Сільське господарство світу
- 8-01-2022, 22:40
- 962
9 Клас , Географія 9 клас Кобернік, Коваленко
§ 14. СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО СВІТУ
Пригадайте! 1. Що таке інтенсивне та екстенсивне господарство? 2. Які вам відомі сільськогосподарські рослини, що вирощуються у світі, але не культивуються в Україні?
Місце сільського господарства у світовому господарстві. Вам уже відомо, що незважаючи на загальносвітову тенденцію щодо скорочення кількості працюючих у сільському господарстві, воно має першочергове значення у забезпеченні людей харчовими продуктами. У високорозвинутих країнах провідним сільськогосподарським виробництвом є високотехнологічне інтенсивне тваринництво. У країнах, що розвиваються, переважає рослинництво (яке у багатьох країнах має екстенсивний характер), що ґрунтується на використанні ручної праці. У рослинництві провідне місце посідає вирощування зернових, технічних та бульбоплідних культур. До Топ-10 культур, які є «лідерами» за валовим збором, належать кукурудза, рис, пшениця, картопля, цукрові буряки, соя, ячмінь, банани, сорго, арахіс.
Розподіліть рослини з Топ-10 за групами щодо їх призначення.
Зернові культури. Головними продовольчими та фуражними (тобто кормовими) рослинами є зернові культури (мал. 49). Провідне місце належить рослинам, що їх називають «трьома хлібами людства»: пшениці, рису та кукурудзі.
Мал. 49. Зернові культури світу
Пшеницю вирощують майже у 70 країнах Північної та Південної півкуль, що дає можливість забезпечити хлібом близько половини людства. Відомо понад 20 видів пшениці, проте найбільше значення, як і в Україні, мають два: тверда і м’яка пшениця. Пшениця - культура переважно помірного та субтропічного поясів.
Найчастіше вирощують озиму пшеницю. Лише на територіях, де зими дуже морозні й малосніжні, - яру.
Протягом року немає жодного місяця, щоб пшениця не надходила на світовий ринок, оскільки її вирощують як у Північній, так і у Південній півкулі. Проте саме у Північній півкулі зосереджено найбільші площі. Китай, Індія та США посідають перші три місця за її збиранням. Крім них багато пшениці збирають Росія, Франція, Німеччина, Пакистан, Канада, Україна, Туреччина, Казахстан. У Південній півкулі пшеницю вирощують Австралія, Аргентина, Південна Африка. Найбільше зерна пшениці на ринок вивозять США та Китай. Експортерами цієї продукції є також Канада, Франція, Австралія, Аргентина, Південна Африка. Найбільші імпортери пшениці - Японія, країни Європи, Бразилія.
Згадайте, які екологічні особливості сільськогосподарських рослин визначають їх розміщення на Землі.
Мал. 50. Посадка рису на рисових чеках
Рис є основною продовольчою культурою майже для половини людства. Це типова культура мусонного клімату, яка потребує багато вологи і тепла, а також родючих ґрунтів (мал. 50). Тому його культивують майже завжди за штучного зрошення у тропічному та субтропічному поясах Азії, Латинської Америки, Африки. У більшості країн збирають два врожаї рису на рік. Тому, хоча площ під ним удвічі менше, ніж під пшеницею, їх збирають майже однакову кількість. 90% рису дають азійські країни. Підраховано, що один житель Азії за рік споживає 100-300 кг рису, тоді як європеєць - лише 1-10 кг. Безперечними лідерами за збиранням рису є Китай, Індія та Індонезія, а за експортом - США Імпортують рис країни Європи, довозять його й азійські країни.
Кукурудза (маїс) набуває дедалі більшого значення як фуражна культура. Проте у деяких регіонах кукурудзу вирощують і для продовольчих потреб. Це теплолюбна та посухостійка рослина, що дає високі врожаї. Тому, хоча кукурудза за площею посівів посідає 3-тє місце, вона - світовий «лідер» з-поміж зернових культур за збиранням. Провідна роль за її виробництвом та експортом належить США, які дають майже 35 % світового зерна кукурудзи. Багато кукурудзи вирощують Китай (21,5%), Бразилія (8%), Аргентина (3,2%), Україна (2,4%). Культивують цю рослину також країни Африки та Південної і Середньої Європи.
