Войти
Закрыть

Основні форми рельєфу суходолу. Рівнини

6 Клас

Рівнини. Рівнини — це великі, відносно рівні ділянки земної поверхні з невеликими коливаннями висот. За висотою рівнини поділяються на низовини, височини та плоскогір'я. Низовиною називають рівнину з незначними коливаннями висот, що не перевищують 200 м. Найбільшими низовинами світу є Амазонська, Західносибірська, Велика. Китайська, в Україні — Причорноморська. Деякі низовини можуть бути розташовані нижче від рівня моря, наприклад Прикаспійська. Височина — це рівнина, абсолютна висота якої становить від 200 до 500 м. На території України є височини — Подільська, Волинська, Придніпровська (мал. 69). На височинах можуть траплятися підвищення від кількох десятків до кількох сотень метрів. Плоскогір'ям називають рівнину, абсолютна висота якої понад 500 м. Здебільшого плоскогір’я утворилися на місці зруйнованих старих гір. До цього типу рівнин належать Бразильське плоскогір’я. (Південна Америка), плоскогір’я Декан, Середньосибірське (Євразія) плоскогір’я....
0 Переглянути

Основні форми рельєфу Землі. Гори

6 Клас

Гори. Гори — це високо підняті над рівнинами, дуже розчленовані ділянки земної поверхні. Відрізняються за походженням, висотою, віком, складом гірських порід. Гори мають складчастий, складчасто-бриловий і вулканічний характер утворення. Вони утворюють окремі вершини, гірські хребти, гірські долини — зниження між хребтами. Вузькі глибокі долини звуться ущелинами. Відмінність гір за висотою і віком. За висотою гори поділяються на низькі — з абсолютною висотою в середньому до 1000 м (Кримські, Уральські), середні — від 1000 м до 2000 м (Карпами) (мал. 68) і високі — понад 2000 м (Кавказ, Кордильєри). Гори є молоді та старі. Молоді гори — це такі, де ще тривають горотворчі процеси. їх вік, як правило, не перевищує 60 млн років (Альпи, Апеннінські). Нерідко в таких горах триває вулканічна діяльність, діють гейзери, грязьові вулкани. Старими вважаються гори, де процеси горотворення вже закінчились і які значно зруйновані внаслідок вивітрювання. Вік таких гір може становити майже 600 мли років (Уральські). Під виливом вертикальних рухів літосферних плит навіть старі гори можуть «омолоджуватися» — повільно підійматися. Зміна гір у часі. Під впливом вивітрювання гори руйнуються й за мільйони років можуть перетворюватися на плоскогір’я чи плато — підвищені ділянки рельєфу з плоскими вершинами....
0 Переглянути

Зображення рельєфу на планах, топографічних і дрібномасштабних картах

6 Клас

На перших картах рельєф зображали примітивними малюнками. Пізніше топографи та картографи для зображення рельєфу стали використовувати штрихування (мал. 65). Пізніше замість штрихування почали використовувати горизонталі. Саме цим способом зображують рельєф на великомасштабних і середньомасштабних картах — топографічних і оглядово-топографічних. У чому особливості цього способу? Зображення рельєфу за способом горизонталей математично точно передає обриси та висоти окремих форм рельєфу. На малюнку 66 зображено горб, поділений уявними горизонтальними площинами через однакові проміжки (10 м). Якщо подивитися на вигляд горба зверху, то можна побачити кілька колоподібних замкнутих ліній, що позначають місця перетину площини та горба. Проекція цих ліній на площину (нижня частина малюнка) утворює особливі лінії — горизонталі. Знаючи, що перерізи здійснювали через кожних 10 м, можемо зробити висновок, що висота точок на кожній сусідній горизонталі відрізнятиметься на 10 м. Отже, горизонталі — це лінії на плані або карті, що з’єднують точки земної поверхні з однаковою абсолютною висотою. їх на топографічній карті зображають коричневим кольором. Цифру висоти вписують у спеціальні розриви, які є на основних горизонталях. На топографічних планах і картах горизонталі проводять через певну кількість метрів висоти, яка зазначається під масштабом....
0 Переглянути

Абсолютна та відносна висота місцевості

6 Клас

Вимірювання глибини й висоти окремих ділянок земної поверхні. Відносна й абсолютна висота точок місцевості. Сукупність нерівностей земної поверхні, різних за висотою, обрисами, будовою, походженням і віком, називається рельефом. Серед складових частин місцевості (річок, озер, боліт, лісів, полів, населених пунктів та ін.) рельєфу належить одне з основних місць. З давніх часів людям доводилося визначати висоту однієї ділянки місцевості відносно іншої. Відомо, що в Стародавньому Єгипті для створення зрошувальної системи в нижній течії Нілу виконувалися такі роботи. Особливості рельєфу враховують під час проектування й будівництва каналів, заводів і фабрик, газопроводів, аеродромів, використання сільськогосподарських угідь. Визначення висоти точок на місцевості визначають від рівня Балтійського моря, який прийнято за 0 метрів. Щоб порівняти положення будь-якої точки місцевості з рівнем Балтійського моря, топографи проводять нівелювання, тобто визначають перевищення однієї точки місцевості над іншою....
0 Переглянути

Робота текучих поверхневих і підземних вод, вітру та льодовиків

6 Клас

Робота текучих поверхневих і підземних вод. У результаті дії цих вод гірські породи розмиваються, розчиняються, переносяться й відкладаються. Діяльність води, пов’язана з руйнуванням ґрунтового покриву, називається водною ерозією. На схилах пагорбів і долин під час дощу й танення снігу часто утворюються вимоїни — невеличкі рівчаки, по яких вода стікає вниз і несе пухкий розмитий ґрунт. З кожним роком вимоїни поглиблюються, поступово перетворюючись на яр (мал. 58). Яроутворення шкодить сільському господарству, оскільки велика кількість родючих земель стає непридатною для використання. Минають роки, і стінки яру обсипаються, заростають травою, кущами й деревами. Яр перетворюється на балку. Води річок, озер і морів можуть не лише обточувати каміння, перетворюючи його на гальку й валуни, а й руйнувати береги водойм (мал. 59). Що таке карст? Форми поверхні Землі змінює й таке явище природи, як карст. Він виникає в породах, здатних розчинятися у воді: гіпсах, вапняках, кам’яній солі тощо. Під впливом поверхневих й підземних вод у земній корі утворюються різноманітні за формою та розміром пустоти — печери, шахти, улоговини. Дуже цікавими є карстові печери, що простягаються іноді на сотні кілометрів і створюють химерно заплутані лабіринти....
0 Переглянути

Зовнішні процеси, що зумовлюють зміни у формі та складі земної кори

6 Клас

Скельні гірські породи здаються міцними й непорушними, але навіть вони зазнають нещадної дії зовнішніх сил природи. Руйнування та зміна гірських порід на земній поверхні під дією коливань температури повітря, води й організмів називається вивітрюванням. За способом руйнування визначають фізичне, хімічне й органічне вивітрювання (мал. 57). Фізичне вивітрювання відбувається під виливом зміни температури повітря протягом доби та вологи. Розглянемо, як це відбувається. Удень сонячні промені нагрівають скельну породу, і вона розширюється, уночі ж, навпаки, охолоджується й стискається. Унаслідок того, що це повторюється щоденно протягом багатьох років, на поверхні гірської породи утворюються тріщинки, які поступово поглиблюються. Гірська порода розпадається на дрібні шматочки. Зрештою, за мільйони років гірський масив перетворюється на нагромадження щебеню, піску та пилу. Процес фізичного вивітрювання посилюється, якщо в щілини потрапляє вода. При низьких температурах вона замерзає, розширюється й поглиблює тріщину....
0 Переглянути

Вулканізм і магматизм

6 Клас

Утворення та будова вулкана. Ви вже знаєте, що речовина астеносфери перебуває в пластичному стані через великий тиск верхніх шарів земної кори. Коли в земній корі виникають тріщини, тиск знижується, речовина астеносфери розріджується й починає підніматися на поверхню. Цю розплавлену гарячу масу гірських порід і мінералів, насичену газами, називають магмою. Процес утворення магми та переміщення її в земній корі називається магматизмом. Піднімаючись тріщинами вгору, магма може заповнювати порожнини в земній корі й там застигати. Таке явище називається внутрішнім, або прихованим, магматизмом. Зовнішній магматизм, або вулканізм, — це сукупність явищ, пов’язаних із підняттям магми з надр Землі та виливанням її на поверхню. Магма, яка виливається назовні, називається лавою. Витікаючи з тріщини, лава розтікається й поступово охолоджується, утворюючи застиглі лавові потоки й конусоподібні горбки (мал. 53). З кожним виверженням утворюється новий шар лави, і горбки перетворюються на гори. Так утворюється вулкан. Вулкан — це місце виходу магми на земну поверхню у вигляді конусоподібної (або іншої форми) гори....
0 Переглянути

