Войти
Закрыть

Стихійні явища природи. Екологічні проблеми. Об’єкти Світової природної спадщини

7 Клас

Стихійні явища природи. Це надзвичайні природні явища, що діють із великою руйнівною силою, завдають значної шкоди району, у якому відбуваються, порушують нормальну життєдіяльність населення, знищують матеріальні цінності. Незалежно від джерела виникнення стихійні явища характеризуються значними масштабами й різною тривалістю — від кількох секунд і хвилин (землетруси, снігові лавини) до декількох годин (селі), днів (зсуви) і місяців (повені, пилові бурі). Часто такі екстремальні явища природи набувають катастрофічного характеру, що призводить до раптового порушення нормальної діяльності людей. Характерними ознаками стихійного явища є його непередбачуваність і неможливість, як правило, своєчасно попередити. Стихійне явище оцінюється за кількістю жертв і масштабами руйнування, а в ненаселених пунктах — за ступенем порушення природного середовища: рельєфу, рослинності, тваринного світу, а також за площею охоплення географічного простору. Виверження вулканів, землетруси, цунамі, обвали, селі, лавини, повені, урагани, тайфуни, смерчі, пилові бурі, смог, град, блискавки, лісові пожежі є частими стихійними явищами на материку. Злива, снігопад, заморозок, ожеледиця та інші явища можуть мати характер стихійного лиха при раптовому різкому виникненні. Найнебезпечнішим стихійним лихом уважаються циклони, тайфуни, засуха, перетворення місцевості на пустелю. При пануванні тропічного пустельного клімату на великих просторах Африки настає засуха — тривалий бездощовий період, що призводить до висихання ґрунтів і загибелі рослинності (мал. 35). Засухи завжди супроводжуються неврожаєм. Від нестачі кормів і питної води гине худоба та дикі тварини, від спраги й голоду вмирають люди. Районом частих і тривалих засух є зона Сахель (з араб. — берег, край, тобто «край пустелі»), що розташована на південь від Сахари. Вона тягнеться широкою смугою із заходу на схід через усю Північну Африку....

Природні зони. Закономірності їх розміщення

7 Клас

Поширення природних зон в Африці зумовлене рівнинним характером рельєфу та географічним положенням. На материку чітко виражена широтна зональність. На континенті формуються природні зони екваторіального (вологих вічнозелених екваторіальних лісів), субекваторіального (перемінно-вологих лісів, саван і рідколісся), тропічного (тропічні напівпустелі й пустелі) і субтропічного (субтропічних твердолистих вічнозелених лісів і чагарників) поясів. Працюємо з картою атласу «Африка. Природні зони». Природні зони. Розташування природних зон в Африці є симетричним: по обидва боки від екватора зони закономірно змінюють одна одну (мал. 32). Проте в зональній структурі Північної і Південної Африки є відмінності. У ширшій рівнинній північній частині материка природні зони витягнуті майже із заходу на схід. Більшу частину території тут займає зона тропічних пустель. Південна Африка має значну контрастність у рельєфі, що вплинула на формування зональних природних комплексів. Уплив повітряних мас з океанів і їх взаємодія проявляються й у внутрішніх частинах південної половини материка, особливо влітку. Тому кількість опадів змінюється від океанічного узбережжя до центральних западин і ніде не досягає таких малих величин, як на півночі. Цим зумовлене розташування у внутрішніх частинах сухих саван і напівпустель. На сході вони змінюються зонами вологих саван і тропічних лісів, а на заході розташована пустеля Наміб. На високо піднятих ділянках плоскогір’їв і гір виражена вертикальна поясність....

Води суходолу. Використання водних ресурсів

7 Клас

Річкові басейни материка. Територія Африки розподіляється між басейнами Тихого й Атлантичного океанів. Її третина належить до басейну внутрішнього стоку. Основними чинниками, що впливають на формування річкової мережі континенту, режим, живлення, характер течії річок, є його рельєф, температура, кількість опадів, їх розподіл за сезонами. Для Африки характерний великий річний стік води. Густота річкової мережі материка неоднакова. Найгустіша річкова сітка — в екваторіальному та субекваторіальних кліматичних поясах. Великі річки, що протікають у пустелях, беруть свій початок у вологих районах материка. У пустелях трапляються сухі русла річок — ваді, які іноді наповнюються водою після великих дощів (на карті їх показують пунктирною лінією). Майже всі річки Африки мають дощове живлення. Вони розливаються в сезон дощів. У районах із середземноморським кліматом паводки бувають узимку, у субекваторіальних поясах — улітку. У районі екватора річки повноводні протягом усього року. Ґрунтове живлення переважає в пустелях і напівпустелях. Площа басейну Атлантичного океану значно більша за площу басейну Індійського океану. Це пояснюється геологічною будовою материка та його рельєфом — поверхня Східної Африки значно піднята....

