§ 25. Соціально-економічне значення сільського господарства

1. Назвіть продукцію, яку виробляє сільське господарство України. 2. Яку сировину воно дає для роботи інших галузей господарства?

1. СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ РОЗВИТКУ СУСПІЛЬСТВА.

Сільське господарство — не просто пересічна галузь економіки. Його соціально-економічне значення на сучасному етапі розвитку суспільства дуже велике та продовжує зростати.

Зараз у світі налічується понад 800 млн осіб, які відчувають нестачу їжі. Проблема забезпечення людства продовольством не тільки не розв’язана, але й поступово загострюється. Цей процес має об’єктивний характер, оскільки кількість населення на планеті збільшується, а якісних сільськогосподарських земель стає все менше. Крім того, глобальне потепління й пов’язане з ним зростання посушливості клімату, наприклад в Африці, також ускладнюють ситуацію. Продовольча проблема має і яскраво виражений регіональний характер. В одних регіонах спостерігається перевиробництво сільськогосподарської продукції, а в інших — її гостра нестача.

Відомим є вислів колишнього прем’єр-міністра Індії Дж. Неру: «Усе може зачекати, крім сільського господарства». Із того часу минуло майже 70 років, але продовольча проблема Індії все ще далека від вирішення. І не дивно, адже саме для цієї країни характерне стрімке зростання кількості населення. Проблема нестачі продовольства є актуальною і для деяких інших країн світу.

Сільське господарство залишається основним видом економічної діяльності для багатьох країн, даючи засоби для існування понад 1,1 млрд людей на планеті. Це близько 45% від економічно активного населення світу. В економічно розвинених країнах частка сільськогосподарських працівників складає лише 2—4%. Натомість у країнах, що розвиваються, наприклад В’єтнамі, Камбоджі та інших, вона досягає 65—70%.

Високотоварне сільське господарство, тісно інтегроване з переробною промисловістю в агропромисловий комплекс (АПК), характерне для розвинених країн світу. Фермерські господарства цих країн, добре оснащені технікою, виробляють величезну кількість надлишкової сільськогосподарської продукції. Час від часу там відбуваються кризи перевиробництва, що перетворюються на соціально-економічну проблему для багатьох країн. Тому нерідко державна підтримка фермерів полягає в тому, щоб стимулювати їх до зменшення обсягів виробництва сільськогосподарської продукції. Це пов’язано з тим, що її надлишок призводить до знецінення продукції на ринку і, відповідно, до банкрутства самих фермерів.

Дрібнотоварне сільське господарство сформувалося в країнах, що розвиваються. Тут селяни виробляють сільськогосподарську продукцію переважно для власного споживання. Лише незначна її частина надходить на ринок. Таким чином, люди, які не займаються сільським господарством, не мають можливості задовольнити власні потреби в продовольстві за рахунок сільського господарства цієї країни. Тому уряди таких країн змушені закуповувати великі обсяги сільськогосподарських товарів за кордоном. Проте не завжди вони мають на це достатньо коштів.

СЛОВНИК

Сільське господарство — галузь матеріального виробництва, що займається вирощуванням культурних рослин та розведенням свійських тварин для забезпечення населення продуктами харчування, а промисловості — сировиною.

Плантаційна високотоварна система ведення сільського господарства, поширена в тропічних країнах, також не забезпечує сільськогосподарською продукцією місцеве населення, адже майже вся вирощена продукція надходить на світовий ринок (мал. 1, 2).

За допомогою карт атласу визначте країни, у яких набуло розвитку плантаційне сільське господарство.

2. ФУНКЦІЇ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА.

Сільське господарство, крім забезпечення населення продуктами, дає сировину для багатьох галузей. Швидкі темпи індустріалізації в багатьох країнах, що розвиваються, у відриві від нерозвиненого сільського господарства спричинили кризові явища в їхній економіці.

Сільське господарство й дотепер є важливим джерелом надходження коштів для країн із різним рівнем економічного розвитку. Значні обсяги сільськогосподарської продукції експортують найрозвиненіші країни світу — США, Канада, Австралія, Нова Зеландія тощо. Україна також отримує великі валютні надходження до бюджету за рахунок поставки на світовий ринок зерна, олії, меду тощо (мал. 3).

Кризові явища в економіці деяких країн, що розвиваються, пов’язані з рівнем розвитку сільського господарства. Вони зумовлені тим, що уряди цих країн сприймали сільське господарство й сільське населення тільки як ресурс розвитку промисловості. Через це штучно створювалися умови для масового переселення сільських жителів до міст і вилучення коштів із сільськогосподарського виробництва як «відсталого» й того, що не відповідає сучасним потребам.

СЛОВНИК

Плантації — великі господарства, що спеціалізуються на вирощуванні якогось одного тропічного продукту, наприклад бананів, ананасів, кави, какао-бобів тощо.

Мал. 1. Вертикальне сільське господарство допомагає заощадити площі, зайняті під вирощування сільськогосподарських культур.

Мал. 2. Крапельне зрошування дозволяє заощаджувати водні ресурси.

Мал. 3. Місце України на світовому ринку продовольства.

Поміркуйте, до яких наслідків призвело перетворення сільського господарства на ресурс розвитку промисловості в деяких країнах.

Звичайно, що розвиток науки і техніки дозволяє ліквідувати вплив природних чинників на результати сільськогосподарської діяльності людини, але лише частково (адже природа могутніша за людину). Так, показники врожайності сільськогосподарських культур із року в рік змінюються для всіх країн світу, і не завжди на краще.

ВИСНОВКИ

• Соціально-економічне значення сільського господарства на сучасному етапі розвитку суспільства продовжує зростати, оскільки проблема забезпечення людства продовольством дедалі загострюється.

• Для багатьох країн сільське господарство залишається основним видом економічної діяльності. Для розвинених країн світу характерне високотоварне сільське господарство з періодичними кризами перевиробництва.

• У країнах, що розвиваються, сформувалося дрібнотоварне сільське господарство з виробництвом продукції переважно для власного споживання. У тропічних країнах поширена плантаційна високотоварна система ведення сільського господарства, що також не забезпечує власне населення сільськогосподарською продукцією.

• Сільське господарство дає сировину для багатьох галузей господарства, є важливим джерелом надходження коштів.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

1. Назвіть країни світу, у яких гостро постає проблема нестачі продовольства.

2. Які основні види сільськогосподарської продукції Україна постачає до інших країн світу?

3. Поясніть, чому в країнах, що розвиваються, продукцію виробляють переважно для власного споживання.

4. Визначте соціально-економічну роль сільського господарства у світі.

5. Назвіть проблеми та перспективи розвитку сільського господарства на сучасному етапі.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно