Войти
Закрыть

Зміни природи материка людиною

7 Клас

Сучасні екологічні проблеми. Природа Північної Америки значно змінилася під упливом діяльності людини. Особливо це помітно в південних густозаселен их районах, де розміщені великі міста, заводи та фабрики. Значних змін зазнали ґрунти, рослинність і тваринний світ. Під плантації тропічних культур вирубані великі площі вологих вічнозелених лісів, зменшилася площа лісів помірного поясу. Вирубування лісів призводить не тільки до знищення цінних порід дерев, а й до зникнення багатьох видів рослин і тварин. Виснажені запаси багатьох природних багатств, особливо прісних вод. Промислові відходи, хімікати, що використовуються в сільському господарстві, потрапляють у водойми, забруднюють ґрунти. Відбувається деградація земельних ресурсів. У процесі ерозії руйнується поверхня, скорочуються запаси гумусу, знижується родючість ґрунту. Через надмірний випас худоби порушується якість ґрунтів. Забруднилося й повітря, особливо в районі Великих озер, де сконцентровані промислові підприємства. Активний уплив людини на природу призводить до посилення частоти стихійних явищ — пилових бур, повеней і лісових пожеж....
0 Переглянути

Природні зони. Вертикальна поясність у горах

7 Клас

Природні зони. У розміщенні природних зон Північної Америки є певні особливості. На півночі материка вони витягнуті смугами із заходу на схід, а в центральній і південній частинах природні зони розташовані в меридіональному напрямку. Така особливість розміщення природних зон визначається в основному їх рельєфом і панівними вітрами. Гренландія й більша частина островів Канадського Арктичного архіпелагу розташовані в зоні арктичних пустель, покриті снігом і льодом. На бідних кам’янистих і болотистих ґрунтах за коротке й прохолодне літо де-не-де на поверхні утворюється рослинність, що представлена мохами та лишайниками. Зона тундри займає північне узбережжя материка й прилеглі до нього острови. Тундрою називають безлісі простори субарктичного поясу, укриті мохово-лишайниковою та чагарниковою рослинністю на мізерних тундрово-болотних ґрунтах. Вони утворюються в умовах суворого клімату й багаторічної мерзлоти. Природні комплекси тундри Північної Америки мають багато спільного із зоною тундри Євразії. Крім мохів і лишайників, у тундрі ростуть осока, а на підвищених ділянках — карликові верби й берізки, багато тут ягідних чагарників....
0 Переглянути

Води суходолу

7 Клас

Загальна характеристика внутрішніх вод. Північна Америка багата на внутрішні води. По її території протікає одна з найбільших річок земної кулі — Міссісіпі. На материку розташована найбільша озерна система — Великі озера. Значні території континенту займають болота. Північна Америка багата й на запаси підземних вод. Великі резерви прісної води містять північноамериканські льодовики, які за площею поступаються тільки льодовикам Антарктиди. На території материка води розподілені дуже нерівномірно. У південно-західній частині материка річкова мережа слабо розвинена або зовсім відсутня. Територія ж південного сходу має густу річкову мережу. За винятком області внутрішнього стоку, річки несуть свої води в басейни трьох океанів. На відміну від Південної Америки, де річки отримують тільки дощове живлення, для річок Північної Америки, крім дощового, велике значення має снігове живлення. Річки басейну Атлантичного океану виокремлюються значною довжиною й великою кількістю приток. Найбільша річка Північної Америки — Міссісіпі, що в перекладі з мови індіанського племені означає «Велика ріка», бере початок майже в центрі материка й тече по рівнині на південь. У середній течії Міссісіпі приймає найдовшу притоку — Міссурі («Мулиста річка»), довжина якої більша, ніж Міссісіпі. Ліві притоки Міссісіпі, які стікають з Аппалачів, значно повноводніші, ніж праві притоки, і не так міліють улітку. Узимку у верхній течії Міссісіпі замерзає на короткий час. Рівень води в річці дуже змінюється впродовж року. Повінь буває навесні, коли тане сніг, а іноді й улітку, під час злив. Тоді річка виходить із берегів, затоплюючи поля й населені пункти. Міссісіпі несе багато мулу й піску, утворюючи в гирлі велику дельту. Щороку дельта входить у Мексиканську затоку на 85-100 м....
0 Переглянути

