Войти
Закрыть

Сільське господарство України. Рослинництво

9 Клас

Структура сільськогосподарських угідь - процентне відношення окремих складових цих угідь до їх загальної площі (мал. 24): 32,7 млн га - рілля; 2,3 млн га - сіножаті; 5,3 млн га - пасовища; 0,9 млн га - багаторічні насадження; 0,2 млн га - перелоги. Найбільше сільськогосподарських угідь обробляється в Одеській, Запорізькій та Харківській областях (понад 2200 тис. га в кожній області). Найменше земель у розпорядженні жителів Закарпатської та Чернівецької областей (менше ніж 500 тис. га). У структурі використання сільськогосподарських угідь 56 % - це землі, орендовані у власників, 29 % - обробляються власниками, 8 % - землі, орендовані в держави, 7 % земель не обробляються. У результаті проведення земельної реформи в Україні суттєво змінилася структура сільськогосподарських угідь і за формами власності на землю (мал. 25). • Розміщення виробництва зернових і зернобобових культур. Вирощування зернових культур - це основа рослинництва та й усього сільськогосподарського виробництва України, бо зерно формує продовольчі запаси країни, дає продукцію на експорт. Обсяги виробництва зерна в нашій країні останніми роками постійно нарощуються, що цілком задовольняє як власні потреби країни, так і потреби зовнішнього ринку (табл. 3)....
0 Переглянути

Складники сільського господарства. Роль природних чинників у розвитку аграрного виробництва

9 Клас

Тваринництво також має розгалужену структуру і представлене насамперед розведенням великої рогатої худоби (скотарство), а також свинарством, птахівництвом, вівчарством, бджільництвом. Залежно від регіону, розташування країни, національних традицій тощо, у структурі тваринництва є й інші виробництва. Наприклад, конярство, оленярство, розведення верблюдів, звірівництво (розведення диких тварин заради хутра, шкіри, м’яса). • Природні чинники аграрного виробництва. Серед основних природних чинників, що безпосередньо впливають на розвиток світового сільського господарства, є наявність земельних ресурсів, зокрема земель цільового сільськогосподарського призначення. До них належать рілля, пасовища, сіножаті, багаторічні насадження і перелоги. Загальна площа цих земель становить сільськогосподарські угіддя. Країни та регіони неоднаково забезпечені сільськогосподарськими землями. Так, площа світових орних земель у світі становить 1,87 млрд га (2019 р.) або 12,6 % поверхні суходолу. На Євразію припадає 59 % світової ріллі, на Північну та Центральну Америку - 15 %, на Африку - 15 %, на Південну Америку - 8 %, на Австралію - 3 %. Більша частина (80 %) світової ріллі розміщена в посушливій зоні. Найбільша частка пасовищ - у країнах Африки (24 %) та Азії (18 %). Неоднакова площа ріллі і в країнах світу (мал. 23). Найбільша частка ріллі зосереджена в країнах, що розміщені в степових, лісостепових та лісових природних зонах світу....
0 Переглянути

Сільське господарство, його значення в сучасному світі

9 Клас

За науковими свідченнями, сільське господарство зародилося в Середній Азії та Єгипті 10 тис. років тому. Швидкий розвиток сільського господарства відбувався також у Північному й Південному Китаї, у Новій Гвінеї, частині Індії та окремих країнах Америки. З тих часів воно зазнало значних змін, перетворившись на потужну продуктивну індустріалізовану сферу економіки. Виробництво сільськогосподарської продукції завжди мало надзвичайно важливе значення для розвитку світової економіки. Адже воно займається вирощуванням культурних рослин (рослинництво) і розведенням свійських тварин (тваринництво). Тим самим сільське господарство забезпечує населення продуктами харчування, а окремі види промислового виробництва - сировиною. Сільське господарство для України є однією з пріоритетних сфер як внутрішньоекономічного, так і зовнішньоекономічного розвитку країни. У загальному експорті України частка сільськогосподарської продукції становить майже 50 %. Українська сільськогосподарська продукція відповідає найвищим стандартам і представлена в 190 країнах світу (мал. 20)....
0 Переглянути