Кліматичні пояси та типи клімату

7 Клас

Кліматичні пояси материка. Завдяки своєрідному географічному положенню в Африці кліматичні пояси розміщуються теж особливо. Африка розташована в межах семи кліматичних поясів. Через те, що екватор перетинає материк навпіл, кліматичні умови дзеркально повторюються від екватора до країв материка. На території Африки визначають екваторіальний, два субекваторіальних, два тропічних пояси, крайні південна та північна частини материка розташовані в субтропічних поясах. Знайдіть їх на карті атласу «Кліматичні пояси та області світу». Більша частина території Африки розміщена в тропічній зоні й тільки окраїни материка належать до субтропіків. За межі субтропічної зони Африка не простягається, тому вона і є найжаркішим з усіх материків планети. Африка розташована в межах тропічної і субтропічної циркуляції повітряних мас. Частина материка, розміщена в Північній півкулі, за площею вдвічі більша, ніж у Південній; це й визначає велику континентальність та аридність клімату Північної Африки. Континентальність підсилюється також через близькість великого материкового масиву Євразії. Аридний клімат поширений у пустелях і напівпустелях....

Загальні ознаки клімату

7 Клас

Загальні ознаки клімату. Клімат Африки зумовлений географічним положенням материка, його великою площею, особливостями рельєфу й атмосферної циркуляції, близькістю величезного континентального масиву Євразії, холодними (біля західних берегів) і теплими (біля східних берегів) течіями. Незначна розчленованість берегової лінії робить значну частину материка малодоступною для впливу моря. Працюйте під час вивчення матеріалу з картою атласу «Кліматична карта Африки». Африка є найжаркішим материком світу, адже майже вся його територія знаходиться в екваторіальному, субекваторіальних і тропічних поясах, тобто між тропіками. Упродовж року сонце тут знаходиться високо над горизонтом, а двічі на рік воно буває в зеніті в кожній точці цієї частини материка. В Африці немає холодних зим. Навіть у північній і південній частинах материка, які знаходяться в субтропічних поясах, середня температура зимових місяців не опускається нижче +10-12 °С. У западині Конго та на узбережжі Гвінейської затоки протягом року спостерігається температура майже +25 °С. У тропічних і субтропічних поясах помітні коливання температури за сезонами. Холодний високогірний клімат панує на вершинах Кіліманджаро та Кенії (мал. 22)....

Тектонічна будова, рельєф, корисні копалини

7 Клас

Тектонічна будова материка. В основі материка залягає дуже давня Африкано-Аравійська платформа. Знайдіть її на карті атласу «Африка. Тектонічна карта». Вона покрита потужним шаром осадових порід, який в окремих місцях досягає до 7000 м. Під дією зовнішніх сил протягом багатьох віків зруйнувалися давні гірські системи й утворилися високі рівнини. Такими є нагір’я Тибесті й Ахаггар у Сахарі. Північна та західна частини платформи опускалися, унаслідок чого утворювалися западини, що затоплювалися морем. У північно-західній частині Африки з глибоким заляганням фундаменту й широким розвитком осадового шару переважають висоти менше 1000 м (Низька Африка). Для південного заходу Африки характерні висоти понад 1000 м (Висока Африка). Прогинам і виступам Африканської платформи відповідають великі западини (Калахарі, Конго, Чадська та ін.). У південній і східній частині материка платформа піднімалася, тому утворилося Ефіопське нагір’я та Східноафриканське плоскогір’я. У той час, коли цей район платформи піднімався, на сході платформа опускалася. Завдяки різним напрямкам руху платформи відбувся розлом у земній корі. Так утворився Великий Східноафриканський розлом (мал. 21). Розпочався вилив магми й виверження вулканів. Найвища точка Африки — згаслий вулкан, гора Кіліманджаро, що має висоту 5895 м. Крім того, у Високій Африці трапляються поодинокі вершини та гірські масиви....

Географічне положення Африки. Дослідження та освоєння материка

7 Клас

Географічне положення. Природа материка повторюється від екватора на північ і на південь, ніби віддзеркалюється. Нульовий меридіан проходить через західну частину материка. Більшість території континенту простягається на схід від початкового меридіана, тому Африка водночас знаходиться в Північній, Південній, Східній і Західній півкулях Землі. Більша частина материка розташована між Північним і Південним тропіками, тому ця територія знаходиться в жаркому тепловому поясі. Скористайтеся планом і географічною картою — настінною чи картою географічного атласу—для визначення географічного положення материка. Крайні точки материка: на півночі — мис Рас-Енгела (у Тунісі), на півдні — мис Агульяс (Голковий) (у Південній Африці). Вони розташовані приблизно на однакових широтах, тобто майже на однаковій відстані від екватора. Крайні точки материка: на заході — мис Альмаді. (у Сенегалі), на сході — мис Рас-Гафун (у Сомалі). Знайдіть на карті крайні точки материка. Африка простягається приблизно на 8000 км із півночі на південь, а відстань від крайньої західної до крайньої східної точки — майже 7400 км. Більша частина материка знаходиться на північ від екватора, на південь його площа зменшується, він ніби звужується....