Визначте, які країни найбільше експортують зернових культур. На вашу думку, чому не завжди країни-лідери за вирощуванням зерна є його великими експортерами?
Рідше культивують переважно для власних потреб інші зернові: ячмінь та жито. Зокрема як фуражну культуру та для потреб пивоварної промисловості вирощують ячмінь. Цю культуру здебільшого сіють у межах помірного поясу в Європі. Лідерами за збиранням ячменю є Росія, Україна, Франція. В інших регіонах світу є значні посіви ячменю у Канаді, США, Китаї. Як хлібну культуру переважно у Європі вирощують жито. Ця невибаглива рослина добре росте у зоні Нечорнозем’я, тому найбільше поширена в Росії, Німеччині, Польщі, Білорусі.
У світі зростає інтерес до гречки. Найбільше цієї круп’яної культури вирощують Росія (32,7%), Китай (28,8%), Франція (6%), Україна (5%). Головними експортерами гречки є Китай, США, Польща, Танзанія, Бельгія, Латвія, а найбільшими імпортерами - Японія, Папуа-Нова Гвінея, Франція, Італія, США.
Технічні культури. Всі технічні культури вирощують як сировину для подальшої переробки в різних галузях промисловості.
Основними волокнистими культурами світу є бавовник, джут, льон-довгунець, агава на сизаль (мал. 51).
Мал. 51. Технічні культури світу (волокнисті)
Провідна роль належить бавовнику, який культивують майже у 80 країнах світу. Він є занадто вибагливим до ґрунтів, тому вирощується за умови внесення великої кількості добрив. Під час вегетації рослина потребує багато вологи і тепла. Вологу забезпечують переважно шляхом штучного зрошення. Це культура тропічного та субтропічного поясів. З 1 т бавовни-сирцю одержують 300-400 кг бавовни-волокна. За експортом бавовни-волокна виділяються Китай, США та Індія. Багато цієї сировини вивозять Пакистан та Узбекистан. Високоякісними довговолокнистими сортами відомі Єгипет і Судан. Головними імпортерами бавовни є країни Європи та Японія. Крім волокна в результаті переробки бавовни одержують штучний шовк, папір, з насінин - харчову й технічну олії.
Джут - чагарник, з луб’яних волокон якого виготовляють цупкі тканини та канати. Він іде на виробництво килимів, рибного приладдя, мішковини. Цю теплолюбну рослину культивують у тропічному та субекваторіальному поясах. Найбільше його вирощують та експортують Бангладеш, Індія та Пакистан.
Льон-довгунець невибагливий до умов зростання: він холодостійкий і добре розвивається на кислих ґрунтах. Тому це головна волокниста культура нечорноземної смуги Європи. Найбільші площі під льоном - у Китаї, Росії, Великій Британії, Франції, Бельгії, Білорусі. Багато його вирощують також у країнах Балтії, Канаді, США.
У деяких країнах на сході Африки та у Бразилії культивують особливий вид агави, з якої одержують сизаль - волокно для виготовлення вітрил.
Найпоширенішими олійними культурами є соя, соняшник, ріпак, арахіс, олива, олійна пальма. Кожна з них пов’язана з певними кліматичними умовами. Рослинами помірного поясу є соняшник та ріпак, субтропіків - олива, мусонних областей - соя, субекваторіального й тропічного поясів - арахіс, екваторіального - олійна пальма (мал. 52).
Мал. 52. Технічні культури світу (олійні)
Основною олійною культурою світу є соя. За останні 30 років площі під нею зросли у 2,3 раза. До того ж стрімко зростає урожайність сої за рахунок генетично модифікованого посівного матеріалу: за останні 30 років - на 53,3%. Найбільше соєвих бобів виробляють в Америці - США (32,4%), Бразилії (29,6%) та Аргентині (29,6%). Досить багато сої вирощують Китай (4,5%) та Індія (4,3%), в України - 9-те місце (1%). У наш час говорять про «переможну ходу» цієї культури. Тепер це не лише кормова й олійна рослина. Соя, що багата на білок, стає замінником м’яса. У деяких країнах уже є соєва курятина, соєве морозиво, соєва картопля. Постійно зростають обсяги експорту сої. Переважну більшість її вивозять Бразилія (40,4%), США (37%) та Аргентина (7,3%). Найбільшим імпортером є Китай: 61,2% світового обсягу імпорту сої.