Землетруси

6 Клас

Як виникають землетруси? Літосферні плити не є суцільними брилами каменю. Матеріал, з яких вони складаються, шаруватий і залягає у вигляді потужних пластів базальту й граніту. Найменш стійкі частини літосферних плит — їх краї. Коли дві літосферні плити зіштовхуються, виникає величезний тиск. Краї плит не витримують його, руйнуються, створюючи розриви й поштовхи. Хвилі поштовхів поширюються в надрах Землі в усіх напрямках. У місцях, де ці поштовхи досягають поверхні, виникають землетруси. Землетруси — це підземні поштовхи й коливання земної поверхні, зумовлені раптовими розломами та зміщенням земної кори. Землетруси руйнують споруди, утворюють тріщини в поверхні, при цьому часто гинуть тисячі людей. Місце на глибині, де відбуваються зміщення й розриви, називається гіпоцентром, або вогнищем, землетрусу. Гіпоцентр буває на глибині від 60 до 700 км. Від нього в усі боки через пласти гірських порід розходяться сейсмічні хвилі, які передають руйнівну енергію землетрусу на великі відстані. Місце над гіпоцентром на земній поверхні, де сила землетрусу відчувається найбільше, називається епіцентром землетрусу. З віддаленням від епіцентру енергія сейсмічних хвиль поступово зменшується (мал. 50)....
0 Переглянути

Рухи земної кори

6 Клас

Походження материків і океанів. Внутрішні сили Землі — висока температура й тиск, що змушують рухатися літосферні плити, — почали діяти майже відразу після утворення літосфери. На думку вчених, майже 4 млрд років тому первинна атмосфера Землі почала поступово охолоджуватися, водяна пара, яка потрапляла в повітря із застиглої магми, утворювала хмари. Вода заповнила всі заглибини, дала початок первинному океану. Ділянки суходолу, які виявилися незатопленими, стали основою сучасних материків. Згідно із сучасними уявленнями, сотні мільйонів років тому на Землі утворився один велетенський материк, який учені називають Пангея, й один океан — Панталлас. Унаслідок тектонічних рухів Пангея майже 150-220 млн років тому розкололася на два великих материки — Лавразію та Гондвану. Між ними виник океан Тетіс (мал. 47). Розкол Лавразії, який розпочався 135—200 млн років тому, дав початок окремому існуванню сучасних материків Євразії та Північної Америки. Материк Гондвана також розколовся, й утворилися материки Африка, Південна Америка, Австралія, Антарктида та сучасний півострів Індостан, який рухався в бік Євразії, аж поки не приєднався до неї....
0 Переглянути

Літосфера. Літосферні плити

6 Клас

Будова літосфери. Літосфера — тверда оболонка Землі, що охоплює земну кору й верхню частину мантії. Товщина літосфери становить від 50 до 200 км. На її поверхні формується рельєф, відбуваються процеси руйнування й нагромадження гірських порід і мінералів, утворюється ґрунт. Назва літосфера (з грецьк. камінь) указує на те, що верхня оболонка Землі має більшу міцність. Припускають, що речовина мантії перебуває у твердому стані, за винятком тієї її частини, яка обмежує літосферу знизу. Під літосферою речовина мантії пластична й може перетікати, що викликає поділ літосфери на окремі плити, а також вертикальні та горизонтальні рухи літосферних плит. Літосферні плити. Земна кора в процесі формування протягом мільярдів років зазнавала великих змін. Після остаточного охолодження земної поверхні й утворився потужний покривний шар гірських порід і мінералів, на поверхні якого ви живете (мал. 42). Як свідчать дослідження вчених, земна кора не є суцільною. Вона нагадує поверхню футбольного м’яча, на якому кожний клаптик шкіри є лише частинкою зовнішнього покриву. У процесі застигання розплавленої речовини Землі на її поверхні утворилися глибокі тріщини, які сягають поверхні астеносфери. Великі частини літосфери, що обмежені глибинними розломами й перебувають у постійному русі, називають літосферними плитами....
0 Переглянути
Вперед
1 ... 127 128 129 130 131 132 133 134 135 ... 452
Назад

Навігація