Система розселення й розвиток поселень. Особливості розміщення населення, рівень розвитку господарства, історичні традиції народу формують систему розселення — мережу населених пунктів на певній території з їхніми різноманітними зв’язками. Існують дві основні форми розміщення населення — міська й сільська. Незважаючи на те, що перші міста виникли ще в сиву давнину, упродовж понад двох тисячоліть сільська форма розселення залишалася домінуючою. Кардинальні зміни розпочалися тільки в XIX й продовжились у XX ст. Незважаючи на те, що в поселеннях сільського типу донині проживає половина населення Землі, характерні ознаки його розміщення визначає географія міст. Міське населення. Міський населений пункт (місто) — одна з форм поселення. Для міста характерна висока густота населення й концентрація промислового виробництва. Крім того, у місті інший, ніж у селі, характер забудови. У світі не існує чітких критеріїв зарахування населених пунктів до категорії міст. Наприклад, у Данії містами вважають поселення, у яких проживає понад 250 осіб, у Малайзії — 1 тис., у США — 25 тис., в Україні й Росії — 10 тис., у Нідерландах — 20 тис., у Японії — понад 50 тис., у Китаї — 100 тис. осіб. На території України існує 460 міст, у яких проживає майже 70 % усього населення. Найбільший відсоток міського населення в Донецькій, Дніпропетровській, Луганській і Харківській областях. Міста різняться часом виникнення, плануванням, кількістю населення (мал. 158), економічним потенціалом, адміністративними функціями тощо....
|