюють демографічну політику, спрямовану на досягнення оптимальних темпів природного приросту населення.
Однак у країнах, що розвиваються, демографічна політика часто виявляється неефективною через нестачу коштів, релігійні упередження, величезну кількість інших проблем.
Масштабність та складність демографічної проблеми свідчить про можливість її розв’язання лише за спільних зусиль усіх жителів планети. Значною мірою це сприяло створенню в 1969 р. спеціального Фонду народонаселення ООН (ЮНФПА). Ця організація надає допомогу країнам у питаннях планування сім’ї, співпрацює з національними урядами, банками розвитку, організаціями міжнародної допомоги тощо.
3. Продовольча проблема.
Продовольча проблема визначається спроможністю Землі прогодувати нинішнє і майбутні покоління населення. Тому вона тісно пов’язана з демографічною, енергетичною та екологічною проблемами. Згідно з даними Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО), у світі 795 млн осіб страждають від голоду, ще 1 млрд — постійно недоїдають (мал. 3).
Продовольча проблема є особливо актуальною для багатьох країн Африки. У країнах, що розташовані на південь від Сахари (Чад, Ефіопія, Малі, Південний Судан), показник недоїдання найбільший у світі — 23,3%. Там голодує практично кожна четверта людина. Для 24 африканських країн продовольчі кризи є регулярними.
Поряд із недоїданням і голодом для частини населення Землі продовольча проблема полягає в незбалансованості харчування: за даними ООН, лише кожен третій житель нашої планети забезпечений раціональним харчуванням та якісними продуктами.
Вирішити продовольчу проблему можна шляхом підвищення продуктивності сільського господарства (підвищення врожайності, продуктивності тваринництва), більш раціонального використання сільськогосподарських угідь, розвитку меліорації, механізації тощо. Велике значення має продовольча допомога, яку надають розвинені країни: США (60% від загального обсягу), країни ЄС, Канада, Австралія. Важливими є заходи демографічної політики, спрямованої на зменшення темпів приросту населення.
4. Проблема подолання відсталості країн, що розвиваються.
Багато країн, що розвиваються, перебувають у замкненому колі проблем, вирватися з якого дуже важко й без сторонньої допомоги, мабуть, неможливо.
У наші дні саме в країнах, що розвиваються, найбільшої гостроти набувають продовольча, демографічна, екологічна проблеми та проблема збереження миру.
Мал. 3. Поширення голоду у світі.
Головною причиною відсталості більшості країн є їхнє колоніальне минуле. Господарство цих країн, як і в минулі часи, зорієнтоване на виробництво мінеральної сировини або сільськогосподарської продукції. Для розвитку національного господарства країнам, що розвиваються, слід закупати більш дорогі товари — машини та обладнання, мінеральні добрива, іншу готову продукцію. Тому виникає нарощування заборгованості та бідності цих країн. Це, у свою чергу, унеможливлює проведення економічних та соціальних реформ, породжує безробіття, голод, епідемії небезпечних хвороб. Періодичне спалахування міжетнічних та релігійних конфліктів змушує уряди країн витрачати великі кошти на закупівлю зброї.
Усі ці негативні чинники перетворили відсталість і нестабільність бідних країн на дійсно глобальну проблему. Розв’язати її можливо лише за умови підтримки з боку розвинених держав. Серед міжнародних організацій допомогу країнам, що розвиваються, надають Продовольча й сільськогосподарська організація ООН (ФАО), Міжнародний валютний фонд (МВФ), Програма розвитку ООН (ПРООН), Міжнародна асоціація розвитку (МАР).
Головне
• У результаті зростання обсягів видобутку палива та сировини людство зіткнулося з проблемою забезпеченості енергетичними та мінеральними ресурсами.
• Демографічна проблема спричинена швидким зростанням кількості населення в країнах, що розвиваються.
• Зі зростанням кількості населення безпосередньо пов’язана проблема забезпечення людей продуктами харчування.
• На території країн, що розвиваються, мають прояв усі глобальні проблеми людства.
Запитання та завдання для самоперевірки
1. Яким чином проявляються енергетична й сировинна проблеми? Наведіть приклади паливних та рудних корисних копалин, ресурси яких є обмеженими. 2. Чому в найбідніших країнах кількість населення зростає швидкими темпами? Якого змісту набула демографічна проблема в розвинених країнах? 3. Які регіони й країни виробляють недостатню кількість продуктів харчування для забезпечення свого населення і чому? Назвіть шляхи підвищення продуктивності сільського господарства з метою вирішення продовольчої проблеми. 4. Чому проблема подолання відсталості країн, що розвиваються, є глобальною?
Поміркуйте
1. Для природних запасів мінерального палива є характерною нерівномірність їх розміщення. До яких соціально-політичних та економічних потрясінь може призвести їх вичерпання в одних країнах і наявність значних запасів в інших?
2. Як, на вашу думку, можна скорочувати народжуваність у мусульманських країнах, де релігія пропагує багатодітні сім'ї?
Працюємо самостійно
Підготуйте повідомлення про одну з глобальних проблем людства (узгодьте тему й форму роботи з учителем). Поясніть, чому ця проблема кваліфікується як глобальна. Укажіть, коли й чому вона виникла. Розкрийте суть проблеми та її прояви. Укажіть можливі шляхи її розв'язання.
Дослідження
Прояв глобальних проблем у своєму регіоні
1. Проаналізуйте прояв та причини виникнення глобальних проблем у своєму регіоні.
2. Обміркуйте можливі шляхи розв'язання глобальних проблем свого регіону.
3. Результати роботи занесіть до таблиці.
Коментарі (0)