Теплолюбний та посухостійкий соняшник вирощують країни помірного та субтропічного клімату. За останні 30 років площі під цією олійною культурою зросли на 84,2 % й продовжують розширюватись. Лідерами за збором насіння соняшнику є Україна (28%), Росія (23,6%), Аргентина, Китай. Ці країни також забезпечують основну частку експорту соняшникової олії. Також до Топ-10 за зборами соняшнику входять Румунія, Болгарія, Франція, Туреччина, Угорщина, Танзанія. Найбільшими імпортерами соняшникового насіння є Туреччина та більшість країн Європи: зокрема Нідерланди, Німеччина, Франція, Португалія, Іспанія, Угорщина та інші.
Арахіс походить із саван Бразилії, звідки він спершу потрапив до Індії та Китаю, а вже через них у XV ст. - до Європи під назвою «китайські горіхи». Плоди деяких видів дозрівають у ґрунті, за що називають рослину «земляним горіхом». Цінна харчова арахісова олія використовується переважно у кондитерській промисловості. Нині найбільші площі під арахісом зосереджено у країнах Західної Африки, звідки він експортується до Європи. Великі плантації під цією культурою є також в Індії, Китаї, США Бразилії, Аргентині.
У Західній Європі, Канаді та Індії основною олійною культурою є ріпак, у країнах Середземномор’я - олива, у країнах Західної Африки та Океанії - олійна пальма.
Цукристими культурами є цукрова тростина (дає людству 60 % цукру) та цукрові буряки (40%). Цукрова тростина є багаторічною рослиною тропічного поясу, дуже вибаглива до тепла та вологи (мал. 53).
Мал. 53. Технічні культури світу (цукристі й тонізуючі)
Мал. 54. Збирання чаю
Нині цукрову тростину вирощують переважно країни, що розвиваються. Її найбільшими виробниками є Індія, Куба та Бразилія. Імпортують цукор-сирець із тростини США, країни Європи та Японія, на території яких здійснюється його рафінування (очищення). Цукрові буряки культивують у помірному поясі. Основними виробниками бурякового цукру є країни Європейського Союзу, Росія, Україна. Значні площі під цукрові буряки відведено у Франції, Німеччині, Італії, Туреччині.
Основними тонізуючими культурами є чай, кава та какао (див. мал. 53). Усі вони - рослини тропічного та субтропічного поясів, вирощуються здебільшого в країнах, що розвиваються. Так, виробництвом чаю на світовому ринку вирізняються Китай (35,6%), Індія (20,6%) (мал. 54), Кенія (7,7%), Шрі-Ланка (6,8 %); кави - Бразилія (33 %), В’єтнам (19,7%), Колумбія (8,1%), Індонезія (6%); какао - Кот-д’Івуар (29%), Бразилія (14%), Гана (12%). Головними імпортерами всіх тонізуючих культур є країни Європи та США. Багато кави та какао-бобів завозить також Японія.
1. Згрупуйте основні технічні культури світу за кліматичними умовами їх вирощування: назвіть рослини помірного, субтропічного, тропічного, субекваторіального та екваторіального поясів. 2. Якими технічними культурами відома Україна на світовому ринку?
З каучуконосних рослин відомим є дерево гевея - культура екваторіального поясу. Нині 90% натурального каучуку дають країни Південно-Східної та Південної Азії: Малайзія, Індонезія й Таїланд. Імпортують натуральний каучук розвинуті країни Європи, США, Японія.
Бульбоплідні культури. З-поміж бульбоплідних культур найпоширенішою є картопля. За її валовим збором перші місця посідають Китай, Індія, Росія, Україна, США, Німеччина, Польща.