Загальні ознаки клімату. Кліматичні пояси й типи клімату

7 Клас

Загальні ознаки клімату. Велика протяжність Північної Америки з півночі на південь створює значні відмінності в її кліматі. Середня температура січня на півночі Канадського Арктичного архіпелагу нижча -35 °С, а на півдні півострова Флорида — +20 °С. Визначте за кліматичною картою Північної Америки, яка різниця в літніх температурах. На клімат істотно впливає характер рельєфу материка. Наприклад, у помірних широтах морське повітря, що приходить із заходу, зустрічає на своєму шляху Кордильєри. Піднімаючись угору, воно охолоджується й залишає велику кількість опадів на узбережжі. Поверхні суходолу й океану по-різному впливають на властивості повітряних мас, їх вологість, напрямок руху, температуру й ін. Уплив Тихого океану поширюється лише на прибережну смугу, оскільки повітряні маси з моря, перейшовши через Кордильєри й внутрішні області материка, утрачають свої властивості (змінюється температура, вологість). Уздовж узбережжя Тихого океану на північ від 45° пн. ш. проходить тепла Аляскинська течія, яка підвищує зимову температуру й приносить насичені вологою повітряні маси. На південь від 45° пн. ш. проходить холодна Каліфорнійська течія, яка знижує літню температуру в прибережних районах (мал. 93)....
0 Переглянути

Тектонічна будова, рельєф, корисні копалини

7 Клас

Тектонічна будова та рельєф. Порівняно з іншими материками Північна Америка відрізняється найбільш повною відповідністю тектонічної структури й рельєфу. За характером поверхні материк можна поділити на три частини. Північна та центральна частини зайняті рівнинами, на південному сході розташовані гори Аппалачі, а на заході простягліїся гори Кордильєри. Рівнини материка сформувалися переважно на давній Північноамериканській платформі, яка охоплює Канадський кристалічний щит і плиту. Північна частина рівнин розміщена в межах Канадського кристалічного щита. Південніше розміщені Центральні рівнини (висота до 500 м) (мал. 89). Тут фундамент платформи вкритий товщами осадових порід. Північна частина материка до 40-42° пн. ш. кілька разів зазнавала обледеніння. Льодовики залишили наноси з глини й каміння. На південь від межі обледеніння поверхня Центральних рівнин укрилася лесом (пориста суглиниста порода) і піском....
0 Переглянути

Географічне положення Північної Америки. Історія відкриття та освоєння материка

7 Клас

Географічне положення. За конфігурацією материк подібний до Південної Америки, але ширша частина континенту розташована в помірних широтах, що значно впливає на його природу. На півночі материк має найбільшу протяжність із заходу на схід — майже 6000 км, а в південній частині вона становить 100 км. Через велику протяжність з півночі на південь Північна Америка знаходиться в усіх кліматичних поясах, крім екваторіального. До Північної Америки належать: Центральна Америка та Вест-Індія. Знайдіть їх на карті атласу. Установіть, які течії омивають материк. Кордон із Південною Америкою проводять по Панамському перешийку. Близько до Північної Америки розташована Євразія. Їх відокремлює вузька Берингова протока (85 км). Крайня північна точка материка — мис Мерчисон (півострів Бутія) — знаходиться в арктичному кліматичному поясі. У субекваторіальному кліматичному поясі розміщена крайня південна точка — мис Мар’ято. На півострові Сьюард знаходиться крайня західна точка материка — мис Принца Уельського. Крайня східна точка материка — мис Сент-Чарльз, що знаходиться на півострові Лабрадор. Північні, північно-західні та північно-східні береги континенту дуже порізані. На півдні далеко в суходіл заходять Мексиканська й Каліфорнійська затоки. На півночі материка розміщений найбільший на планеті Канадський Арктичний архіпелаг, який начебто спаяний з льодом Арктики. У суходіл заходить Гудзонова затока, яка більшу частину року вкрита льодом, за що отримала назву «Льодовий мішок» (мал. 87). Найбільшими елементами берегової лінії є також: півострови Аляска й Каліфорнія в Тихому океані, Флорида та Юкатан в Атлантичному океані. Найбільші острови Північної Америки — Гренландія, Ньюфаундленд, Алеутські, Великі Антильські (Куба, Гаїті, Ямайка) та Малі Антильські....
0 Переглянути