Сучасні тенденції розвитку світового господарства

9 Клас

Сучасні тенденції розвитку світового господарства. Однією з найважливіших тенденцій сучасного світу є глобалізація, адже цей процес охопив більшість країн. Глобалізація світового господарства зумовлена збільшенням взаємозв’язку та взаємозалежності економік країн світу. Це призвело до створення єдиного світового ринку товарів, послуг, фінансів. Глобалізація світового господарства охоплює не тільки економічну сферу країн, а й їх політичне, культурне та соціальне життя. • Глобалізація та регіональна економічна інтеграція. У наш час світове господарство набуває нової якості - важливою формою і одночасно новим етапом розвитку стає глобалізація. За визначенням експертів Міжнародного валютного фонду, цей феномен являє собою зростаючу економічну взаємозалежність країн усього світу. Це є результатом зростаючого обсягу і різноманіття міжнародного переміщення товарів, послуг і світових потоків капіталу, а також завдяки дедалі швидшому поширенню технологій. Глобалізація є процесом створення світового економічного, фінансового, інформаційного та гуманітарного простору, що зменшує роль державних кордонів на шляху руху інформації, капіталів, товарів, послуг. Основними чинниками процесу глобалізації є поглиблення міжнародного поділу праці та розвиток інформаційно-комунікаційних технологій. При цьому зростає відкритість і взаємозалежність національних господарств. Загальносвітові економічні процеси стають переважаючими, а інноваційна підприємницька діяльність виходить на наднаціональний рівень. Дедалі більше держави змушені орієнтуватися у своїй економічній політиці на загальносвітові тенденції....
0 Переглянути

Багаторівневість світового господарства, його просторова структура за концепцією «центр—периферія»

9 Клас

 Багаторівневість світового господарства. З матеріалу попередніх уроків ви вже знаєте, що світове господарство являє собою економічну систему, яка складається з багатьох окремих елементів і суб’єктів. З розвитком світового господарства вони стали тісно взаємопов’язані, видозмінюються й ускладнюються. Такі відносини між окремими елементами світового господарства утворюють різні рівні. Тому є всі підстави говорити про багаторівневість світового господарства. Прикладом такої багаторівневості є виділення трьох рівнів економічних відносин: мікро-, макро- та міждержавного. На мікрорівні економічні відносини формуються між окремими громадянами і підприємствами (фірмами) та організаціями, тобто це рівень окремих суб’єктів господарської діяльності. До основних суб’єктів цього рівня належать: домогосподарства, підприємства (фірми) і держава. Домогосподарство - це така економічна одиниця, що складається з однієї або більше осіб, які ведуть спільне господарство, забезпечують економіку ресурсами і використовують зароблені при цьому кошти на задоволення власних потреб. Прикладом домогосподарства є сім’я. Підприємство - це товаровиробник і основна виробнича одиниця економіки. Держава на цьому рівні розглядається як сукупність органів влади, що регулюють та координують економічне життя....
0 Переглянути

Типізація країн світу за рівнем економічного розвитку, місце України в ній

9 Клас

Типізація (класифікація) - це групування країн за певним критерієм. Вам уже відомо, що держави різняться за формами державного устрою і правління. Так само вони неоднакові за географічним положенням, площею і формою території, національним складом і мовами, мають різну кількість населення і природних ресурсів тощо. Найбільш повне уявлення про групи країн у світовій економіці дають дані міжнародних організацій, членами яких є більшість країн світу, - Організації Об’єднаних Націй, Міжнародного валютного фонду і Світового банку. Оцінка цими організаціями груп країн дещо розрізняється, оскільки до їх складу входить різна кількість країн - членів цих організацій. Також будь-яка класифікація базується на завданнях кожної організації. Наприклад, Світовий банк та Міжнародний валютний фонд більше звертають увагу на оцінку рівня економічного розвитку кожної країни, ООН - на соціальні й демографічні аспекти. Для характеристики економіки країн світу використовують уже відомі вам показники: валовий внутрішній продукт (ВВП), валовий національний продукт (ВНП), дохід на душу населення, рівень індустріалізації, масштабність розвиненої інфраструктури та загальний рівень життя....
0 Переглянути

Типи економічних систем

9 Клас

Економічні системи країн. Економічна система - це спосіб організації господарського життя суспільства або особливості функціонування взаємопов’язаних елементів, які утворюють загальну економічну структуру: підприємства, компанії, організації, домашні господарства, галузі, господарські комплекси окремих регіонів тощо. Тобто сукупність економічних суб’єктів, що здійснюють господарську діяльність на території країни. Тому ще можна сказати, що економічна система є способом економічного життя або способом прийняття рішень про те, що, як і для кого виробляти. У процесі історичного розвитку суспільства виникали різні типи економічних систем. Загальноприйнятим є поділ їх на 4 типи: традиційна економіка, планова (командна) економіка, ринкова економіка і змішана економіка. При цьому виділяють дві основні економічні системи: ринкову і планову. Проте в багатьох країнах світу спостерігається або перехідна економічна система - від планової економіки до ринкової, або змішана. Основою традиційної економіки є натуральне виробництво (мал. 16). Це тип господарства, у якому виробництво спрямовано безпосередньо на задоволення власних потреб. Для натуральних господарств характерною є економічна замкнутість, тобто вони існують досить ізольовано від суспільного поділу праці. Натуральне господарство протилежне товарному, яке виробляє продукти для продажу. Зазвичай така економіка має значний сільськогосподарський ухил. Для такої економіки характерною рисою є відстала технологія виробництва, а замість грошей часто використовують натуральний обмін....
0 Переглянути