У тропічних країнах вирощують інші бульбоплідні культури, які мають там основну продовольчу функцію: батат, або солодку картоплю (Китай, Індія, Індонезія), таро (країни Океанії), ямс та маніок (країни Африки, Латинської Америки, Азії) (мал. 55).
Тваринництво. У високорозвинутих країнах тваринництво має інтенсивний характер і використовує концентровані корми. У країнах, що розвиваються, та посушливих районах світу переважає екстенсивне тваринництво на природних пасовищах. Основними виробництвами тваринництва є скотарство, свинарство, вівчарство та птахівництво.
Скотарство, тобто розведення великої рогатої худоби - корів, буйволів, яків, дає людству майже все молоко й третину м’яса. Найпродуктивнішу молочну худобу розводять у країнах Європи та Північної Америки. Європа дає понад 55% світових надоїв молока. М’ясний напрям переважає на територіях з посушливим кліматом і великими площами пасовищ. Найбільшим у світі районом м’ясного скотарства є південноамериканська пампа. Аргентину називають «м’ясним цехом світу» через її провідну роль в експорті яловичини.
Мал. 55. Бульбоплідні культури: картопля, батат, таро, ямс, маніок
За поголів’ям корів 1-ше місце посідає Бразилія, 2-ге - Індія, де сконцентровано 20 % їх світової кількості, що пояснюється релігійними причинами. Найбільшим поголів’ям продуктивної худоби також відомі Китай, США, Аргентина. Найбільше коров’ячого молока одержують у США, Індії та Китаї, а з країн Європи - у Німеччині, Франції та Польщі.
Свинарство є виробництвом тваринництва, що дає людині майже 40% м’яса, а також сало, шкури, щетину. Половина всього поголів’я свиней припадає на Азію. Китай є світовим лідером за кількістю вирощуваних свиней. Україна за цим показником посідає 7-ме місце в світі.
Вівчарство є типовою галуззю посушливих районів (сухих степів, напівпустель, пустель), а також гірських масивів. За поголів’ям овець переважають Австралія, Китай та Нова Зеландія.
Птахівництво дає людям близько 20% м’яса, а також яйця, пір’я, пух. Саме через механізацію цієї галузі вона стала найбільш інтенсивною у високорозвинутих країнах. Птахівництво розвивається переважно у приміській зоні, оскільки зорієнтоване на споживача продукції. Розводять курей, індиків, гусей, качок, гаг, страусів ему. Проте абсолютну більшість поголів’я становлять кури. За виробництвом курячих яєць перші три місця в світі посідають Китай, США та Росія.
Іншими галузями тваринництва є ставкове рибництво, шовківництво, бджільництво, конярство, оленярство, розведення верблюдів, хутрове звірівництво тощо.
ПЕРЕВІР СЕБЕ
1. Назвіть галузі сільського господарства. Яке вони мають значення у різних за рівнем розвитку типах країн? 2. Які основні групи культур вирощують у рільництві? 3. Які рослини називають «трьома хлібами людства»? Назвіть країни, що їх найбільше вирощують та експортують. 4. Які спільні ознаки мають усі технічні культури? 5. Назвіть країни-лідери з вирощування бавовнику, льону-довгунцю, сої, соняшнику, цукрової тростини, цукрових буряків, чаю, кави, какао, гевеї. 6. Розподіліть сільськогосподарські рослини за кліматичними поясами, в межах яких вони культивуються. 7. Назвіть головні галузі тваринництва та країни, що вирізняються найвищим рівнем їх розвитку.
ПРАКТИЧНА РОБОТА 3. Визначення основних технічних культур, що їх вирощують у помірному й тропічному кліматичних поясах, та обґрунтування встановлених відмінностей
Мета: дослідити зональність світового сільського господарства на прикладі культивування певних технічних культур в умовах різних кліматичних поясів, встановити залежність між поширенням технічних культур та природними чинниками.
Використання карт: сільське господарство світу.
ПОМІЧНИК В ІНТЕРНЕТІ
1. http://www.economy.in.ua/pdf/11_2015/8.pdf (Інформація про сучасний стан агропродовольчого ринку світу та місце в ньому України).
Коментарі (0)