Природні комплекси материків і океанів. Широтна зональність і вертикальна поясність

7 Клас

Природні комплекси. У науковій географічній літературі ландшафт (з нім. вид місцевості) — це конкретний природний комплекс. Ландшафти, що змінені господарською діяльністю людини, поділяють на культурні та природно-антропогенні. Уперше визначив поняття «ландшафт» у 1913 р. російський географ Л. Берг, який пояснив його як гармонійне поєднання природних компонентів (рельєфу, клімату, ґрунтів, рослинності) на певній території. Наука про ландшафти — ландшафтознавство — є частиною фізичної географії, яка вивчає природні територіальні комплекси як структурну частину географічної оболонки Землі. Материк як ціла велика територія також може бути представлений своїми, лише йому властивими різноманітними ландшафтами — гірськими, рівнинними, прибережними, лісовими тощо. Якщо більший материк — то різноманітніші типи та види його ландшафтів. Материк належить до ландшафтів високого рангу. Поясніть, чому. Закономірності поширення природних комплексів на рівнинах і в горах: широтна зональність і вертикальна поясність. Найбільшим природним комплексом є географічна оболонка. У її межах визначають менші природні комплекси — материки й океани. Розміщення ландшафтів високих рангів (материків, океанів) підпорядковане розподілу енергії, яка поступає до географічної оболонки зовні. Унаслідок широтного розподілу енергії Сонця з’являються ландшафтні пояси, зони, підзони. Складні прояви внутрішньої енергії Землі впливають на появу азональності на її поверхні. Так на материках з’являються приокеанічні, континентальні та перехідні території. Різноманітність рельєфу земної поверхні впливає на утворення країн, областей, районів, а в горах — вертикальних ландшафтних ярусів і поясів (мал. 19). Як результат дослідження географів з’являються ландшафтні карти, де показано закономірності розміщення географічних комплексів і їх просторову структуру....

Кліматичні пояси й типи клімату Землі

7 Клас

Кліматичні пояси й типи клімату Землі. Кліматичні пояси — це величезні території, у межах яких основні показники клімату майже не змінюються. Їх поділяють на основні та перехідні. Усього в обох півкулях нараховують 13 кліматичних поясів, які відрізняються один від одного температурними умовами й повітряними масами. Кліматичні пояси розміщуються зонально, що пов’язано з впливом сонячної радіації. У межах кліматичних поясів виокремлюють кліматичні області. Тип клімату — це стала сукупність кліматичних показників, характерних для певного періоду часу й певної території. Усередині кліматичних поясів можуть формуватися різні підтипи клімату. Знайдіть їх на карті атласу «Кліматичні пояси та області світу». Назви поясів відповідають їх географічному положенню (мал. 18, с. 34). Основні кліматичні пояси — це зональні пояси, у формуванні клімату яких бере участь один тип повітряних мас. До основних кліматичних поясів належать: екваторіальний, тропічний, помірний, арктичний (антарктичний), які повторюються в Північній і Південній півкулях....

Водні маси, їх властивості. Океанічні течії

7 Клас

Водні маси. Вода — основний компонент природи океану. Великі обсяги води, що утворюються в певних частинах океану й відрізняються температурою, солоністю, густиною, прозорістю, кількістю кисню, наявністю живих організмів, називають водними масами. Ці властивості зберігаються на всьому просторі водної маси. В океані розрізняють поверхневі, проміжні, глибинні, придонні водні маси. У поверхневих (до глибини 200 м) виокремлюють екваторіальні, тропічні, помірні й полярні водні маси. Вони утворюються внаслідок нерівномірного надходження сонячного тепла на різних широтах і впливу атмосфери. В одних і тих же широтах властивості поверхневих водних мас можуть відрізнятися, тому визначають ще прибережні й внутрішньоокеанічні маси. Водні маси активно взаємодіють з атмосферою: віддають їй тепло й вологу, поглинають вуглекислий газ, виділяють кисень. Перемішуючись, вони змінюють свої властивості. Солоність вод океану. Океанічна вода — це розчин, у якому виявлено майже всі хімічні речовини. У ній розчинені солі, гази, органічні речовини, що утворюються в результаті життєдіяльності організмів. Є у воді й нерозчинні частинки. Коли вода виділяється з мантії, у ній містяться деякі солі. Інші солі надходять в океан з водами, що стікають із материків....

Навігація