Тектонічна будова, рельєф, клімат, рослинність і тваринний світ Антарктиди. Природні багатства, їх використання. Екологічні проблеми материка

7 Клас

Тектонічна будова. Колись Антарктида разом з Африкою, Австралією та Південною Америкою утворювала прадавній материк Гондвану. В її основі лежить давня докембрійська Антарктична платформа. Знайдіть її на карті атласу «Тектонічна карта світу». Фундамент платформи складається з метаморфічних і магматичних порід, здебільшого гранітів. Зверху його вкриває чохол осадових відкладів. Цікаво, що в них були знайдені рештки давніх рослин і тварин. У західній частині материка в альпійську епоху горотворення утворилася складчаста область. Їй у рельєфі відповідають гори, що піднялися вздовж розломів земної кори. Мільйони років тому в Антарктиді був теплий помірний клімат, і на материку росли хвойні та букові ліси. Зледеніння розпочалося майже 20 млн років тому, і згодом континент покрився потужним льодовиковим покривом. Під його тиском земна поверхня була ніби вдавлена, і тепер у деяких місцях вона розміщена навіть нижче від рівня океану. Рельєф материка. Антарктида має ніби дві поверхні: зверху — льодовиковий покрив, знизу — підлідна земна поверхня. Потужний льодовиковий покрив завтовшки 2000-4000 м укриває майже весь материк. Він має вигляд купола, трохи піднятого в центральній частині. Середня висота материка становить майже 2000 м. Крижана поверхня простягається на тисячі кілометрів. Снігові бархани нагадують хвилі. Тільки поблизу узбережжя та подекуди у внутрішніх районах, наче острови, здіймаються гірські хребти й окремі вершини (мал. 84). За об’ємом води Антарктида нагадує океан, однак вода в ній перебуває у твердому стані. Під дією сили тяжіння й особливостей рельєфу льодовики Антарктиди постійно рухаються від центра до країв материка. Швидкість їх сповзання в середньому становить 200 м за рік. На краю материка вони обриваються й утворюють урвисті крижані береги й айсберги. Подекуди льодовиковий покрив сповзає в океан на шельф і утримується на плаву, утворюючи шельфові льодовики. Обриси берегової лінії Антарктиди за короткий час можуть суттєво змінитися — зникають миси, півострови, затоки, а берег відступає на десятки кілометрів. Найбільший шельфовий льодовик у світі — льодовик Росса — завширшки 800 км, завдовжки 1100 км, товща криги — 700 м. Підлідний рельєф — гори й рівнини, піки та западини — прихований, як і рельєф дна Світового океану під товщею криги. Між Західною та Східною Антарктидою через увесь материк простягаються Трансантарктичні гори. Вони є своєрідним продовженням Анд Південної...
0 Переглянути