Світове господарство. Світовий ринок

9 Клас

Світове господарство (світова економіка). Світове господарство та міжнародний поділ праці. Світове господарство - одне з найважливіших понять в економічній географії. Воно, наче мозаїчна картина, викладена багатьма десятками господарств окремих регіонів і країн. Кожне з них має свої особливості, визначені певними умовами та наявністю ресурсів. Вилучення будь-якого з них збіднює загальну картину світового господарства. Та водночас окреме господарство окремої території або держави є неповноцінним, а подеколи й просто неможливим. Причин виникнення світового господарства щонайменше дві. Одна з них - неоднорідність розподілу по планеті необхідних ресурсів і умов господарювання. Друга - випливає з першої і визначається як міжнародний географічний поділ праці - спеціалізація окремих країн і територій на виробництві та експорті певних товарів і послуг. У попередніх параграфах ви ознайомилися з поняттям спеціалізації, з яким тісно пов’язаний географічний поділ праці. Ідеться про спеціалізацію окремих територій на виробництві товарів і послуг та обмін ними. Причиною такої спеціалізації є нерівномірний розподіл ресурсів по території Землі, неоднакова кваліфікація трудових ресурсів та різний попит на певні товари і послуги в тих чи інших куточках планети....
0 Переглянути

Форми просторової організації національної економіки

9 Клас

Форми просторової організації господарства. Основою національного господарського комплексу є єдиний господарський простір - територія, де розміщені господарські об’єкти і здійснюється господарська діяльність. Його існування і розвиток забезпечуються загальним законодавством, єдністю грошово-кредитної системи, єдністю митної території та наявністю єдиних енергетичної, транспортної та інших систем. Господарський простір - об’єкт вивчення багатьох наук, серед яких чільне місце належить і географії. Для успішного функціонування господарського простору важливе значення має відстань між його компонентами, наприклад між сировиною, яку використовують для виробництва певної продукції, і підприємством, що її виробляє, або між виробником певних речей і послуг та їхніми споживачами. Таку відстань вимірюють не фізичними величинами, як-от кілометри, а транспортними витратами на її подолання. І досить часто такі витрати бувають дуже значними, що пов’язано з великими розмірами нашої країни і нерівномірним розподілом природних ресурсів по її території. Таким чином, господарська відстань між одними й тими самими географічними точками є неоднаковою для виробництва різних речей чи надання послуг, а тому розміщення господарських об’єктів потребує ретельного аналізу. Пошук найоптимальнішого варіанта розміщення господарства по території країни є важливим завданням економічної географії....
0 Переглянути

Чинники розміщення виробництва

9 Клас

Чинниками розміщення виробництва прийнято вважати сукупність умов для найбільш раціонального вибору місця розміщення господарського об’єкта, групи об’єктів. Вивчаючи кожен сектор економіки та окремі види діяльності, слід звертати увагу на те, на яких чинниках ґрунтується її розміщення і які безпосередньо впливають на умови виробництва. Учені виділяють багато різноманітних чинників, що мають великий вплив на розміщення виробництва (мал. 9). І їх можна об’єднати у дві великі групи: природні та суспільні чинники. Природні - включають економічну оцінку природних умов і ресурсів для розвитку окремих територій. Суспільні чинники включають економічні, що передбачають заходи з охорони навколишнього середовища і раціонального природокористування, демографічні, під якими розуміються системи розселення, забезпеченість окремих територій країни трудовими ресурсами. До складу суспільних чинників слід включити і рівень розвитку та стан соціальної інфраструктури (освіту, охорону здоров’я, житлово-комунальне господарство, пасажирський транспорт і зв’язок, культуру, побутове обслуговування). Велику роль у раціональному розміщенні виробництв країни відіграють економіко-географічний та екологічний чинники....
0 Переглянути
Вперед
1 ... 64 65 66 67 68 69 70 71 72 ... 452
Назад

Навігація