Географічне положення Антарктиди. Дослідження материка

7 Клас

Географічне положення. Антарктида не подібна до жодного континенту Землі. Це полярний материк, що розташований на крайньому півдні Землі, між 50° і 60° пд. ш. Континент знаходиться в межах Південного полярного кола, у полярних широтах і в антарктичному кліматичному поясі. До материка належать і прилеглі острови. Від інших материків він відокремлений величезними океанічними просторами. Положення материка в районі полюса призвело до утворення потужного крижаного покриву, середня товщина якого — майже 2000 м. Завдяки товщі льоду Антарктида виявилася найвищим материком Землі. Її береги високі й прямовисні. Льодовики постійно рухаються, сповзаючи в океан, вони розколюються. Так утворюються айсберги різної величини. Довжина деяких сягає 170 км, а надводна частина — 140 м. Під водою розміщена більша їх частина. На материку знаходиться Полюс холоду. Береги Антарктиди омивають Тихий, Атлантичний та Індійський океани, які з’єднуються потужною холодною течією Західних Вітрів. Води південних частин океанів відрізняються за своєю природою від інших водних мас Світового океану. На думку вчених, цю частину Світового океану можна назвати Південним океаном. Територію материка омивають великі моря: Ведделла, Беллінсгаузена, Амундсена, Росса, Дейвіса, Співдружності (мал. 82)....
0 Переглянути

Населення Австралії. Україна й Австралія

7 Клас

Корінне та прийшле населення. Австралія — найменш заселений материк. Тут проживає всього 20 млн осіб. Працюємо з картою атласу «Народи та густота населення світу». Основна частина населення живе на сході та на південному сході Австралії. У них районах густота в 10 разів перевищує середню густоту населення материка. Середня густота населення найнижча у світі — 2,6 осіб/км2. Дуже мало людей проживає у внутрішніх і північних частинах Австралії. Корінне населення материка — австралійці-аборигени (мал. 79) — належить до австралоїдної гілки екваторіальної раси. У них темно-коричнева шкіра, хвилясте чорне волосся. До приходу європейців корінне населення вело мандрівний спосіб життя, займалося полюванням, збирало їстівні рослини, ловило дрібних тварин і комах. Корінне населення нині становить менше 1 % населення материка. Прийшле населення відтіснило корінне в посушливі райони. Австралійці — чудові мисливці. Вони винайшли бумеранг — бойову й мисливську зброю. До прийшлого населення Австралії належать нащадки європейців — англоавстралійці (мал. 80), які розмовляють англійською мовою. Європейці володіють кращими землями, великими тваринницькими фермами, заводами та фабриками. Вони живуть переважно в містах. Майже 90 % населення материка — міські жителі....
0 Переглянути

Унікальність рослинності та тваринного світу. Природні зони. Екологічні проблеми материка

7 Клас

Унікальна рослинність. Органічний світ Австралії розвивався в умовах тривалої ізоляції, тому флора материка дуже своєрідна (до 75 % видів — ендеміки). Часто їх називають реліктами. Найхарактерніші для материка евкаліпти й акації. Рослинний покрив Австралії відтворює як історичні особливості його формування, так і сучасні умови, насамперед особливості зволоження території. Окраїни материка (крім західної) зайняті вологими лісами — вічнозеленими тропічними на північному сході, евкаліптовими субтропічними на південному сході й південному заході. Зростання континентальності клімату в глиб материка зумовило зміни вологих лісів на тропічні та субтропічні сухі евкаліптові ліси, рідколісся та савани. У сухих внутрішніх частинах Австралії ростуть чагарники (скреби) і трави. Перевага чагарників у напівпустелях і злакових у пустелях є специфічною особливістю Австралії. Найбільше значення серед рослинних ресурсів Австралії мають природні пасовища в напівпустелях і саванах. Ліси товарного значення займають майже 2 % площі материка. Велика частина їх складається з евкаліптів, які мають тверду деревину, що не піддається гниттю. На материку налічується понад 280 видів акацій....
0 Переглянути
Вперед
1 ... 174 175 176 177 178 179 180 181 182 ... 452
Назад

Навігація